Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-39/2001
Провадження № 1-о/712/4/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року колегія суддів Соснівського районного суду м.Черкаси в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2001 по справі № 1-39/2001 за виключними обставинами в порядку ч. 3 ст. 459 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла заява засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2001 по справі № 1-39/2001 за виключними обставинами в порядку ч. 3 ст. 459 КПК України, яка прийнята до провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_6 повідомив обставини, які можуть бути перепоною для розгляду його заяви, а саме те, що на досудовому розслідуванні вказаної кримінальної справи брав участь слідчий прокуратури на прізвище « ОСОБА_7 », який є чоловіком судді ОСОБА_2 , що ставить під сумнів об`єктивність судді ОСОБА_2 .
Суддя ОСОБА_2 заявила самовідвід у розгляді заяви засудженого ОСОБА_6 .
Прокурор та засуджений підтримали вказану заяву судді ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості .
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Крім того, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Оскільки під час досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до групи слідчих прокуратури входив ОСОБА_9 , який є чоловіком судді ОСОБА_2 , то вказана обставина може призвести до виникнення у стороннього спостерігача обгрунтованих сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про самовідвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_2 , є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, так як дані обставини є обставинами, які виключають участь судді у розгляді даного кримінального провадження, згідно з ч.1 ст.75 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід у розгляді заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2001 по справі № 1-39/2001 за виключними обставинами в порядку ч. 3 ст. 459 КПК України - задовольнити.
Відвести суддю Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_2 від участі у справі за заявою засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2001 по справі № 1-39/2001 за виключними обставинами в порядку ч. 3 ст. 459 КПК України.
Матеріали заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2001 по справі № 1-39/2001 за виключними обставинами в порядку ч. 3 ст. 459 КПК України, передати до канцелярії суду, для подальшого розподілу відповідно до ч.3 ст.35 КПК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
