Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 квітня 2020 року
у справі № 640/7788/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору, який виник з підстав реалізації ГУ Держпродспоживслужби своїх владних повноважень та функцій у сфері виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт і послуг
Фабула справи: ГУ Держпродспоживслужби звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просилостягнути з Товариства вартість відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 39 339, 44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поніс витрати у вигляді вартості відібраних зразків, пов`язаних з проведенням експертизи, а відповідач добровільно відмовився їх відшкодувати, тому такі витрати мають бути стягнуті з Товариства в судовому порядку.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС. Роз`яснено, що розгляд цих позовних вимог віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду.
Мотивація касаційної скарги: ГУ Держпродспоживслужби вважає, що спір виник саме з підстав реалізації ГУ Держпродспоживслужби своїх владних повноважень та функцій у сфері виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, а тому відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 19 КАС справа підвідомча адміністративному суду.
Правова позиція Верховного Суду: держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб`єкт владних повноважень.
Отже, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.
Метою участі держави в особі відповідних органів у адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто, вступаючи у такі відносини, держава в особі відповідного органу має на меті насамперед захист інтересів держави, громади, невизначеного кола осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Отже, держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі як позивач, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства виходячи, насамперед із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. За змістом цієї норми за правилами цивільного судочинства розглядаються спори про захист приватного права або інтересу.
Ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Таким чином, розгляд публічно-правових спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів, що унеможливлює їх розгляд за правилами іншого судочинства.
Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Висновки: спір має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства, оскільки він виник з підстав реалізації ГУ Держпродспоживслужби своїх владних повноважень та функцій у сфері виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт і послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього середовища.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження 12-245гс18).
Ключові слова: стягнення вартості відібраних зразків, стягнення вартості судової експертизи, відшкодування матеріальних збитків державі, проведення експертизи зразків нехарчової продукції
