Справа № 754/2818/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/483/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
засуджено ч. 2 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк на один рік шість місяців та покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду, у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці ОСОБА_8 придбав ніж, який належить до холодної клинкової зброї, який став носити при собі без передбаченого законом дозволу, після чого 09.12.2019р. приблизно в 15.15 годин у вестибюлі станції метро «Лісова» КП «Київський метрополітен» у м. Києві він був зупинений працівниками поліції, якими у нього було виявлено та вилучено вищевказану холодну зброю - ніж, який належить до холодної клинкової зброї колючо-ріжучої дії, виготовлений заводським способом за типом мисливських ножів загального призначення, який ОСОБА_8 носив без передбаченого законом дозволу.
На вирок обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок скасувати та ухвалити виправдувальний вирок щодо нього.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд не надав належної оцінки його показанням про відсутність у його діях суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, оскільки він вважав, що ніж є не мисливським, а туристичним, та при купівлі ножа у 2009 році отримав від продавця копію висновку про те, що ніж не відноситься до холодної зброї, яка була у подальшому ним втрачена.
Крім того, в апеляційній скарзі обвинувачений стверджує про те, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази його винуватості отримані з істотним порушенням його прав та свобод і є недопустимими за правилом « плодів отруйного дерева» у зв`язку із його незаконним первинним затриманням 09.12.2019 року близько 15 години біля турнікетів у вестибюлі станції метро «Лісова» та подальшим триманням у кімнаті поліції до приїзду слідчо - оперативної групи, а протокол затримання, складений слідчою, не містить зазначення усіх осіб, які були присутні при проведенні слідчої дії, та підписаний адвокатом, який не був присутній на місці затримання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 вказується і на недопустимість речового доказу - ножа та доказів, що містяться у висновку експерта про його належність до холодної зброї, внаслідок того, що ніж є тимчасово вилученим майном , а слідчий та прокурор не зверталися до слідчого судді з клопотанням про його арешт, у зв`язку з чим вилучений у нього ніж перебував у органу досудового розслідування без законних підстав.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_8 у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу за обставин, викладених у вироку, стверджується доказами, які містяться у показаннях обвинуваченого, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколі затримання від 09.12.2019 року, висновку експерта від 18.12.2019 року, а також речовим доказом, яким є вилучений ніж.
Зокрема, обвинувачений власними показаннями не заперечує факту носіння ним без передбаченого законом дозволу ножа, у тому числі і 09.12.2019 року у вестибюлі станції метро «Лісова» КП «Київський метрополітен», який в подальшому був визнаний холодною зброєю.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що у вестибюлі станції метро «Лісова» ним був затриманий ОСОБА_8 , який повідомив про перебування у нього у рюкзаку ножа, який при огляді мав ознаки холодної зброї.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні також підтвердили, що були понятими при діставанні ОСОБА_8 із рюкзаку ножа, який був вилучений та упакований слідчим. При чому ОСОБА_8 пояснював, що ніж дійно йому належить, проте не є холодною зброєю.
З протоколу про затримання, складеним 09.12.2019 року о 18 год. 59 хв., та фототаблиць до нього встановлено , що дійсно ОСОБА_8 був фактично затриманий 09.12.2019 року о 15 год.15 хв. і у нього в подальшому був вилучений предмет, зовні схожий на ніж, який він особисто виймав із належного йому рюкзаку.
Висновком експерта підтверджено, що ніж, який переносив ОСОБА_8 і був вилучений у нього 09.12.2019 року, відноситься до холодної клинкової зброї колючо-ріжучої дії, виготовлений за типом мисливських ножів загального призначення заводським способом.
Сукупності доказів суд надав належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Як пояснював обвинувачений під час розгляду справи судом першої інстанції та при апеляційному розгляді ніж він придбав та носив для самооборони від нападників.
Відповідно до розяснень п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет,стилет,ніж, кинжал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м`язової сили людини або дії механічного пристрою. Зазначені ознаки холодної зброї є загальновідомими.
Оскільки ОСОБА_8 усвідомлював, що ніж , який він переносив, є предметом, що справляє колюче-ріжучий ефект, конструктивно призначений для ураження живої цілі за допомогою мязової сили людини, тобто має ознаки холодної зброї, заявленою метою його носіння є «самооборона від нападників», то доводи апеляційної скарги про те, що він є туристичним і про відсутність прямого умислу на його носіння без передбаченого законом дозволу, не грунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що фактичне затримання працівником поліції ОСОБА_8 і виявлення у нього ножа з ознаками холодної зброї 09.12.2019 року близько 15 години у вестибюлі станції м. «Лісова» мало місце з порушеннями КПК України, оскільки уповноваженою особою, якою був затриманий ОСОБА_8 , не був складений протокол про затримання та не виконані вимоги ч.ч.2,3 ст.276 КПК України.
Проте, доводи апеляційної скарги про те, що наслідком допущених порушень вимог КПК України є визнання усіх доказів винуватості ОСОБА_8 в силу доктрини «плодів отруйного дерева» недопустимими, є безпідставними.
Зокрема, докази, які містяться у показаннях самого обвинуваченого, свідків, протоколі затримання , складеного 09.12.2019 року о 18 год 59 хв., висновку експерта не випливають з неналежних джерел, отримані без істотного порушення вимог КПК України.
Зазначена в апеляційній скарзі обставина, що у протоколі про затримання ОСОБА_8 , складеного слідчою 09.12-2019 року о 18 год 59 хв., в порушення вимог п.1 ч.3 ст.104 КПК України, не зазначено усіх присутніх при затриманні осіб, не є підставою визнання доказів, які містяться у ньому, недопустимими.
Оскільки обовязкової присутності захисника при затриманні особи у порядку ст.208 КПК України законом не вимагається, то наявність у протоколі підпису адвоката, який не був присутній при затриманні, не тягне за собою визнання даних, які містяться у протоколі , зокрема, щодо виявлення, вилучення і поміщення до спецпакету ножа, недопустимими доказами.
Доводи про те, що речовий доказ по справі та висновок екперта про належність ножа до холодної зброї є недопустимими доказами , оскільки на ніж не накладався арешт під час досудового розслідування, не грунтуються на вимогах закону, оскільки предмет, носіння якого здійснюється за особливим дозволом, не має статусу тимчасово вилученого майна, а відтак не покладає на сторону обвинувачення обов`язку при його вилученні звертатися до слідчого судді з клопотанням про його арешт.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, про допущення органом досудового розслідування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне рішення, та про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції визначено з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України.
За таких обставин судове рішення є законним.
Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року щодо ОСОБА_8 без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: