ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 552/3374/20 Номер провадження 22-ц/814/975/25Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Чумак О.В.,
суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2024 року, постановлену суддею Самсоновою О.А.
по справі за заявою ОСОБА_1 про роз?яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про визнання кредитного договору частково недійсним, визнання недійсним договору страхування, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз?яснення рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року, яким визнано протиправним нарахування щомісячної комісії по кредиту та в цій частині кредитний договір був визнаний недійсним, а також зобов?язано Акціонерне товариство «Альфа-Банк» здійснити перерахунок кредитних зобов`язань ОСОБА_1 згідно Угоди про надання кредиту № 501160913 від 09 липня 2019 року без врахування щомісячної комісії в розмірі 4,3 % від початкової суми кредиту.
Заява мотивована тим, що у листопаді 2024 року їй було відмовлено у встановленні способу виконання вищевказаного рішення по справі № 552/3374/20. Однак зі змісту ухвали вбачається, що існує не розуміння самого змісту рішення суду сторонами, а скоріше способу його виконання.
Отримавши рішення, вона вважала що в ході його виконання, а саме проведення перерахунку, графік сплати має бути відкоригований шляхом зменшення суми щомісячного платежу на суму протиправно нарахованої комісії і таким чином відбудеться перерахунок.
Однак відповідач по справі провів такий перерахунок одним платежем у спосіб сторнування нарахувань, яке відбулось 21.07.2021 року.
Внаслідок такого перерахунку її кредитна історія за даними Бюро кредитних історій була негативною, так як по банківським рахункам відображалась прострочка.
Окрім того, банк проводив в цей період нарахування процентів та процентів на прострочену заборгованість (нарахування процентів передбачено умовами кредитного договору і нею не оспорювалось). Тобто, внаслідок проведення перерахунку у спосіб, визначений відповідачем по справі самостійно, їй додатково були нараховані відсотки.
Враховуючи викладене, просила роз`яснити рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року по справі №552/3374/20, вказавши яким чином має бути виконане судове рішення по справі № 552/3374/20, чи в спосіб зменшення щомісячних платежів на суму протиправно нарахованої комісії чи одним платежем.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз?яснення судового рішення відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що вищевказане судове рішення вже виконане, що згідно ч. 2 ст. 271 ЦПК України перешкоджає вирішенню питання про роз`яснення судового рішення.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , просила її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Від представника АТ «Сенс Банк» адвоката Луньової А.Г. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, в апеляційну скаргу без задоволення.
Учасники справи в судове засідання не з?явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що з огляду на положення частини другоїстатті 372 ЦПК Українине перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про визнання кредитного договору частково недійсним, визнання недійсним договору страхування, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнаночастково недійсною угоду про надання кредиту № 501160913, укладену 09 липня 2019 року Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , а саме в частині зобов`язання позичальника сплачувати щомісячну комісію в розмірі 4,3 % від початкової суми кредиту.
Зобов`язано Акціонерне товариство «Альфа-Банк» здійснити перерахунок кредитних зобов`язань ОСОБА_1 згідно Угоди про надання кредиту № 501160913 від 09 липня 2019 року без врахування щомісячної комісії в розмірі 4,3 % від початкової суми кредиту.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» та в задоволенні позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» відмовлено (т. 1, а.с. 61-65, а.с. 115-126).
Відповідно дост. 271 ЦПК Україниза заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 21Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 рокузазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 № 755/1600/16 (провадження 61-15720ск21).
В матеріалах справи наявні заяви сторін, у яких вони повідомляють, що 21 липня 2021 року проведено фактичне виконання рішення Київського районногосуду м.Полтави від28жовтня 2020року по справі № 552/3374/20, внаслідок чого, 10 серпня 2021 року державний виконавець виніс постанову про закриття виконавчого провадження.
Вказані обставинами сторонами не заперечуються.
Враховуючи викладене,колегія суддіввважає,що судпершої інстанціїдійшов обґрунтованоговисновку провідсутність правовихпідстав длязадоволення заяви ОСОБА_1 про роз`ясненнярішенняКиївського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року внаслідок його фактичного виконання.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки зводяться до незгоди заявника з оскаржуваною ухвалою.
Інших доводів, які б давали підстави вважати, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви, апеляційна скарга не містить.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.367, ст.374ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.В. Чумак
Судді: Т.В. Одринська
В.П. Пікуль
