Апеляційний суд міста Києва
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
2 серпня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, працюючої заступником директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальником управління, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 липня 2018 року,
у с т а н о в и в :
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2018 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.18513 КУпАП.
Як встановив суд, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000068 за підписом керівника структурного підрозділу детективів - тимчасово виконуючого повноваження керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5 направлено запит від 24.05.2018 за № 041-113/20880 (в порядку ст.93 КПК України та ст.ст.16, 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України") до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання інформації в триденний термін з моменту отримання запиту, а саме, належним чином завірені копії наступних документів:
- реєстраційної справи об'єкту нерухомості - земельної ділянки кадастровий № 8000000000:90:237:0090;
- реєстраційної справи об'єкту нерухомості - земельної ділянки кадастровий № 8000000000:90:237:0147;
- реєстраційної справи об'єкту нерухомості - земельної ділянки кадастровий № 8000000000:90:237:0150;
________________________________________________________________________________________
Справа № 33/796/2324/2018 Постанова винесена суддею Антонюк М.С.
Категорія: ч.1 ст.18513 КУпАП
- реєстраційної справи об'єкту нерухомості - земельної ділянки кадастровий № 8000000000:90:237:0151;
- реєстраційної справи об'єкту нерухомості - житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лермонтова, 56-а.
Листом від 29.05.2018 № 074/07/2-2688 за підписом в.о. директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 було відмовлено в наданні запитуваної інформації із зауваженням, що зазначені відомості можуть бути надані лише на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів.
Таким чином в.о. директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 не надала інформацію Національному антикорупційному бюро України на запит його посадової особи - керівника структурного підрозділу детективів - тимчасово виконуючого повноваження керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.18513 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову судді місцевого суду скасувати і закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.18513 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши положення спеціального законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме тайно та їх обтяжень, а саме, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, та інших нормативно-правових актів, якими керується в своїй діяльності Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Оскільки відповідно до п.8 глави 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, копія набуває юридичної сили у разі її засвідчення в установленому порядку, тобто прирівнюється до оригіналу, а згідно з ч.6 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду, висновки в постанові судді місцевого суду про відсутність у законодавстві заборони надавати копії реєстраційних справ є безпідставними.
Крім того, запит НАБУ було здійснено у кримінальному провадженні № 52017000000000068. І з огляду на положення ст.159 КПК України, у відповідності з якими тимчасовий доступ до речей і документів має здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, суду, вважає, що викладені у постанові суду висновки про обов'язок уповноваженої особи Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати запитувані копії матеріалів реєстраційної справи не мають законодавчого підґрунтя.
При цьому ОСОБА_4 посилається на п.4 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", у відповідності з яким при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Звертає увагу і на те, що матеріали реєстраційних справ містять персональні дані, які згідно з ч.2 ст.14 Закону України "Про захист персональних даних" можуть поширюватися без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Також , на думку ОСОБА_4, суд ототожнює поняття "інформація" і "документ" без урахування положень ст.1 Закону України "Про інформацію" та законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке також містить розмежування понять "надання документів реєстраційної справи" та "надання інформації". І на виконання запиту було надано інформацію про те, що запитувані реєстраційні справи знаходяться на зберіганні в Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. П. Усенка, 6), з обґрунтуванням причин неможливості надання належним чином завірених копій реєстраційних справ. До того ж, НАБУ в порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи та органи місцевого самоврядування, а тому інформація з Державного реєстру прав надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.
До апеляційного суду ОСОБА_4, яка була своєчасно сповіщена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася і про поважні причини неявки не повідомила.
За таких обставин, враховуючи думку захисника, яка не заперечувала проти апеляційного розгляду, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_4, оскільки згідно з ч.6 ст.294 КУпАП її неявка цьому не перешкоджає.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу і просили її задовольнити, наголошуючи на тому, що ОСОБА_4 надала інформацію на запит, однак суддя не врахував, що вона була обмежена спеціальним законодавством, і підмінив поняття "інформація" і "реєстраційна справа"; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Доказами вчинення ОСОБА_4 правопорушення є дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, запиті керівника структурного підрозділу детективів - тимчасово виконуючого повноваження керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 від 24.05.2018 за № 041-113/20880 про надання інформації до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та листі від 29.05.2018 № 074/07/2-2688 за підписом в.о. директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4, зміст яких викладено раніше і ніким з учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не оспорюється.
Згідно з п.3 ч.1 ст.17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається право витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов'язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов'язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном.
Суб'єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов'язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації суб'єкт повинен так само невідкладно у письмовій формі повідомити про це Національне бюро з обґрунтуванням причин. Національне бюро за зверненням відповідного суб'єкта може продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів. Ненадання Національному бюро на його запит інформації, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Положення вказаної норми узгоджуються з ч.2 ст.93 КПК України, згідно з якою сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
І з огляду на те, що у запиті йшлося про надання завірених належним чином копій реєстраційних справи, а не оригіналів, відсутня колізія між вказаними нормами та ч.6 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду.
Посилання на п.8 глави 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, є недоречними, оскільки засвідчення копії у встановленому порядку надає їй юридичної сили, але не прирівнює її до оригіналу, як стверджує в апеляційній скарзі ОСОБА_4, що є її суб'єктивним тлумаченням норм права.
При цьому після засвідчення копії оригінал і надалі залишається у володінні відповідного суб'єкта, і пунктом 3 цих Правил також передбачено виготовлення і засвідчення копій документів на вимогу судових та інших правоохоронних органів.
Враховуючи те, що завданням НАБУ є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, непереконливими є і доводи про те, що реєстраційні справи містять дані, які відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про захист персональних даних" поширюються без згоди їх суб'єкта або уповноваженої ним особи лише у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з п.3 ч.1 ст.17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України"Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами. Обробка такої інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом, у зв'язку з чим звернення з клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів на підставі ст.159 КПК України є недоцільним з огляду на можливість отримати відповідну інформацію на запит відповідної посадової особи.
І , як правильно зазначив суд першої інстанції у постанові, визначення способу отримання доказів у кримінальному провадженні - шляхом витребування інформації, звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження або самостійного отримання такої інформації із доступних для слідчого, прокурора джерел, віднесено до виключної компетенції слідчого, прокурора.
Перелік видів інформації, яку має право витребувати НАБУ, наведений у цій нормі, не є вичерпним, і поняття "інформація", визначення якого міститься у ст.1 Закону України "Про інформацію", не суперечить формі та змісту запитуваної НАБУ інформації.
У запиті керівника структурного підрозділу НАБУ не йшлося про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до якого НАБУ має прямий доступ, а так само про надання інформації про місце зберігання реєстраційних справ, про що вказано у листі за підписом ОСОБА_4, у зв'язку з чим посилання в апеляційній скарзі на те, що вона надала вичерпну інформацію на запит НАБУ, є безпідставними.
Отже , обставини справи суддею місцевого суду з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_4 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.18513 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_4 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 липня 2018 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.18513 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 250 /двохсот п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 /чотири тисячі двісті п'ятдесят/ гривень, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн
