розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження, за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015100070001529 від 05.03.2015 року, яке надійшло 01.03.2016 року від Київської місцевої прокуратури № 7, відносно громадянина України:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачено:

- ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, а саме, незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту наркотичного засобу, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби в особливо великих розмірах;

- ч. 2 ст. 309 КК України, а саме, незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні наркотичного засобу, без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- сторона обвинувачення:

прокурори: ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

- сторона захисту:

обвинувачений: ОСОБА_5

захисник: ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

01.03.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області від Київської місцевої прокуратури № 7 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100070001529 за фактом вчинення ОСОБА_5 незаконного виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також за фактом незаконного придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, тобто, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, (а.с., 1 8).

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_5 органом досудового слідства.

У невстановленому місці та у невстановлений час, у ОСОБА_5 з корисливих мотивів виник умисел, спрямований на особисте збагачення шляхом виготовлення та подальшого збуту різним особам особливо небезпечного наркотичного засобу, - канабісу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_5 виростив рослини роду «коноплі», з яких зірвав їх верхні частини та висушив, тим самим здійснив незаконне виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, - канабіс, з метою подальшого збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час та місці подрібнив виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб, - канабіс, та розфасував його в поліетиленові пакети з метою подальшого збуту та залишив його у своєму автомобілі «ЗАЗ Таврія», д.н.з. НОМЕР_1 , тим самим став незаконно зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб, - канабіс, з метою подальшого збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , незаконно зберігаючи особливо небезпечний наркотичний засіб, - канабіс, 04.03.2015 року за допомогою автомобіля «ЗАЗ Таврія», д.н.з. НОМЕР_1 , прибув до 74 кілометра траси «Кагарлик-Київ», тим самим здійснив незаконне перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс, з метою подальшого збуту.

04.03.15 приблизно о 19 годині 30 хвилин працівники міліції зупинили автомобіль «ЗАЗ Таврія», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та з його добровільної згоди в період часу з 20 години 32 хвилини по 21 годину 11 хвилин 04.03.15 проведено огляд вказаного автомобіля, у якому в багажному відділенні виявлено та вилучено два крафт пакети з речовиною рослинного походження - особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабіс, та в салоні на задньому сидінні 36 поліетиленових пакетів з речовиною рослинного походження, - особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабіс, які він зберігав з метою збуту.

Згідно висновку експерта №763х від 22.04.2015 року, надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору та частково подрібненні рослинні маси зеленого та зелено-коричневого кольорів, є особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабіс.

Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 17,3 г, 18,7 г, 32,9 г, 34,3 г, 34,8 г, 35,2 г, 35,3 г, 35,5 г, 35,7 г, 35,9 г, 36,1 г.. 36,1 г. 36,3 г. 36,4 г. 36,5 г, 36,6 г, 36,7 г, 36,8 г, 36,8 г, 37,3 г, 37.7 г, 37,9 г, 38.,4 г, 38,5 г, 39,3 і, 39,7 г, 40,1 г, 40,2 г, 40,4 г, 79,5 г. 83,4 г. 148,3 г, 201,1 г, 217, 1 г, 263.2 г, 429,1 г. 473,6 г.

Загальна маса канабісу, (в перерахунку на суху речовину ), - 2928, 7 г.

Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено», в «Таблиці І» є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Згідно Наказу № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів., психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу визначено, що особливо великим розміром особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс є 2500 г. і більше.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії у невстановленому місці та у невстановлений час у ОСОБА_5 , який будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України виник умисел, спрямований на незаконне придбання, без мети збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу, - канабіс.

Реалізуючи свій злочинний намір, у невстановлений слідством час та місці у невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_5 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, та залишив його незаконно зберігати у підвалі будинку АДРЕСА_2 .

Після чого ОСОБА_5 , у невстановлений слідством час, перебуваючи за місцем свого помешкання у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , за допомогою виготовленого ним пристрою для куріння, який складається з пошкодженої пляшки з полімерного матеріалу, а також за допомогою гумового кільця, в яке вмонтований металевий наперсток з отворами, вжив частину вказаного придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу, - канабіс, в результаті чого виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, - екстракт канабісу.

Надалі, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого проживання, а саме у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 поклав вказані пристрої для куріння з залишками особливо небезпечного наркотичного засобу, - екстракту канабісу, утвореному внаслідок куріння наркотичного засобу, - канабісу на стіл, (гумове кільце, в яке вмонтований металевий наперсток з отворами), та біля столу, (пошкоджену пляшку з полімерного матеріалу), та продовжив незаконно зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб, - екстракт канабісу у своєму володінні, без мети збуту.

24.12.2015 року в період часу з 8 години 55 хвилин до 10 години 35 хвилин, за місцем проживання ОСОБА_5 слідчим на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.12.15 проведено обшук будинку АДРЕСА_2 в ході якого із підвалу виявлено та вилучено 1 непрозорий пакет із речовиною рослинного походження, прозорий пакет з речовиною рослинного походження, непрозорий пакет з речовиною рослинного походження, суміш подрібненої речовини, пошкоджену пляшку з полімерного матеріалу з нашаруваннями речовини, гумове кільце, в яке вмонтований металевий наперсток з отворами, що містить нашарування речовини.

Згідно висновку експерта № 527х від 25.12.2015, надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження, є особливо небезпечний наркотичний засіб, - канабіс. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 18 г, 6,09 г, 15,93 г, 77,09 г. Загальна маса канабісу - 99,29 г.

У нашаруваннях речовини в наданих на експертизу пошкодженій пляшці із полімерного матеріалу, гумовому кільці, в яке вмонтовано наперсток з отворами виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, - екстракт канабісу.

Маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) складає 0,93 г, 0,37 г. Загальна маса екстракту канабісу становить 1,3 г.

Канабіс, екстракт канабісу, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу, без мети збуту, особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обвинувальний акт складено «22» лютого 2016 у м. Києві, в службовому кабінеті №120 Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Хорива, 20,

11.03.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 23.03.2016 року, ( а.с., 36 37).

23.03.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду, ( а.с., 44 45).

Відповідно, суд, ретельно перевіривши докази по кримінальному провадженні, оцінивши докази на підставі ст. 94 КПК України з точки зору їх об`єктивності, належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку щодо визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, перекваліфікації його дій та, відповідно, кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 309 КК України, визнання його не винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України, та, відповідно, виправдання його за ч. 2 ст. 309 КК України, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Так, що стосується визнання невинуватим обвинуваченого ОСОБА_5 щодо вчинення ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, та, відповідно виправдання його за ч. 3 ст. 307 КК України, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що:

1)вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2)кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3)в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок (особа визнається невинуватою, та виправдовується) також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 КПК України, а саме, - встановлено відсутність події кримінального правопорушення, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення, так як ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст. 17 КПК).

Сторона обвинувачення зобов`язана доводити винуватість особи поза розумним сумнівом у вчиненні злочину. Якщо сторона обвинувачення не доведе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим - судом беззаперечно ухвалюється виправдувальний вирок.

Відповідно, ОСОБА_5 визнається невинуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України за наявності підстави, яка передбачена п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України:

- органом досудового слідства та прокурором в судовому засіданні не доведено факт, що в діях ОСОБА_5 міститься склад злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України.

Слід зазначити, що виправдання за будь-якою з підстав, які передбачено п.п. 1 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, а не їх сукупності, означає повну реабілітацію обвинуваченого ОСОБА_5 та підтверджує його непричетність до кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , а саме, - ч. 3 ст. 307 КК України.

При винесенні вироку в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, а саме, виправдання його в даній частині обвинувачення, судом було вирішено питання, які зазначені в ст. 368 КПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

- 04.03.2015 року на ім`я Начальника Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшов рапорт ст. о\у ВБНОН Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ( а.с., 77), наступного змісту:

Доповідаю Вам про те, що 04.03.2015 року близько 19 год. 30 хв., о/с ВБНОН Подільського РУ в ході відпрацювання доручення старшого слідчого СВ Подільського РУ ОСОБА_10 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, було виявлено автомобіль марки «ЗАЗ - Славута", д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому останній повідомив, що незаконно зберігає в автомобілі наркотичний засіб канабіс, після чого за добровільної згоди ОСОБА_5 в присутності двох понятих було проведено огляд даного авто, в результаті якого з багажнику виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, а також поліетиленовий пакет жовтого кольору з речовиною рослинного походження зеленого кольору з салону авто виявлено та вилучено 34 поліетиленових пакунки з речовиною рослинного походження зеленого кольору, та поліетиленовий пакет з насінням речовини рослинного походження зеленого кольору.

Загальна маса виявленого приблизно 3 кілограма.

Як пояснив ОСОБА_5 , що виявлене у нього з авто являється наркотичний засіб канабіс, який він зберігав з метою власного вживання.

Враховуючи вищевикладене, та те, що в діях ОСОБА_5 , вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, прошу вашого дозволу даний матеріал зареєструвати до ЖЄО Подільського РУ.

- 05.03.2015 року вищевказані відомості були внесені до ЄРДР, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015100070001529, ( а.с., 67), в якому зазначено наступне:

Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 05.03.2015.

Заявник або потерпілий: Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

Дата внесення до ЄРДР: 05.03.2015

Правова кваліфікація: (КК України 2001) ст. 309 ч. 1

Фабула:

04.03.2015 о 19.30 год. за адресою: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, працівниками міліції виявлено автомобіль «ЗАЗ Славута», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав добровільну згоду на проведення огляду автомобіля, під час якого з багажного відділення виявлено та вилучено два крафт пакети з речовиною рослинного походження, поліетиленовий пакет жовтого кольору з речовиною рослинного походження. Із салону автомобіля вилучено 34 пакети з речовиною рослинного походження та поліетиленовий пакет із насінням зеленого кольору.

05.03.2015 року заступником начальника СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві було надано старшому слідчому СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві доручення на проведення досудового розслідування, ( а.с., 68).

05.03.2015 року заступником прокурора Подільського району м. Києва винесено постанову про призначення прокурора, ( а.с., 69).

05.03.2015 року старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві на адресу старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва направлено повідомлення про початок досудового розслідування, ( а.с., 70).

В даному конкретному випадку слід зазначити, що під час розслідування даного кримінального провадження як слідчим, так і прокурором було порушено положення ст. 218 КПК України з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 218 КПК України:

Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Отже, нормами діючого КПК України при визначенні місця провадження досудового розслідування застосовується правило територіальної підслідності, яким визначається, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Дійсно, нормами КПК України передбачено, що з метою уникнення затягування процесу досудового розслідування, яке мало місце через необгрунтоване надсилання однієї і тієї ж заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, законодавець у ст. 214 КПК передбачає обов`язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, до ЄРДР, та розпочати проведення досудового розслідування - провести всі можливі та необхідні слідчі дії до моменту, доки прокурор не визначить іншу підслідність (ч. 2 ст. 218 КПК).

Про початок досудового розслідування кримінальних правопорушень, які слідчому не підслідні, останній доводить до відома прокурора у повідомленні про початок досудового розслідування.

Ознайомившись зі змістом повідомлення, та виявивши факт розслідування слідчим кримінального правопорушення, яке не віднесено до його підслідності, прокурор виносить постанову про визначення територіальної підслідності, у якій зазначає відомості про: обставини кримінального провадження; орган досудового розслідування, якому відповідно до ст. 218 КПК підслідне розслідування даного кримінального правопорушення; місце проведення досудового розслідування та слідчий підрозділ, уповноважений здійснити кримінальне провадження.

Відомості, зазначені у постанові прокурора про визначення територіальної підслідності, заносяться до ЄРДР.

Отже, зглядаючись на вищевказане, що стосується порушення правил територіальної підслідності, слід зазначити на наступні порушення, допущені як прокурором, так і слідчим в даному кримінальному провадженні:

Так, дійсно, слідчим правомірно, в дотримання вимог ч. 2 ст. 218 КПК України було внесено відомості до ЄРДР, так як у інформації, що надійшла до нього, містилися ознаки складу злочину, передбаченого ст. 309 КК України.

Проте, в подальшому, слідчому в дотримання вимог ч. 2 ст. 218 КПК України при повідомленні прокурора про початок досудового розслідування необхідно було у повідомленні про початок досудового розслідування, ( а.с., 70), вказати, що дане кримінальне провадження йому не підслідне на підставі ч. 1 ст. 218 КПК України, що слідчим вказано не було.

Далі, прокурором, який згідно постанови про призначення прокурора, ( а.с., 69), був призначений прокурором в даному кримінальному провадженні в дотримання вимог, передбачених ч. 2 ст. 218 КПК України, слід було винести постанову про призначення територіальної підслідності, що прокурором зроблено не було.

Суд зазначає, що, дійсно, ч. 2 ст. 218 КПК України передбачає внесення відомостей до ЄРДР слідчим, якому дане кримінальне провадження не підслідне, проте, таке положення Закону введено в чинний КПК України з метою оперативності фіксації факту вчинення кримінального правопорушення, та подальшого розслідування кримінального правопорушення, проте, яке мало б бути оперативно передане органу досудового розслідування, в даному впадку, - СВ Кагарлицького ВП, якому підслідне дане кримінальне провадження.

Зглядаючись же на матеріали кримінального правопорушення, а саме на хронологію проведених слідчих дій, такої оперативності не встановлено, навпаки, встановлена практично повна бездіяльність слідчого на протязі тривалого часу з моменту вчинення правопорушення, внесення про нього відомостей до ЄРДР, та слідчими діями, які були проведені після первинної слідчої дії, - складання протоколу огляду місця події, проведення якої згідно чинного КПК України дозволено до внесення відомостей в ЄРДР.

Так, протокол огляду місця події, під час якого у обвинуваченого ОСОБА_11 було вилучено наркотичні засоби, складений 04.03.2015 року, ( а.с. 79 81).

Відомості про вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, слідчим було внесено 05.03.2015 року, (а.с., 66 67).

05.03.2015 року слідчим було винесено постанову про проведення по справі судово хімічної експертизи, ( а.с., 83).

Далі, лише 09.12.2015 року по даному кримінальному провадженню отримано ухвалу слідчого судді про проведення обшуку, ( а.с., 97 98).

Зглядаючись на хронологію проведених слідчих дій, слід констатувати повну відсутність проведених слідчих дій по даному кримінальному провадженню на протязі, який не можна оцінити з точки зору дотримання розумних строків в ракурсі вимог КПК України, - на протязі більше пів року, що викликає сумнів в доцільності з точки зору оперативності розслідування даного кримінального провадження саме слідчим даного органу досудового розслідування.

В подальшому, на думку суду, такі порушення потягнули за собою порушення положень ст. 32 КПК України.

Так, згідно положень ст. 32 КПК України:

Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають з основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у гл. 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розд. 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Вони безпосередньо грунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, згідно ст. 412 КПК України.

Слід зазначити, що якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил підсудності, воно у будь-якому разі підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно із п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК.

Вищевикладені обставини, на думку суду, ставлять під сумнів з точки зору законності винесення слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , (а.с., 99 101), так як така ухвала, на думку суду винесена з порушенням правил територіальної підсудності, яке чітко зазначено в ч. 1 ст. 32 КПК України.

07.05.2015 року старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, (а.с., 71 72), згідно з якою:

- змінено кваліфікацію кримінального провадження № 12015100070001529, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2015 року з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 3 ст. 309 КК України.

Підстава для зміни кваліфікації, - маса вилученого наркотичного засобу, так як згідно таблиці № 2 про невеликі, великі, та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться в незаконному обігу, яку затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року встановлено, що особливо великими розмірами особливо небезпечного наркотичного засобу визначається вага від 2500 г і більше, в зв`язку з чим виникла необхідність в зміні кваліфікації даного кримінального провадження, оскільки вилучений особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вилучений у ОСОБА_5 масою 2929,7 г.

- 05.03.2015 року вищевказані відомості були внесені до ЄРДР, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015100070001529, ( а.с., 66), в якому зазначено наступне:

Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 05.03.2015.

Дата внесення до ЄРДР: 05.03.2015

Правова кваліфікація: (КК України 2001) ст. 309 ч. 3

Фабула:

23.12.2015 року старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, (а.с., 73 74), згідно з якою:

- змінено кваліфікацію кримінального провадження № 12015100070001529, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2015 року з ч. 3 ст. 309 КК України на ч. 3 ст. 307 КК України.

Підстава для зміни кваліфікації, - згідно постанови № 4 пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №16) про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великих їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб`єкта кримінального правопорушення, в зв`язку з чим і виникла необхідність у зміні кваліфікації даного кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 309 КК України на ч. 3 ст. 307 КК України.

- 05.03.2015 року вищевказані відомості були внесені до ЄРДР, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015100070001529, ( а.с., 65), в якому зазначено наступне:

Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 05.03.2015.

Дата внесення до ЄРДР: 05.03.2015

Правова кваліфікація: (КК України 2001) ст. 307 ч. 3

Фабула:

Докази на підтвердження обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, які були зібрані органами досудового розслідування під час досудового слідства, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та які були досліджені судом в судовому засіданні:

- протокол огляду місця події від 04.03.2015 року, складений в м. Кагарлик Київської області, ( а.с., 79 81), в якому зазначено наступне:

- об`єктом огляду являється автомобіль «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , що розташований на обочині траси «Кагарлик Київ», 74 км, зліва від повороту в село Переселення.

На запитання слідчого, чи є у вказаному автомобілі заборонені законом речі, а саме, - наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори та їх аналоги, ОСОБА_5 повідомив, що на задньому сидінні та в багажнику знаходиться наркотичний засіб «конопля», яку він сам виростив та зберігав для власного вживання.

Під час огляду багажного відділення автомобіля виявлено два крафт пакети з речовиною рослинного походження, подрібненою, та поліетиленовий пакет жовтого кольору з речовиною рослинного походження, які поміщено в поліетиленовий пакет чорного кольору, який прошито ниткою та опечатано печаткою для «Пакетів» Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Під час огляду салону автомобіля із заднього сидіння вилучено 26 крафт пакетів з речовиною рослинного походження, 4 крафт пакети з речовиною рослинного походження, 4 поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження, які поміщено в поліетиленовий пакет, який прошито ниткою та опечатано.

Крім того, вилучено поліетиленовий пакет чорного кольору з насінням зеленого кольору, який поміщено в пакет чорного кольору, який прошито та опечатано.

- висновок експерта № 763х від 22.04.2015 року, ( а.с., 86 90), який отримано на підставі постанови слідчого про призначення хімічної експертизи від 05.03.2015 року, ( а.с., 83), в якому зазначено наступне:

- надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору та частково подрібнені рослинні маси зеленого та зелено - коричневого кольорів, є особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс.

Подане на експертизу насіння - дозріле насіння рослини роду «коноплі», яке канабіноїдів не містить і до наркотичних засобів не відноситься.

Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 263,2 г, 201,1 г, -29,1 г, 36,8 г, 36,1 г, 39,7 г, 40,1 г, 38,4 г, 37,7 г, 36,5 г, 38,5 г, 36,4 г, 34,3 г, З.З г, 35,2 г, 40,2 г, 39,3 г, 36,6 г, 32,9 г, 34,8 г, 36,1 г, 35,3 г, 36,7 г, 35,7 г, .5 г, 35,9 г, 36,8 г, 40,4 г, 37,9 г, 17,3 г, 36,3 г, 83,4 г, 79,5 г, 18,7 г, 148,3 г, -3,6 г, 217,1 г.

Загальна маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) - 2928,7 г.

- постанова про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання, ( а.с., 91), в якій вказано, що:

Вилучений 04.03.2015 року у ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 2928,7 г визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12015100070001529 від 05.03.15 та залишено його на зберіганні в камері схову Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.02.2016 року, який складено в м. Кагарлик Київської області, ( а.с., 184 187), в якому вказано наступне:

- експеримент розпочато о 13 год. 22 хв. за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 розповів обставини виготовлення ним канабісу та вказав, що розфасував канабіс у поліетиленові пакети, які придбав у магазині, який погодився показати на місцевості.

О 13 год. 36 хв. відеозапис призупинено, та всі учасники слідчої дії прибули за вказаною ОСОБА_5 адресою, а саме: м. Кагарлик, вул.. Незалежності, ринок «Кагарлик».

О 13 год. 48 хв. відеозапис відновлено та ОСОБА_5 вказав на магазин, в якому він придбав пакети, в яких зберігав канабіс, при цьому вказавши розміри пакетів. Надалі ОСОБА_5 запропоновано вказати на місці виявлення ним кущів коноплі, на що останній погодився, та о 13 год. 49 хв. відеозапис призупинено.

О 14 год. 27 хв. відеозапис відновлено. Всі учасники слідчої дії прибули за вказаною ОСОБА_5 адресою, а саме, - дорога між с. Слобода та с. Расавка Київської області, вул.. Незалежності, (згідно навігатора в телефоні), та останній зазначив, вказавши на лісосмугу, що біля неї знайшов в полі галявину з коноплею, з якої виготовив канабіс та розфасував.

ОСОБА_5 було запропоновано показати на конюшині, яким саме чином він виготовив канабіс, та як його фасував, на що ОСОБА_5 погодився, та, подрібнивши, розфасував у три пакети конюшину, які в подальшому було зважено та вилучено.

Крім того, в магазині, вказаному ОСОБА_5 , було зроблено закупки пакетів в кількості 3 штук розмірами 15х20, 8х12, 7х10.

- протокол огляду від 18 лютого 2016 року з фототаблицею до нього, (а.с., 188 191), в якому вказано наступне:

Перед початком огляду переліченим особам роз`яснено їхнє право бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. Особам, які беруть участь у проведенні огляду також роз`яснено про вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов`язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

Об`єктом огляду є:

- поліетиленовий пакет, прошитий ниткою, та на якому міститься бирка з написами: «17.02.16 слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_5 вилучено флеш-накопичувач ємність 16 Гб., на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту, поняті: 1 ОСОБА_12 /підпис/, 2 ОСОБА_13 /підпис/ СВ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_5 /підпис/ адвокат ОСОБА_9 /підпис/.

Розпакувавши пакет, виявлено флеш-картку «Transcend SD 16Gb». За допомогою комп`ютерного обладнання встановлено, що на картці міститься три відеофайли формату MP4, назви яких для зручності змінено на «1 (1).МР4», «1 (2).МР4»„ «1 (3).МР4».

Файл «1 (1).МР4», має відеозапис подій 17.02.16 що відбувались за адресою: АДРЕСА_1 . Даний файл тривалістю 4 хв. 30 секунд.

Під час перегляду даного файлу встановлено, що відеозапис розпочато 17.02.16 о 13 годині 22 хвилини та на записі зафіксовано учасників слідчого експерименту, працівників поліції, понятих, підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника ОСОБА_9 .

На відеозаписі ОСОБА_5 розповів обставини виготовлення ним з кущів коноплі особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс та повідомив, що розфасував у пакети, які придбав в магазині, який на прохання слідчого на місцевості може показати. О 13.36 годині відеозапис закінчено.

Файл «1 (2).МР4», має відеозапис подій 17.02.16, що відбувались за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності. 22. Даний файл тривалістю 1 хв. 32 секунди.

Під час перегляду даного файлу встановлено, що відеозапис розпочато 17.02.16 о 13 годині 48 хвилини та на записі зафіксовано учасників слідчого експерименту, працівників поліції, понятих, підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника ОСОБА_9 .

На відеозаписі ОСОБА_5 вказав на магазин «Оптовик», зазначивши, що в даному магазині він придбав пакети, в яких розфасував канабіс. Надалі всі учасники зайшли до приміщення та на прохання слідчого вказати, яких саме розмірів були пакети, в яких він зберігав канабіс, ОСОБА_5 вказав на розмір пакету 15x20, зазначивши, що приблизно в таких пакетах, а інших розмірів не пам`ятає, однак вони були менші.

Для зразку, як повідомив слідчий, будуть зроблені закупки по одному пакету різних розмірів. О 13.49 годині відеозапис закінчено.

Файл «1 (3).МР4», має відеозапис подій 17.02.16, що відбувались за адресою: Київська область, дорога між с. Слобода та с. Расавка, вул. Незалежності. Даний файл тривалістю 10 хв. 59 секунд.

Під час перегляду даного файлу встановлено, що відеозапис розпочато 17.02.16 о 14 годині 27 хвилин та на записі зафіксовано учасників слідчого експерименту, працівників поліції, понятих, підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника ОСОБА_9 .

На відеозаписі ОСОБА_5 вказав на лісосмугу, яка розташована приблизно на відстані 1 км від дороги та зазначив, що на відстані 50 метрів від лісосмуги в полі кукурудзи виявив 20 кущів коноплі, які вирвав, та корінням верх підвішавши на деревах, залишив сушитись.

Надалі висохлі кущі руками подрібнив та розфасував у пакети. Слідчим запропоновано на конюшині показати, як саме дрібнив та фасував ОСОБА_5 канабіс, на що останній подрібнив та пофасував у три пакети розміром 15х20 см конюшину, однак зазначив, що канабіс він по одній жмені поміщав в пакунок, однак в зразках конюшина вологіша та вага буде відрізнятись, а канабіс був сухішим та його було зручніше фасувати, а на зразках це робити не зручно. Надалі було зроблено виміри ваги пакетів з конюшиною та встановлено їх приблизну вагу 1 ) 20-21 г, 2) 7-8 г, 3) 28-29 г, однак, точну вагу не вдалось визначити у зв`язку із погодними умовами та на цьому відеозйомка була зупинена для складання протоколу та вилучення експериментальних зразків.

Після перегляду вказаних файлів, вони скопійовані на записані на DVD-R диск «Verbatim» №5255506 REF 24509, який поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Для пакетів» Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві.

- поліетиленовий пакет, прошитий ниткою та на якому міститься бирка з написами:

« 17.02.16 слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_5 вилучено 3 поліетиленові пакети з конюшиною, які використовувались для експерименту, поняті: 1 ОСОБА_14 /підпис/, 2 ОСОБА_13 /підпис/ СВ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_5 /підпис/ адвокат ОСОБА_9 /підпис/.

Розпакувавши пакет, в ньому виявлено три поліетиленові пакети розміром 15x20 см з конюшиною. Використовуючи електронні ваги, визначено вагу пакетів з конюшиною, а саме: 18, 22, 23 г. Пакети з конюшиною після огляду поміщено до поліетиленового пакету, який зав`язано ниткою та опечатано печаткою «Для пакетів» Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві

Пакети з конюшиною та вагу кожного пакету з конюшиною сфотографовано на цифровий фотоапарат «Олімпус».

Огляд проводився: в приміщенні службового кабінету № 120 Подільського УП ГУНП у м. Києві за яскравого електричного освітлення.

Протокол прочитаний, записано в точній відповідності до проведених дій та отриманих результатів. Зауважень від учасників не надійшло.

- постанова про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання від 18 лютого 2016 року, (а.с., 193 194), в якій вказано, що:

- DVD-R диск «Verbatim» № 5255506 REF 24509, на якому міститься відеозапис слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 17.02.2016 року, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12015100070001529 від 05.03.15 та залишено його на зберігання в матеріалах вказаного кримінального провадження;

- 9 екземплярів поліетиленових пакетів (3 розмірами 15х20, 3 8х12, 3 7х10), 3 пакети з конюшиною залишити на зберіганні в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Докази щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, та які були зібрані судом під час судового слідства:

- допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 дав наступні показання:

Свою вину у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України не визнає, так як він ніколи не мав на меті продавати наркотичні засоби, тобто, мети отримання доходу від продажу наркотичних засобів не мав. Наркотичні засоби зберігав для власного споживання, тому визнає себе винним у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України.

Має повних 29 років. Перший раз вжив наркотичний засіб шляхом куріння в 27 років, спробував на ставку в м. Кагарлик, з друзями.

Після першого вживання наркотичного засобу шляхом куріння, він спочатку епізодично вживав наркотичні речовини, а потім регулярно, шляхом куріння, через «бульбулятор».

На обліку в лікаря нарколога не перебуває, ніколи не перебував, проте, в 2016 році звертався для проходження курсу лікування, в зв`язку з чим в 2016 році пройшов курс лікування в лікувальній установі «Нове життя» в м. Біла Церква Київської області, тому на даний час наркотичні засоби не вживає, наркотичної залежності немає.

Що стосується походження наркотичного засобу, то він пояснивав, що в один із днів осені, точної дати та часу не пам`ятає, в світлу пору доби, 2014 року, він поїхав за село Слобода Кагарлицького району, щоб зайти в посадку біля поля та нарізати дрів на зиму, так як в нього вдома котел на дровах.

Коли він зайшов в посадку, він побачив чоловіка літнього віку, який вийшов з кукурудзи, та пішов в невідомому напрямку.

Він вирішив поцікавитися, звідки чоловік вийшов, коли зайшов в кукурудзу, на деякій відстані від посадки побачив насадження коноплі, він вирішив її заготувати для власних потреб, тому руками вирвав близько 20 кущів рослин коноплі, які повісив на гілки дерев в посадці, щоб вони висохли.

Через деякий час, точно не пам`ятає, через скільки, він придбав в магазині пакети поліетиленові, щоб в подальшому в них скласти коноплю.

Приїхавши в посадку, де висіла конопля, він руками її перетер, та помістив в пакети, після чого пакети положив в свій автомобіль, та поїхав до хати.

Частину коноплі він зберігав в автомобілі, щоб ніхто вдома не бачив, а деяка частина знаходилася в гаражі.

Він до того, як його зупинили працівники міліції, вживав дану коноплю шляхом куріння, брав з собою на рибалку, щоб робити прикорму, можливо, на рибалці хтось і бачив, як він робить прикормку з коноплі, продавати дану коноплю будь кому він не хотів.

Що стосується вчинення ним злочину, в якому його обвинувачують, то 04.03.2015 року він рухався на автомобілі «Таврія», по автодорозі в м. Кагарлик Київської області, на виїзд з м. Кагарлик, на заправку.

Даний автомобіль належить його тестю, але останні півтора року даним автомобілем користується лише він, тесть немає ніякого відношення до даного автомобіля, окрім того, що він є його власником, ніхто, окрім нього, немає доступу до автомобіля.

Отже, коли він рухався на виїзді з м. Кагарлик в напрямку м. Києва, це було близько 16 години, його шляхом маневру перерізання (підрізав) напрямку руху, навпроти повороту на с. Слобода Кагарлицького району, зупинив якийсь автомобіль, білого кольору, наскільки пам`ятає, марки «Сітроен», типу міркоавтобус.

В цей час в автомобілі він перебував сам, пасажирів не було, телефон забув вдома.

З автомобіля «Сітроен» з бокових дверей вийшло двоє невідомих осіб, а потім вийшло ще двоє.

Всі четверо були одягнені в цивільний одяг. Один із невідомих чоловіків витягнув якесь посвідчення, представився працівником міліції, після чого його витягнули з - за керма та посадили в «Сітроен».

Це на даний час він знає, що це були працівники Подільського відділку міліції, а тоді він лише знав, що вони працівники міліції.

Далі, в автомобілі невідомий чоловік сказав, що в них є інформація про те, що він перевозить наркотичні засоби, він відповів, що в нього в автомобілі є наркотичні засоби, - на задньому сидінні та в багажному відділення його автомобіля.

Далі невідомі чоловіки перенесли наркотичні засоби, які знаходилися в його автомобілі, в автомобіль «Сітроен», один з чоловіків сів за кермо його автомобіля, і вони двома автомобілями поїхали по автодорозі в напрямку м. Києва.

З його автомобіля в автомобіль працівників міліції перенесли два пакети більших та близько 30 менших пакетів з подрібненою коноплею.

По дорозі йому ніхто нічого не пояснював, він не мав змоги зателефонувати комусь в зв`язку з тим, що того дня забув телефон вдома.

Зупинилися автомобілі за межами міста Кагарлик, біля автомобільного знаку повороту на с. Переселення Кагарлицького району, після чого невідомі особи почали розпитувати в нього, де він взяв наркотичний засіб, для чого він його перевозив в автомобілі, та інші обставини, які стосуються наркотичних засобів.

Він пояснював тим чоловікам, що він даний наркотичний засіб зібрав сам, розповідав, де, також зазначав їм, що даний наркотичний засіб в такий кількості заготовив для власного споживання на цілий рік, крім того, він займається риболовством, тому даний наркотичний засіб використовує в якості приманки, для запаху.

Десь орієнтовно через чотири години до них під`їхав ще один автомобіль та привіз двох свідків, які підписалися під якимось документом, йому також сказали підписатися, що він і зробив, причому, документ, під якими підписалися свідки та він, працівники міліції не зачитували.

Потім, близько 10 год вечора він з працівниками міліції поїхали до нього до хати, де вони поспілкувалися, працівники міліції записали номер його телефону, та, більше нічого не сказавши, поїхали.

Під час спілкування в нього вдома невідомі чоловіки не запитували в нього, чи немає в нього вдома ще наркотичного засобу, якби вони запитали, він би їм віддав решту, яку вирвав в полі кукурудзи.

Не знав про те, що проти нього порушено справу по ч. 3 ст. 307 КК України, доки його не затримали, а потім не заарештували.

У вчиненому щиро розкаюється просить суворо його не карати, та не призначати міру покарання, пов`язану з позбавленням волі.

Окрім того, що стосується доказів вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, то прокурор в судовому засіданні наполягав на допиті свідка ОСОБА_15 , проте, порадившись, суд не визнав за необхідне допитувати даного свідка в судовому засіданні в зв`язку з не доцільністю допиту даного свідка, з огляду на наступне.

Так, на запитання складу суду прокурор повідомив, що свідок ОСОБА_15 особисто не знає обвинуваченого ОСОБА_5 , не був свідком збуту ОСОБА_5 наркотичних засобів, не чув про ту обставину, чи обставини, при яких обвинувачений ОСОБА_5 збув чи збував наркотичні засоби.

Прокурор зазначив лише, що свідок ОСОБА_15 є наркотично залежною особою з значним стажем вживання наркотичних засобів, а тому даний свідок може вказати, скільки необхідно наркотичних засобів, щоб наркозалежна особа почувала себе нормально, відповідно, скільки необхідно наркотичного засобу наркозалежній особі для того, щоб вона себе комфортно відчувала.

Свою відмову суд обґрунтовує тим, що згідно ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для дачі показань.

Слід зазначити, що свідок, як суб`єкт кримінального процесу, - фізична особа, яка володіє відомостями відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Як свідок особа може бути викликана і допитана лише після початку досудового розслідування.

Свідок надає інформацію у кримінальному провадженні тільки щодо тих фактів, які він сприймав особисто, за винятком обставин, передбачених ст. 97 КПК України, - показання з чужих слів.

Отже, зглядаючись на положення ст. 65 КПК України суд вважає, що в зв`язку з тим, що свідок ОСОБА_15 особисто не знає обвинуваченого ОСОБА_5 , не був очевидцем факту збуту обвинуваченим ОСОБА_16 наркотичних засобів, тобто, в зв`язку з чим його показання не можуть бути прямим доказом на доведення вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України, окрім того, не чув про ту обставину, щоб обвинувачений ОСОБА_5 збував наркотичні засоби будь кому, що могло б бути не прямим доказом доказу вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, то показання свідка ОСОБА_15 ніяким чином не стосуються даного кримінального провадження, а тому такі покази свідка ОСОБА_15 є неналежним доказом вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України, з огляду на положення ст. 85 КПК України.

Так, згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Отже, належність доказів - це їх властивість бути засобами пізнання вчиненого у минулому кримінального правопорушення, що зумовлюється тими об`єктивними зв`язками, які існують між ними і обставинами минулої події кримінального правопорушення. Відсутність такої взаємозалежності свідчить про відсутність доказів.

Зв`язок фактичних даних з обставинами вчинення кримінального правопорушення, їх слідами, що відбиваються у навколишньому середовищі, дає змогу виділити і закріпити в законі обов`язкову ознаку доказів - їх належність. Доказ не буде належним, якщо він не здатний встановлювати факт, що має значення для кримінального провадження.

У кримінальному процесуальному і кримінальному законодавстві існує низка приписів, керуючись якими, органами досудового розслідування і суд, з урахуванням обставин вчинення конкретного кримінального правопорушення, можуть вирішувати питання про належність доказів.

Так, у ст. 91 КПК, ( обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному процесі), сформульовані обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Це критерії, які вказують на істотні обставини, знання яких дозволяє досягти завдань кримінального провадження, - ст. 2 КПК України.

Належність доказів визначається тим, що вони прямо чи побічно підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Іншими словами, йдеться про використання в доказуванні прямих і непрямих доказів.

Прямий доказ - такий, що прямо і безпосередньо (одноступенево) вказує на ті факти і обставини, що підлягають доказуванню. Це така доказова процедура, коли знання про факти і обставини ґрунтуються на повідомленні осіб, які безпосередньо спостерігали даний факт у дійсності.

Отже, показання свідка ОСОБА_15 в даному кримінальному провадженні не можуть бути прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, так як він не підтверджує головної складової складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - збут наркотичних засобів.

Непрямі докази обґрунтовують обставини, які підлягають доказуванню не прямо, а опосередковано через проміжні факти шляхом послідовних висновків. Так, необхідність допиту в якості свідка ОСОБА_17 , відповідно, його показання можна було б сприймати не прямим доказом, в тому лише випадку, якщо б йому відомі були факти збуту наркотичних засобів ОСОБА_5 хоча б від інших осіб, тоді, можна було б, за певних обставин, сприймати його покази з урахуванням ст. 97 КК України, - показання з чужих слів.

Отже, непрямі докази - це отримані у встановленому законом порядку і досліджені в судовому засіданні відомості про факти і обставини, що передували, супроводжували або виникли внаслідок кримінального правопорушення і які безпосередньо не вказують на його існування чи відсутність, але через перебування в об`єктивних формах зв`язків з іншими фактами і обставинами встановлюють наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, та інші обставини, що мають значення для кримінального провадження.

Слід зазначити, що непрямі докази класифікується на докази:

1) дозлочинної, злочинної та післязлочинної діяльності (за хронологічними зв`язками);

2) що вказують на причину, наслідок або умову вчинення кримінального правопорушення (за генетичними зв`язками);

3) що встановлюють позитивні і негативні обставини (за кореляційними зв`язками);

4) які встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для вирішення кримінального провадження (за функціональними зв`язками).

Як вбачається з пояснень прокурора, показання свідка ОСОБА_15 не є доказом дозлочинної, злочинної та післязлочинної діяльності (за хронологічними зв`язками) обвинуваченого ОСОБА_5 , не вказують на причину, наслідок або умову вчинення даного кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, не встановлюють позитивні і негативні обставини (за кореляційними зв`язками) вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , не встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність обвинуваченого ОСОБА_5 , та інші обставин, що мають значення для вирішення кримінального провадження (за функціональними зв`язками).

Отже, належність доказів - це їх здатність своїм змістом встановлювати факти і обставини, що мають значення для кримінального провадження.

Отже, докази відповідатимуть вимогам належності, якщо їх зміст буде вказувати:

- на обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК);

- на інші факти і обставини, що мають значення проміжних та побічних фактів, що використовуються як аргументи, логічні посилання для обґрунтування фактів та обставин, що підлягають доказуванню;

- щодо інших доказів - на їх наявність чи відсутність, достовірність чи недостовірність, допустимість чи недопустимість.

Підсумовуючи вищевикладене, суд обґрунтовує свою відмову в допиті свідка ОСОБА_15 в зв`язку з тим, що його показання в даному кримінальному провадженні не підтверджують склад злочину по даному кримінальному провадженню, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, тобто показання даного свідка, навіть у випадку його допиту, не є належним доказом по даному кримінальному провадженню.

Обсяг доказів, які були враховані при винесенні вироку по факту, який мав місце 04.03.2015 року, згідно з яким суд визнає не винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, перекваліфіковує його дії на ч. 3 ст. 309 КК України, та їх перелік:

Докази, здобуті органами досудового слідства під час досудового розслідування кримінального провадження, (Том № 1, а.с., 60 - 213), та на які посилалася сторона обвинувачення в судовому засіданні при обвинуваченні ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України:

- протокол огляду місця події від 04.03.2015 року, складений в м. Кагарлик Київської області, ( а.с., 79 81);

- висновок експерта № 763х від 22.04.2015 року, ( а.с., 86 90);

- постанова про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання, ( а.с., 91);

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.02.2016 року, який складено в м. Кагарлик Київської області, ( а.с., 184 187);

- протокол огляду від 18 лютого 2016 року з фототаблицею до нього, (а.с., 188 191);

- постанова про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання від 18 лютого 2016 року, (а.с., 193 194);

Докази, здобуті судом під час судового слухання справи:

- показання обвинуваченого ОСОБА_5 , ( журнал судового засідання від 20.05.2016 року, з а.с. 221, зворотня сторона, час, - 11:11:01 по а.с. 223, час, - 12:10:24).

Суд зазначає, що такий обсяг доказів, які були досліджені в судовому засіданні, встановлено у повній відповідності з ст. 349 КПК України, - визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, так, що стосується обсягу доказів, то, як сторона обвинувачення, - прокурор, так і сторона захисту, - обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_9 не вважали за необхідне досліджувати в судовому засіданні як відеозапис проведеного слідчого експерименту, не вважали за необхідне проглядати відеозапис обшуку помешкання обвинуваченого ОСОБА_5 , не завважали за необхідне оглядати речові докази, окрім того, як вказано судом вище, судом було відмовлено прокурору в клопотанні щодо допиту свідка ОСОБА_15 .

Крім того, судом при встановленні обсягу доказів було враховано положення ст. 22 КПК України.

Так, згідно ст. 22 КПК України:

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд дає оцінку дослідженим доказам з урахуванням положень ст. 95, ст. 84 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору, або посилатися на них.

Згідно ст. 84 КПК України

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, що стосується документів, то згідно ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення, тощо, відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Оцінка судом доказів в даному кримінальному провадженні у вигляді документів.

- що стосується протоколу огляду місця події від 04.03.2015 року, який складений в м. Кагарлик Київської області, ( а.с., 79 81), то, дослідивши його з точки зору положень ст. 99, 94, 84 КПК України, суд приходить до висновку щодо того, що даний доказ не може бути достатнім прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України, як на тому наполягає сторона обвинувачення з огляду на наступне.

Даний документ, на думку суду лише прямо підтверджує наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, тобто, наявність в діях обвинуваченого ознак злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, проте, ніяким чином не є належним доказом вчинення обвинуваченим злочину, який передбачено саме ч. 3 ст. 307 КК України.

Окрім того, слід зазначити, що даний доказ міг би бути визнаний судом на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України недопустимим.

Так, згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Так, як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_5 , автомобіль, за кермом якого він перебував, та в салоні якого знаходилися наркотичні речовини, було зупинено працівниками міліції близько 16 год. 00 хв. 04.03.2015 року, наркотичні речовини, без протоколу огляду місця події, відповідно, у відсутності, як того вимагає закон, понятих, було переміщено працівниками міліції в автомобіль працівників міліції, після чого було здійснено переміщення транспортних засобів поза межі м. Кагарлик Київської області, де, лише після сплину майже чотирьох годин працівниками міліції були запрошені поняті для проведення такої основоположної слідчої дії, як огляд місця події, по результатах якого складено протокол, та який є в даному випадку предметом дослідження на його відповідність нормам КПК України.

Окрім того, як вказує обвинувачений ОСОБА_5 протокол огляду місця події в присутності понятих та йому не було прочитано вголос, що також є порушенням норм КПК України.

Слід зазначити, що прокурором в судовому засіданні такі покази обвинуваченого не те що не спростовано, а й взагалі не було спроб спростувати такі покази обвинуваченого, що, на думку суду, прокурор міг би зробити шляхом подачі клопотання про допит в якості свідків понятих, які зазначені в даному протоколі огляду місця події, проте, таке клопотання прокурором не заявлялося, що, відповідно, тягне за собою сумнів у суду щодо об`єктивного відображення об`єктивних обставин справи у протоколі огляду місця події.

Окрім того, суд окремо звертає окрему увагу на ту обставину, що в протоколі огляду місця події від 04.03.2015 року зазначено, що вилучено 26 крафт пакетів з речовиною рослинного походження, а супровідному листі щодо направлення об`єктів на експертне дослідження зазначено, що направляється 30 крафт пакетів, ( а.с., 82), що, звісно ж, викликає сумнів у суду щодо відповідності ваги вилученої маси наркотичного засобу, вазі наркотичного засобу, який було направлено по постанові слідчого на проведення експертизи.

Проте, в зв`язку з тим, що сторона захисту, зокрема, ні обвинувачений ОСОБА_5 , ні захисник ОСОБА_9 під час судового засідання не заявляли клопотання про визнання такого доказу недопустимим, обвинувачений визнав, що вилучені наркотичні засоби в зазначеному об`ємі належать йому, тому не просили про таку обставину в судових дебатах, напроти, обвинувачений ОСОБА_5 визнає, що всі наркотичні засоби, перелічені в обвинувальному акті щодо даного епізоду належать йому, тому суд процесуально не визнає даний доказ недопустимим в розумінні ч. 2 ст. 89 КПК України.

- що стосується висновку експерта № 763х від 22.04.2015 року, ( а.с., 86 90), то, дослідивши його з точки зору положень ст. 99, 94, 84 КПК України, суд приходить до висновку щодо того, що даний доказ не може бути достатнім прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України.

Даний документ, на думку суду лише прямо підтверджує наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, тобто, наявність в діях обвинуваченого ознак злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, зокрема, в даному доказі вказано вагу вилученого наркотичного засобу, проте, ніяким чином не є належним доказом вчинення обвинуваченим злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України.

Даний доказ лише підтверджує об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, - вагу предмету злочину, наркотичного засобу, - канабіс.

Крім того, суд зазначає, що даний доказ міг би бути визнаний судом на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України недопустимим.

Так, як вказано судом вище, кількість крафт пакетів, вилучених при огляді місця події, та кількість крафт пакетів, направлених на проведення експертизи, суттєво відрізняються, що, звісно ж, викликає сумнів у суду щодо ваги наркотичного засобу, яка була вилучена у обвинуваченого ОСОБА_5 , що може вплинути на кваліфікацію дій обвинуваченого.

Проте, в зв`язку з тим, що сторона захисту, зокрема, ні обвинувачений ОСОБА_5 , ні захисник ОСОБА_9 під час судового засідання не заявляли клопотання про визнання такого доказу недопустимим, не просили про таку обставину в судових дебатах, суд не визнає даний доказ недопустимим в розумінні ч. 2 ст. 89 КПК України.

- що стосується постанови про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання, ( а.с., 91), то, дослідивши його з точки зору положень ст. 99, 94, 84 КПК України, суд приходить до висновку щодо того, що даний доказ не може бути достатнім прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України.

З даного доказу вбачається лише та обставина, що слідчим предмет злочину у відповідності до положень ст. 98 КПК України визнається речовим доказом.

- що стосується протоколу проведення слідчого експерименту від 17.02.2016року, який складено в м. Кагарлик Київської області, ( а.с., 184 187), то, дослідивши його з точки зору положень ст. 99, 94, 84 КПК України, суд приходить до висновку щодо того, що даний доказ не може бути достатнім прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України.

Даний документ, на думку суду, спростовує його обвинувачення у вчиненні злочину, ознаки якого зафіксовано 24.12.2015 року, та який було кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, даний доказ лише прямо підтверджує наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, тобто, наявність в діях обвинуваченого ознак злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, проте, ніяким чином не є належним доказом вчинення обвинуваченим злочину, який передбачено саме ч. 3 ст. 307 КК України, так як даним доказом підтверджується об`єктивна сторона складу злочину, місце вчинення злочину.

- що стосується протоколу огляду від 18 лютого 2016 року з фототаблицею до нього, (а.с., 188 191), ), то, дослідивши його з точки зору положень ст. 99, 94, 84 КПК України, суд приходить до висновку щодо того, що даний доказ не може бути достатнім прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України.

- що стосується постанови про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання від 18 лютого 2016 року, (а.с., 193 194), ), то, дослідивши його з точки зору положень ст. 99, 94, 84 КПК України, суд приходить до висновку щодо того, що даний доказ не може бути достатнім прямим доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України.

Крім того, суд вважає, що даний доказ є неналежним доказом вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, так як в якості речового доказу до кримінального провадження приєднано рослину конюшина в поліетиленових пакетах, яка, на думку суду, ніякого відношення до даного кримінального провадження немає.

Що стосується доказу у вигляді показання обвинуваченого ОСОБА_5 , то суд оцінював їх з урахуванням положень ст. 95 КПК України.

Згідно ст. 95 КПК України:

Показання це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Слід зазначити, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, що стосується:

- показань обвинуваченого ОСОБА_5 , ( журнал судового засідання від 20.05.2016 року, з а.с. 221, зворотня сторона, час, - 11:11:01 по а.с. 223, час, - 12:10:24), то суд вважає його покази логічними, послідовними, які не суперечать іншим доказам, а саме, - протоколам огляду місця події, протоколу слідчого експерименту, тощо.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , якому в судовому засіданні було роз`яснено його права, які передбачено ст. 63 Конституції України, та ст. 18 КПК України, та які надані ним добровільно, дають підстави суду визначитися щодо тієї обставини, що в його діях міститься склад злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, проте, відсутній склад злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України.

Слід зазначити, що в показаннях обвинуваченого ОСОБА_5 взагалі відсутні ознаки застосування будь якого способу свого захисту, обвинувачений дає показання добровільно, вони не суперечать іншим доказам по кримінальному провадженню, тому, на думку суду, показання обвинуваченого ОСОБА_5 свідчать про висвітлення ним об`єктивних обставин події по даному кримінальному провадженню.

Окремо слід зазначити, що покази обвинуваченого ОСОБА_5 , які свідчать про порушення норм процесуального права при проведенні фіксації доказів по кримінальному провадженню, та які судом вказано вище, прокурором в судовому засіданні не спростовувалися, що не дає підстави суду відноситися до показів обвинуваченого ОСОБА_5 критично.

Зглядаючись на вищевказані докази, які були досліджено судом, судом в судовому засіданні встановлені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення

Обвинувачений ОСОБА_5 в один із днів осені 2014 року, точної дати та часу судом не встановлено, знаходився на вулиці Незалежності с. Слобода Кагарлицького району, де з метою заготівлі дрів зайшов в лісосмугу, яка розташована неподалік дороги, де за близько 50 метрів від лісосмуги, в полі, насадженому сільськогосподарською культурою кукурудзи, виявив близько 20 кущів дикоростучої, (самостійного зрощення), рослини конопель, більш точна кількість яких судом не встановлена, які незаконно придбав, вирвавши їх руками з корінням.

Зірвані рослини конопель залишив просушуватися на гілках дерев лісосмуги.

Після просушування, точної дати судом не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5 руками подрібнив рослину коноплі, склавши подрібнені фрагменти рослини в пакети, які попередньо взяв з собою, після чого переніс їх до автомобіля, тим самим виготовивши наркотичний засіб.

Далі, виготовлений наркотичний засіб почав незаконно зберігати частково в салоні автомобіля , та у будинку, де проживає, за адресою: АДРЕСА_1 ., для власного споживання шляхом паління без мети збуту.

Далі вищевказані наркотичні засоби були вилучені під час огляду місця події, який мав місце 04.03.2015 року, та обшуку, який було проведено 24.12.2015 року.

Так, 04.03.15 приблизно о 19 годині 30 хвилин працівниками міліції було зупинено автомобіль «ЗАЗ Таврія», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 та з його добровільної згоди в період часу з 20 години 32 хвилини по 21 годину 11 хвилин 04.03.15 проведено огляд вказаного автомобіля, у якому в багажному відділенні виявлено та вилучено два крафт пакети з речовиною рослинного походження - особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабіс, та в салоні на задньому сидінні 36 поліетиленових пакетів з речовиною рослинного походження, - особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабіс, які він зберігав з метою збуту.

Загальна маса канабісу, (в перерахунку на суху речовину ), - 2928, 7 г.

24.12.2015 року в період часу з 8 години 55 хвилин до 10 години 35 хвилин, за місцем проживання ОСОБА_5 слідчим на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.12.15 проведено обшук будинку АДРЕСА_2 , в ході якого із підвалу виявлено та вилучено 1 непрозорий пакет із речовиною рослинного походження, прозорий пакет з речовиною рослинного походження, непрозорий пакет з речовиною рослинного походження, суміш подрібненої речовини, пошкоджену пляшку з полімерного матеріалу з нашаруваннями речовини, гумове кільце, в яке вмонтований металевий наперсток з отворами, що містить нашарування речовини.

Згідно висновку експерта № 527х від 25.12.2015, надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження, є особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 18 г, 6,09 г, 15,93 г, 77,09 г. Загальна маса канабісу - 99,29 г.

Згідно Наказу № 188 віл 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів., психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», визначено, що особливо великим розміром особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс є 2500 г. і більше.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо визнання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України не винуватим, та, відповідно, його виправдання в даній частині обвинувачення.

Проте, вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 309 КК України, як умисні, протиправні дії, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні, перевезенні наркотичного засобу в особливо великих розмірах, без мети збуту.

Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, а тому є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності та призначення йому кримінального покарання у межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України.

Обґрунтування рішення суду про винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, та визнання його невинуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину, тобто наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_5 усіх юридичних ознак злочину, визначеного в диспозиції ч. 3 ст. 309 КК України.

В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені з прямим умислом з урахуванням положень ст. 24 КК України.

Отже, підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 є вчинення ним суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, тобто при наявності об`єктивних (об`єкт, діяння, наслідки, причиновий зв`язок) і суб`єктивних (суб`єкт, вина) ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як злочин.

Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов`язок обвинуваченого ОСОБА_5 , який вчинив злочин, який передбачений ч. 3 ст. 309 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності з законом.

Такий обов`язок виник з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України і створює тим самим кримінальні правовідносини між обвинуваченим ОСОБА_5 і державою.

Склад злочину.

Предметом злочину в даному випадку є особливо небезпечний наркотичний засіб, - канабіс.

Обов`язковою ознакою складу злочину, що розглядається, є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров`я людей. Такими предметами в даному випадку є:

- наркотичний засіб;

Поняття та ознаки предметів, що становлять підвищену небезпеку для життя та здоров`я людей, визначаються в Законі України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22 грудня 2006 р. з наступними змінами.

При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Перелік), який складений відповідно до законодавства і міжнародних зобов`язань України і затверджений Постановою КМУ від 6 травня 2000 р. № 770 з наступними змінами. Перелік складається з чотирьох таблиць (Таблиці І, II, III і IV), кожна з яких включає Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І - ще й Список № 3. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці І), або обмежений, але щодо якого встановлюються заходи контролю різного ступеня суворості.

В даному випадку наркотичний засіб - речовина природна, рослина, включена до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Наркотичний засіб природного походження - похідні коноплі, - наркотичний засіб канабіс.

Об`єктивна сторона складу злочину має вираз у таких умисних діях:

-виготовлення;

-придбання;

-зберігання;

-перевезення наркотичних засобів.

Незаконне виготовлення наркотичного засобу, - усі дії обвинуваченого ОСОБА_5 , спрямовані на переробку наркотичного засобу, у результаті яких на основі наркотичного засобу був одержаний готовий до використання та (або) вживання наркотичний засіб, - канабіс.

Незаконне виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації (п. 3 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Незаконне придбання наркотичного засобу, - привласнення обвинуваченим ОСОБА_5 знайденого наркотичного засобу, шляхом переміщення його з місця зрощення до свого автомобіля.

Так, під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях, в даному випадку, - на полі.

Придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту фактичного заволодіння ними особою.

Незаконне зберігання, - умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичного засобу, - канабісу у володінні обвинуваченого ОСОБА_5 .

Відповідальність за незаконне зберігання наркотичного засобу обвинуваченого ОСОБА_5 настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичного засобу вважається закінченим злочином з моменту, коли такий засіб фактично почав перебувати у володінні обвинуваченого ОСОБА_5 .

Незаконне перевезення наркотичних засобів, - умисне переміщення обвинуваченим ОСОБА_5 наркотичного засобу, - канабісу на автомобілі «ЗАЗ Славута», д.н.з. НОМЕР_1 в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством.

При оцінці правомірності перевезення враховано положення Порядку перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України та оформлення необхідних документів, затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2008 р. № 366.

Отже, зглядаючись з обставин справи, суд вважає, що в даному випадку злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_5 , який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, є закінченим з моменту придбання нарковмісної рослини, - коноплі, після чого в його діях мали місце виготовлення, зберігання, та незаконне перевезення наркотичного засобу.

В даному випадку суд більш ретельніше звертає увагу на таку складову, як суб`єктивна сторона складу злочину, так як даний елемент складу злочину має важливе значення для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 .

Так, суб`єктивна сторона складу злочину, - це дії обвинуваченого, (прямий умисел), ОСОБА_5 , спрямовані на незаконне придбання, виготовлення, зберігання, перевезення наркотичного засобу, - канабісу, проте, без мети збуту.

Мета, - власне споживання та використання наркотичного засобу в господарських цілях.

Слід зазначити, що відсутність мети збуту є обставиною, за якою суд визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кваліфікувавши дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 309 КК України.

Згідно п. 4 ППВСУ № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»:

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що саме особа наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє їх, тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Так, зглядаючись на матеріали справи, обвинувачений ОСОБА_5 незаконно придбав, виготовив, зберігав, перевозив наркотичний засіб, - канабіс, проте, факту збуту наркотичного засобу обвинуваченим ОСОБА_5 стороною обвинувачення не надано, також стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено в установленому законом порядку умисел обвинуваченого ОСОБА_5 на збут наркотичного засобу.

Так, зглядаючись на матеріали кримінального провадження, докази збуту наркотичного засобу обвинуваченим ОСОБА_5 відсутні, так як відсутня будь яка особа, яка б придбала наркотичні речовини у обвинуваченого ОСОБА_5 .

Слід зазначити, що судова практика визнає вчиненими без мети збуту дії особи, що виготовляла наркотичні засоби, не маючи при цьому змогу ними розпорядитися, (на замовлення інших осіб, як робота, тощо).

Досліджуючи мету конкретної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , тобто, досліджуючи обставини справи, що стосуються наявності чи відсутності мети збуту наркотичного засобу, судом було враховано такі чинники, як кількість наркотичного засобу, який є в даному предметом злочину, чи вживав обвинувачений наркотичний засіб, та інші обставини справи, які судом будуть наведені нижче.

Так, дійсно предметом даного злочину згідно висновку експерта №763х від 22.04.2015 року, ( а.с., 86 90), надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору та частково подрібненні рослинні маси зеленого та зелено-коричневого кольорів, є особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабіс.

Загальна маса канабісу, (в перерахунку на суху речовину ), - 2928, 7 г.

Згідно Наказу № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів., психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», визначено, що особливо великим розміром особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс є 2500 г. і більше.

Відповідно, предметом є наркотичний засіб, - канабіс в особливо великих розмірах.

Проте, суд звертає увагу на ту обставину, що розфасування наркотичного засобу, знайденого в автомобілі обвинуваченого ОСОБА_5 04.03.2015 року, та наркотичного засобу, вилученого в помешканні обвинуваченого, здійснено обвинуваченим не в одинаковій вазі, в автомобілі на момент затримання були відсутні ваги.

Суд вважає, що у випадку наміру продажу наркотичного засобу іншим особам, фасування повинно було б бути в пакетах однаковою вагою, або в одній ємкості, для зручності збутунаркотичного засобу та обліку об`єму продажу та залишку наркотичного засобу.

Тобто, суд звертає увагу, що у п. 4 ППВСУ № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» суд вищої інстанції звертає увагу судів при розмежуванні складів злочинів ст. 307 і ст. 309 саме на спосіб розфасування, а не лише на розфасування, тому в даному випадку суд вважає, що спосіб розфасування, здійснений обвинуваченим ОСОБА_5 не може свідчити достеменно про розфасування наркотичних засобів з метою збуту.

Окрім того, суд позитивно сприймає покази обвинуваченого ОСОБА_5 , що даний наркотичний засіб він зберігав в автомобілі для того, щоб його рідні, зокрема, дружина не мала змогу їх виявити в помешканні, чи гаражі.

Крім того, обвинувачений зазначав, що наркотичний засіб використовував під час рибальства, що підтверджується протоколом обшуку помешкання обвинуваченого, з якого вбачається, що деяка маса наркотичного засобу була виявлена в рибальському кріслі в приміщенні гаражу.

Також судом враховано, що згідно висновку судово психіатричного експерта № 34 від 19.01.2016 року, ( а.с., 175 177), ОСОБА_5 на наркоманію та хронічний алкоголізм не страждає, а виявляє ознаки епізодичного вживання канабіоїдів, що підтверджує показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він вживає наркотичний засіб шляхом куріння.

Окрім того, опосередковано вказує на факт вживання наркотичних засобів обвинуваченим ОСОБА_5 довідка, видана реабілітаційним центром «Нове життя», в якій вказано, що ОСОБА_5 проходив курс когнітивної психотерапії в амбулаторній формі, окрім того, як судом вказано вище, під час обшуку помешкання обвинуваченого ОСОБА_5 виявлено пристрій для куріння наркотичного засобу, на якому містяться нашарування наркотичного засобу, що вказує на його використання обвинуваченим ОСОБА_5 .

Крім того, що стосується виправдання судом обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КПК України, слід зазначити наступне.

Між доказами, які надані стороною обвинувачення в обґрунтування факту вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України обвинуваченим ОСОБА_5 взагалі відсутні необхідні просторово - часові, причинно - наслідкові, безпосередні і опосередковані зв`язки, які б дійсно свідчили б про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Так, на думку суду, стороною обвинувачення не доведено в діях обвинуваченого ОСОБА_5 головний елемент складу злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, - мету збуту наркотичного засобу.

Крім того, суд звертає увагу на не конкретність обвинувачення, його абстрактність, відсутність вказання на час, місце, спосіб вчинення злочину, хоча під час досудового слідства місце вчинення злочину встановлено, що, зокрема, видно з проведеної слідчої дії, - слідчий експеримент, не вказано,якими діями обвинуваченого підтверджується мета збуту наркотичних засобів, чим підтверджується мотив, - збагачення, тощо.

Отже, зглядаючись на обставини кримінального провадження, які вище досліджені судом, та застосування норм права, суд вважає, що прямими доказами, які могли б бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, могли б бути показання безпосереднього свідка збуту наркотичного засобу, показання особи, безпосередньо з якою обвинувачений ОСОБА_5 домовлявся про збут наркотичних засобів, результати негласних слідчих дій, проте, як зазначено вище, стороною обвинувачення прямих доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, та, відповідно, вини обвинуваченого ОСОБА_5 , стороною обвинувачення не надано.

Також суд зазначає, що стороною обвинувачення також не надано і не прямих доказів, - не приведено показань свідків, які, хоча і не були б прямими свідками збуту обвинуваченим наркотичних засобів, проте, могли б повідомили суду фактичні дані, на підставі яких суд мав би змогу встановити наявність головного факту в даному кримінальному провадженні, - збуту або наявності умислу на збут наркотичних засобів, що, в даному випадку підлягає обов`язковому доказуванню, причому обов`язок такого доказування повністю лежить на стороні обвинувачення.

Такі покази свідка чи свідків могли б бути при наявності для того підстав визнані показаннями зі слів, проте, таких доказів немає.

Відповідно, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано як прямих так і не прямих доказів на підтвердження вчинення злочину, та, відповідно, на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, що є безумовною підставою для визнання не винуватим, та, відповідно, виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України.

При винесенні вироку судом було враховано також положення ст. 2 КК України.

Так, згідно ст. 2 КК України:

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Отже, кримінальне законодавство виконує свої завдання притаманним йому способом, (ч. 2 ст. 1), а саме, - визначає коло та види суспільно небезпечних діянь, називає їх злочинами і встановлює за їх вчинення відповідне покарання. Це означає, що кримінальну відповідальність і покарання тягне за собою тільки така суспільно небезпечна дія або бездіяльність, яка повністю підпадає під ознаки складу злочину, що визначені в законі.

Слід зазначити, що в ст. 2 закріплені основні принципи кримінального права - принцип законності і принцип відповідальності особи за вчинене діяння при наявності її вини.

Характерними ознаками кримінальної відповідальності є:

- її зв`язок лише із спеціальним видом правопорушення - злочином;

- обов`язок особи відповідати перед державою за свої злочинні діяння і бути покараною (зазнати обмежень, втрат);

- міра відповідальності (покарання) особи за вчинений нею злочин визначається лише судом відповідно до закону.

Відповідно, згідно з ст. 2 КК України загальною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину, тобто наявність у дії або бездіяльності особи усіх юридичних ознак злочину, визначеного КК. Думки, бажання, переконання, хоч би і висловлені у тій чи іншій формі, самі по собі, якщо вони не були втілені у конкретному протиправному діянні, не породжують кримінальну відповідальність.

Кримінальна відповідальність настає за протиправні діяння людини, які були нею вчинені умисно або з необережності.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, тобто при наявності об`єктивних (об`єкт, діяння, наслідки, причиновий зв`язок, а іноді, крім того, час, спосіб, місце, обстановка вчинення злочину) і суб`єктивних (суб`єкт, вина, крім того, у ряді випадків, мотив, мета) ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин, що створює таке юридичне поняття, як склад злочину.

В даному випадку основоположною обставиною, яка підлягала доказуванню по даному епізоду є мета, - мета збуту наркотичного засобу, що, як судом наведено вище, стороною обвинувачення не доведено.

Отже, вчинення особою злочину, - це з правової точки зору підстава виникнення кримінальної відповідальності, пов`язаною з появою у особи, яка вчинила злочин, обов`язку перетерпіти певні зміни свого правового становища.

Зглядаючись на положення ст. 2 КК України, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 не наведено належних, допустимих, прямих чи не прямих доказів, які б свідчили про ту обставину, що в діях ОСОБА_5 містяться ознаки, які б слугували б підставою для кримінальної відповідальності гр.. ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що є для суду підставою для перекваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 309 КК України.

Також при винесенні вироку судом було враховано положення ст. 62 Конституції України.

Так, згідно ст. 62 Конституції України:

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Зглядаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув`язненню в будь-який формі, презумпцію невинуватості.

Презумпція невинуватості об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримі- нального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Принцип презумпції невинуватості охоплює такі демократичні ідеї правосуддя, які як правові положення одержали закріплення в Конституції України, а також глибоко і всебічно конкретизовані в різних нормах кримінально - процесуального законодавства:

- ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

Відповідно до положень діючого КПК України вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи зобов`язані прокурор, слідчий, на яких покладається обов`язок виявити обставини, які як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання.

Отже, як зазначалося судом вище, при проведенні досудового слідства стороною обвинувачення не було забезпечено повного та об`єктивного дослідження обставин справи, що потягло за собою практично повну відсутність доказової бази для обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України в даному кримінальному провадженні.

- обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Відповідно до закону доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винуватість особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, докази повинні бути отримані тільки уповноваженими на те органами чи посадовими особами, законним способом, з точно і вичерпно передбачених законом джерел, а форма їх фіксації має бути передбачена законом.

Слід зазначити, що, оцінивши всі докази, надані стороною обвинувачення по даному кримінальному провадженні по даному епізоду, суд приходить до висновку щодо того, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України ґрунтується лише на припущеннях, так, мета, - збут наркотичних засобів, ґрунтується лише на їх кількості, відповідно, суб`єктивного ставлення до такої обставини представника державного обвинувачення, - прокурора, без належного обґрунтування та надання належних та допустимих доказів.

Проте, вищевказані припущення сторони обвинувачення повністю нівельовані матеріалами кримінального провадження, які судом наведені вище.

Отже, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62 Конституції України).

Проте, мова йде не про будь-який сумнів, що виникає при розслідуванні чи судовому розгляді кримінальної справи, а лише про той, який не можна усунути.

Так, у суду викликають сумніви в первинному документі, - протоколу огляду місця події, з огляду на те, що під час складання даного процесуального документа були допущені суттєві порушення норм КПК України, які в ході судового слухання справи прокурором не спростовано, що ж, звісно, викликає сумнів в доказовій належності даного документу, - доказу по кримінальному провадженню.

Такі сумніви під час судового слідства вже усунути не можливо, так як протокол огляду місця події є основоположним документом, - доказом для всього подальшого ходу розслідування кримінального провадження, причому, помилки, особливо процесуальні, допущені під час складання протоколу огляду місця події в судовому засіданні практично виправити не можливо.

Одже, суд визначає вищевказані сумніви, як непереборні.

Непереборними сумніви визнаються в тих випадках, коли зібрані в справі докази не дозволяють зробити однозначний висновок про винуватість чи невинуватість підозрюваного, обвинуваченого, а передбачені законом засоби і способи збирання додаткових доказів вичерпані.

Відповідно, суд зазначає, що передбачені законом засоби і способи збирання доказів по даному кримінальному провадженні щодо винності обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, практично вичерпані

Відповідно, в суду під час слухання кримінального провадження виникли сумніви як щодо обвинувачення в цілому, так і відносно окремих обставин, які входять до складу обвинувачення.

Отже, враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих, прямих чи не прямих доказів щодо винності обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно, обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, які нічим не підтверджені, суд має обґрунтовані непереборні сумніви в наявності вищевказаного складу злочину, тому суд зобов`язаний виправдати обвинуваченого ОСОБА_5 за вчинення ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України, так як надані стороною обвинувачення та зібрані судом під час судового слухання кримінального провадження докази не підтверджують обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 307 КК України, перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_5 по даному епізоду, та засудити його за вчинення злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України.

Суб`єкт злочину, - особа, яка на момент злочину досягла 16 ти річного віку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема, з паспорту обвинуваченого ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 , який видано 17 березня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ( а.с., 203), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, на момент вчинення злочину досягнув віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.

Особливо обтяжуюча обставина злочину, - предметом злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_5 був наркотичний засіб в особливо великих розмірах.

Так, згідно Наказу № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів., психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», визначено, що особливо великим розміром особливо небезпечного наркотичного засобу, -канабісу верхівки рослин з квітами чи плодами за винятком дозрілого насіння, з яких не була виділена смола, ( як в даному випадку), висушена: особливо великий розмір 2500 г і більше.

Що ж стосується злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , а саме, ч. 2 ст. 309 КК України, та ознаки якого було виявлено органами досудового слідства 24.12.2015 року, то слід зазначити наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

09.12.2015 року на адресу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від прокурора прокуратури м. Києва в рамках кримінального провадження № 12015100070001529 від 05.03.2015 року надійшло клопотання прокурора про проведення обшуку у помешканні обвинуваченого ОСОБА_5 , ( а.с., 97 98).

Підстава звернення за місцем проживання ОСОБА_5 можуть знаходитися наркотичні засоби, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання наркотичних засобів, припинення правопорушення, пов`язаного із зберіганням наркотичних засобів, а крім того, затримання ОСОБА_5 для проведення з його участю процесуальних дій (затримання з підстав ст. 208 КПК України, повідомлення про підозру).

09.12.2015 року слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва винесено ухвалу, (а.с., 99 101), якою:

- клопотання прокурора Подільського району м. Києва про проведення обшуку, - задоволено.

Дозволено проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_18 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів.

24 грудня 2015 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 дано доручення слідчому та оперативному підрозділу на проведення обшуку, ( а.с., 102 103).

24.12.2015 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві на адресу 5 управління обслуговування м. Київ, Київської та Чернігівської області Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України дано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, ( а.с., 104 105).

24.12.2015 року на ім.»я Начальника подільського УП ГУ НП Національної поліції в м. Києві надійшов рапорт ст. о/у оперативно пошукового відділу 5 го територіального управління Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України надійшов рапорт наступного змісту:

24.12.2015 року приблизно о 8 год. 55 хв. за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул.. 1 го Травня, 57 п/б на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.12.2015 року, справа № 758/14299/15 к особовим складом оперативно пошукового відділу в м. Києві 5 го територіального управління ДПН Національної поліції України спільно з слідчим СВ Подільського УП за участю двох понятих проведено обшук вищевказаного будинку, в якому проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю останнього.

В результаті обшуку з підвального приміщення виявлено та вилучено зі столу металевий наперсток з нашаруванням речовини коричневого кольору, з під столу поліетиленовий пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору, зі столу пластикову пляшку, яка використовувалася для вживання канабісу. З каміну вилучено насіння зелено коричневого кольору, та залишки речовини рослинного походження зеленого кольору.

З внурішнього боку годинника вилучено згорток купюри номіналом одна гривня з порошкоподібною речовиною білого кольору. В подальшому з шафи, яка знаходиться в кімнаті будинку виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, маса виявленої речовини 200 гр.

Враховуючи вищевикладене, та те, що у діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки злочину, який передбачено ч. 2 ст. 307 КК України, просив дозволу на реєстрацію даного матеріалу до ЖЄО Подільського РУ.

24.12.2015 року вищевказана подія була зареєстрована в ЄРДР, про що свідчить витяг з ЄРДР № 12015100070009577 від 24.12.2015 року, ( а.с., 106), в якому зазначено наступне:

Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 24.12.2015.

Заявник або потерпілий: матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

Дата внесення до ЄРДР: 24.12.2015

Правова кваліфікація: (КК України 2001) ст. 307 ч. 2

Фабула:

24.12.15 в період часу з 08.55 год. по 10.35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено обшук, в результаті якого виявлено та вилучено різні речовини рослинного походження, насіння, згорток купюри з порошкоподібною речовиною, наперсток та фрагмент пляшки із нашаруванням коричневого кольору.

24.12.2015 року заступником начальника СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві дано доручення слідчому Подільського УП ГУ НП в м. Києві про проведення досудового розслідування, ( а.с., 107).

24.12.2015 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві направлено повідомлення прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 про початок досудового розслідування, ( а.с., 110).

24.12.2015 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 винесено постанову, ( а.с., 76), згідно з якою:

- об`єднано в одне провадження кримінальне провадження № 12015100070001529, відомості щодо якого 05.03.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 307 КК України та кримінальне провадження № 12015100070009577, відомості щодо якого 24.12.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 307 КК України.

Об`єданому провадженню присвоєно єдиний реєстраційний номер № 12015100070001529.

22.02.2016 року слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві винесено постанову, ( а.с., 196 197), якою:

- змінено кваліфікацію кримінального провадження № 12015100070001529, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2015 року з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.

На підставі вищевказаної ухвали були внесені відомості до ЄРДР, що підтверджується витягом з ЄРДР № 12015100070009577, (а.с., 63 64), в якому вказано наступне:

Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 24.12.2015.

Дата внесення до ЄРДР: 24.12.2015

Правова кваліфікація: (КК України 2001) ст. 309 ч. 2

Фабула:

Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи, та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Докази на підтвердження обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України, які були зібрані органами досудового розслідування під час досудового слідства, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та які були досліджені судом в судовому засіданні:

- протокол обшуку від 24.12.2015 року, ( а.с., 115 119), в якому зазначено наступне:

Уході проведення обшуку виявлено:

У підвальному приміщенні приватного будинку АДРЕСА_2 зі столу виявлено та вилучено металевий предмет (наперсток), який може являтися пристроєм для куріння наркотичних засобів. З під столу, під кришкою стільця виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з сухою подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження. Зі столу виявлено та вилучено платикову пляшку, яка може являтися пристроєм для куріння наркотичних засобів. З каміна виявлено та вилучено невідоме насіння зелено коричневого кольору та залишки речовини зеленого кольору. З внутрішнього боку годинника виявлено та вилучено згорнуту купюру номіналом 1 грн., в якому знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору невідомого походження. Вилучене поміщене до поліетиленових пакетів чорного кольору, прошито та скріплене печаткою «Для пакетів Подільського РУ» та підписами понятих.

У подальшому, під час проведення обшуку у приміщенні будинку АДРЕСА_3 , з шафи кімнати було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з залишком сухої подрібненої речовини, який було поміщено до пластикового пакету, прошито та скріплено підписами понятих та печаткою «Для пакетів Подільського РУ».

- протокол огляду від 18 лютого 2016 року, (а.с., 120 121), в якому вказано наступне:

Об`єктом огляду є мобільний телефон «Samsung Galaxy S 4» ІМЕІ: НОМЕР_3 , який наданий ст. о/у 5 - го територіального правління ДПН Національної поліції України ОСОБА_20 , який був застосований в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме на його пам`ять проводився відеозапис.

В меню телефону виявлено папку з назвою «Відео» серед яких виявлено 5 файлів із відеозаписом проведення обшуку з назвами « НОМЕР_4 .mp4», « НОМЕР_5 .mр4», «20151224 091427.mp4», «20151224 093047.mp4», «20151224 094138.тр4».

Файл «20151224_083708.тр4», має відеозапис подій 24.12.2015 року, що відбувались за адресою: АДРЕСА_1 . Даний файл тривалістю 33 хв. 19 секунд.

Під час перегляду даного файлу встановлено, що у відеозаписі зафіксовано, як оголошено ухвалу на обшук.

Після оголошення всі учасники зайшли у підвальне приміщення, де на столі виявлено металевий предмет - наперсток (11 хвилина 30 секунда), біля столу фрагмент пластикової пляшки (11 хвилина 58 секунд), на каміні залишки речовини рослинного походження з насінням (17 хвилина 18 секунда), в годиннику купюру номіналом 1 гривня з порошкоподібною речовиною (22 хвилина 5 секунда), під кришкою стільця пакет з насінням, (24 хвилина 26 секунда), пакет біля якого залишки речовини рослинного походження (33 хвилина 18 секунда).

Файл «20151224 091039.mр4», має відеозапис подій 24.12.2015 року що відбувались за адресою: АДРЕСА_1 . Даний файл тривалістю 3 хв. 36 секунд.

Під час перегляду даного запису встановлено, що на відеозаписі зафіксовано продовження попереднього відео з проведення обшуку, під час якого виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження (0 хвилин 8 секунда).

Файл «20151224_ 091427.mр4», має відеозапис подій 24.12.2015 року що відбувалися за адресою: АДРЕСА_1 . Даний файл тривалістю 7 хв. 56 секунд. Під час перегляду даного запису встановлено, що на відеозаписі зафіксовано продовження попереднього відео з проведення обшуку, де слідчим було зачитано протокол обшуку щодо вилучених речей.

Файл «20151224 093047.mp4», має відеозапис подій 24.12.2015 року, що відбувались за адресою: АДРЕСА_1 . Даний файл тривалістю 6 хв. 01 секунд.

Під час перегляду даного запису встановлено, що на відеозаписі зафіксовано продовження попереднього відео з проведення обшуку, де слідчим було зачитано протокол обшуку щодо вилучених речей.

Файл «20151224_094138 .mp4», має відеозапис подій 24.12.2015 року що відбувались за адресою: АДРЕСА_1 . Даний файл тривалістю 18 хв. 36 секунд.

Під час перегляду даного файлу встановлено, що у відеозаписі зафіксовано проведення обшуку в будинку, в якому з шафи в кімнаті виявлено пакет з подрібненою речовиною.

Після перегляду вказаних файлів, вони скопійовані на записані на DVD-R DL диск «Verbatim» №РХ21M3ELA1F424 8.5 Gb, DVD-R диск «Verbatim» №5255 506 R ED2451 і, який поміщено до паперових конвертів, які опечатано печаткою «Для пакетів» Подільського РУ Г`УМВС України в м. Києві.

Огляд проводився: в приміщенні службового кабінету №120 Подільського УП ГУНП у м. Києві за яскравого електричного освітлення.

- постанова про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання від 18 лютого 2016 року, ( а.с., 122 123), згідно з якою:

DVD-R DL диск «Verbatim» №РХ21M3ELA1F424 8.5 Gb та DVD-R диск «Verbatim» №5255 506 R ED2451, на яких містяться відеозаписи проведення обшуку 24.12.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 визнати речовими доказами в кримінальному провадженні № 12015100070001529 від 05.03.15 та залишити їх на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

- висновок експерта № 527х від 25.12.2015 року, ( а.с., 128 135), який отримано на підставі постанови слідчого про призначення судово хімічної експертизи від 24.12.2015 року, ( а.с., 125), в якому зазначено наступне:

Надана на експертизу порошкоподібна речовина бежевого кольору масою 0,060 г, містить психотропну речовину амфетамін.

Надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження зеленого та коричневого кольору є особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс.

Маса амфетаміну становить 0,018 г.

Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 77,09 г, 0,18 г, 15,93 г, 6,09 г.

Загальна маса канабісу - 99,29 г.

У нашаруваннях речовини в наданих на експертизу пошкодженій пляшці із полімерного матеріалу, гумовому кільці, в яке вмонтовано наперсток з отворами, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу.

Маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) складає 0,93 г, 0,37 г.

Загальна маса екстракту канабісу становить 1,30 г.

- постанова про визнання речових доказів та вирішення питання про їх зберігання від 25 грудня 2015 року, ( а.с., 136 - 137), згідно з якою:

- вилучений 24.12.2015 року у ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 99,29 г, психотропну речовину амфетамін, масою 0.018 г, екстракт канабісу масою 1,30 г визнати речовим доказом в кримінальному провадженні №12015100070001529 від 05.03.15 та залишити його на зберіганні разом із насінням коноплі, пошкодженою пляшкою із наперстком, які знаходяться в пакеті, який опечатаний печаткою для пакетів «Київський міський Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України», - в камеру схову Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Обставини щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України, та які були зібрані судом під час судового слідства:

- допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 стосовно виявлення наркотичних засобів в його помешканні 24.12.2015 року дав наступні показання:

Свою вину у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України не визнає, так як наркотичні засоби, які були виявлені та вилучені в його помешканні 24.12.2015 року, - це залишки наркотичного засобу, які він виготовив восени 2014 року, та частина яких була у нього вилучена весною 2015 року, коли його затримали в автомобілі.

Як він вже пояснював, наркотичний засіб він заготовив собі на рік, якби навесні 2015 року працівники міліції, які перебували в нього вдома, висловили вимогу видати йому решту, він би це зробив.

Отже, дані наркотичні засоби, які виявлено в помешканні, ним було виготовлено в 2014 році, частину яких зберігав в автомобілі, та яку вилучили працівники міліції під час огляду місця події від 04.03.2015 року, а частину зберігав в помешканні, та які були виявлені та вилучені під час обшуку 24.12.2015 року.

Має повних 29 років. Перший раз вжив наркотичний засіб шляхом куріння в 27 років.

Після першого вживання наркотичного засобу шляхом куріння, він спочатку епізодично вживав наркотичні речовини, а потім регулярно.

На обліку в лікаря нарколога не перебуває, ніколи не перебував.

В 2016 році пройшов курс лікування в лікувальній установі «Нове життя» в м. Біла Церква, тому на даний час наркотичні засоби не вживає.

Що стосується обшуку, то зранку 24.12.2015 року до нього приїхали працівники міліції, пред`явили ухвалу суду про проведення обшуку, після чого двоє працівників міліції почали робити обшук в гаражі та будинку, а двоє працівників міліції поїхали в невідомому напрямку, та через деякий час привезли понятих.

Після того, як привезли понятих, у нього в помешканні були вилучені наркотичні засоби.

Зокрема, частину знайшли в підвалі, частину в будинку, хоча також обшукували весь двір з господарськими пристройками.

Наркотичні засоби, які було виявлено та вилучено працівниками міліції, дійсно належать йому.

Знайшли пару пакетів в підвалі, пристрій для куріння, - «бульбулятор», та ще пару пакетиків, проте, на знає де вони їх знайшли.

Зглядаючись на вищевказані факти та обставини, які встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку щодо визнання ОСОБА_5 не винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України, та, відповідно, його виправдання, з огляду на наступне.

Суд вважає, що в даному випадку має місце продовжуваний злочин, що врегульовано положеннями ч. 2 ст. 32 КК України.

Так, згідно ст. 32 КК України:

Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних одним злочинним наміром.

Отже, за змістом ч. 2 ст. 32 КК України продовжуваний злочин - це злочин, який складається з кількох (двох або більше) тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним наміром.

Відповідно, за об`єктивними ознаками повторність злочинів одного виду і продовжуваний злочин зовні можуть співпадати. Однак за суб`єктивними ознаками вони суттєво відрізняються між собою.

При повторності злочинів кожне з вчинених особою діянь характеризується власним суб`єктивним змістом в межах певного виду вини і, відповідно, у поєднанні з іншими обставинами утворює окремий склад злочину. Такий склад злочину є самостійною підставою кримінальної відповідальності особи - незалежно від вчинення нею іншого злочину (злочинів).

В межах продовжуваного злочину єдиний злочинний намір (єдність умислу) особи пов`язує кожне з вчинених нею діянь з іншими діяннями таким чином, що всі діяння стають компонентами єдиної діяльності особи. В кримінально правовому плані всі діяння охоплюються одним і тим же юридичним складом злочину і, відповідно, кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину.

Таким чином, повторність злочинів як форма їх множинності і продовжуваний злочин як особливий різновид одиничного злочину є принципово різними, по суті, протилежними кримінально - правовими явищами. Тому якщо предметом кримінально-правової оцінки є декілька тотожних за своїми об`єктивними ознаками діянь, поєднання таких діянь не може одночасно утворювати і повторність злочинів, і єдиний продовжуваний злочин.

Отже, згідно положень ч. 2 ст. 32 КК України не є повторністю продовжуваний злочин - злочин, що складається із двох, чи більше вчинених у різний час тотожних злочинних діянь, які є реалізацією єдиного злочинного наміру винної особи. Тотожні діяння, з яких складається продовжуваний злочин, можуть самі по собі (кожне окремо) бути і такими, що містять всі ознаки самостійного злочину, і такими, що за інших обставин розглядалися б лише як інші правопорушення (наприклад, адміністративні). Продовжуваний злочин починається вчиненням першого і закінчується вчиненням останнього із тотожних злочинних діянь, які складають цей злочин, єдиний злочинний намір, який об`єднує злочинні діяння при вчиненні продовжуваного злочину, як особливий вид умисної форми вини, має місце тоді, коли винний, за наявності загальних ознак умислу, реалізовує свій задум, розраховуючи вчинити у різний час не одне, а декілька (два чи більше) тотожних за своїми ознаками злочинних діянь, спрямованих на досягнення загального результату. Єдиний злочинний намір на вчинення продовжуваного злочину, як правило, виникає у. винного ще до вчинення першого із діянь, які складають продовжуваний злочин. Водночас він може виникнути і в процесі вчинення першого діяння.

Згідно узагальнення Верховного Суду України щодо практики розглядами судами справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, при визначенні таких кваліфікуючих ознак, як повторність і вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст. 306 317 КК України, необхідно керуватися п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 4, згідно з яким незаконне заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, передбаченихст. 308 і ст. 307 КК України, проте, не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 КК України або ч. 2 ст. 309 КК України.

Продовжуваний злочин, як було зазначено раніше, характеризується вчиненням суб`єктом злочину декількох тотожних за своєю суттю діянь, спрямованих на досягнення загальної мети, тобто таких, що охоплюються єдиним умислом. Саме така конструкція робить вказані дії хоч і ускладненим, але все ж таки одиничним злочином.

Щодо повторних злочинів, то їх діяння не охоплюються єдиним умислом: кожен із цих злочинів має свої, притаманні тільки йому особливості, що роблять його самостійним злочинним проявом.

Це положення, як зазначено судом вище, міститься у ч. 2 ст. 32 КК, де зафіксовано, що повторність, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним наміром.

Правильне встановлення суті вчиненого впливає на його кваліфікацію. Так, коли повторність злочинів (вид множинності) передбачена в певній частині статті Особливої частини КК як кваліфікуюча ознака, діяння кваліфікується саме за цією частиною статті. Одиничний продовжуваний злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак за частиною першою відповідної статті як діяння, що не має обтяжуючих обставин.

Тривалий одиночний злочин це така злочинна дія чи бездіяльність, після якої настаєтривалебезперервне продовження цієї дії чи бездії, тобто порушення закону відбувається певний тривалий час.

Продовжуваний одиночний злочин,який складається з декількох чи багатьох тотожних злочинних дій, спрямований на досягнення однієї мети, кожна з цих дій має один намір і складає у сукупності єдиний склад злочину.

Підсумовуючи вищевказане, слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст.32КК не є повторністю продовжуваний злочин, що складається з двох, або більше, вчинених в різний час тотожних злочинів, об`єднаних єдиним злочинним наміром. Продовжуваний злочин схожий на повторність злочинів тому, що складається з кількох тотожних дій, але при продовжуваному злочині особа має єдиний злочинний намір, що охоплює заздалегідь поставлену мету та єдиний умисел, що об`єднує всі вчинені особою діяння. При повторному ж вчиненні злочинів кожен з них має свою суб`єктивну сторону і самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину. Продовжуваний злочин виключає повторність і діяння особи кваліфікується як єдиний злочин, як в даному кримінальному провадженні.

Отже, зглядаючись на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, слід зазначити наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, зокрема, з показань обвинуваченого ОСОБА_5 , наркотичні засоби, які були в нього було вилучено під час огляду місця події, який мав місце 04.03.2015 року, та наркотичні засоби, які були виявлені під час обшуку його помешкання, який мав місце 24.12.2015 року, він придбав восени 2014 року в полі, неподалік АДРЕСА_4 , шляхом виривання дикоростучої рослини коноплі та її висушування та подальшого подрібнення.

Слід зазначити, що покази, які вказані вище судом, обвинувачений ОСОБА_5 давав з початку досудового слідства, а тому покази обвинуваченого ОСОБА_5 , які він надавав під час досудового слідства та показання обвинуваченого, які він надавав під час судового слідства ідентичні, не суперечать один одному, тому такі показання обвинуваченого ОСОБА_5 суд сприймає позитивно, як такі, які відповідають об`єктивним обставинам справи.

Крім того, слід зазначити, що такі покази обвинуваченого ОСОБА_5 ні органом досудового розслідування, ні прокурором в судовому засіданні не спростовані.

Так, на думку суду, єдиним належним та допустимим доказом того, що виявлені наркотичні засоби під час обшуку помешкання, який мав місце 24.12.2015 року, не мають спільного походження з наркотичними засобами, які вилучені були під час огляду місця події, який відбувся 04.03.2015 року, мав би бути висновок фізико хімічної експертизи, яку можливо б було провести під час досудового розслідування даного кримінального провадження, проте, дану експертизу слідчим проведено не було, що, на думку суду унеможливлює в даному випадку спростування прокурором показів обвинуваченого ОСОБА_5 в частині походження наркотичного засобу, виявленого у нього в помешканні під час обшуку, який мав місце 24.12.2015 року.

Слід зазначити, що, оцінивши всі докази, надані стороною обвинувачення по даному кримінальному провадженні по даному епізоду, який мав місце 24.12.2015 року, суд приходить до висновку щодо того, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України ґрунтується лише на припущеннях, без належного обґрунтування та надання належних та допустимих доказів, крім того, обвинувачення, на думку суду, абстрактне, не підтверджене об`єктивними доказами.

Проте, вищевказані припущення повністю нівельовані матеріалами кримінального провадження, які судом наведені вище.

Окрім того, що стосується належності та допустимості доказів, судом зазначається наступне.

Оцінюючи процесуальне джерело з точки зору допустимості, слідчий, прокурор, суддя повинні з`ясувати ряд питань:

- чи передбачене дане процесуальне джерело в ч. 2 ст. 65 КПК України;

- чи не було допущено порушення кримінально-процесуального закону в процесі формування цього процесуального джерела;

· - якщо були порушення закону при одержанні процесуально джерела, то на скільки вони вплинули на достовірність наявних у джерелі відомостей;

- чи можливе взагалі використання даного джерела та відомостей, що в ньому містяться, в процесі доказування, при встановленні певних порушень процесуального закону в ході їх одержання.

Тобто для того, щоб визначити доказ як належний, необхідно встановити істотний зв`язок між ним і фактом, для доведення якого залучається доказ.

Однією із основних гарантій захисту прав людини у кримінальному процесі від неправомірних дій органів досудового слідства є така юридична санкція, як визнання доказів, отриманих з порушенням вимог, встановлених кримінально-процесуальними нормами, недопустимими, тобто такими, що не мають доказового значення. А допустимість доказів визначається законністю джерела, умов і способів їх одержання.

Висновок про визнання доказами допустими випливає із змісту ч.2 ст.62 Конституції України, у якій зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Таким чином, докази, отримані незаконним шляхом, повинні визнаватися недопустимими.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20.10.2011 року № 12-рп/2011 (Справа № 1-31/2011) «Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена в першому реченні частини третьої статті 62 Конституції України, а згідно з частиною другою її статті 64 ця гарантія не може бути обмежена.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (§ 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, § 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції), тощо.

Таким чином, даючи офіційне тлумачення положення частинитретьої статті 62 Конституції України, Конституційний Суд України виходить з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України допускає такі обмеження.

Основний Закон України, гарантуючи права і свободи особи, вимагає від неї певної поведінки щодо інших осіб та держави в цілому, встановлює відповідні вимоги та обмеження.

Конституційний Суд України вважає, що положення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, безпосередньо пов`язане з положенням частинипершої цієї статті, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Принцип всебічної, повної та об`єктивної оцінки доказів зобов`язує слідство i суд додержуватися максимальної об`єктивності, не допускаючи жодної упередженості та тенденційності. Об`єктивність у кримінальному процесі є завданням здійснення правосуддя i зміцнення законності, важливою умовою пізнання істини i необхідною гарантією охорони інтересів громадян. Принцип об`єктивності при здійсненні правосуддя вимагає, щоб кожен, хто вчинив злочин, зазнав справедливої кари i щоб жоден невинуватий не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Виходячи з цього, жодна людина не може бути визнана винною i засудженою, допоки її провину не встановлять на основі беззаперечних доказів по справі. Будь-які сумніви при доведенні провини, виходячи з презумпції невинуватості, що діє в кримінальному процесі, тлумачаться на користь обвинуваченого.

Матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .

- згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 17 березня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ( а.с., 203 - 204), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місто Кагарлик Київської області, зареєстрований з 17 березня 2004 року за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно, є громадянином України, на час вчинення злочину, на час вчинення злочину мав більше 25 років, відповідно, є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України;

- згідно довідки вимоги про судимість № 715 24122015/80210, ( а.с., 206), станом на 24.12.2015 року відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає;

- згідно довідки № 481, виданої 24.12.2015 року Поліклінікою Кагарлицької районної лікарні Київської області, ( а.с., 207), обвинувачений ОСОБА_5 , 1986 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває;

- згідно довідки № 627, виданої 24.12.2015 року Поліклінікою Кагарлицької районної лікарні Київської області, ( а.с., 208), обвинувачений ОСОБА_5 , 1986 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває;

- згідно довідки характеристики № 1607/02 41, виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, ( а.с., 209), обвинувачений ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно;

- згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , яке 05 травня 2007 року видано відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, (а.с., 210), обвинувачений ОСОБА_5 одружений з 5 травня 2007 року з ОСОБА_21 , відповідно, є одруженим;

- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , яке видане (повторно) 24 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, (а.с., 211), обвинувачений ОСОБА_5 має неповнолітню дитину, - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

- згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 25 грудня 2015 року за № 275 /В/17 34, ( а.с., 212), обвинувачений ОСОБА_5 є приватним підприємцем.

- згідно висновку судово психіатричного експерта № 34 від 19.01.2016 року, (а.с., 175 177), обвинувачений ОСОБА_5 на наркоманію та хронічний алкоголізм не страждає, а виявляє ознаки епізодичного вживання канабіоїдів.

- згідно довідки, виданої реабілітаційним центром «Нове життя», ( а.с., 215), обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.03.2016 року по 12.04.2016 року проходив курс когнітивної психотерапії в амбулаторній формі в РЦ «Нове життя».

Обгрунтування судом призначення виду та міри покарання.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 :

- п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 як під час досудового,так і під час судового слідства.

Так, щире каяття згідно п. 3 ППВСУ від 23 грудня 2005 р. характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

В обґрунтування наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_5 такої пом`якшуючої обставини як щире каяття, свідчить те, що обвинувачений після вчинення злочину усвідомив всю протиправність своєї поведінки, визнав її злочинною, та прийняв реальні міри щодо відсторонення від злочинної поведінки, а саме, - в добровільному порядку звернувся до лікаря нарколога, пройшов добровільно курс лікування від наркотичної залежності, тим самим суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 відкрито, не криючись, визнав свою провину перед суспільством, та здійснив реальні, а не гіпотетичні дії, які свідчать про його щире каяття.

Крім того, під час судового слухання справи обвинувачений ОСОБА_5 висловлював жаль з приводу вчиненого, запевняв, що більше скоювати злочинів не буде.

Що стосується такої пом`якшуючої обставини, як активне сприяння розкриттю злочину, то вона згідно п. 3 ППВСУ від 23 грудня 2005 р. припускає надання особою органам досудового розслідування будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Так, на підтвердження вищевказаної обставини свідчать такі факти, які були встановлені в судовому засіданні:

- 04.03.2015 року, під час зупинки працівниками міліції транспортного засобу, за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_5 , він добровільно, без будь якого примусу, ще до початку огляду транспортного засобу на предмет наявності в ньому наркотичних засобів, повідомив працівників правоохоронних органів про те, що в його автомобілі знаходяться наркотичні засоби;

- під час досудового слідства активно сприяв досудовому розслідуванню, що виразилося в тому, що він добровільно під час слідчого експерименту розказав, а потім показав обставини вчиненого ним злочину.

Обставин, які згідно ст.. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового слухання справи не виявлено.

Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , у відповідності з положеннями ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, - вчинено тяжкий злочин, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення як умисних злочинів, так і за вчинення злочинів, вчинених з необережності, відповідно, не судимий, відповідно, злочин вчинив вперше, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Так, санкція ч. 3 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п`яти) до 8 (восьми) років.

Згідно ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 10 років, відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.

Отже, суд вважає, що оскільки обвинувачений ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, відповідно, вчинив злочин вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, судом виявлено обставини, що пом`якшують покарання, встановлено, що відсутні обставини, що обтяжують покарання, то його подальше виправлення та перевиховання можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України, а саме, її мінімальної межі, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробовуванням), з застосуванням положень ст. 76 КК України, (заходи обмежуючого характеру).

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом), судом не встановлено.

Отже, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, з застосуванням положення ст. 75 КК України.

Обґрунтування позиції суду.

Згідно положень ст.. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Зглядаючись на обставини справи, встановлені судом, суд приходить до висновку про встановлення іспитового строку в його максимальній межі, - строком на 3 роки.

Цивільний позов.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази.

Вирішення питання щодо речових доказів врегульовано ст. 100 КПК України, так:

Згідно ч. 1 ст. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішення законної сили, при цьому:

- згідно п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

- згідно п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, яке немає ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а в разі необхідності передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;

- згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Враховуючи вищевикладені норми КПК України, що стосуються речових доказів, суд приходить до висновку щодо наступного:

- вилучений 04.03.2015 року у ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 2928,7 г., - який знаходиться в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, ( а.с., 91), квитанція про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу № 001514, порядковий номер 1514. В.2307., ( а.с., 92), - знищити на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- DVD-R DL диск «Verbatim» №РХ21M3ELA1F424 8.5 Gb та DVD-R диск «Verbatim» №5255 506 R ED2451, на яких містяться відеозаписи проведення обшуку 24.12.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, ( а.с., 122 123), - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- вилучений 24.12.2015 року у ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 99,29 г, психотропну речовину амфетамін, масою 0.018 г, екстракт канабісу масою 1,30 г., насіння коноплі, пошкоджену пляшку із наперстком, які знаходяться в пакеті, який опечатаний печаткою для пакетів «Київський міський Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України», та які знаходяться в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві., ( а.с., 136 137), квитанція про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу № 001718, порядковий номер 1717. В.2943, ( а.с., 138), - знищити на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- DVD-R диск «Verbatim» №5255506 R E F 24509, на якому міститься відеозапис слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 17.02.2016 року, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, ( а.с., 193 - 194), - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- 9 екземплярів поліетиленових пакетів (3 розмірами 15х20, 3 8х12, 3 7х10), 3 пакети з конюшиною, які знаходяться на зберіганні в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, (а.с., 193 194), квитанція про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу № 001764, порядковий номер 24. В.2881, ( а.с., 195), - знищити на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження, а саме, - застосовано п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, - запобіжний захід, зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 176, та ст.. 183 КПК України.

Так, 25 грудня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області, а також визначено розмір застави в розмірі 110240 грн, ( а.с., 158 163).

28.12.2015 року по даному кримінальному провадженню ОСОБА_22 внесено заставу в розмірі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 13560161 1 від 28 грудня 2015 року, ( а.с., 164).

Відповідно, зглядаючись на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо застосування в даному випадку положення ч. 1 ст. 182 КПК України, де, зокрема, зазначено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Отже, до вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу у вигляді застави у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без зміни, - застава.

Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., - повернути заставодавцю, - ОСОБА_22 .

Процесуальні витрати.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Зглядаючись на ту обставину, що судом виноситься обвинувальний вирок, суд приходить до висновку щодо стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави, а саме, суд приходить щодо необхідності:

- стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 17 березня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київської області, на користь держави кошти в сумі 1107 (одна тисяча сто сім) грн.. 96 коп., за проведення судово - хімічної експертизи, яка була проведена на підставі слідчого про призначення хімічної експертизи, (а.с., 83).

- стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 17 березня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київської області, на користь держави кошти в сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн.. 28 коп., за проведення судово - хімічної експертизи, яка була проведена на підставі слідчого про призначення судово - хімічної експертизи, (а.с., 125).

Враховуючи вищевикладене, Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 2, 11, ч. 3 ст. 309 КК України, ст.ст. 7 10, 17, 22, 23, 26, 84 86, 89, 91 94, 368, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 309 КК України, як за вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні, перевезенні наркотичного засобу в особливо великих розмірах, без мети збуту, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 3 ( три ) роки.

В порядку п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Іспитовий строк ОСОБА_5 відчислювати з 14 червня 2016 року, - з дня постановлення вироку.

ОСОБА_5 визнати не винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 307 КК України та виправдати його.

ОСОБА_5 визнати не винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України та виправдати його.

Цивільний позов.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази.

- вилучений 04.03.2015 року у ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 2928,7 г., - який знаходиться в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити;

- DVD-R DL диск «Verbatim» №РХ21M3ELA1F424 8.5 Gb та DVD-R диск «Verbatim» №5255 506 R ED2451, на яких містяться відеозаписи проведення обшуку 24.12.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск «Verbatim» №5255506 R E F 24509, на якому міститься відеозапис слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 17.02.2016 року, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження;

- 9 екземплярів поліетиленових пакетів (3 розмірами 15х20, 3 8х12, 3 7х10), 3 пакети з конюшиною, які знаходяться на зберіганні в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу у вигляді застави у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без зміни, - застава.

Процесуальні витрати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя:ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3

Джерело:ЄДРСР 58306626

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Вирок від 14.06.2016 по справі № 368/408/16-к Кагарлицький районний суд Київської області

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

132 750 455

28 744

4 765

544 241

31 143 929

53 679 912

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Вирок від 14.06.2016 по справі № 368/408/16-к Кагарлицький районний суд Київської області

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!