Ухвала
Іменем України
11 червня 2018 року
м. Київ
справа № 405/764/18
провадження № 51-6554 ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2018 року,
встановив:
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ухвалою від 08 травня 2018 року частково задовольнив скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, яка полягала у невчиненні процесуальних дій та постановив зобов`язати прокурора Кіровоградської області ОСОБА_6 , відповідно до частини 2 статті 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) розглянути скаргу ОСОБА_5 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні від 24 січня 2018 року та за наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень, про що невідкладно надати ОСОБА_5 вичерпну інформацію. В іншій частині скарги відмовлено.
Не погоджуючись із указаним рішенням слідчого судді,прокурор звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 16 травня 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді у зв`язку з тим, що вона не підлягає апеляційному оскарженню на підставі частини 4 статті 399 КПК.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушив питання про скасування ухвали апеляційного суду. Зазначає, що ОСОБА_5 оскаржено бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню слідчому судді, а ухвала слідчого судді від 08 травня 2018 року не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК. Вказує, що апеляційним судом безпідставно застосовано норму частини 4 статті 399 КПК, на підставі якої неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Статтею 303 КПК визначено, окрім іншого, оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Частинами 2 і 3 статті 307 КПК визначено, які рішення приймає слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування та визначені обмеження щодо оскарження.
Зокрема, до таких повноважень слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, віднесено в тому числі зобов`язання вчинити певну дію.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою та доданих копій судових рішень, ОСОБА_5 подала скаргу на бездіяльність прокурора, мотивуючи її тим, що на особистому прийомі у прокурора ОСОБА_6 нею було подано клопотання відповідно до статті 220 КПК, в якому вона посилалась на непроведення слідчих дій та вимагала від прокурора по кожному кримінальному провадженню встановити процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого КПК.
Таку скаргу задоволено частково та зобов`язано прокурора вчинити певні дії.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді прокурор звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 08 травня 2018 року.
Однак суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки вказана ухвала слідчого суді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на вимогах закону, оскільки прийняте слідчим суддею рішення узгоджується з його повноваженнями наділеними згідно з статтею 307 КПК.
Враховуючи викладене, твердження прокурора про те, що ОСОБА_5 оскаржено бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню слідчому судді, а ухвала слідчого судді від 08 травня 2018 року не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК, є голослівними з огляду на наведені норми процесуального закону, а тому колегія суддів вважає занеобхідне на підставі пункту 2 частини 2статті 428 КПКвідмовити у відкритті касаційного провадження.
Посилання прокурора на позицію Верховного Суду України, якавикладена у постанові від 12 жовтня 2017 року щодо можливості апеляційного розгляду скарг на постановлені слідчим суддею ухвали, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами, є безпідставними, оскільки питання оскарження ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чибездіяльність слідчого чи прокурора прямо передбачено положеннями частини 3статті 307 КПК, а висновки Верховного Суду України не містять преюдиційного значення для Верховного Суду.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 частини 2статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
