Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
21 березня 2024 року
м. Київ
справа №990/68/24
адміністративне провадження №П/990/68/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Хохуляка В.В., Гімона М.М., Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,
розглянувши заяву судді ОСОБА_3. про самовідвід у справі №990/68/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2024 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду як суду першої інстанції адміністративний позов до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому вона просить:
- визнати протиправними дії ВРП по невідновленню розгляду заяви судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку та скасувати пункт 10 Рішення ВРП від 20 лютого 2024 року, яким не прийнято рішення про поновлення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Октябрського районного суду м. Полтави у зв`язку з поданням заяви про відставку;
- зобов`язати ВРП відновити розгляд заяви судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку, який зупинений ухвалою від 21 листопада 2023 року;
- зобов`язати ВРП розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Октябрського районного суду м. Полтави у відставку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пасічник С.С., судді: Васильєва І.А., ОСОБА_3., Дашутін І.В., Хохуляк В.В.
У період з 13 по 14 березня 2024 року суддя Васильєва І.А, а 15 березня 2024 року суддя Дашутін І.В. перебували у відпустці; з 16 до 20 березня 2024 року суддя ОСОБА_3. знаходився у відрядженні.
На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя ОСОБА_3 подав заяву про самовідвід від участі у розгляді цієї справи, яка вмотивована тим, що відповідачем у цій справі є ВРП. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП № 1425/3дп/15-21 від 30 червня 2021 року відкрита дисциплінарна справа за скаргою ОСОБА_2 стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, ОСОБА_3. Суддя зауважує, що вказані обставини не впливають на його неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Однак, для того, щоб у сторін не виникало сумнівів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає дану справу, вважає за доцільне заявити самовідвід.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для самовідводу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У цій справі відсутні обов`язкові підстави, визначені у статтях 36 - 38 КАС України, відповідно до яких суддя ОСОБА_3 не може брати участь у її розгляді.
При цьому колегія суддів вважає, що факт відкриття дисциплінарної справи відносно ОСОБА_3 , питання у якій до того ж не пов`язані зі справою, яка є предметом судового розгляду, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об`єктивності при розгляді адміністративної справи.
З огляду на наведене, колегія суддів не встановила будь-яких обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви судді ОСОБА_3. про самовідвід.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 248 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви судді ОСОБА_3. про самовідвід від участі у розгляді справи №990/68/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
В.В. Хохуляк
М.М. Гімон
І.А. Васильєва
І.В. Дашутін ,
Судді Верховного Суду
