К�ЇВСЬК�Й АПЕЛЯЦІЙН�Й СУД
Справа №753/12978/19                                                                             Головуючий у І інстанції Заставенко М.О.
Провадження №22-ц/824/8620/2020                                                       Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
Рџ Рћ РЎ Рў Рђ Рќ Рћ Р’ Рђ
ІМЕНЕМ УКРАЇН�
27 липня 2020 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:
СЃСѓРґРґС–-доповідача                                     Голуб РЎ.Рђ.,В
суддів:                                                      Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання  Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Половньова Юрія Олександровича на рішення Дарницького районного суду м.Києві від 06 квітня 2020 року у справі за позовом Половньова Юрія Олександровича до Половньової Тетяни Євгенівни, третя особа Голосіївський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції(м. Київ), про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження та зміну розміру аліментів,
ВСТАНОВ�ЛА:
У червні 2019 року Половньов Ю.О. пред’явив в суді названий позов вимоги якого 11 січня 2020 року збільшив та просив виключити відомості про особу, як батька, з актового запису про народження дитини - Половньова Андрія Юрійовича, 04 червня 2005 року народження. Також просив зменшити розмір аліментів які стягується з нього за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року на користь Половньової Т.Є. на сина Половньова Олександра Юрійовича до 1/30 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня ухвалення судом рішення і до досягнення сином Половньовим О.Ю. повноліття, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (т.1, а.с. 1-8, т. 2 а.с. 30-35).
Свої позовні вимоги в частині виключення з актового запису про народження Половньова Андрія Юрійовича відомості про батька мотивував тим, що відповідно до експертного висновку складеного в червні 2019 року біологічне батьківство позивача щодо - Половньова А.Ю. повністю виключається. Отже, наявні всі законні підстави для виключення запису про нього як батька, з актового запису про народження дитини - Половньова А.Ю., а відповідно відсутні підстави для сплати аліментів на його утримання визначених рішенням суду.
В частині зменшення розміру аліментів, які стягуються на сина Олександра, позивач посилався на те, що Дарницьким районним судом міста Києва 04 серпня 2015 року ухвалено рішення, яким стягнуто з нього на користь Половньової Т.Є. аліменти на утримання сина Андрія, 2005 р.н., сина Олександра, 2007 р.н., в розмірі 1/5 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 липня 2015 року, й до повноліття сина Андрія, а потім в розмірі 1/7 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, й до досягнення сином Олександром повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З 2016 року суттєво змінився його як матеріальний, так і сімейний стан.
З січня 2015 року він перебуває у фактичних шлюбних відносинах (без реєстрації шлюбу) з Шевченко Наталією Миколаївною. 03 жовтня 2016 року у них народився син, Половньов Назарій Юрійович. Позивач разом з Шевченко Н.М., сином – Назарієм та неповнолітньою донькою Шевченко Н.М. від попереднього шлюбу - Шевченко Софією Расулбеківною, 2008 року народження, проживають за адресою: місто Київ, вулиця Мисливська, будинок 41. Неповнолітні син Назарій та Шевченко С.Р. повністю перебувають на його утриманні. Шевченко Н.М. знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку та також перебуває на його утриманні.
Станом на день ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів (04 серпня 2015 року) розмір його заробітної плати на посаді Директора департаменту статистики та звітності Національного Банку України становив близько 72 000 грн. на місяць. Станом на день подання позовної заяви про зменшення розміру аліментів (червень 2019 року) розмір його заробітної плати за період з січня по квітень 2019 року становить 1 018 225 грн. 32 коп., що складає близько 254 000 грн. на місяць. Отже, з дати ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, суттєво змінився його матеріальний стан.
З січня по квітень 2019 року розмір аліментів на синів, склав близько 40 900 грн. на місяць. Враховуючи розмір аліментів, які щомісячно сплачуються ним та принцип рівності прав та обов’язків батьків щодо своїх неповнолітніх дітей, витрати відповідача на утримання дітей повинні складати близько 80 000 грн. на місяць. Враховуючи розмір сплачених ним за останні 3 роки аліментів, він вважає, що неповнолітні діти мають рівень життя, більш ніж достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного та духовного розвитку. При цьому, оскільки, його біологічне батьківство щодо Половньова Андрія повністю виключається, він не зобов’язаний сплачувати кошти на його утримання.
Додатковою підставою для зменшення розміру аліментів на сина Олександра є також витрачення аліментів відповідачем за нецільовим призначенням. Сплачені ним кошти не використовуються відповідачкою на потреби дітей в повній мірі, а є інструментом для задоволення власних бажань та потреб. Як йому відомо, відповідачка не працює, свою підприємницьку діяльність Половньова Т.Є. припинила ще в березні 2017 року. За наявною у нього інформацією, відповідачка щомісячно здійснює перерахування коштів на рахунок свого непрацездатного батька. Позивач припускає, що утримання батька відповідачки здійснюється за рахунок коштів, які він сплачує як аліменти на дітей.
Позивачу відомо про те, що відповідачка у період з 2016 по 2019 роки здійснювала туристичні подорожі в інші країни. Він переконаний, що ці подорожі здійснювались виключно за його рахунок, зокрема за рахунок коштів, які він сплачує на дітей.
Також посилається на те, що відповідачка після розірвання шлюбу залишилась проживати в квартирі та використовує автомобіль, які є спільною власністю подружжя у рівних частках. Тому відповідачка, окрім отриманих від нього аліментів, фактично здійснює користування ½ частиною належного йому на праві власності майна.
Крім того, позивач регулярно перераховував дітям кошти в розмірі 1 600 – 2 400 грн. на місяць на кишенькові потреби та витрати на харчування, що підтверджуються банківськими виписками.
Враховуючи розрахунки, які він зробив, витрати відповідачки на двох дітей склали в середньому 6 600 грн. на місяць (або 3 300 грн. на одну дитину), що становить лише 27 % від суми сплачених аліментів. Надалі він погоджується сплачувати аліменти на утримання лише свого молодшого сина Олександра в розмірі 1/30 частини його доходів, що становить приблизно 8 467 грн. щомісячно і до досягнення ним повноліття, і буде співмірним з його фактичними витратами і витратами відповідачки на його утримання, цих коштів буде достатньо для забезпечення пристойного навчання, в тому числі харчування, відвідування гуртків та придбання необхідного одягу. Позивач в жодному разі не відмовляється від сплати аліментів, але розмір аліментів на дитину має бути визначений судом відповідно до засад розумності та справедливості, враховуючи при цьому наявність у нього іншої сім’ї - непрацездатної дружини та двох неповнолітніх дітей, яких він утримує.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 06 квітня 2020 року позов задоволено частково.
Виключено із актового запису № 762 складеного 14 червня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві про народження 04 червня 2005 року Половньова Андрія Юрійовича, відомості про батька Половньова Юрія Олександровича.
Від дня набрання рішенням законної сили, припинено стягнення аліментів з Половньова Ю.О. на користь Половньової Т.Є. на утримання неповнолітнього Половньова Андрія Юрійовича, 04.06.2005 р.н., присуджених рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.08.2015.
Зменшено розмір аліментних зобов'язань Половньова Ю.О. на утримання сина Половньова Олександра Юрійовича, 14.10.2007 року народження, визначених рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.08.2015.
Від дня набрання рішенням законної сили стягувати з Половньова Юрія Олександровича на користь Половньової Тетяни Євгенівни аліменти на утримання Половньова Олександра Юрійовича, 14.10.2007 року народження, в розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач не погодився з рішенням суду в частині визначення розміру аліментів на сина Олександра і подав апеляційну скаргу.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що він довів належними доказами ті обставини, що на його утриманні знаходиться син Половньов Назарій, а також Шевченко Н.М., з якою позивач проживає у фактичних шлюбних відносинах і дочка останньої неповнолітня Шевченко Софія, однак суд безпідставно не взяв ці докази до уваги і не встановив цих обставин.
Апелянт також зазначає, що розмір його заробітної плати за 2019 рік 197000 грн. на місяць.
Отже, зміна його матеріального стану в сторону збільшення відбулась майже втричі, що стало наслідком пропорційного збільшення розміру аліментів. Разом із тим, зростання споживчих цін, якими вимірюється зменшення можливості споживання товарів та послуг за період з серпня 2015 року по грудень 2019 року склало лише 50%. Отже, зміна матеріального стану позивача в сторону збільшення, є підставою для зменшення розміру аліментів. Судом при ухваленні рішення ця обставина прийнята до уваги не була.
Крім обставин зміни матеріального та сімейного стану, підставою для зменшення розміру аліментів на сина Олександра позивач зазначав також витрачання аліментів відповідачкою за нецільовим призначенням. Суд дослідивши всі обставини справи дійшов правильного висновку, що Половньова Т.Є. здійснює нецільове використання коштів, які сплачуються позивачем на утримання неповнолітніх дітей.
Проте апелянт не погоджується із 1/10 частиною від заробітку (доходу), яку визначив суд у якості аліментів.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд відійшов від принципу рівності батьків по утриманню неповнолітньої дитини.
Фактично суд стягнув з позивача аліменти у розмірі 1/10 частини від заробітку доходу, що з урахуванням довідки про доходи за 2019 рік та початок 2020 року буде складати близько 19 700 (дев'ятнадцять тисяч сімсот) грн. на місяць.
Суд виходив з того, що сума щомісячного грошового забезпечення в такому розмірі, яка стягнута судом у якості аліментів, співрозмірна з сумою щомісячного грошового забезпечення, яку повинна надавати на утримання дитини її мати - Половньової Тетяни Євгенівни, і ця сума є достатньою для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Однак, відповідно до позовних вимог позивач просив суд стягнути аліменти у розмірі 1/30 частини від його заробітку доходу, що із урахуванням розміру його доходу (197 000 грн. на місяць) буде складати 6 566 (шість тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. на місяць.
Зазначена вище сума втричі перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
З урахуванням принципу рівності батьків та враховуючи 50% від загальних витрат відповідача на утримання дитини, загальні щомісячні витрати на дитину обох батьків будуть складати 13 132 грн. (6 566 грн. х 2), що буде в повній мірі забезпечувати всі її потреби.
Просить рішення суду скасувати в частині визначення розміру аліментів 1/10 від усіх видів заробітку (доходу) і в цій частині ухвалити нове рішення, визначивши аліменти на сина Олександра у розмірі 1/30 від усіх видів заробітку (доходу) позивача.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Половньової Т.Є. У відзиві відповідачка зазначає, що незгода позивача з сумою присуджених до виплати аліментів у розмірі 1/10 його доходу в порушення норми ст. 365 ЦПК України взагалі не містить в собі жодних причин чи підстав такої незгоди, жодних посилань на фактичні матеріали справи, які б могли свідчити про надмірність визначеної суми аліментів, або неспроможність позивача витрати такої суми на свого сина.
Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм ст. 141 СК України — принципу рівності батьків по утриманню дитини, оскільки на його думку такий принцип порушено, оскільки відповідачка не здатна нести витратити на утримання Половньова Олександра 19 700 грн., виходячи з її майнового стану.
Щодо цих доводів апеляційної скарги відповідачка зауважує, що чинним законодавством України визначено, що утримання дітей може бути не тільки в грошовій формі. Створення умов існування дитини, організації її побуту та розвитку, піклування про здоров'я дитини, формування її духовного розвитку та емоційного інтелекту це теж вид утримання, який апелянт здійснює не в натурі, а в грошовій формі, ще згідно рішення суду від 04 серпня 2015 року (яке не оскаржувалося) як один з батьків, що проживає окремо. В той же час відповідачка здійснює вказані обов'язки в натурі, належним чином і при тому на думку апелянта має ще й зрівнятися з ним у грошовому утриманні.
Така позиція апелянта, викладена в апеляційній скарзі свідчить про хибне розуміння ним норм матеріального права — Сімейного Кодексу України.
Суд першої інстанції у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права дослідив обставини на які посилався апелянт в позовній заяві, витребував всі докази, які апелянт просив, заслухав всіх свідків апелянта. Крім того суд дослідив обставини, визначені нормою ст. 182 СК України за наслідками чого прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Половньов Ю.В. в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, що в ній зазначені.
Половньова Т.Є. надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її присутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, його представника та представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з урахуванням такого.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З врахуванням наведених вимог апеляційної скарги, колегією суддів рішення суду перевіряється лише в частині визначення розміру аліментів. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось, отже колегією суддів правильність висновків суду не перевірялось.
        Судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.10.2002, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.04.2014 розірвано (а.с. 12).
Від шлюбу сторони мають сина Половньова Андрія Юрійовича, 04 червня 2005 року народження (а.с. 9) та сина Половньова Олександра Юрійовича, 14 жовтня 2007 року народження (а.с.10), які проживають з відповідачем за адресою: м. Київ, пр. М. Бажана, буд. 10, кв. 212 (а.с. 92).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2018 року, у справі № 753/12629/16, стягнуто з Половньова Юрія Олександровича, на користь Половньової Тетяни Євгенівни аліменти на утримання сина Половньова Андрія Юрійовича, 04 червня 2005 року народження, сина Половньова Олександра Юрійовича, 14 жовтня 2007 року народження, в розмірі 1/5 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 липня 2015 року, й до повноліття сина Андрія, а потім в розмірі 1/7 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, й до досягнення сином Олександром повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів у справі № 753/12629/16, суд виходив з того, що Половньов Ю.О. працює, має регулярний дохід, приймає участь у вихованні та матеріальному утриманні дітей, які проживають з Половньовою Т.Є., шляхом сплати коштів в середньому по 15 000 грн., інших утриманців, крім вказаних дітей, він не має. Половньов Ю.О. має заробіток/дохід, який складає в середньому 78 724 грн. Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з Половньова Ю.О. на утримання дітей, судом враховувались наступні обставини: матеріальний стан позивача, яка веде окреме господарство, має окремий бюджет, не працює, та на утриманні якої знаходяться малолітні діти, їх стан здоров’я, потреби, та матеріальний стан відповідача, який працює, інших утриманців, крім вказаних синів не має, і має достатні можливості сплачувати аліменти на їх утримання. При визначені розміру аліментів, суд виходив з того, що обумовлена сторонами частка аліментів, яку сплачував відповідач в розмірі приблизному 15 000 грн. на місяць відповідає 1/5 частини від його заробітку (доходу) (78 724 грн. – середньомісячний заробіток \ 5 = 15 744 грн.), що визнається сторонами.
За період з липня 2015 року по квітень 2019 року з доходу Половньова Ю.О. були утримані аліменти в сумі 918 416 грн. 03 коп. (т.1 а.с.21)
Половньов Ю.О. працює в Національному банку України (далі по тексту - НБУ) з 26.06.1999 по теперішній час, обіймає посаду директора Департаменту статистики та звітності, доходи Половньова Ю.О. з липня 2015 року по квітень 2019 року становлять 5 733 030 грн. 73 коп., з січня 2019 по грудень 2019 року -2 365176 грн. 07 коп., що в середньому в місяць становить в 2015 – 71 935 грн.; в 2016 – 83 198 грн.; в 2017 – 123 981 грн.; в 2018 –149 752 грн., 2019 –197 098 грн. (а.с.20, т.2, а.с.142)
З січня 2015 року позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з Шевченко Н.М.
Половньов Ю.О. та Шевченко Н.М. зазначені батьками Половньова Назарія Юрійовича, 03 жовтня 2016 року народження. Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст.126 СК України. (т.1 а.с. 15, т.2 а.с. 14)
Половньов Ю.О. проживає за адресою: м. Київ, вул. Мисливська, 41 з сином Назарієм та дочкою Шевченко Н.М. – Шевченко Софію Расулбеківною, 06.03.2008 р.н. батьком якої зазначений Худайбергенов Р.Р.
Половньов Назарій за станом здоров’я потребує домашнього догляду з 03.10.2019 (т.1 а.с. 51).
Шевченко Н.М. призначено допомогу з 01.10.2016 по 01.11.2019 при народженні дитини Назарія (а.с. 17-18).
Позивач Половньов Ю.О. звертався до Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києва Державної адміністрації із заявою про перевірку цільового використання аліментів, сплачених на утримання дітей Половньова А.Ю. та Половньова О.Ю.
08.07.2019 Службою у справах дітей та сім’ї Дарницької районної в місті Києва Державної адміністрації складено акт обстеження умов проживання (т.1, а.с. 92), відповідно до якого кв. 212 в будинку 10 на пр-т. Бажана в м. Києві складається з 3-х кімнат; обладнана необхідними меблями та побутовою технікою; за цією адресою проживають і зареєстровані: Половньова Т.Є., 1982 р.н., Половньов О.Ю., 2007 р.н., Половньов А.Ю., 2005 р.н., Гончар А.В., 2019 р.н.; стосунки в сім’ї доброзичливі; діти проживають з матір’ю.
Мати дітей (одержувач аліментів) Половньова Т.Є. у своїх письмових поясненнях адресованих Службі у справах дітей та сім’ї Дарницької районної в місті Києва державної адміністрації детально повідомила та розрахувала витрати на дітей на навчання, прожиття, розвиток, відпочинок, оздоровлення, спорт, залишок коштів на рахунку, на який зараховуються аліменти, що обмінювала гривні в долари для дітей, які зберігаються та складають 500 доларів, поїздки, які здійснюють діти по Україні та закордон, про гуртки дітей, чемпіонати, табори, додавши довідку про залишок коштів на картці АТ «КредіАгріколь Банк», довідки про гуртки дітей, довідки про поїздки дітей по бейсболу, заяви-довіреності Половньова Ю.О. на дозвіл на виїзд дітей, квитанції про зняття готівки для витрат по харчуванню дітей, квитанції на одяг, який був придбаний 06.07.2019, бо інші не зберігала, квитанції на сорочки, простирадла та одяг, куплені 22.06. та 01.07.2019 (до цього часу не зберігала квитанції). (а.с. 1, а.с. 93-98).
Відповідно до висновків від 09 липня 2019 року Служби у справах дітей та сім’ї Дарницької районної в місті Києва державної адміністрації, за результатами інспекційного відвідування щодо цільового використання аліментів на дитину Половньова А.Ю., 2005 р.н. та Половньова О.Ю., 2007 р.н., у присутності Половньової Т.Є., Верес В.І. (бабусі), Половньова О.І. (дідуся) 08 липня 2019 року було проведено інспекційне відвідування щодо цільового використання аліментів на дитину, розмір аліментів на дитину перевищує два прожиткових мінімуми на дитину відповідного віку; під час інспекційного відвідування встановлено, що одержувач аліментів забезпечує базові індивідуальні потреби дитини; квартира обладнана коштовними меблями, в наявності місця для сну та відпочинку дітей, їх розвитку та навчання, обладнане приміщення для прийняття їжі в тому числі для зайняття спортом, зі слів матері у жовтні 2018 діти оздоровлювались в Італії, у лютому 2018 році в Германії; одержувач аліментів надав для ознайомлення чеки, квитанції, довідки та інші документи: роздруківки аліментного рахунку АТ «КредіАгріколь Банк», чеки, квитанції, для підтвердження цільового використання коштів; діти відсутні у зв’язку з тим, що вони знаходяться на відпочинку у Волинській області (зі слів матері); висновок щодо цільового використання аліментів на дитину – одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитину відповідно віку (на кожну дитину).(т.1, а.с. 88-91)
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20 червня 2019 року та свідоцтва про державну реєстрацію ФОП Половньова Тетяна Євгенівна здійснювала підприємницьку діяльність 28.05.2008 по 29.03.2017 (т.1, а.с. 24, 157б)
Відповідно до довідки № 9 від 05 липня 2019 року, Половньова Т.Є. працює в ТОВ «Тренінг-проект» Ух-ти» з 17 вересня 2018 року по теперішній час та займає посаду куратора, з 26 березня 2019 року перебуває на лікарняному у зв’язку з вагітністю та пологами. (т. 1 а.с. 147).
Відповідно до копії трудової книжки Половньової Т.Є., з 16 лютого 2017 року по 03 липня 2017 року працювала касиром - оператором в столичній філії ПАТ «КБ «Приватбанк», а з 17 вересня 2018 року прийнята на посаду консультанта в ТОВ «Тренінг-проект» Ух-ти». (т.1 а.с. 157д-157є)
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків з 3 квартал 2015 року по 2 квартал 2019 року Половньова Т.Є. отримала за виключенням аліментів дохід у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 75 157,40 грн., що в середньому становить 2 267 грн. на місяць.(т.2 а.с. 4-5)
06 червня 2019 року Половньова Т.Є народила дочку Гончар А.В, батьком якої зазначений Гончар В.С (а.с. 145).
Відповідно до довідки Половньова Т.Є. знаходиться на обліку в Дарницькому РУПСЗН та отримує допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях за липень 2019, серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019 по 1 700 грн. (а.с. 157к-157л).
Також Половньова Т.Є. отримує допомогу при народженні дитини з липня по жовтень 2019 по 860 грн.
Відповідно до довідки вих. № 27-19 віл 09 липня 2019 року Київська міська та обласна федерація «бейсболу і софтболу» підтверджує відвідування гуртку по бейсболу Половньовим А.Ю. та Половньовим О.Ю. з 01 вересня 2014 року по теперішній час (т.1, а.с. 150).
Половньов О.Ю. та Половньов А.Ю. приймали участь у міжнародних, всеукраїнських та місцевих змаганнях по бейсболу в період з 2017 по 2019 роки. (а.с. 151-152)
Половньов Олександр відвідує шаховий гурток з 03 вересня 2019 року по даний час, курси програмування (договір з 01.10.2019 вартість 15 годин - 2 600 грн. (а.с. 160).
Половньов Ю.О. в період 2017-2019 років перераховував кошти на особисті рахунки синів Половньова О.Ю. та Половньова А.Ю., що не оспорювалось відповідачем. (т. 2а.с. 37-46)
Половньов Олександр за станом здоров’я потребує періодичних медичних обстежень та проходження курсів лікування (т. 2, а.с.108-110, 128, 129).
Половньова Т.Є. подорожує за кордон як сама, та і з дітьми Половньовим О., Половньовим А., що не оспорювалось сторонами (а.с. 154-159). Половньов Ю.О. надавав нотаріальну згоду на тимчасовий виїзд за кордон Половньова А.Ю. та Половньова О.Ю. до Республіки Польща, Чеської Республіки, Литовської Республіки та інших країн Шенгенської угоди, а також до Сполучених Штатів Америки, Канади та Республіки Білорусь для участі у змаганнях в період в 2015 -2022. (а.с. 153-157а).
Відповідно до виписки по картці Половньової Т.Є. від 05 липня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк», за період з 01 липня 2018 року по 05 липня 2019 року, усього витрат: 396 169 грн. 42 коп., усього надходжень: 404 278 грн. 45 коп. (т.1, а.с. 123-146).
Відповідно до виписки з АТ КБ «ПриватБанк» на рахунки Половньової Т.Є. за період з 01 грудня 2016 року по 01 вересня 2019 року нараховано 522 605 грн. 32 коп., з 01 грудня 2016 року по 31 липня 2019 року - 23 948 грн. 75 коп. та 47 526 грн. 01 коп. (т. 2 а.с. 6, 92, 94)
Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у виписці суми надходжень не підтверджують наявність доходу у відповідачки в тому розмірі який вона зазначала.
Відповідно до довідок АТ «КредіАгріколь банк» у Половньової Т.Є. станом на 10 липня 2019 року залишок коштів на рахунку складає 94 648 грн. 42 коп., станом на 17 жовтня 2019 року залишок коштів на рахунку складає 55 726 грн. 47 коп. (т.1 а.с. 100, 101).
На думку суду першої інстанції, залишки аліментів на рахунку вказують на невикористання аліментів в розмірі, що сплачуються позивачем.
Встановивши обставини щодо доходів позивача, суд першої інстанції констатував, що доходи позивача постійно збільшуються, тобто матеріальний стан позивача змінився в сторону покращення, що на думку суду не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Проаналізувавши доходи і витрати відповідачки, суд дійшов висновку, що нею допускається нецільове використання аліментів, а тому суд вважав ці обставини підставою для зменшення їх розміру.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на сина Олександра, суд першої інстанції виходив з того, що середній заробіток на місяць становить 197 098 грн., за 2 місяці 2020 року – 440 308,8. Однак суд врахував, що в лютому позивачу була виплачена щорічна премія, яка має разовий характер, та як вбачається з наданих довідок про доходи позивача виплачується раз на рік у лютому місяці.
Суд також врахував, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2015 року про стягнення аліментів з Половньова Ю.О. на утримання синів визначено, що після досягнення повноліття старшою дитиною, розмір аліментів, що підлягає стягненню на утримання Олександра визначений в розмірі 1/7 частини від заробітку (доходу) платника щомісячно, та приходить до висновку, що після припинення стягнення аліментів на Половньова Андрія, на утримання Половньова Олександра підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/7 частини від заробітку (доходу) платника.
Отже на підставі викладених у заявах по суті справи аргументів і оцінки наданих сторонами доказів та з урахуванням принципу рівності обов'язків батьків щодо утримання дітей і таких загальних засад цивільного законодавства як розумність та справедливість, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру його аліментних зобов'язань на утримання Половньова Олександра до 1/10 частини його доходу.
На думку суду такий розмір аліментів не порушить права дитини на утримання, натомість покращить матеріальне становище позивача, в розпорядженні якого буде залишатися 9/10 частин його доходу, що надасть йому можливість забезпечувати родину і брати участь у додаткових витратах на дитину, що визначено ст. 185 СК України.
Щодо встановлення обмеження у максимальному розмірі аліментів, який не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки законодавством встановлений лише мінімальний розмір аліментів. Вимоги щодо встановлення максимального розміру аліментів при визначенні розміру аліментів законодавством не передбачено.
Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи з такого.
За змістом частини першої статті 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стаття 182 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що покращання майнового стану платника аліментів не може бути підставою для зменшення їх розміру.
        Доводи апеляційної скарги в тій частині, що аліменти у розмірі 1/30 частки від доходу повністю забезпечать потреби дитини не можуть бути сприйняття колегією суддів як підстава для скасування рішення суду першої інстанції. Суд визначив розмір аліментів в частці від доходу. Дохід платника аліментів може змінюватись не тільки в бік збільшення, а і у бік зменшення. Тому визначення розміру аліментів в запропонованій позивачем частці, а сама 1/30 від доходів буде порушувати право дитини на належне утримання у разі зменшення доходу позивача.
Колегія суддів також не може погодитись із посиланням позивача на те, що у разі можливого зменшення доходу платника аліментів, стягувач може захистити право дитини на належне утримання шляхом звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів. Враховуючи, що розмір аліментів Половньова Ю.О. на сина Олександра визначається не у твердій грошовій сумі, а у часті від доходу, отже для збільшення такої частки в майбутньому мають бути вагомі причини. Разом із тим, відповідно до норм чинного законодавства зменшення розміру доходу платника аліментів не може бути підставою для збільшення розміру таких аліментів.
        Також не можна погодитись із доводами апелянта в тому, що відповідачка має витрачати на утримання сина Олександра аналогічну суму тій, яку буде сплачувати позивач, з посиланням на рівність обов’язків батьків по утриманню дитини.
        Рівність обов’язків батьків по утриманню дитини не може зводитись лише до визначення однакової грошової суми, які мають витрачати батьки на дитину в місяць. Майновий стан батьків, які проживають окремо, може значно різнитись як між собою, так і може відрізнятись у кожного із батьків в певні часові проміжки. Тобто матір і батько дитини можуть отримувати різний дохід і витрачати на дитину різний розмір грошових коштів. Рівність прав та обов’язків по утриманню дитини може у повному обсязі бути застосована лише при добровільному визначенні батьками способів утримання дитини. Разом із тим, при судовому вирішенні спорів щодо утримання дитини, суд не може брати за основу обов’язкову умову сплати одним із батьків аліментів у певному розмірі до обов’язку іншого батька витрачати такий же розмір коштів на дитину, оскільки така умова в більшості випадків не може бути дотримана сторонами і проконтрольована органами виконавчої служби і органами опіки і піклування. Обов’язки батьків по утриманню дитини є значно ширшими, ніж витрачання певних коштів на дитину. Не підлягають грошовому виразу обов’язки того із батьків, з яким проживає дитини щодо щоденного догляду за дитиною, створення їй умов для проживання, розвитку дитини та інш. Також не можна порівнювати можливість надавати утримання дитини матір’ю, яка одна виховує трьох дітей і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною з можливостями батька, який працевлаштований і має стабільний дохід і не можна знижувати розмір аліментів, який має сплачувати батько до такого ж розміру, який може забезпечувати матір дитини.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги і ухвалюючи судове рішення за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який зазначаючи, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» ((Ruiz Torija v. Spain), Серія А, № 303-А, § 29,30), разом з тим акцентував увагу на тому, що це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, врахувавши наведені вище положення сімейного законодавства, відсутність істотних обставин, які могли б впливати на виконання позивачем своїх батьківських обов’язків, наявність стабільного доходу, а отже і можливість сплачувати аліменти, з урахуванням інтересів та потреб сина Олександра, дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/10 частини від його заробітку (доходу). Встановлені судом обставини дають можливість Половньову Ю.О. належним чином виконувати покладені на нього законодавством зобов’язання, а саме: сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі на утримання свого сина Олександра до досягнення ним повноліття.
З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду в цій частині.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалось отже судовою колегією не переглядалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 263, 367, 369, 374, 375 України, колегія суддів
Рџ Рћ РЎ Рў Рђ Рќ Рћ Р’ Р� Р› Рђ:
Апеляційну скаргу Половньова Юрія Олекснадровича залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м.Києві від 06 квітня 2020 року у справі за позовом Половньова Юрія Олександровича до Половньової Тетяни Євгенівни, третя особа Голосіївський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження та зміну розміру аліментів в частині визначення розміру аліментів залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 липня 2020 року.
В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В
Суддя-доповідач
РЎСѓРґРґС–:
