Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року
м. Чернівці
справа № 727/5306/24
провадження 822/716/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Одинака О.О., Височанської Н.К.,
за участю секретаря судових засідань Скулеби А.І.,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 лютого 2026 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Танасійчук Н.М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення опіки та призначення опікуном.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шевченківський районний суд м. Чернівців рішенням від 02 квітня 2024 року у справі № 727/367/24 визнав ОСОБА_2 недієздатною строком на два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
Однією з підстав ухвалення вказаного судового рішення стало те, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 23 лютого 2024 року № 280 у ОСОБА_2 виявлено ознаки психічного захворювання. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Заявник зазначав, що для забезпечення їй захисту немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 є потреба у встановленні над нею опіки та призначенні їй опікуна, а саме ОСОБА_1 , який перебуває з нею в родинних відносинах.
Дочка недієздатної особи, дружина заявника ОСОБА_3 , у зв`язку з виїздом за кордон надала згоду заявнику на здійснення ним опіки над її матір`ю ОСОБА_2 . Інші особи, які можуть бути опікунами недієздатної ОСОБА_2 , відсутні.
Позивач просив установити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду мотивовано тим, що інших працездатних осіб, які б могли здійснювати такий догляд за ОСОБА_2 немає, а тому суд дійшов висновку щодо призначення ОСОБА_1 опікуном останньої.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявник не перебуває у родинних відносинах з ОСОБА_2 . Недієздатна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, у них різні місця проживання, що свідчить про те, що вони спільно не проживають, не пов`язані спільним побутом та не є членами сім`ї. У недієздатної ОСОБА_2 є близькі родичі, а саме, дочка та онуки. Подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, що свідчить про застосування формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2024 року у справі №727/367/24 ОСОБА_2 визнана недієздатною на два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
Заявник ОСОБА_1 є зятем ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого 06 вересня 1996 року між ним та ОСОБА_4 укладено шлюб (а.с.6); копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , відповідно до якого її матір`ю зазначено ОСОБА_2 (а.с.4); копією свідоцтва про переміну прізвища, з якого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.5).
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11 червня 2024 року №377/12 ухвалено надати суду подання щодо доцільності призначення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де їй належить на праві спільної сумісної власності 1/3 частки квартири та вона є власником земельної ділянки, площею 0,0496 га, кадастровий номер 7310136300:15:003:1224, за адресою: АДРЕСА_3 , встановити опіку над її майном (а.с.51).
Згідно з поданням Органу опіки та піклування Чернівецької міської ради від 12 червня 2024 року, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради вважає за доцільне призначити громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.50).
Органом опіки встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є вдовою, що підтверджується свідоцтвом про смерть її чоловіка ОСОБА_7 , актовий запис №2251 від 01 листопада 2008 року. У неї є донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи безтерміново, потребує постійного стороннього догляду та нагляду. Отримує пенсію за віком при повному стажі у розмірі 7 847,54 гривень.
Недієздатна ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де їй належить на праві спільної сумісної власності 1/3 частка квартири та вона є власником земельної ділянки площею 0,0496 га, кадастровий номер 73101236300:15:003:1224, за адресою: АДРЕСА_3 .
Заявник ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 , від якого у них є донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
ОСОБА_1 за місцем реєстрації характеризується позитивно, є фізичною особою-підприємцем, до кримінальної відповідальності не притягувався, захворювань, що перешкоджають опікунству, не виявлено.
Дружина заявника ОСОБА_3 23 березня 2024 року подала нотаріально-засвідчену заяву, в якій надала згоду на здійснення опіки над її недієздатною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , у зв`язку з її виїздом за кордон України (а.с.12).
Щодо відкладення розгляду справи
Згідно із статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №755/20287/21.
Також, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та інших.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою.
Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обгрунтованого рішення, а тому колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 та його представника.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Відповідно до п.3.1 Правил опіки та піклування, при призначенні опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Пунктом 3.3 Правил визначено перелік документів, за наявності яких орган опіки і піклування призначають опікуна. До них належать:
- повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян);
- копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік;
- копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
- акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
- довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
- довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку;
- акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки;
- довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
У постанові Верховного Суду від 27листопада 2024 року (справа №341/1526/23) зроблено висновок про те, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
В постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявник виявив бажання стати опікуном ОСОБА_2 лише після оголошення загальної мобілізації, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.
Крім того, подання Органу опіки та піклування Чернівецької міської ради від 12 червня 2024 року не містить належної мотивації призначення саме заявника опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами.
Вказані обставини не досліджувались органом опіки та піклування при призначені заявника опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як і не досліджувались обставини можливості здійснення ним повноважень опікуна, у зв`язку із зайнятістю на роботі та проживанням за іншою адресою.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом від 26 червня 2024 року у справі N° 742/887/23 (провадження N° 61-3316св24), від 24 грудня 2024 р. у справі N° 716/662/24 (провадження N° 61-13107св24) та від 04 червня 2024 р. у справі № 753/1417/24 (провадження N° 61-15890св24).
Також слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Відповідно до абзацу 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема під час дії воєнного стану, у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.
З аналізу наведених норм законодавства, колегія суддів зауважує про необхідність дослідження обставини наявності в недієздатної особи іншого опікуна, крім військовозобов`язаного.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом від 05 березня 2026 року у справі N° 373/2174/24.
ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, а надане до суду подання органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника опікуном над ОСОБА_2 не містить достатніх обґрунтувань такої доцільності, суд першої інстанції, з висновками дійшов передчасного висновку про доцільність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над ОСОБА_2 .
Також слід зазначити, що станом на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2024 року у справі №727/367/24, яким ОСОБА_2 визнано недієздатною втратило свою чинність.
Щодо розподілу судових витрат
Постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення (підпункту б пункту 4 частини 1статті 382 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 726 гривень 72 копійок.
Проте, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 08 травня 2026 року відстрочено апелянту сплату судового збору, за подання до суду апеляційної скарги до ухвалення Чернівецьким апеляційним судом судового рішення у справі № 725/5306/24.
В матеріалах справи відсутні докази сплати апелянтом судового збору у вищевказаному розмірі. Однак, як вбачається з мотивувальної частини цієї постанови апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
За правилом частини першої статті 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави, судовий збір, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, у розмірі 726 гривень 72 копійок.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому його слід скасувати і в задоволенні заяви відмовити.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 лютого 2026 року скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави, судовий збір, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги в розмірі 726 гривень 72 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Дата складання повної постанови - 10 червня 2026 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.К. Височанська
О.О. Одинак
