Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2024 року справа № 580/9034/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому, просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо встановлення ОСОБА_1 з 29 березня 2022 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13. 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 201 7 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 з 29 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, лопаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня, календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, ІЗ, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 з 01 січня 2023 року по 15 травня 2023 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року 159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за період з 29 березня 2022 року по 15 травня 2023 року включно за весь час затримки виплати, а саме за період з 29 березня 2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Ухвалою від 16.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.09.2024 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, зазначивши, що позивач був повідомлений щодо сум, нарахованих та виплачених йому при звільненні з військової служби 15 травня 2023 року. Окрім того позивач зазначив про відсутність претензій до відповідача та Міністерства оборони України у своєму рапорті про здачу справ та посади та відсутність скарг та заяв від 15.05.2023 року (оригінал рапорту направлений відповідачем разом з іншими матеріалами особової справи позивача до нового місця несення служби). Позивач мав законне право звернутися до суду з позовною заявою до відповідача щодо сум, що належать йому при звільненні з військової служби у період з 16 травня 2023 року та завершився 15 серпня 2023 року.
Під час вирішення питання про можливість розгляду справи, суд зазначає таке.
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 07.09.2023 у справі № 280/1340/23.
Суд врахував, що до 18.07.2022 положення статті 233 КЗпП України не обмежували строком звернення право особи на звернення із заявою про вирішення трудового спору, у зв`язку із чим позовні вимоги за період з 29.03.2022 по 18.07.2022 не обмежені будь-яким строком звернення до суду.
Водночас, стосовно періоду з 19.07.2022 по 15.05.2023 в спірних правовідносинах законодавчо слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, із набранням 19.07.2022 чинності Законом № 2352-ІХ, частини перша та друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції, й аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з нормами пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд врахував, що відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 11.12.2023 у справі № 990/235/23, строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був прив`язаний до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Суд встановив, що згідно витягу із наказу № 143 від 15.05.2023 позивач із 15.05.2023 виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 у зв`язку із вибуттям до нового місця служби с. Озерна Білоцерківського району, Київської області.
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, грошовий атестат або довідка про грошові виплати.
Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби, виплата надбавки за вислугу років здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті (п. 7 розділу ІV Порядку № 260).
Таким чином, під час звільнення/переведення до подальшого проходження служби, військовослужбовцям видається грошовий атестат, у якому зазначаються складові грошового забезпечення із відображенням у числових значеннях у гривні.
Суд встановив, що ВЧ НОМЕР_1 видала позивачу грошовий атестат від 15.05.2023 № 4051 (а.с. 37) із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання.
Таким чином, позивач під час переведення для подальшого проходження служби з ВЧ НОМЕР_1 письмово повідомлений про суми, нараховані та виплачені йому при переведенні, у зв`язку із чим перебіг тримісячного строку звернення із цим позовом розпочав із 16.05.2023.
З урахуванням зазначеного, отримання позивачем довідки про розмір грошового забезпечення від 15.08.2024 № 2675 не змінює дату з якої позивач вважається повідомленим про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням.
Доводи позивача про те, що йому не вручене письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановив вище суд, позивач 15.05.2023 не був звільнений з військової служби, а переведений до іншого місця служби.
Проте, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 11.09.2024. Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ч.1 ст. 233 КЗпП України.
При цьому суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 15.08.2024 разом з довідкою про нараховане грошове забезпечення у відповідь на його заяву від 04.07.2024 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду за захистом саме цих прав.
Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не додав.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення в суд за період з 19.07.2022 по 15.05.2023 з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК
