ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2019 року
м. Ужгород
№ 260/1378/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву про розподіл судових витрат у адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення судового збору, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
29 січня 2019 року до суду надійшла заява від представника позивача про закриття провадження, якою позивач просить суд, в порядку ст.47 та п.2 ч.1 ст.238 КАС України, закрити провадження у справі №260/1378/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 4482,22 грн, у зв`язку з погашенням заявленої суми боргу у повному обсязі
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду провадження в адміністративній справі №260/1378/18 за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було закрито.
В подальшому, представником відповідача до суду було подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, яка мотивована тим, що внаслідок пред`явлення необґрунтованого позову, здійснено витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 2800,00 грн., відтак представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача зазначену суму.
Також, представником відповідача, було подано клопотання про повернення судового збору на підставі ч.3, ст.7 Закону України «Про судовий збір», яким просить суд повернути половину судового збору сплаченого при поданні позову.
Дослідивши матеріали справи та заяви представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви, суд приходить до наступних висновків.
При винесенні Ухвали, якою було закрито провадження у даній справі, судом залишено поза увагою питання щодо розподілу судових витрат по даній справі.
У відповідності до вимог ст.252 ч.1 п.3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст.2 ч.3 п.10 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно ст.252 ч.3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України, встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Помічник адвоката повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних помічником адвоката, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п.269 Рішення у цій справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), n. 55 з подальшими посиланнями).
Судом було встановлено, що відповідно договору про надання правової допомоги від 26.12.2018р. (а.с.49-51), рахунку від 29.01.2019р. (а.с. 52), акту виконаних робіт від 29.01.2019р. (а.с. 53) та квитанції №0222910059 про оплату вартості отриманої відповідачем правничої допомоги (а.с. 54), сума яку відповідач поніс складає 2800,00 грн.
Згідно з ч. 8, 9 та 10 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Таким чином, відповідач, у разі закриття провадження у справі, має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про задоволення клопотання відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки позивач відмовився від позову внаслідок неправомірних дій ,а саме, внаслідок пред`явлення до стягнення незаконно нарахованої пені.
Беручи до уваги пред`явлення до стягнення незаконно нарахованої пені, клопотання представника відповідача, про повернення 50% сплаченого судового збору не підлягає до задоволення, що узгоджується з приписами ч.8 ст. 139 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 132, 134, 139, 252, 255, 296 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800,00 грн.
У задоволенні клопотання представника позивача про повернення судового збору – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
П.П. Микуляк
