Справа № 429/3281/13-а
Провадження № 6-а/191/1/26
УХВАЛА
іменем України
07 серпня 2026 року м.Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі №429/3281/13-а, -
ВСТАНОВИВ:
05 лютого 2014 року Донецьким апеляційним адміністративним судом позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області щодо перерахунку та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника, виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 01.11.2013 р. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 129 від 23.10.2013р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 103 грн 23 коп.
В матеріалах справи знаходиться заява стягувача, в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням вказаної постанови суду.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 року зобов`язано правонаступника відповідача подати до суду звіт про виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі №429/3281/13-а, протягом 60 днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до наказу №7 від 02.04.2026 року «Про призупинення роботи Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області», призупинено роботу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з шахедною атакою 02.04.2026 року та знищенням будівлі суду.
Наказом №12 від 02.07.2026 року про відновлення роботи суду в штатному режимі, було відновлено роботу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з 06.07.2026 року.
У встановлений судом строк відповідач подав звіт про виконання судового рішення, який просить прийняти. Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує, так як виплата нарахованих коштів можлива лише за наявності відповідного фінансування за рахунок державного бюджету.
У відповідності до ст.382-2 КАСУ розгляд звіту здійснюється у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Вирішуючи питання наявності підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення у даній справі та накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За приписами частини 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Аналіз викладених норм процесуального закону свідчить, що підставами для відмови у прийнятті звіту є:
- не наведення суб`єктом владних повноважень обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення,
- недостатність заходів, які вживаються ним для виконання судового рішення, для своєчасного та повного виконання судового рішення;
- подання звіту без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.
У свою чергу відмова у прийнятті звіту є підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також неподання звіту у строк, встановлений судом, або подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, має наслідком накладення на керівника суб`єкта владних повноважень такого штрафу.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області, на виконання рішення суду, для забезпечення виплати пенсії, ОСОБА_1 проведено виплати: в липині, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року на суму 3958 грн 04 коп.; в жовтні, листопаді, грудні 2024 року у сумі 7083 грн 00 коп.; в жовтні, листопаді, грудні 2025 року у сумі 9124 грн 00 коп.; лютому березні, квітня 2026 року в сумі 7785 грн 00 коп. Заборгованість станом на 21.04.2026 року складає 917712 грн 08 коп. Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Тобто, нарахування коштів на виконання судового рішення, відповідачем проведено частково.
У зв`язку з ненадходженням фінансування, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з незалежних від нього обставин, не має можливості станом на день подання звіту виконати рішення суду.
Враховуючи надані докази суд дійшов висновку, що відповідачем судове рішення у даній справі виконано частково, адже ним вчинено дії для його виконання, здійснено нарахування коштів та сформовано розрахунок потреби у коштах, однак виплату на момент подання звіту не здійснено, у зв`язку з відсутністю фінансування.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приймає звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, але, оскільки судове рішення залишається не повністю виконаним, керуючись частиною 11 статті 382-3 КАС України, вважає необхідним встановити новий строк для подання звіту щодо виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти звіт про виконання судового рішення від 05.02.2014 року у справі №429/3281/13-а.
Встановити новий строк подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №429/3281/13-а.
Зобов`язати правонаступника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року у справі №429/3281/13-а, протягом 3-х місяців з дня отримання ухвали.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А. В. Твердохліб