У х в а л а
15 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 712/8916/17
Провадження № 14-448цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву ОСОБА_1 (далі також - заявниця) про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року (далі також - заява про роз`яснення судового рішення) на відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) та
в с т а н о в и л а:
17 липня 2017 року Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просило стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 1 лютого 2017 року: 45 686,17 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію, 5 703,23 грн - інфляційних витрат і 1 285,34 грн - три проценти річних.
29 вересня 2017 року Соснівський районний суд міста Черкаси постановив ухвалу про залишення без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог (з урахуванням ухвали цього ж суду від 6 жовтня 2017 року про виправлення описки), а саме: стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з квітня 2014 року «по 1 лютого 2017 року» у сумі 30 804,96 грн, три проценти річних - 983,39 грн, інфляційні втрати - 5 703,23 грн; в іншій частині позову відмовив через пропуск позовної давності.
22 листопада 2017 року Апеляційний суд Черкаської області постановив ухвалу, згідно з якою залишив без змін рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 вересня 2017 року.
7 липня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, згідно з якою касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнила частково:
- змінила рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 вересня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 листопада 2017 року у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови щодо застосування позовної давності, періоду нарахування заборгованості та розподілу судового збору;
- змінила рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 вересня 2017 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 листопада 2017 року, у резолютивній частині, виклавши абзац другий останньої у такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради» (ідентифікаційний код 02082522; вул. Остафія Дашковича, 62, м. Черкаси, 18001) заборгованість з оплати за постачання теплової енергії з червня 2014 року до січня 2017 року включно у розмірі 30 319 (тридцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн 76 коп., а також нараховані за період прострочення оплати послуг з травня 2016 року до травня 2017 року включно три проценти річних - 222 (двісті двадцять дві) грн 52 коп. й інфляційні втрати - 1 116 (одну тисячу сто шістнадцять) грн 95 коп.»;
- у решті рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 вересня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 листопада 2017 року залишила без змін.
16 листопада 2020 року заявниця подала до Великої Палати Верховного Суду заяву про роз`яснення судового рішення (вх. № 435/0/255-20 від 18 листопада 2020 року).
26 листопада 2020 року суддя Великої Палати Верховного Суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху заяву про роз`яснення судового рішення з огляду на таке:
- заявниця не обґрунтувала наявність у неї статусу, визначеного у частині першій статті 271 ЦПК України, а також дотримання вимоги частини другої статті 271 ЦПК України;
- не сплатила судовий збір за подання заяви про роз`яснення судового рішення.
7 грудня 2020 року від заявниці на виконання вказаної ухвали до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява (вх. № 453/0/255-20), датована 3 грудня 2020 року. У ній заявниця вказала, що на розгляді Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває справа № 161/5227/19, в якій цей суд 9 грудня 2019 року ухвалив заочне рішення про стягнення з неї на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 21 281,41 грн, інфляційні втрати - 1 400,63 грн, три проценти річних - 499,02 грн і судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Заявниця стверджує, що подала у справі № 161/5227/19 заяву про перегляд заочного рішення та вважає, що постанова Великої Палати Верховного Суду, про роз`яснення якої вона просить, стосується її прав, оскільки викладені у цій постанові висновки є обов`язковими для суду, який розглядає справу № 161/5227/19, в якій вона є стороною.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суд повноважний роз`яснити судове рішення, яке набрало законної сили, тільки за заявою учасників справи, державного виконавця чи приватного виконавця (частина перша статті 271 ЦПК України). Аргументи заявниці не підтверджують, що вона має такий статус і може просити про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, в якій вона не брала участі. Крім того, для роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, важливо, щоби таке рішення або ще не було виконане, або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частина друга статті 271 ЦПК України). А такі дані щодо відповідного судового рішення у справі № 712/8916/17 відсутні.
Заявниця також просила звільнити її від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення. Мотивувала тим, що отримує мінімальну пенсію, з якої на даний час вираховують 25 % за спожиту гарячу воду. На підтвердження долучила довідку про доходи № 8091 8500 4703 1960/7112, видану 2 грудня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Згідно з цією довідкою пенсія заявниці за період з 1 червня до 30 листопада 2020 року включно становила 10 198,00 грн.
Крім того, для підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення судового рішення заявниця навела висновки Європейського суду з прав людини, сформульовані у рішеннях від 1 березня 2002 року у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia, заява № 48778/99), від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France, заява № 23805/94), від 10 квітня 2003 року у справі «Нун`єш Діаш проти Португалії (Nunes Dias v. Portugal, заява № 2672/03 and 69829/01), від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95), від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95), від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 445170), від 10 травня 2001 року у справі «Z та інші проти Сполученого Королівства» (Z and Others v. the United Kingdom, заява № 29392/95), від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland, заява № 6289/73).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суд може, враховуючи майновий стан сторони, за її клопотанням ухвалою звільнити таку сторону від сплати судового збору, але лише на підставах, які визначені у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір». Висновки Європейського суду з прав людини не встановлюють підстави для звільнення заявниці від сплати судового збору, не стосуються її ситуації як особи, яка не брала участі у справі № 712/8916/17. Приписи частин першої та другої статті 271 ЦПК України, що встановлюють вичерпний перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про роз`яснення судового рішення, та встановлюють строк, в межах якого таку заяву можна подати, є імперативними.
За змістом частини третьої статті 182 ЦПК України заяви подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо особа не усунула недоліків, вказаних в ухвалі про залишення заяви про роз`яснення судового рішення без руху, протягом встановленого у ній строку, це є підставою для повернення зазначеної заяви. Суд роз`яснив заявниці такі наслідки в ухвалі від 26 листопада 2020 року.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що заяву про роз`яснення судового рішення слід вважати неподаною та повернути заявниці, яка не виконала вимоги ухвали від 26 листопада 2020 року.
Керуючись частиною третьою статті 182, частиною третьою статті 185 частиною першою статті 260, частиною другою статті 261, частиною першою та другою статті 271 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовК. М. Пільков М. І. ГрицівО. Б. Прокопенко Ж. М. ЄленінаВ. В. Пророк О. С. ЗолотніковЛ. І. Рогач Л. Й. КатеринчукВ. М. Сімоненко В. С. КнязєвІ. В. Ткач Г. Р. КретС. П. Штелик
