Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про прийняття справи до розгляду та
залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2026 р. справа №520/25833/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту відповідач-1, ГУ НП в Харківській області), Національної поліції України (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 08.08.2022 у справі №554/2878/22;
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 щодо надання в листі ГУНП в Харківській області №1519242025 від 11.08.2025 (318908) недостовірної інформації, що 01.08.2024 позивач відмовився від отримання майна вказаного в ухвали суду від 08.08.2022 у справі №554/2878/22;
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 щодо надання в листі ГУНП в Харківській області №1519242025 від 11.08.2025 (318908) недостовірної інформації, що в камері схову ХРУП №2 ГУНП в Харківській області зберігається майно вказане в ухвалах суду по справах №554/2878/22 та №643/5565/24;
- зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на майно, яке не повернуто у відповідності ухвали суду від 08.08.2022 року у справі №554/2878/22.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Верховного суду від 30.10.2026 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 скасовано, справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу для продовження розгляду передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Враховуючи викладене, суд приймає до провадження адміністративну справу №520/25833/25 та вирішує питання про відкриття провадження у справі приходячи до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.
Положеннями частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі об`єднання в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб органу поліції, пов`язаних із невиконанням судового рішення та наданням інформації у листі від 11.08.2025, а також вимогу про зобов`язання вжити заходів щодо відшкодування матеріальних збитків.
При цьому позивач вказує на положення статті 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Однак суд зазначає, що передбачене статтею 14 Закону України №266/94-ВР звільнення від судових витрат стосується визначеної цим Законом категорії справ та не поширюється автоматично на будь-які позови, пов`язані з діяльністю органів досудового розслідування.
У цій справі позивачем не оскаржується постанова про відшкодування шкоди, прийнята в порядку Закону України №266/94-ВР, а заявлено вимоги щодо правомірності дій посадових осіб органу поліції.
Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади та їх посадових осіб у передбачених цією нормою випадках.
Водночас заявлена позивачем вимога про зобов`язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування матеріальних збитків за своїм формулюванням не є безпосередньою вимогою про стягнення визначеної суми шкоди.
Згідно з приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст вказаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №405/8768/18, від 13.08.2021 у справі №440/5178/20, від 28.09.2021 у справі №440/2461/20, від 22.09.2022 у справі №300/6211/21, від 26.01.2023 у справі №500/6796/21.
Отже, саме по собі посилання позивача на законодавство про відшкодування шкоди не підтверджує наявності правових підстав для звільнення від сплати судового збору за всі заявлені ним вимоги.
При цьому суд зазначає, що позивачем не надано документів про сплату судового збору та документів, які підтверджують наявність інших передбачених законом підстав звільнення від його сплати.
Згідно положень частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 гривень.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є три вимоги немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 3633,60 грн (3028,00 грн. х 0,4 х 3 = 3633,60 грн.).
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору становить 2906,88 грн (3633,60 грн х 0,8).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2906,88 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 171, 241 243, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Прийняти до провадження адміністративну справу №520/25833/25.
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Встановити ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА