ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 464/2026/13-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/331/19 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ст.138, ч.1 ст.119, ч.2 ст.190.ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2019 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченого- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження № 11-кп/789/331/19 за апеляційною скаргою прокурора відділу підтримання обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 2 серпня 2019 року про повернення обвинувального акту стосовно: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира , жителя м.Києва, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.119,ст.138,ч.ч.2,3 ст.190,ч.4 ст.358 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А .
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 2 серпня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_9 повернуто прокурору у звязку з його невідповідністю вимогам КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції встановив:
1)порушення органом досудового розслідування вимог п.4 ч.2 ст.291 КПК України, яке полягає у тому, що обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про призначення в кримінальному провадженні прокурора чи групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво;
2) не предявлення ОСОБА_9 підозри у скоєнні інкримінованих йому злочинів;
3) ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінальної справи, а не кримінального провадження;
4) відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про про наявність 26 томів матеріалів кримінального провадження, що вказує на істотну відмінність між вказаним реєстром та обвинувальним актом та свідчить про ненадання стороні захисту доступу до всіх матеріалів кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України;
5)здійснення органом досудового розслідування процесуальних дій відомості про які відсутні у обвинувальному акті;
6) наявність у обвинувальному акті положень, які суперечать одне одному у звязку з відсутністю реєстрі матеріалів досудового розслідування постанов прокурора про обєдання 31 кримінального провадження, відомості про нявність яких відображені у обвинувальному акті, а також невідповідністю дат внесення в ЄРДР відомостей про вказані кримінальні провадження датам зафіксованим у Витягах з кримінального провадження, які містяться у його матеріалах;
7)відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про внесення постанов про визначення слідчого у кожному з обєднаних кримінальних проваджень, дат надходженння заяв про кримінальне правопорушення, прізвищ імя по батькові заявників, а також відомостей про письмове підтвердження стороною кримінального провадження протилежній стороні факту надання їм доступу до матеріалів провадження з зазначенням найменування таких матеріалів та відомостей про розяснення ОСОБА_9 права на захист, а також даних про час проведення більшості процесуальних дій;
8) не чітке формульовання обвинувачення за ст.190 КК України, зокрема, не розмежування чи вчинене воно у формі обману або зловживання довірою , що свідчить про відсутність чіткового формулювання обєктивної сторони складу злочину та є порушенням права обвинуваченого на захист. Також суд посилається на те, що при формулюванні обвинувачення ОСОБА_9 за здійснення неазконної лікувальної діяльності та використання завідомо підроблених документів за ст.138, ч.4 ст.358 КК України відсутні відомості щодо того коли, ким і яким чином було здійснено підозроблення таких документів.Вказує на те, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності не дають повного уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що робить неможливим зіставлення складової обвинувачення з його юридичною формулою.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати в звязку з істотним порушенням судом вимог КПК України та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Посилається на Інформаційний лист ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року у віповідності до якого недоліками обвинувального акту, що свідчать про невідповідність його вимогам ст.291 КПК України є наявність у ньому положень що суперечать одне одному, наведення недопустимої натуралізації опису злочину, відсутність у ньому підписів слідчого та прокурора, не долучення передбачених законом додатків.
Проте, зазначає що підстави з яких суд повернув обвинувальний акт не передбачені вимогами ст.291 КПК України, а його твердження про невідповідність вимогам КПК України реєстру матеріалів досудового розслідування не грунтується на вимогах закону оскільки вказаний реєстр за своєю правовою природою є лише допоміжним документом, на підстві якого суд, не маючи у своєму володінні матеріалів кримінального провадження складає уяву про проведені процесульні дії та прийняті процесуальні рішення.
Не погоджується з висновком суду про невідкриття стороні захисту у відповідності до вимог ст.290 КПК України матеріалів досудового розслідування, оскільки зясування даної підстави не відноситься до компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання. На обгрунтування доводів посилається на рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року у справі № 3-рп/2003, який встановив що перевірка судом на стадії досудового слідства постанови про притягнення особи в якості обвинуваченого, враховуючи її зміст, фактично означатиме перевірку достатності у справі доказів ще до закінчення досудового слідства і вирішення питання щодо винуватості особи у вчиненні злочину ще до розгляду кримінальної справи по суті, таким чином, суд виконуватиме функцію судового розгляду кримінальної справи по суті всупереч порядку, визначеному КПК України на засадах, встановлених Конституцією України.
Твердження суду про неконкретність обвинувачення вважає передчасним, оскільки вирішення вказаного питання передбачено на стадії розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора , який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, захисників обвинуваченого, які заперечили проти задоволення апеляції, вважають ухвалу суду законною та обгрунтованою, перевіривши доводи скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.
Отже, доводи суду щодо повернення обвинувального акту з причин невідповідності вимогам КПК України реєстру матеріалів досудового розслідування не грунтуються на вимогах закону, оскільки вказаний реєстр не є предметом перевірки на стадії підготовчого судового засідання, вимогами п.1 ч.4 ст.291 КПК України передбачено лише обовязкове його долучення до матеріалів провадження, аналіз внесених до нього відомостей та їх співставлення з обвинувальним актом чи матеріалами кримінального провадження, який зробив суд у оскаржуваній ухвалі не відноситься до компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання. У звязку з чим твердження суду про невідповідність обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону у звязку з незазначенням у ньому відомостей про призначення в кримінальному провадженні групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво; непредявленням ОСОБА_9 підозри у скоєнні інкримінованих йому злочинів; відсутності у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про наявність 26 томів матеріалів кримінального провадження, проведення органом досудового розслідування процесуальних дій, які не відображені у обвинувальному акті, наявності у обвинувальному акті положень, які суперечать одне одному у звязку з відсутністю реєстрі матеріалів досудового розслідування постанов прокурора про обєдання 31 кримінального провадження, відомості про існування яких відображені у обвинувальному акті, а також невідповідністю дат внесення в ЄРДР відомостей про вказані кримінальні провадження датам зафіксованим у Витягах з кримінального провадження, які містяться у його матеріалах; відсутності у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про внесення постанов про визначення слідчого у кожному з обєднаних кримінальних проваджень, дат надходженння заяв про кримінальне правопорушення, прізвища, імя, по-батькові заявника, а також відомостей про письмове підтвердження стороною кримінального провадження протилежній стороні факту надання їм доступу до матеріалів провадження з зазначенням найменування таких матеріалів та відомостей про розяснення ОСОБА_9 права на захист; а також даних про час проведення більшості процесуальних дій не грунтуються на вимогах закону, оскільки суд зробив вказані висновки досліджуючи та аналізуючи відомості, які містяться у реєстрі матеріалів досудового розслідування та матеріалах кримінального провадження, на підставі яких було ухвалено вирок про винуватість ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованих йому злочинів та ухвалах суду апеляційної та касаційної інстанції, постановлених за наслідками перегляду вказаного вироку, що суперечить визначеним ст.314 КПК України цілям та завданням стадії підготовчого судового засідання, а також основоположним засадам КПК України оскільки перейти до дослідження матеріалів кримінального провадження суд має право лише на стадії судового розгляду.
Зокрема, частиною 4 статті 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Виходячи з змісту вищенаведених норм кримінально-процесуального закону обвинувальний акт підлягає поверненню з підготовчого судового засідання прокурору у випадках:
1. відсутності хоча б однієї з відомостей, передбачених у ч.1 ст.291 КПК України;
2. відсутності двох підписів однієї і тієї ж службової особи - на першому і на останньому аркушах ( ч.2 ст.291 КПК України);
3. не долучення до нього документів, передбачених у ч.4 ст.291 КПК України, а також письмового розяснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних (абз.2 ч.1 ст.384 КПК України).
Згідно з п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд на стадії підготовчого судового засідання суд зробив висновки щодо неконкретності формулювання обвинувачення та порушення права обвинуваченого на захист не дивлячись на те, що прокурор сформулював обвинувачення та виклав фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими, дослідження обставин, які у відповідності до вимог ст.91 КПК України підлягають обовязковому доказуванню здійснюється на стадії судового розгляду, за наслідками проведення якого суд зможе виконати завдання кримінального провадження визначене ст.2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та упередженого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення був притягунутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був засуджений, та дотриматись основних засад кримінального провадження щодо дотримання розумних строків його розгляду, визначеного ст.7 КПК України та п.5 ст.28 КПК України, згідно якого кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.
Тому висновки суду щодо нерозкриття прокурором всіх елементів складів кримінальних правопорушень, за якими обвинувачується ОСОБА_9 є передчасними, оскільки вказане питання вирішується після дослідження доказів на стадії судового розгляду кримінального провадження та їх оцінки під час ухвалення рішення по суті .
Виконання стороною обвинувачення вимог ст.290 КПК України при відкритті ОСОБА_9 всіх матеріалів кримінального провадження є предметом перевірки на стадії судового розгляду під час вирішення питання щодо дослідження та оцінки представлених стороною обвинувачення доказів та процесуальних документів на предмет допустимості .
Доводи суду щодо ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінальної справи, а не кримінального провадження також не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору оскільки ч.4 ст.291 КПК України визначено документи, які в обовязковому порядку долучаються до обвинувального акту, надання інших документів до початку судового розгляду вимогами КПК України не передбачено. Протокол про ознайомлення ОСОБА_9 з зібраними органом досудового розслідування доказами та винесеними ним процесуальними рішеннями не відноситься до вказаних документів, а підлягає дослідженню та оцінці під час розгляду кримінального провадження по суті.
В звязку з наведеним ухвалу суду слід скасувати, апеляцію прокурора - задовольнити, призначивши новий судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407,419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 2 серпня 2019 року про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_9 за ч.1 ст.119,ст.138, ч.ч.2,3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України скасувати.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120120000000000011 щодо ОСОБА_9 за ч.1 ст.119,ст.138, ч.ч.2,3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
