ПОСТАНОВА
ПОСТАНОВА Справа № 1-4/07 p.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2007 року Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Личковахи О.О.
при секретарі - Дикопавленко В.М.
з участю прокурора - Дяченко Ю.О.
та адвоката -ОСОБА_16.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,
уродженця та жителя с. В.Липняги Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, непрацюючий, судимий
1) 23.02.1999 року Семенівським районним судом за ст.82 ч.3 КК України (в редакції 1961 року) із застосуванням ст.44 КК України (в редакції 1961 року) до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна;
2) 02.11.2001 року Семенівським районним судом за ст.215-3 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, відповідно до ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Семенівського районного суду віл 23.02.1999 року і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. ст.121 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1. заподіяв ОСОБА_2. умисні тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, вчинене способом, що має характер особливого мучення, які спричинили смерть потерпілого.
Так, 08 липня 2005 року підсудний ОСОБА_1. перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння та знаходячись біля магазину ПП ОСОБА_3., що розташований у дворі будинку ОСОБА_4., що в с Великі Липняги Семенівського району Полтавської області, близько 18-19 години умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав. Весь час стверджуючи, що ОСОБА_2. отруїли і в цьому безпосередню участь приймала СБУ.
Вина підсудного ОСОБА_1. в скоєному злочині підтверджується:
· показаннями потерпілої ОСОБА_5., яка пояснила, що 08.07.2005 року вона разом зі своєю донькою ОСОБА_6. перебували у відпустці в своєї матері в с В.Липняги Семенівського району Полтавської області. Десь о 17-18 годині до них під'їхав ОСОБА_7. та повідомив, що брата (ОСОБА_2.) побито біля магазину, в побив його наче ОСОБА_1. Потерпіла разом з дочкою поїхали на велосипедах до магазину, що на подвір'ї ОСОБА_4. і побачили, що неподалік від господарства ОСОБА_4. лежить на землі в канаві її брат ОСОБА_2. Брат був увесь у крові, поруч із ним стояв ОСОБА_1., і ще двоє людей. На запитання потерпілої за що він побив її брата, ОСОБА_1. відповів, що він, тобто брат, знає за що. Люди умовляли ОСОБА_1. іти додому, але той був п'яний і не хотів нікуди йти. Руки в ОСОБА_1. були в крові і він намагався ще підняти брата потерпілої і говорив, що він зараз встане, але потерпіла не дозволила йому більше чіпати брата. ОСОБА_1. на той час був одягнутий у футболку і шорти. На зупинці, що була неподалік, стояли ще люди, але хто саме потерпіла сказати не може;
· показаннями свідка ОСОБА_6., яка пояснила, що покійний ОСОБА_2. її дядько. Дійсно, 08.07.2005 року вони з матір"ю були в с В.Липняги Семенівського району
2
полтавської області. Ввечері до них додому приїхав ОСОБА_7. і повідомив, що біля господарства ОСОБА_4. лежить її дядько, побитий. На запитання хто його побив ОСОБА_7. сказав, що ніби - то ОСОБА_1 Свідок з матір"ю поїхали до ОСОБА_4і побачили лежачого і побитого ОСОБА_2., який весь був у крові. Біля нього стояв ОСОБА_8., ОСОБА_1. і ще дехто, кого свідок не знає. На запитання свідка за що той побив дядька, ОСОБА_1. відповів, що він його не бив, а лише вдарив декілька разів. Руки в ОСОБА_1. були в крові, кров була навіть на ногах, так як останній був одягнутий у футболку, шорти та сандалі. ОСОБА_1, був п'яний. Крім ОСОБА_1. ніхто із присутніх не говорив хто бив ОСОБА_2. Пізніше ОСОБА_8. говорив, що бачив як ОСОБА_1. бив ОСОБА_2. і руками, і ногами, і перекидав його. На повторні запитання за що все - таки він побив ОСОБА_2. ОСОБА_1. не дав зрозумілої відповіді. Згадував м. Харків і щось таке, ніби - то він разом з ОСОБА_2. чи "сиділи" разом чи що, і ОСОБА_2, знає за що. ОСОБА_1. ще намагався підняти ОСОБА_2. і знаходився біля нього ще хвилин із 20. ОСОБА_2. був дуже побитий і вже більше до свідомості не приходив;
- показаннями свідка ОСОБА_7., який пояснив, що 08.07.2005 року ввечері
під'їхав до магазину ОСОБА_4. купити онуці цукерки. Там свідок побачив ОСОБА_1., який пив пиво. Свідок здійснив покупку і поїхав додому. Через деякий час дружина
послала його знову в магазин. Він поїхав і біля господарства ОСОБА_4побачив ОСОБА_8., який сказав, що ОСОБА_1. вбив чоловіка. Свідок побачив неподалік чоловіка, що
лежав на землі. Цим чоловіком був ОСОБА_2.., свідок поїхав до ОСОБА_2. додому і
сказав рідним щоб забрали потерпілого. В якому стані знаходився ОСОБА_2. свідок
сказати не може, так як близько біля нього не був. Коли свідок був біля магазину вперше, то
ОСОБА_2. лежав біля лавки в кюветі, а другий раз на розі вулиці;
- показаннями свідка ОСОБА_8., який пояснив, що про обставини справи пам"ятає
погано, так як пройшло вже біля двох років. Крім того, він мав травму голови. Свідок
послався на те, що в свій час він вже розповідав слідчому. В протоколі допиту (ті ас. 114)
ОСОБА_8. пояснює, що дійсно ОСОБА_2. побив ОСОБА_1. Бив він його хвилин
20-30. Бив руками, ногами в різні частини тіла, бив головою об землю, підіймав над землею
та з силою кидав на землю. Коли свідок запитав ОСОБА_1. за що той так б'є ОСОБА_2., то останній почав погрожувати свідку і сказав що і тому так буде.
До того, поки ОСОБА_1. почав бити ОСОБА_2., той був не побитий і ушкоджень не мав.
Крім того, свідок зазначає, що десь через тиждень після того як ОСОБА_1. побив ОСОБА_2. додому до свідка прийшов брат ОСОБА_1. ОСОБА_9і почав заявляти претензії з приводу того, що свідок давав свідчення по цій справі, а потім почав бити свідка. Бив хвилин 5 в різні частини тіла. Після цього сказав, що це ще не все і за брата він із свідком розбереться. Про цей факт свідок повідомив міліцію. Так як в нього був розбитий ніс і на тілі синяки. Крім цього на вулиці його лаяла нецензурною лайкою тітка ОСОБА_1. також за те, що свідок дав свідчення відносно ОСОБА_1.;
- показаннями свідка ОСОБА_10., який пояснив, що дійсно 08.07.2005 року він був
в магазині ОСОБА_4., бачив там ОСОБА_1., але з огляду на те, що пройшов
тривалий час свідок послався на протокол його допиту в якості свідка. В протоколі допиту
(ті ас.43) вказувалося, що коли свідок пив пиво, то продавець ОСОБА_4. попрохала
його перевернути ОСОБА_2., який лежав п'яний біля лавки, щоб той не залився. Свідок
повернув його на бік. ОСОБА_2. був не побитий. Свідок пішов продовжувати пити пиво,
а після цього пішов на зупинку попрохати в хлопців закурити.
На зупинці до свідка почав чіплятися ОСОБА_1., який був п'яний.
Коли свідок пив пиво в магазині, то в магазин декілька разів заходив і виходив ОСОБА_1., свідок звернув увагу на те, що в останнього руки були в крові, звідки ця кров свідок не цікавився, так як із ОСОБА_1. він не спілкується, бо від нього були одні неприємності.
Свідок побачив як до ОСОБА_2. під"їхали родичі, потім під'їхала швидка допомога і він допомагав грузити в неї ОСОБА_2.;
3
- показаннями свідка ОСОБА_11., яка пояснила, що в липні 2005 року, якого саме
числа вона не пам"ятає, після 18 години до неї додому прибігла ОСОБА_6. та сказала
що її дядька дуже побили і він лежить біля магазину ОСОБА_4. Так як свідок працює
фельдшером, то вони разом з чоловіком поїхали до магазину.
ОСОБА_2, лежав на землі, вся голова в нього була в гематомах, вся грудна клітка - синя, живіт наче дерев'яний і на больові подразники він вже не реагував. Біля магазину були люди: хто саме - свідок не роздивився. Бачила і ОСОБА_1., який стояв неподалік. ОСОБА_8також був на місця події і говорив, що ОСОБА_2. побив саме ОСОБА_1.;
· показаннями свідка ОСОБА_12., який на той час виконував обов"язки начальника Семенівського РВ. Останній пояснив, що в ході розслідування даної справи, свідок ОСОБА_4. йому говорила, що чула на вулиці крики і бачила як ОСОБА_1. біля паркану почав бити ОСОБА_2., а пізніше заходив у магазин і руки в нього були в крові, і вона змивала йому на руки, щоб він змив кров;
· показаннями свідка ОСОБА_4., яка пояснила, що справа була вже давно і вона погано що пам"ятає, але покази дані на досудовому слідстві підтримує. В протоколі допиту в якості свідка (т.1 а.с.121) ОСОБА_4. пояснює, що 08.07.2005 року до неї в магазин прийшов ОСОБА_1. разом з ОСОБА_13і почали розпивати спиртне. Так як ОСОБА_1. був дуже п'яний і до всіх чіплявся, то свідок зателефонувала сусідам, що проживають поруч з ОСОБА_1, щоб ті прийшли і забрали свого сина. Чи передали її прохання батькам, чи ні, вона не знає. Через деякий час до магазину зайшов ОСОБА_2., а за ним і ОСОБА_8ю, які підсіли за стіл до ОСОБА_1. Чи пили вони спиртне чи ні, вона не бачила. Потім ОСОБА_14. десь пішов, а ОСОБА_8 та ОСОБА_2. вийшли на вулицю і сіли на лавочку, що біля воріт. Через деякий час свідок вийшла за ворота і побачила, що ОСОБА_8. сидить на лавочці, а ОСОБА_2. біля лавочки лежить і курить. Так як ОСОБА_2. був п'яний і лежав на спині та свідок повернула його на бік, щоб той не захлинувся, якщо буде рвати. Свідок повернувся до двору, куди через деякий час зайшла ОСОБА_14. і ОСОБА_13, свідок попрохала перенести ОСОБА_2в холодок під дерево, що поряд з лавкою, так як той лежав на сонці. Хлопці його перенесли і десь пішли.
Скільки часу пройшло свідок сказати не може, але спочатку у двір зайшов ОСОБА_10, купив пива, сів на лавочці і почав його пити. Через деякий час в двір зайшов ОСОБА_14., свідок звернула увагу що кисті його рук закривавлені. Знаючи його вдачу свідок поцікавилася в ОСОБА_1. кого той побив, на що останній відповів, що нікого. Свідок вийшла за ворота, але нікого не побачила. ОСОБА_14. забрав у ОСОБА_10 пиво і почав лити собі на руки. Свідок пішла по своїх справах і коли виносила сміття з іншого боку будинку, то побачила подружжя ОСОБА_15, які запитали її чи правда, що ОСОБА_14. побив ОСОБА_2., про це їм ніби - то щойно розповів ОСОБА_8.. Свідок відповіла, що нічого не бачила і вийшла на інший бік подвір'я і побачила, що під кущами лежить ОСОБА_2. Свідок підійшла до нього і побачила, що той лежить без свідомості, все обличчя закривавлене, одяг задертий до гори, живіт, руки все сине. Свідок почала до нього говорити, але ОСОБА_2 не реагував. Свідок побігла в будинок, взяла нашатир з ватою і намагалася привести ОСОБА_2, до свідомості, але це їй не вдалося;
· протоколом огляду місця скоєння злочину (ті. а.с.3-7);
· протоколом медогляду ОСОБА_1., згідно якого останній на момент затримання перебував в стані алкогольного сп"яніння (т.1 а.с.17);
· протоколом відтворення обстановки та обставин вчинення злочину, проведеним із свідком ОСОБА_8 , під час складання якого свідок на місці показав за яких обставин та як ОСОБА_14. спричинив ОСОБА_2. тілесні ушкодження (т. 1 ас.46-47);
· висновком судово - медичної експертизи відносно ОСОБА_2. від 02.09.2005 року, згідно якої останньому були спричинені тілесні ушкодження, які можна розділити на три групи:
1 група: тупа травма тулуба, розрив бризжейки тонкої кишки, внутрібрюшна кровотеча ( брюшній полості до 2-х літрів крові зі згустками), малокрів"я внутрішніх органів, крововиливи в бризжейку тонкої кишки, головку підшлункової залози, великий сальник,
4
паранефральну клітчату зліва, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в час їх спричинення, а у даному випадку як такі, що викликали смерть;
2 група: субарахноїдальний крововилив тіменних та потиличних долей, лівої долі мозжечка, крововиливи під м"які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні, рана м"яких тканин голови, гематоми, садна м"яких тканин голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення;
3 група: прямі переломи ребер справа по середньо ключичній лінії 5-7 ребер, зліва по середньо ключичній лінії 2 ребро, по навкологрудинній лінії 3 ребро, по лопат очній лінії 9 ребто, крововиливи в міжреберні м"язи, гематоми м"яких тканин передньої грудної клітини, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з тривалим розладом здоров"я.
Усі тілесні ушкодження носять характер прижиттєвих і утворились незадовго до настання смерті від дії тупих предметів або при ударі об такі.
Смерть ОСОБА_2настала в результаті тупої травми живота, яка супроводжувалась розривом бризжейки тонкої кишки та внутрішньобрюшною кровотечею, що підтверджується наявністю крові (2 літра), малокрів"ям внутрішніх органів, малокрів"ям шарів нирки з шунтуванням кровотока (т.1 а.с. 142-143);
- а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1. кваліфіковані за ст. 121 ч.2 КК України і дану кваліфікацію суд вважає вірною.
Твердження самого підсудного, а також захисників про те, що ОСОБА_2. був отруєний, чи впав, чи був збитий автомобілем, спростовується показами свідків, матеріалами справи та висновком судмедексперта.
При призначенні підсудному покарання суд, керуючись положеннями ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини справи.
Пом'якшуючих відповідальність обставин не встановлено.
Обтяжуючою відповідальність обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
За місцем проживання підсудний характеризується з негативної сторони, раніше судимий. Згідно висновку стаціонарної судово - психіатричної експертизи Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3 від 05 січня 2007 року (т.2 а.с.258-262) "ОСОБА_1. в настоящее время обнаруживает признаки острого психического заболевания в форме острого шизофреноподобного психического расстройства. По своєму психическому состоянию не может отдавать себе отчет в своих действиях и руководить ими.
В связи со сложностью клинических проявлений острого психического заболевания, которым может дебютировать и иное психическое расстройство, решить в настоящее время все экспертные вопросы не представляется возможным.
По своему психическому состоянию в настоящее время ОСОБА_1. нуждается в применении принудительных мер медицинского характера - госпитализации в психиатрическую больницу со строгим наблюдением"
З огляду на наведене суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1. примусові міри медичного характеру запропоновані висновком вказаної вище експертизи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.93 КК, п.4 ч.1 ст.94 КК, ст.ст.416, 420, 421 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Застосувати до ОСОБА_1 примусові міри медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню із суворим наглядом.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1. залишити попередній - тримання під вартою.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб.
