Єдиний державний реєстр судових рішень
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
22 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7985/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Момонт Г.М. в адміністративній справі №340/7985/25 (провадження №2-ап/340/51/26)
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування з 01.11.2025 р. у при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , здійсненого на виконання рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. у справі №340/1285/25 та від 11.08.2025 р. у справі №340/4817/25, абзацу 3 пункту 2 та пункту 6 "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. №821;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2025 р. відповідно до рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. у справі №340/1285/25 та від 11.08.2025 р. у справі №340/4817/25 у повному обсязі без застосування абзацу 3 пункту 2 ("перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії, визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів") та пункту 6 "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. №821.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р., залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 р. (а.с.63-64) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.23-24).
Постановою Верховного Суду від 30.04.2026 р. у справі №340/7985/25 скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 р., справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М. від 25.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).
31.08.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Момонт Г.М.
Заява про відвід обґрунтована тим, що, відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. За твердженням заявника, наявний тривалий процесуальний конфлікт безпосередньо у цій справі №340/7985/25, оскільки ухвалою головуючого судді Момонт Г.М. було відмовлено у відкритті провадження у даній справі, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначену ухвалу судді Момонт Г.М. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду. Сам факт скасування вищим судом рішення судді створює ситуацію, за якої суддя змушений розглядати справу всупереч своїй первісній процесуальній позиції, що викликає сумніви у його об`єктивності. Окрім того, позивач вказав, що у провадженні цього ж судді перебуває інша адміністративна справа №340/98/26 за його позовом, у межах її розгляду позивачем подано два клопотання про прискорення розгляду справи, скаргу голові суду, а також дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя, за якою відкрито дисциплінарне провадження та призначено скаргу до розгляду, про що головуючий суддя достеменно обізнана. Отже, позивач має побоювання, що у судді сформувалося упереджене або негативне суб`єктивне ставлення до нього як до скаржника.
Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Момонт Г.М.) ухвалою від 21.09.2026 року визнав заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі №340/7985/25 (провадження №2-ап/340/51/26) про відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М. необґрунтованою, справа передана для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 року заяву передано на розгляд судді Петренко О.С.
Розглянувши вказану вище заяву про відвід судді Момонт Г.М., суд зазначає наступне.
Згідно із частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною одинадцятою статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами першою - другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України, заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 КАС України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Будь-яких доказів упередженості чи необ`єктивності судді Момонт Г.М. для цілей відводу позивачем не надано, відтак заявлений ним відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №340/7985/25 (провадження №2-ап/340/51/26).
Адміністративну справу №340/7985/25 (провадження №2-ап/340/51/26) - передати для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО
