ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2017 року
Справа № 909/1056/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Короткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддів:
Білошкап О.В., Полякова Б.М.
розглянувши касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову та ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 року
у справі Господарського суду
№ 909/1056/15 Івано-Франківської області
за заявою
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" 2. Приватного підприємства "Вестхім"
до
Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"
про
банкрутство
В судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Аурум Транс"- Устимчук О.О.,
ПП "Вестхім" - Савченко С.І.,
ДПІ у м. Івано-Франківську - Мельник Р.Я.,
ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8,
арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. - Цехмейструк М.Д.
ВСТАНОВИВ:
За результатами нового розгляду Господарський суд Івано-Франківської області (судді: Скапровська І.М. - головуючий, Булка В.І., Фрич М.М.) ухвалою від 08 лютого 2017 року у справі № 909/1056/15, задовольнив частково заяву Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та визнав грошові вимоги в розмірі 2 272 600,37 грн., як вимоги другої черги, в розмірі 1 746 732,79 грн., як вимоги третьої черги, в розмірі 54 176,60 грн., як вимоги шостої черги.
Постановою від 29 травня 2017 року Львівський апеляційний господарський суд (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Кравчук Н.М., Матущак О.І.) ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2017 року у справі № 909/1056/15 в частині віднесення 106 451,91 грн. до другої черги та 1 746 732,79 грн. до третьої черги скасував та в цій частині прийняв нове рішення, яким визнав грошові вимоги податкової з віднесенням до другої черги в сумі 2 166 148,5 грн. та до шостої черги в сумі 1 800 909,40 грн. В іншій частині ухвалу місцевого суду залишив без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2017 року у справі № 909/1056/15 та прийняти нове рішення, яким заяви Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити та визнати кредиторські вимоги інспекції в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 11, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство), ст.ст. 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" порушене Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 05 жовтня 2015 року за загальною процедурою на підставі заяв кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" і приватного підприємства "Вестхім". Цією ж ухвалою суд увів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" здійснено 06 жовтня 2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 23559.
За імперативною нормою ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцію у м. Івано-Франківську заявлено грошові вимоги до боржника в сумі 2 272 600,37 грн., як борг, що виник внаслідок невиконання боржником зобов'язань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з проханням віднести в другу чергу вимог. Дані вимоги заявлено в тридцятиденний строк, обумовлений в Законі, підтверджені відповідними документами, зокрема, вимогами про сплату боргу ЄСВ.
Водночас, скасовуючи ухвалу місцевого суду в сумі 106 451,91 грн., апеляційний суд дійшов висновку, що сума вимог ДПІ по єдиному соціальному внеску в розмірі 2 272 600,37грн. підлягає зменшенню в зазначеному розмірі, так як дані зобов'язання виникли у боржника після порушення провадження у справі про банкрутство, та відповідно є поточними, а тому не можуть бути включені до реєстру конкурсних вимог кредиторів.
Відповідно апеляційний господарський суд грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до боржника за невиконання боржником зобов'язань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визнав в розмірі 2 166 148,5 грн. з віднесенням даного боргу в другу чергу вимог.
Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що заявою від 04.11.2016 року ДПІ у м. Івано-Франківську Головного Управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області просила визнати кредитором ВАТ "Пресмаш", зокрема, по заборгованості, переданій податковій інспекції пенсійним фондом по єдиному соціальному внеску в сумі 1 352 068,12 грн., по узгодженим 1 630 001,34грн. та заборгованості по податковому боргу на суму 4 111 187,50 грн.
Разом з тим, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником не виконано належним чином вимог ст. 23 Закону про банкрутство, та не додано у встановленому законом порядку документів на підтвердження кредиторських вимог протягом тридцяти днів.
30.11.2015р., тобто поза межами встановленого законом тридцятиденного строку, ДПІ у м. Івано-Франківську Головного Управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до господарського суду Івано-Франківської області було подано додаткову заяву про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 633 884,34 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.12.2015р., знову ж таким поза межами встановленого законом строку, ДПІ у м. Івано-Франківську Головного Управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до господарського суду Івано-Франківської області було подано письмові пояснення до яких і були долучені копії судових рішень.
За таких обставин справи апеляційний суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Івано-Франківську Головного Управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області кредиторські вимоги, що виникли на підставі наявних судових рішень були заявлені з пропуском граничного строку передбаченого ст. 23 Закону про банкрутство, а саме 08.12.2015р., а тому відповідно до ч. 4 ст. 23 вказаного Закону їх слід віднести у шосту чергу вимог кредиторів.
Таким чином, колегія погоджується з висновком апеляційного суду щодо помилково внесення місцевим судом до третьої черги борг в розмірі 1 746 732,79 грн., що виник внаслідок невиконання боржником постанов Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2014р. та від 07.06.2013р., так як дані вимоги не були заявлені та постанови не були долучені до первинної заяви ДПІ від 04.11.2015р., в межах тридцятиденного строку. Отже апеляційний суд дійшов вірного висновку, що грошові вимоги в розмірі 1 746 732,79 грн. слід обліковувати в шосту чергу вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш" для погашення в ліквідаційній процедурі.
Також апеляційним судом встановлено, що оскільки вимоги в сумі 54 176,60 грн. заявлені після закінчення строку та підтверджені відповідними документами, останні слід визнати і облікувати в шосту чергу (штрафні санкції).
У задоволенні решти вимог судами відмовлено, як таких, що заявлені без дотримання порядку подання заяв з конкурсними грошовими вимогами кредиторів та таких, що обтяжені спливом строку позовної давності і не підтверджені документами, які беззаперечно підтверджують існування відповідного зобов'язання боржника.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про включення в шосту чергу кредиторських вимог ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до боржника грошової суми в розмірі 1 800 909,40 грн.
У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року у справі № 909/1056/1 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року у справі № 909/1056/15 щодо розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківськ Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області залишити без змін.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді О.В. Білошкап
Б.М. Поляков
