Справа № 185/1950/14-а
Провадження № 2-а/185/62/14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючий - суддя Бабій С.О.,
у письмовому провадженні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектор ВДАІ Васильківського РВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до старого інспектора ВДАІ Васильківського РВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, винесеної відносно позивача.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилався на те, що 20.02.2014 відповідачем винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 № 906031, якою накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки остання винесена з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень, та з порушенням вимог ст.ст. 245, 276, 280 КУпАП, тому просить її скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позивач до суду не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за наявними матеріалами за його відсутності, наполягав на задоволенні позову
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, до суду не прибув.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, перевіривши їх на належність, допустимість, достовірність та достатність, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП визначено: «порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.»
Відповідно до п. 9.1 г) Правил дорожнього руху попереджувальним сигналом є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Згідно із п. 9.8. ПДР з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Проаналізувавши зазначені норми, суд доходить висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідно до Правил дорожнього руху увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом, а ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, тому пересування автомобілем за межами населених пунктів без ввімкненого ближнього світла фар не є об’єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Проте, в діях позивача ОСОБА_1 вбачається порушення п. 9.8 Правил дорожнього руху, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оскільки відповідачем неправильно застосовано закон про притягнення до адміністративної відповідальності позивача по порушенню ПДР, останній не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалюючи постанову по суті заявлених вимог, суд керується ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, враховуючи що відповідачем не були надані суду докази правомірності його рішення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 159, 162, 167, 171-2 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Васильківського РВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення - задовольнити частково.
Визнати дії інспектора ВДАІ Васильківського РВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП – неправомірними.
Постанову АА2 № 906031 від 20.02.2014 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 визнати недійсною та скасувати.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя
ОСОБА_3
