Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 754/7061/15Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/1404/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
Іменем України
« 3 » липня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, гр.України, з вищою освітою, неодружену, працюючу лікарем стоматологом терапевтом комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м.Києва, проживаючу в АДРЕСА_1 , не судиму,-
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
в с т а н о в и л а :
За вироком суду ОСОБА_8 визнана винною та засуджена за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_8 1.11.2013р., працюючи завідуючою стоматологічним відділенням філії №3 комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва, у невстановлений час, з метою уникнення наслідків несвоєчасного подання документів, що підтверджують проходження нею атестації та присвоєння (підтвердження) кваліфікації лікаря, які відображені у наказі Міністерства охорони здоров`я за № 359 від 19.12.1997р., реалізуючи свої злочинні дії, направлені на використання завідомо підробленого документу, надала до відділу кадрів комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва, що знаходиться по вул. Закревського, 81/1, у м. Києві посвідчення про проходження підвищення кваліфікації, видане на її- ОСОБА_8 ім`я, за № 158/12, в якому містилися дані про те, що ОСОБА_8 2.11.2012р. проходила атестацію в атестаційній комісії при управлінні охорони здоров`я Волинської облдержадміністрації і наказом по управлінню охорони здоров`я від 2.11.2012р. № 518/ос їй присвоєна категорія лікаря терапевтична стоматологія перша, тим самим використала завідомо підроблений документ. З 01.11.2013р. ОСОБА_8 , залишившись працювати завідуючою стоматологічним відділенням філії №3 комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр, з листопада 2013 року почала отримувати нарахування до заробітної плати за категорію.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю вчинення нею даного кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт послалася на незаконність вироку та його необґрунтованість, який, на думку апелянта, підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення та істотним порушеннямвимог кримінального процесуального закону, при цьому апелянт зазначила, що стороні захисту не відкривалася постанова про призначення групи прокурорів від 30.04.2015 у кримінальному провадженні №12115100030004960, яке було виділене в окреме провадження з кримінального провадження№12014100030014087, а тому внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2015 стосовно ОСОБА_8 прокурором, який не є належною уповноваженою особою, свідчить про те, що всі подальші дії проведені поза межами законодавчого поля, у непередбачений законом спосіб; наявні в матеріалах провадження постанови про призначення групи прокурорів від 17.12.2014 та від 25.03.2015, на час ознайомлення захисника з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, не були підписані керівником відповідного органу прокуратури, а тому їх не можна вважати належно прийнятими процесуальними рішеннями, а повідомлення про підозру від 30.04.2015 не можна вважати таким, що здійснено уповноваженою особою та вважати вказану підозру пред`явленою; на думку захисту не можуть братися до уваги докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, а також висновок експерта, який був здобутий незаконним шляхом, оскільки дослідження проводилось в рамках незаконно проведеного досудового розслідування, без участі в ньому процесуального керівника.
Також в апеляційній скарзі ставилося питання про проведення часткового судового слідства дослідивши наступні докази: протокол виконання вимог ст.290 КПК України; відповідь заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_9 на адвокатський запит; висновок експертного комп`ютерно -технічного дослідження № 5/ікт від 4.06.2015р.; постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100030014087 від 17.12.2014р; постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100030014087 від 25.03.2015р; висновок спеціаліста № 8299 з питань оформлення рішень від 21.09.2015р.; висновок експертного фототехнічного дослідження документів; заяву свідка ОСОБА_8 надання нею посвідчення органу досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни, частково дослідивши докази у кримінальному провадженні, провівши судові дебати, надавши обвинуваченій ОСОБА_8 останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановлені вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, визначених у ст. 374 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 зазначила, що під час відкриття матеріалів стороною обвинувачення, у відповідності до вимог ст.290 КПК України, яке проводилось нею з використанням технічних засобів, а саме фотоапарату, нею були виявлені постанови від імені заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 від 17 грудня 2014 року та від 25.03.2015 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 120 141 000 300 140 87 від 14.12.2014, які були ним не підписані.
Перевіряючи вказані доводи захисника апеляційний суд приходить до наступного.
Під час апеляційного розгляду було досліджено наступні докази у кримінальному провадженні: протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в порядку виконання вимог ст.290 КПК України/ а.с. 151-158. т.1/; відповідь заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_9 на адвокатський запит від 13.07.2015р./а.с. 198-199, т.1/; висновок експертного комп`ютерно-технічного дослідження № 5/ікт від 4.06.2015р. /а.с. 187-193,т.1/; постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100030014087 від 17.12.2014р. /а.с. 203,т.1/; постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100030014087 від 25.03.2015р. /а.с.201-202,т.1/; висновок спеціаліста № 8299 з питань оформлення рішень від 21.09.2015р./ а.с. 164-174, т.1/; заява свідка ОСОБА_8 про надання нею посвідчення органу досудового розслідування від 24.02.2015р. /а.с.209,т.1/; посвідчення, видане на ім`я ОСОБА_8 /а.с.101, т.1/; відповідь заступника начальника управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації ОСОБА_11 від 6.02.2015р. /а.с.100, т.1/; висновок експерта від 23.03.2015р. з ілюстративною таблицею /а.с.104-118, т.1/; табель обліку /а.с.120, т.1/; витяг з кримінального провадження № 12015100030004960 /а.с.99,т. 1/; постанова про виділення матеріалів досудових розслідувань від 30.04.2015р. /а.с.140-150, т.1/.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12015100030004960 від 30.04.2015 стосовно ОСОБА_8 , воно виділено з матеріалів кримінального провадження №12014100030014087 від 14.12.2014. та 30.04.2015 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру, а стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12014100030014087 від 14.12.2014, оскільки будь-яких доказів у кримінальному провадженні № 12015100030004960 від 30.04.2015 органом досудового розслідування не зібрано.
Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.04.2015, захисник ОСОБА_7 ознайомлювалась з матеріалами кримінального провадження №12015100030004960 стосовно ОСОБА_8 , а також з матеріалами кримінального провадження № 12014100030014087 від 14.12.2014 з використанням технічних засобів, тобто за допомогою фотоапарату Canon DIGITAL ixus 75, що не оспорюється стороною обвинувачення/т. 1 а.с. 151-158/.
При цьому, під час ознайомлення захисником було виявлено в матеріалах кримінального провадження постанови від імені заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 від 17 грудня 2014 року та від 25.03.2015 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 120 141 000 300 140 87 від 14.12.2014, які були ним не підписані.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України, якою регламентовано призначення та заміна прокурора, прокурор який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 та частиною третьою статті 37 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, що передбачено ч. 6 ст.110 КПК України.
Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст. 36 КПК України, у конкретному кримінальному провадженні, є обов`язковою, як і її підписання відповідною особою, що її винесла.
Згідно висновку комп`ютерно-технічного дослідження № 5/ікт від 4.06.2015, на жорсткому магнітному диску Western Digital моделі WD2500E1MS, серійний номер WXE708EM9844, а саме в розділі WD-64 в папці Сирош містяться графічні файли з назвами 595.jpg, 596.jpg, 597.jpg, 598.jpg, які були виготовлені 30.04.2015, та містять фотознімки постанов заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100030014087 від 17.12.2014 та від 25.03.2015, які, відповідно, не містили підпису останнього /т. 1 а.п. 187-193/.
Згідно з висновком фототехнічного дослідження № 2/ікт від 15.12.2015, при досліджені наданих стороною захисту фотозображень файлів IMG 3523.jpq, IMG 3524.jpq, IMG 3525.jpq, IMG 3526.jpq, на накопичувачі Western Digital, серійний номер S/N: WXE708EM9844, а саме постанов заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014100030014087 від 17.12.2014 та від 25.03.2015, які були долучені до матеріалів кримінального провадження безпосередньо в судовому засіданні та містили відповідні підписи зазначеної службової особи, встановлено, що у змісті графічних файлів 595.jpg та IMG 3525.jpq, 596.jpg та IMG 3526.jpq, 597.jpg та IMG 3523.jpq, 598.jpg та IMG 3524.jpq, виявлено повне співпадання набору знаків та символів, наявності, відсутності та розміру пробільних ділянок, інтервалів та відступів, за винятком відсутності підпису в зображені 596.jpg та 598.jpg /т. 1 а. с. 228-236/.
Вказані експертні дослідження № 5/ікт від 4.06.2015 та № 2/ікт від 15.12.2015 проведені, відповідно, експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України ОСОБА_12 та експертом Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_13 , які мають вищу технічну та юридичну освіти, кваліфікацію судових експертів за спеціальностями проведених досліджень, відповідний стаж експертної роботи та самі висновки є науково обґрунтованими, а також були належним чином відкриті стороні обвинувачення, а тому є належними та допустимими доказами /т. 1 а.с. 196-197, 198-200; т. 2 а. с. 15-24/.
За таких обставин, колегією суддів встановлено, що на час виконання ст. 290 КПК України у кримінальному провадженні № 12015100030004960, а саме 30.04.2015 року, постанови від 17 грудня 2014 року та 25 березня 2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100030014087, з якого виділені матеріали кримінального провадження № 12015100030004960, в порушення вимог ст.ст. 37, 110 КПК України, не містили підпису заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 , а тому прокурори ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 станом на 30.04.2015 року не мали повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 36 КПК України.
Враховуючи наведене вказані постанови від 17.12.2014р. та 25.03.2015р. не мали породжувати відповідних правових наслідків, а саме: виділення матеріалів досудових розслідувань прокурором ОСОБА_14 щодо ОСОБА_8 в окреме провадження, внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 12015100030004960 від 30.04.2015 стосовно ОСОБА_8 , повідомлення їй про підозру та надання слідчим за дорученням не уповноваженого належним чином на виконання ст.36 КПК України прокурора Сменової доступу до матеріалів досудового розслідування.
Доводи прокурора, про те, що процесуальне керівництво під час досудового розслідування здійснювалося уповноваженими прокурорами, оскільки відповідні відомості про них внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань не заслуговують на увагу, враховуючи відсутність відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджується Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Зі змісту п. п. 2.1 - 2.3 та 3.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 року, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відбувається на підставі відповідних процесуальних рішень, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства.
Зокрема, п. 3. 1 цього Положення передбачає, що внесення відомостей до Реєстру про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження - здійснюється невідкладно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 висунуто обвинувачення без фактичного повідомлення про підозру, тобто без дотримання встановленої кримінальним процесуальним законом процедури та за відсутності належних даних про повноваження прокурора ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12014100030014087, яка затвердила обвинувальний акт.
Вказані порушення, допущені під час досудового розслідування, згідно зі ст. 412 КПК України, є істотними, які виключають постановлення у справі обвинувального вироку.
За таких обставин вирок суду І інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 409, 411, 412 КПК України підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження.
При цьому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , що при відкритті матеріалів провадження їй взагалі не відкривалася постановавід 30.04.2015 про призначення групи прокурорів саме у кримінальному провадженні № 12115100030004960 стосовно ОСОБА_8 /т. 1 а.с. 151-158/, відомості про що відсутні в матеріалах вказаного провадження, що, в сукупності з наведеним вище щодо відсутності доказів про наявність відповідних повноважень, передбачених ст. 36 КПК України, у прокурора ОСОБА_14 у кримінальному провадженні№ 12014100030014087 від 14.12.2014, у тому числі на виділення матеріалів стосовно ОСОБА_8 в окреме кримінальнепровадження№ 12115100030004960, і як наслідок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100030004960 від 30.04.2015 стосовно ОСОБА_8 , повідомлення останній про підозру та надання доступу до матеріалів досудового розслідування 30.04.2015 - здійснені без дотримання вимог кримінального процесуального закону, а саме не уповноваженою службовою особою є обґрунтованими, а отже і докази у кримінальному провадженні №12015100030004960 від 30.04.2015,зокрема надане ОСОБА_8 в якості свідка посвідчення № 158/12 про проходження атестації,які фактично зібрані як докази у кримінальному провадженні№ 12014100030014087 від 14.12.2014-є недопустимими.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що докази сторони обвинувачення є недостатніми для визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Відповідно до вимог ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню, вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року щодо ОСОБА_8 скасуванню, а кримінальне провадження закриттю у зв`язку з у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і вичерпані можливості їх отримання.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року щодо ОСОБА_8 скасувати.
Кримінальне провадження № 120151000300049 60 закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 859грн.32 коп. відшкодувати за рахунок держави.
Речовий доказ : посвідчення на ім`я ОСОБА_8 про проходження підвищення кваліфікації № 158/12 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді __________________ __________________ _________________
