ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2017 року
Львів
№ 876/9791/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №819/1275/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» про визнання протиправною відмову сектору Медичного забезпечення УМВС України в Тернопільській області та Управління медичного забезпечення та реабілітації Міністерства внутрішніх справ в виділенні ОСОБА_1 путівки на санаторно-курортне лікування до відомчих оздоровниць та зобов'язати УМВС України в Тернопільській області забезпечити ОСОБА_1 путівкою в санаторій (МРЦ) МВС України відповідно до лікарської довідки.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що позивач перебуває на пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , тому має право на отримання путівки на санаторно-курортне лікування до відомчих оздоровниць МВС. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач - ОСОБА_1 є ветераном Міністерства внутрішніх справ України, ветераном праці, інвалідом війни другої групи та постраждалим ліквідатором аварії на ЧАЕС першої категорії, що стверджується відповідними посвідченнями.
Згідно довідки Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 31.08.2017 №14896/04 позивач перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області як одержувач пенсії по інвалідності 2 групи із числа військовослужбовців згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі фактичних збитків внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до інформаційної довідки від 15.06.2017 №3081/03 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивач не отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
24.05.2017 позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» із заявою про надання санатарно-курортної путівки до санатарно-курортних закладів для оздоровлення та реабілітації, як інваліду війни та ветерану МВС України.
Листом-відповіддю Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 20.06.2017 №33/40-477 позивачу було відмовлено у надання санатарно-курортної путівки до санатарно-курортних закладів для оздоровлення та реабілітації, як інваліду війни та ветерану МВС України, з тих підстав, що позивач не отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому у відповідача відсутні правові підстави для надання позивачу санітарно-курортної путівки.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відповідач не мав повноважень забезпечити позивача санаторно-курортною путівкою, виходячи з того, що останній отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який не входить до переліку Законів, які перераховані у Порядку забезпечення санатарно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №446.
Проте колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» позивачу, як ветерану органів внутрішніх справ, надається пільга на переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням у санаторіях Міністерства внутрішніх справ України.
Порядок забезпечення санатарно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №446.
Пунктом 2 Порядку 446 визначено, що державні органи забезпечують путівками до санаторно-курортних закладів не більше одного разу на рік, крім іншого, інвалідів із числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» а також осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Посилання суду на згаданий вище Порядок надання путівок по критерію затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №446, а саме прив'язки до одного із вказаних вище законів, на думку колегії суддів суперечить не тільки чинному згаданому Закону України, Конституції України, але і самому Порядку надання путівок, адже п. 13 цього Порядку вимагає у разі коли особи, зазначені в пункті 2 цього Порядку, мають право на санаторно-курортне лікування за кількома законами, їм надається право вибору в забезпеченні путівкою за одним із них.
Тому не відповідність згаданої Постанови КМУ від 27.04.2011 року №446 Законам України та Конституції України у суттєво звужує права ветеранів МВС та інвалідів війни на право отримання путівок визначених Законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку».
Використання цього права не може обмежувати інші законодавчі права осіб в даному випадку право на вибір законодавства на отримав путівки, що передбачається Законом.
Крім цього, як слідує з наявних у матеріалах справи копії посвідчення позивача ОСОБА_1 та копії відповіді Тернопільського ОУПФ України від 18.07.2017 року №228/К-11, останній перебуває на пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Таким чином, суд першої інстанції помилково не врахував, що механізм забезпечення ветеранів-інвалідів війни органів внутрішніх справ які є не тільки постраждалими ліквідаторами внаслідок Чорнобильської катастрофи, але і мають статуси ветеранів МВС та інвалідів війни, які на підставі того ж згаданого Порядку забезпечуються путівками.
З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №819/1275/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову сектору Медичного забезпечення Управління МВС України в Тернопільській області та Управління медичного забезпечення та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України у виділенні ОСОБА_1 путівки на санаторно-курортне лікування до відомчих оздоровниць.
Зобов 'язати Управління МВС України в Тернопільській області забезпечити ОСОБА_1 путівкою в санаторій (МРЦ) МВС України відповідно до лікарської довідки.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя
З. М. Матковська
судді
В. С. Затолочний
М. В. Костів
Повний текст постанови складено 04.12.2017р.
