П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/1479/17
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
21 вересня 2017 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт вказав, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, обставини, які суд вважав доведеними, є недоведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи, при цьому також порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Проте суд апеляційної інстанції зауважує, що спосіб участі сторони у судовому засіданні в режимі відеоконференції має винятковий характер, у зв'язку з чим повинні існувати об'єктивні причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні. Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності про це клопотання сторони.
Враховуючи вказане вище, та те, що явка сторін не визначалась обов'язковою, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 січня 2017 року на адресу КДКА Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_2.
У скарзі зазначається про те, що адвокат ОСОБА_2 уклав угоди про надання правової допомоги №63 від 15 грудня 2015 року та №38 від 17 серпня 2016 року з ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", хоча до цього він надавав правову допомогу, а саме юридичні консультації та здійснював представництво іншого клієнта - ОСОБА_3, від якого отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.
08 лютого 2017 року позивачу було надіслано ксерокопію скарги із доданими до неї документами та повідомлено про час і місце проведення засідання дисциплінарної палати.
14 лютого 2017 року на адресу КДКА Хмельницької області від позивача надійшли письмові пояснення на скаргу ОСОБА_3
У результаті перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3, 17 лютого 2017 року членом дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області ОСОБА_4 складено довідку, у якій запропоновано порушити дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_2
Того ж дня дисциплінарною палатою КДКА Хмельницької області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про порушення дисциплінарної справи, позивач звернувся з позовом до суду.
У ході розгляду та з'ясування обставин дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 дисциплінарною комісією встановлено порушення адвокатом принципів адвокатської діяльності, зокрема принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у ст.ст. 4, 21, 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та у ст.ст. 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, затверджених З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.
Так, на підставі вказаних порушень Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області 24 квітня 2017 року прийнято рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування такого рішення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Відтак, на думку суду, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області, приймаючи оскаржуване рішення від 24 квітня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2, діяла на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а отже, підстави для скасування цього рішення відсутні.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи такі обставини.
24.04.2017 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області прийнято рішення про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
У рішенні зазначено, що адвокат ОСОБА_2 всупереч вимогам законодавства, яке регулює здійснення адвокатської діяльності в Україні, порушив принципи адвокатської діяльності, якими є принципи конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у ст.ст. 4, 21, 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та у ст.ст. 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, затверджених З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.
Так, позивач стверджує , що він не був повідомлений про дату та час, а також про місце розгляду дисциплінарної справи призначеної на 24 квітня 2017 року.
У силу ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Відповідно до п.п. 44-46 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі у засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їхньої відсутності незалежно від причин неявки.
Суд першої інстанції зазначає, що вказані вище твердження позивача спростовуються наданою в судовому засіданні представником відповідача довідкою про відмову ОСОБА_2 отримати повідомлення про розгляд дисциплінарної справи. Також представник відповідача надала суду витяги стенограми судового засідання у справі №822/759/17, яке відбулось 18 квітня 2017 року, й аудіозапис вказаного судового засідання, який був прослуханий судом у судовому засіданні. Відтак, ОСОБА_2 достеменно знав про розгляд дисциплінарної справи, призначеної на 24 квітня 2017 року, оскільки в судовому засіданні 18 квітня 2017 року у справі №822/759/17 ОСОБА_2 особисто вказував на те, що 24 квітня 2017 року має відбутись засідання, на якому може бути прийнято рішення про позбавлення його права на здійснення адвокатською діяльністю у разі прийняття судом негативного рішення у справі №822/759/17.
Також 24 квітня 2017 року ОСОБА_2 подав до дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області заяву про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв'язку з тим, що він має намір оскаржити вказану вище постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі №822/759/17 в апеляційному порядку та перебуватиме у відпустці з 24 квітня 2017 по 24 травня 2017 року.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вказаних вище норм законодавець зобов'язує дисциплінарну комісію завчасно повідомити адвоката та особу, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката про місце, день і час засідання, однак в цьому випадку, як встановлено з матеріалів справи комісією не було дотримано норми щодо завчасного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд стосовно нього скарги. Інших доказів повідомлення ОСОБА_2 про розгляд скарги (у т.ч. поштовим зв'язком чи у телефонному режимі) до суду надано не було.
Судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що всупереч вимогам законодавства, яке регулює здійснення адвокатської діяльності в Україні, адвокат ОСОБА_2 порушив принципи адвокатської діяльності, якими є принципи конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у ст.ст. 4, 21, 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та у ст.ст. 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, затверджених З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року. У судовому засіданні позивачем не спростовано факту представництва та захисту інтересів ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" після розірвання в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги ОСОБА_3 у спорах останнього із тим же ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", у якому ОСОБА_3 до звільнення перебував на посаді заступника голови правління, а отже адвокат ОСОБА_2 міг отримати від ОСОБА_3 конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта, а саме ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843". Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Стосовно розірвання в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно зі ст. 33 Правил адвокатської етики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав: 1.1. клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення, незважаючи на роз'яснення адвоката; 1.2. клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину; 1.3. клієнт, незважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини, є об'єктивно недосяжним; 1.4. клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги; 1.5. належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним всупереч порадам адвоката; 1.6. клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката; 1.7. клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення; 1.8. фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; в цьому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушення законних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом; 1.9. в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги.
У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Так, згідно з пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги, клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід'ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.
До того ж відповідно до п. 5.3 Договору про надання правової допомоги, кожна із сторін має право в односторонньому порядку перервати дію цього договору шляхом передачі письмового повідомлення за 10 днів до розірвання договору у разі порушення іншою стороною будь-якого з пунктів договору або порядку проведення й оплати послуг (робіт).
Згідно із розрахунком гонорару, який було узгоджено із ОСОБА_3, розмір гонорару складав 1224 гривні, з них ОСОБА_3 сплатив лише 800 гривень. У подальшому клієнтом інші кошти сплачено не було.
Саме з цих підстав позивачем розірвано із ОСОБА_3 договір в односторонньому порядку. Розірвання договору ОСОБА_3 оскаржене не було.
Щодо доводів про порушення позивачем, як адвокатом принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:
1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
4) підвищувати свій професійний рівень;
5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
2. Адвокату забороняється:
1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
У силу ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об'єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі, якщо: 1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката; 2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики; 3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом; 4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; 5) адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги; 6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; 7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.
Стаття 9 Правил адвокатської етики (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта;
У разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваним з дотриманням умов, визначених цими Правилами
Стаття 16 Правил адвокатської етики передбачає, що до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта - також відомості про стаж роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання), наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
Згідно зі ст. 20 Правил адвокатської етики адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв'язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів; адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту; обмеження, передбачене частиною другою цієї статті, може бути скасоване та не застосовується в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів; адвокат не вправі прийняти доручення клієнта за умови особистого конфлікту інтересів адвоката чи пов'язаних з ним осіб з інтересами клієнта у випадках, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", або подібних до них такою мірою, що це може вплинути на об'єктивність і незалежність адвоката при виконанні доручення, зокрема, коли виконання доручення суперечитиме релігійним, політичним та іншим сталим переконанням адвоката.
У силу ст. 36 Правил адвокатської етики при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов'язаних з виконанням доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні доручення.
Обов'язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов'язань, прийнятих на себе згідно з договором, що виразилося у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.
Відповідно до ст. 40 Правил адвокатської етики на відносини щодо надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми цих Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів; якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта - юридичної особи, пов'язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта - юридичну особу і пояснити свої обов'язки, пов'язані з конфліктом інтересів; у період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичної особи. Також адвокат не повинен укладати договори про правову допомогу із названими особами, якщо він є носієм суперечливої доказової інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі; адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи.
Так, відповідно до матеріалів справи, 5 лютого 2015 року між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги № 6.
Для виконання предмету договору ОСОБА_3 у пункті 1.2. Договору адвокату делегувалися такі права: представляти інтереси клієнта та приймати участь у судових засіданнях, розробити правову позицію у справі, скласти позовну заяву, підготувати позовні матеріали та подати їх в суд, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати у участь у судових засіданнях та інші процесуальні дії, пов'язані із супроводом справи ОСОБА_3
За даним договором адвокатом складено позовну заяву про стягнення із ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» на його користь компенсації за невикористані відпустки та у подальшому було забезпечено його представництво у суді.
У ході виконання доручення адвокатом було отримано від ОСОБА_3 копію його паспорта, довідку про інвалідність, довідку про невідбуті відпустки, відомості про застраховану особу. Копії цих документів на підтвердження позовних вимог направлялися ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843». Крім цього, ця інформація була відома товариству, оскільки ОСОБА_3 є його колишнім працівником та акціонером.
Як зазначає суд першої інстанції, під час підготовки позовної заяви ОСОБА_3 розповідав адвокату ОСОБА_2 про причину відмови керівництва ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" здійснити належні йому платежі, яке стверджує про те що він, перебуваючи на посаді заступника голови правління ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", незаконно реалізував майно цього підприємства ПП "Яртранс". Адвокат ОСОБА_2, використовуючи отриману від ОСОБА_3 конфіденційну інформацію, без його згоди уклав договір та став представляти інтереси ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" у Господарському суді Хмельницької області під час розгляду справи №924/1525/14. Представляючи протилежну сторону, адвокат ОСОБА_2 у межах розгляду вказаної справи стверджував про перевищення ОСОБА_3 своїх посадових повноважень під час перебування на посаді заступника голови правління ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" під час реалізації майна.
При виконанні Новоушицьким відділом Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області рішення суду про стягнення з ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку та витрат від інфляції ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" у судовому порядку оскаржувало дії державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника. А адвокат ОСОБА_2, який представляв інтереси ОСОБА_3 щодо стягнення з ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" коштів, без згоди ОСОБА_3 став представляти інтереси цього ж підприємства в суді та діяти від його імені задля невиконання цього ж рішення.
За договором про надання правової допомоги ОСОБА_3, який виконувався адвокатом ОСОБА_2 частково, він дійсно надавав правову допомогу ОСОБА_3 у спорах останнього із ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", де той до звільнення перебував на посаді заступника голови правління та міг отримати від ОСОБА_3 конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта, тобто до ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", з яким адвокат ОСОБА_2 15 лютого 2015 року уклав угоду про надання правової допомоги №63 та 17 серпня 2016 року № 38.
Про свій намір укласти такі угоди із ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" адвокат ОСОБА_2 колишнього клієнта, а тепер і скаржника не повідомляв та письмової згоди на це від останнього не одержував.
Відповідно до укладених із ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" угод про надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_2 здійснював представництво інтересів ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" у Рівненському апеляційному господарському суді та Вищому господарському суді України. У ході цього представництва адвокат, серед інших правових послуг, підписував та подавав до Рівненського апеляційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів, клопотання про приєднання доказів, а до Господарського суду Хмельницької області адвокатський запит. Крім цього, адвокатом здійснювалось представництво інтересів ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" в судах різних інстанцій по оскарженню дій державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника при виконанні Новоушицьким відділом Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області рішення суду про стягнення з підприємства на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку та витрат від інфляції, що підтверджується ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Хмельницького апеляційного суду від 26 вересня 2016 року, журналом судового засідання апеляційного суду, ухвалою Новоушицького райсуду від 25 листопада 2016 року у справі 680/657/16ц.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що в рамках дії договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 міг отримувати від ОСОБА_3 конфіденційну інформацію, у тому числі і щодо продажу майна підприємства ПП "Яртранс", якою у подальшому мав можливість скористатися при наданні правової допомоги ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843".
Проте судом апеляційної інстанції не встановлено повідомлення клієнтом - ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_2 якої-небудь конфіденційної інформації, яка є дотичною до інтересів нового клієнта ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", а тому висновки, викладені в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області та постанові суду першої інстанції, є лише припущеннями.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Так, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за укладення договорів із "Новоушицьке АТП 16843" від 15.12.2015 року та від 17.08.2016 року.
Як встановлено з матеріалів справи, 15 грудня 2015 року між адвокатом ОСОБА_2 та ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» укладено договір про надання правової допомоги останньому при розгляді апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області у справі за позовом ОСОБА_5 до ПП «Яртранс» та ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843». Пунктом 5.1. Договору встановлювався строк виконання договору, який пов'язувався із набранням рішенням законної сили.
Рівненським апеляційним господарським судом у цій справі 3 лютого 2016 року було проголошено постанову. У силу вимог частини 2 статті 105 ГПК України рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Таким чином, строк дії договору закінчився 3 лютого 2016 року.
Отже, в цьому випадку позивач не може нести відповідальність за укладення договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2015 року.
Конфлікт інтересів між інтересами попереднього клієнта ОСОБА_3 та ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» за договором про надання правової допомоги № 38 від 17 серпня 2017 року міг виникнути в ході розгляду скарги по суті.
25 листопада 2016 року договір про надання правової допомоги № 38 від 17 серпня 2016 року розірвано шляхом відмови ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» від позову, що підтверджується ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області.
Також стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді одного року зупинення права здійснення адвокатської діяльності суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
Частина 1 ст. 35 визначає, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Таким чином, враховуючи зазначені вище норми та виходячи з меж вимог апеляційної скарги, зокрема, в апеляційній скарзі апелянт просить лише скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24.04.2017 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволені вимоги про визнання протиправними дій щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки до повноважень відповідача належить прийняття рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не встановлено порушення позивачем принципів адвокатської діяльності, зокрема конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, відтак відповідачем не було доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, оскільки воно в основному базувалось на припущеннях та недоведених обставинах, а тому рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24.04.2017 року підлягає скасуванню.
У силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Отже, в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про скасування рішення скасувати, прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
2.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий
Мельник-Томенко Ж. М.
Судді
Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.
