Українські сім’ї, які перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом, часто стикаються з питанням статусу дитини, народженої в Європі. У такій ситуації важливо чітко розділяти два аспекти: громадянство та право на проживання. Попри місце народження, дитина найчастіше автоматично стає громадянином України, а не країни перебування, водночас їй необхідно вчасно оформити легальний статус проживання.
Нижче — логіка, яка працює у більшості країн ЄС, і ключові нюанси, де правила відрізняються.
1) Громадянство дитини: найчастіше — українське, не «автоматично європейське».
У більшості держав ЄС громадянство дитини не надається автоматично лише через факт народження на території країни. Базовий принцип у Європі — jus sanguinis (громадянство «по крові»), тобто громадянство визначається громадянством батьків.
Тому в типовій ситуації, коли обидва батьки — громадяни України, дитина, як правило, набуває українське громадянство, але потребує оформлення документів (реєстрація народження, підтвердження громадянства/проїзний документ/паспорт) через компетентні органи.
Важливий виняток: умовне «право ґрунту» (jus soli) в окремих країнах. Деякі країни мають механізми набуття громадянства для дітей, народжених у країні, але лише за додаткових умов щодо статусу/строку проживання батьків.
Наприклад, дитина, народжена в Німеччині, може отримати німецьке громадянство при народженні, якщо хоча б один із батьків легально проживає в Німеччині понад 5 років і має постійне право проживання (permanent right of residence).
2) Право на проживання: дитині потрібно оформити легальний статус у країні перебування.
Окремо від громадянства, дитині потрібна легальна підстава перебування в країні ЄС, де вона народилась і де проживають батьки.
Як це працює у логіці тимчасового захисту: на рівні ЄС тимчасовий захист застосовується до переміщених осіб з України і до членів їхніх сімей, включно з неповнолітніми неодруженими дітьми. Водночас у формулюваннях ЄС-акту є прив’язка до того, що сім’я вже була в Україні до 24.02.2022.
Саме тому на практиці країни часто оформлюють дитині:
- або той самий “тимчасовий захист”/аналогічний статус, що й у батьків (на підставі національних процедур і принципу єдності сім’ї),
- або окремий дитячий статус/дозвіл, який “підтягує” дитину до легального перебування разом із батьками.
Єврокомісія окремо підкреслює важливість збереження єдності сім’ї та допускає, що держави можуть розширювати застосування тимчасового захисту на додаткові категорії в рамках Директиви.
Після народження дитину потрібно “додати” до вашого легального перебування — автоматично це не завжди відбувається.
3) Дедлайни та приклади національних правил.
Процедури різняться, але в багатьох країнах для новонароджених є короткі строки, протягом яких треба оформити перебування.
Чехія. Якщо дитина народилась у Чехії, вона може перебувати тимчасово до 60 днів, і в цей строк батьки мають або оформити для неї візу/дозвіл на проживання, або вирішити питання виїзду.
Німеччина. Для дітей, народжених у Німеччині, передбачено оформлення дозволу на проживання за правилами для “дитини, народженої в країні”, якщо у батьків є чинний титул перебування. Це окрема процедура, яка на практиці часто використовується як базова рамка, після чого дитину “прив’язують” до статусу батьків.
Польща. Для оформлення статусів і прав членів сім’ї використовуються процедури на кшталт PESEL/статусу UKR, де ключовими є документи про родинний зв’язок і підтвердження легального статусу батьків.
4) Що саме потрібно зробити після народження: універсальний чекліст.
Незалежно від країни, логіка майже завжди така:
- Зареєструвати народження в органі реєстрації актів цивільного стану країни (отримати місцеве свідоцтво про народження).
- Оформити дитині документ для ідентифікації/подорожей (залежить від вашої ситуації: консульські процедури, внесення даних дитини, документ дитини).
- Повідомити міграційний орган / орган, який веде тимчасовий захист, і подати заяву на:
- включення дитини до вашого механізму тимчасового захисту, або
- окремий дозвіл на проживання/реєстрацію для дитини (національна процедура).
- Медицина та страхування. Уточнити, як дитина підключається до медичного покриття та педіатра (у багатьох країнах це прив’язано до вашої реєстрації/статусу).
- Виплати/допомога. Уточнити, чи потрібно окремо подати заяву на допомогу на дитину (часто не “підтягується” автоматично без внесення дитини в реєстри).
Якщо дитина народжується в країні ЄС, місцеві органи обов’язково видають свідоцтво про народження незалежно від громадянства батьків. Водночас це свідоцтво не підтверджує громадянство дитини. Для оформлення українського громадянства батькам необхідно окремо зареєструвати народження дитини в консульстві України та отримати українські документи.
5) Якщо мати — українка, а батько — громадянин країни ЄС: яке громадянство отримає дитина.
Якщо українка, яка перебуває в ЄС на тимчасовому захисті, вийшла заміж за громадянина країни Європейського Союзу, статус і громадянство дитини визначаються інакше, ніж у випадку, коли обидва батьки — громадяни України.
У більшості країн ЄС діє принцип, за яким дитина автоматично набуває громадянство того з батьків, хто є громадянином цієї держави. Це означає, що якщо батько дитини є громадянином країни Євросоюзу, вона, як правило, отримує цей статус за правом походження з моменту народження. При цьому місце народження дитини та факт реєстрації шлюбу батьків у більшості випадків не мають вирішального значення — громадянство ЄС надається за кровним спорідненням, що робить дитину повноправним громадянином Союзу від самого народження.
6) Чи може дитина мати два громадянства.
У багатьох випадках дитина може одночасно мати громадянство країни ЄС та громадянство України, якщо:
- законодавство країни ЄС допускає множинне громадянство;
- батьки оформлять українське громадянство дитини через консульські органи.
Хоча Україна зберігає принцип єдиного громадянства, оновлене у 2025 році законодавство фактично легалізувало статус дітей, які набули іноземне громадянство за народженням. Відтепер офіційно закріплено, що дитина, яка за правом народження ("право ґрунту" або за походженням від одного з батьків-іноземців) набула громадянство іншої держави, зберігає громадянство України до свого повноліття.
Більше того, нові норми усувають юридичну невизначеність: Україна не вимагає від таких дітей відмови від іноземного паспорта і не ініціює припинення українського громадянства. Це дозволяє дитині користуватися всіма правами громадянина України та одночасно бути громадянином країни ЄС
7) Чи впливає шлюб з громадянином ЄС на статус матері.
Важливо розуміти, що сам факт шлюбу з громадянином ЄС не призводить до автоматичної зміни громадянства чи його набуття жінкою, проте він стає юридичною підставою для оформлення посвідки на проживання як члену сім’ї громадянина Євросоюзу. Порівняно з тимчасовим захистом, цей статус є значно стабільнішим, оскільки він не обмежений термінами дії спеціальних програм і відкриває прямий шлях до отримання ПМП, а в перспективі — і до повноцінної натуралізації у країні проживання.
Народження дитини в країнах ЄС для українських сімей на тимчасовому захисті не створює автоматичних міграційних або громадянських прав, але й не є правовою пасткою, якщо діяти вчасно та послідовно. У більшості випадків дитина набуває українське громадянство, а її право на проживання оформлюється на підставі статусу батьків або принципу єдності сім’ї.
Ключовим залишається розуміння того, що громадянство та міграційний статус — це різні правові питання, які вирішуються паралельно. Місцеве свідоцтво про народження фіксує факт народження, але не визначає громадянство, тоді як реєстрація в консульстві України є необхідною для оформлення українських документів. Окремої уваги потребують строки, адже в багатьох країнах ЄС для новонароджених діють обмежені дедлайни для легалізації перебування. Якщо вам потрібна допомога з легалізацією вашого статусу або статусу членів вашої сім’ї в країнах ЄС, ви можете звернутися до фахівців компанії EU.RO Group.
