Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 листопада 2024 року
у справі № 904/5748/18
Господарська юрисдикція
Щодо можливості оскарження в касаційному порядку судового рішення про затвердження звіту ліквідатора про відшкодування витрат ліквідаційної процедури
ФАБУЛА СПРАВИ
Постановою суду першої інстанції визнано ПАТ "Енергогідромеханізація" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором ПАТ "Енергогідромеханізація" призначено арбітражного керуючого.
З метою продажу майна банкрута, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк», ліквідатор звернувся до забезпеченого кредитора із запитом щодо надання погодження на продаж. У результаті перемовин та судових розглядів були частково погоджені умови продажу забезпеченого майна, крім відшкодування витрат на його утримання та збереження. Банк відмовився від погодження будь-яких витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та визначенням вартості заставного майна. За реалізоване на аукціоні майно заставний кредитор отримав кошти за вирахуванням зазначених витрат.
Банк оскаржив дії ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація – арбітражного керуючого та просив визнати протиправними його дії (бездіяльність) щодо неперерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі банку, та зобов’язати арбітражного керуючого здійснити перерахування коштів у сумі 3 775 825,83 грн від реалізації заставного майна на рахунок кредитора АТ КБ «ПриватБанк». На переконання банку, ліквідатор використав кошти, отримані від продажу заставного майна, не для задоволення вимог забезпеченого кредитора, чим було завдано майнової шкоди цьому кредитору.
У свою чергу ліквідатор просив суд затвердити звіт арбітражного керуючого про витрати ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, що підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні скарги банку на дії (бездіяльність) ліквідатора та задовольнив клопотання ліквідатора про затвердження звіту арбітражного керуючого про витрати ліквідаційної процедури.
Суд апеляційної інстанції не погодився з позицією місцевого суду, скасувавши його ухвалу з прийняттям нового рішення про часткове задоволення скарги банку на дії (бездіяльність) ліквідатора щодо неперерахування коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника та зобов’язавши арбітражного керуючого здійснити перерахування коштів у сумі 1 912 462,05 грн. Також апеляційна інстанція частково задовольнила клопотання ліквідатора про витрати ліквідаційної процедури, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, у частині охорони майна та послуг відповідальної особи, у затвердженні решти витрат відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
У цій справі предметом спору стала скарга кредитора (Банку) на дії ліквідатора банкрута через неправомірне, на думку кредитора, розпорядження арбітражним керуючим коштами, отриманими від реалізації майна в ліквідаційній процедурі та клопотання ліквідатора про затвердження звіту про відшкодування витрат ліквідаційної процедури за рахунок коштів від реалізації майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог Банку.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Водночас, в зазначеному переліку судових рішень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають касаційному оскарженню, відсутнє судове рішення про затвердження звіту ліквідатора про відшкодування витрат ліквідаційної процедури.
ВИСНОВКИ: положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження звіту ліквідатора про відшкодування витрат ліквідаційної процедури.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет касаційного оскарження, оскарження у справах про банкрутство, стягнення витрат ліквідаційної процедури
