УХВАЛА
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 540/1715/19
адміністративне провадження № К/9901/16741/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (ГУ ДПС) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ''Тягінське хлібоприймальне підприємство'' до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (правонаступник - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
06.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 29.07.2020 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана з порушенням пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Згідно з цією ухвалою скаржнику запропоновано усунути недоліки касаційної скарги, надавши суду касаційної інстанції заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідач надіслав до суду касаційної інстанції клопотання про усунення недоліків касаційної скарги від 13.08.2020 №355/9/21-22-08-02-10. У цьому клопотанні ГУ ДПС підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, а саме - неправильне застосування судом норм матеріального права (пункти 5, 6, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(с)БО-7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509, пункти 5, 6, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - П(с)БО -16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N27/4248, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135, пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК)) за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин у цій справі (№540/1715/19) складають, зокрема, обов`язки та права платника податків- позивача щодо зменшення фінансового результату до оподаткування (рядок 02 додаткової декларації) на суму витрат у зв`язку з придбанням послуг з доставки обладнання, розробки документації на об`єкт нерухомості (правоустановчі документи, технічна документація, декларація про початок будівельних робіт) та з перекладання (відновлення) газопроводу до виробних потужностей.
Верховний Суд вже застосовував норми пункту 134.1 статті 134 ПК та П(с)БО -16 у подібних правовідносинах (апеляційний суд в постанові від 12.05.2020 встановив, що витрати на відновлення газопроводу та виготовлення документації не вплинули на балансову вартість основних засобів позивача), зокрема в постановах від 26.06.2018 (справа №822/2403/17), від 22.07.2020 (справа № 620/3925/18), від 25.06.2020 (справа №815/2944/17), від 28.02.2018 (№821/1496/16).
Застосування цих норм судом апеляційної інстанції у справі №540/1715/19 не суперечить висновку Верховного Суду у вказаних справах щодо їх застосування.
Що ж стосується висновку апеляційного суду стосовно врахування позивачем витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування з врахуванням придбання послуг з доставки обладнання, то цей висновок ґрунтується не тільки на застосуванні норм П(с)БО-16, а й на встановленій апеляційним судом обставині щодо неврахування контролюючим органом цих витрат в розрахунку амортизаційних нарахувань та їх відображенні в податковому обліку позивача.
Враховуючи наведене, довід ГУ ДПС про наявність підстави касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, не підтвердився.
Не підтвердився цей довід і з огляду на посилання ГУ ДПС на неправильне застосування судом апеляційної інстанції вищезазначених норм матеріального права при оцінці витрат позивача на придбання будівельних матеріалів та послуг з облаштування під`їзних доріг, оскільки цей довід фактично стосується оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі та встановлення факту здійснення позивачем цієї господарської операції.
Отже, недолік касаційної скарги, у зв`язку з яким остання була залишена без руху згідно з ухвалою Верховного Суду від 29.07.2020, а саме через невідповідність касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС, - ГУ ДПС у встановлений в зазначеній ухвалі строк не усунуло.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу
Згідно з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статями 169, 332 КАС, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак