РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 643/17541/15-ц
Провадження № 2/643/157/17
02.11.2017 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря Стальмакової В.О.
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», Комунального закладу охорони здоров’я «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3», треті особи - Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер», Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня № 1 станції ОСОБА_5 державного територіально–галузевого об’єднання «Південна залізниця», Інститут неврології, психіатрії та наркології ОСОБА_2 медичних наук України, про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: зобов’язати КЗОЗ «ХОКПЛ № 3» та КЗОЗ «ХМПНД № 3» скасувати встановлений позивачу діагноз «параноїдальна шизофренія»; зобов’язати КЗОЗ «ХОКПЛ № 3» та КЗОЗ «ХМПНД № 3» зняти його з диспансерного психіатричного обліку.
В обґрунтування позову зазначив, що він з 2009 року перебуває на обліку в КЗОЗ «ХМПНД № 3» з діагнозом «параноїдальна шизофренія». З вказаним діагнозом позивач не погоджується, оскільки останній поставлено внаслідок неправильного лікування та недбалого відношення лікарів до своїх обов’язків. Так, позивач народився у 1988 році зі спадковою хворобою «Синдром Марфана». Вказана хвороба носить соматичний характер та є хворобою тіла, а не психічним захворюванням. Будучи ще дитиною, позивач поглиблено займався хімією, багато навчався, в результаті чого в нього почалися проблеми зі здоров’ям - погіршилися сон та апетит, з’явилася хронічна втома та погане самопочуття. В 2004 році мати позивача повела його до Харківського Інституту неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України, де в подальшому проходило його лікування. Після того, як лікар став збільшувати дозування медикаментів, стан здоров’я позивача став погіршуватись, після чого йому почали додавати нові медикаменти у високих дозах. В цілому лікування позивача у вказаному вище закладі тривало з 2004 року по 2006 рік. В травні 2006 року, внаслідок погіршення стану здоров’я позивача, його було госпіталізовано до денного стаціонару Харківського Інституту неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України. 18.05.2006 позивачу поставлено попередній діагноз «параноїдальна шизофренія», після чого його було госпіталізовано до 14 відділення КЗОЗ «ХОКПЛ № 3», де останній проходив лікування до 19.09.2006. Під час лікування позивачу призначали сильнодіючі психотропні препарати у великих дозах, підтвердивши діагноз «параноїдальна шизофренія». З 2006 року по 2007 рік позивач перебував на обліку в Харківській міській студентській лікарні, де він отримував підтримуючу терапію медикаментами, від якої позивачу ставало тільки гірше. В березні 2007 року позивачу дозволили лікуватися вдома, вдома позивач ніякі препарати не приймав та його стан покращився. В період з 2008 року по 2009 рік, коли позивач не перебував на психіатричному обліку, в нього був відмінний стан здоров’я, за виключенням хронічного безсоння. В 2009 році позивач став на облік в КЗОЗ «ХМПНД № 3» у лікаря ОСОБА_7, який не знайшов у нього ознак параноїдальної шизофренії. З 2011 року і до теперішнього часу позивач не приймає будь–яких психотропних препаратів та в нього немає жодних проблем зі здоров’ям. З березня 2012 року позивач має намір працевлаштуватися хіміком–аналітиком на Маліновський склозавод, проте йому для працевлаштування необхідно отримати сертифікат психіатра. КЗОЗ «ХМПНД № 3» відмовилось видати позивачу сертифікат, оскільки за документами у нього наявний діагноз «параноїдальна шизофренія». 11.04.2013 позивача було добровільно госпіталізовано до КЗОЗ «ХОКПЛ № 3» з метою зняття діагнозу, але 07.05.2013 комісія підтвердила діагноз «параноїдальна шизофренія». Не погодившись з вказаним діагнозом, позивач в березні 2014 року пройшов обстеження у Львівському обласному клінічному ПНД, та комісією лікарів не було підтверджено в нього діагнозу «параноїдальна шизофренія». В серпні 2014 року позивач знову звернувся до КЗОЗ «ХОКПЛ № 3», позивача направлено на переогляд, проте лікарі відмовились скасовувати поставлений раніше діагноз. В березні 2015 року позивача було обстежено в Київській дорожній клінічній лікарні № 1, за результатами обстеження в нього не було виявлено шизофренії. Позивач звертався до різних інстанцій з приводу зняття діагнозу, проте результату ним отримано не було. У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримали в повному обсязі.
Представник КЗОЗ “ХОКПЛ № 3” позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову (т. 1 а.с. 73-76).
Представник КЗОЗ «ХОКПЛ № 3» лікар-психіатр ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що не згоден з результатами експертизи, № 1204-01 від 07.08.2017, оскільки, як зазначено в експертизі, у теперішній час ОСОБА_6 виявляє ознаки змішаного розладу особистості (F 61.0), даний факт виключає встановлений діагноз ОСОБА_6 «шизофренія» (F 20.9), на якому він як лікар наполягає.
Представник Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня № 1 станції ОСОБА_5 державного територіально–галузевого об’єднання «Південна залізниця» надав суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та зазначив на відсутності підстав для підтвердження діагнозу “параноїдна шизофренія” за результатами огляду, проведеного лікарями ДКЛ № 1 (т. 1 а.с. 84-86).
Представник Інститут неврології, психіатрії та наркології ОСОБА_2 медичних наук України надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні останнього (т. 1 а.с. 146-148).
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається з епікриз і/х № 1841 під час лікування у період з 15.05.2006 по 18.05.2016 ОСОБА_6 поставлено діагноз: шизофренія, параноїдна форма, період спостереження менше року. F 20.09 (а.с. 154-155).
У висновку виписного епікризу від 27.03.2015 ОСОБА_6 визначений діагноз: розлад особистості (епілептоїдний та шизоїд ний радикали) на фоні мінімальної мозкової дисфункції (т. 1 а.с. 87-89).
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 266 В/2014 КЗ ОСОБА_8, ОСОБА_6 ввстановлено діагноз: Шизоїдний розлад особистості. ОСОБА_9. ( F60.2; Q 87.4) (т. 1 а.с. 21-22)
Згідно виписного епікризу Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня № 1 станції ОСОБА_5 державного територіально–галузевого об’єднання «Південна залізниця» у ОСОБА_6 розлад особистості (т. 1 а.с. 25-27).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.02.2017 по справі призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно висновків експертів Київського міського центру судово – психіатричної експертизи № 1204-01 від 07.08.2017, у теперішній час ОСОБА_6 виявляє ознаки Змішаного розладу особистості (F 61/0 – згідно з МКХ – 10).
Змішаний розлад особистості є хронічним станом, що притаманний ОСОБА_6 протягом життя.
У період 18.05.2006 (на момент прийняття комісією лікарів Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології національної ОСОБА_2 медичних наук України рішення про встановлення попереднього діагнозу «Шизофренія параноїдна», підтвердженого в подальшому лікарями КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3») у ОСОБА_6 мало місце погіршення психічного стану (декомпенсація клінічних проявів), яке було розцінене лікарями як «Шизофренія, параноїдна форма, період спостереження менше року»
Діагностований у ОСОБА_6 «Синдром Марфана» не має суттєвого значення для правильності встановлення психіатричного діагнозу.
Діагностований у ОСОБА_6 «Синдром Марфана» не має суттєвого значення при встановленні діагнозу «Шизофренія параноїдна» (який був попередньо встановлений комісією лікарів Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології національної ОСОБА_2 медичних наук України 18.05.2006).
ОСОБА_6, з урахуванням оцінки психіатрами його психічного стану та встановленого йому у 2006 році діагнозу, підлягав на той період часу встановлення диспансерного нагляду, відповідно до Тимчасової Інструкції про порядок диспансерного динамічного нагляду та консультативно-лікувальної допомоги особам з психічними розладами (додаток І до Наказу № НОМЕР_1 СРСР від 11.12.1987).
За психічним станом у теперішній час ОСОБА_6 встановлення над ним диспансерного нагляду не потребує, згідно з частиною 4 Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої Наказом №20 МОЗ України від 22.01.2007 (т. 2 а.с. 202-220).
Згідно ст. ст. 15,16, 275 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій, осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян, зокрема в силу ст. 32 ЗУ «Про психіатричну допомогу», , при наданні їм психіатричної допомоги.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи вищевикладене, з урахуванням висновків експертів Київського міського центру судово – психіатричної експертизи № 1204-01 від 07.08.2017 та пояснень лікаря-психіатра КЗОЗ «ХОКПЛ № 3» ОСОБА_5, у теперішній час ОСОБА_6 виявляє ознаки змішаного розладу особистості (F 61.0), що виключає встановлений діагноз ОСОБА_6 «параноїдальна шизофренія» (F 20.9), суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язння Комунальний заклад охорони здоров’я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та Комунальний заклад охорони здоров’я «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» скасувати встановлений ОСОБА_6 діагноз «параноїдальна шизофренія» підлягають задоволенню.
Згідно відомостей КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» № 298 від 20.01.2016, на теперішній час ОСОБА_6 на обліку в КЗОЗ «ХМПНД №3» не перебуває (т. 1 а.с. 162-163).
Доказів щодо перебування на обліку в КЗОЗ «ХОКПЛ №3» позивачем не надано, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Під час подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (т. 1 а.с. 1).
Позивачем також сплачено вартість експертизи у розмірі 7805,70 грн.
Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_6 – задовольнити частково.
Зобов’язати Комунальний заклад охорони здоров’я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та Комунальний заклад охорони здоров’я «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» скасувати встановлений ОСОБА_6 діагноз «параноїдальна шизофренія».
В іншій частині позову – відмовити.
Стягнути з Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та Комунального закладу охорони здоров’я «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір у розмірі 487,20 грн., в рівних частках з кожного по 243 грн. 60 коп.(двісті сорок три) гривень 60 копійок, а також вартість проведеної експертизи по справі у розмірі 7805,70 грн., з кожного відповідача по 3902,85 грн. (три тисячі дев’ятсот дві) гривень 85 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги , а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.В. Поліщук
