ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 815/3165/17
адміністративне провадження № К/990/42795/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №815/3165/17,
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024, постановлену суддею Лебедєвою Г. В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, частково задоволено позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 :
- визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 26.04.2017 №674, на заяву ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань вх. №851 від 26.04.2017;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань вх. №851 від 26.04.2017 з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;
- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 270,00 грн.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (у порядку статті 383 КАС України):
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , вчинені нею під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №815/3165/17, стосовно повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань вх. №851 від 26.04.2017 з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 вжити заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії окремої ухвали.
02.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про негайне виконання судового рішення, в якому, керуючись статтями 42, 245, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просив суд:
- повідомити позивача про вжиті заходи реагування військовою частиною НОМЕР_1 щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17;
- вжити заходів реагування до військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №815/3165/17 від 10.08.2023 і постановити окрему ухвалу та порушення строку її виконання;
- притягнути осіб, відповідальних за виконання рішення суду, до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 382 КК України..
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 від 02.08.2024, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що за змістом і підставами вона є заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, порядок розгляду якої регулюється статтею 383 КАС України.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, за правилами частини четвертої статті 383 КАС України заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, особа, на користь якої ухвалено рішення суду, може подати протягом десяти днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в спірних правовідносинах днем, коли позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів внаслідок невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 є наступний день після спливу установленого у ній строку для її виконання.
Суди попередніх інстанцій встановили, що окрема ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 була вручена військовій частині НОМЕР_1 24.08.2023, а тому установлений у ній місячний строк для виконання закінчувався 23.09.2023. Водночас до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України позивач звернувся лише 02.08.2024, тобто за межами десятиденного строку, установленого в частині четвертій статті 383 КАС України.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно розцінили його заяву від 02.08.2024 як таку, що подана в порядку статті 383 КАС України щодо невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023.
Позивач доводить, що у заяві від 02.08.2024 не ініціював нового контролю, а лише інформував суд про невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, контроль за виконанням якого вже був установлений шляхом постановлення окремої ухвали від 10.08.2023.
Позивач зазначає, що КАС України не передбачає можливості встановлення судового контролю в порядку статті 383 КАС України за невиконання окремої ухвали, яка є наслідком розгляду заяви про встановлення судового контролю («контролю над контролем»), а тому у судів попередніх інстанцій не було підстав для повернення заяви від 02.08.2024 з підстав недотримання строку.
Відповідачі правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
ІІІ. Джерела права
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Відповідно до частини четвертої статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Частиною шостою статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Частиною п`ятою статті 249 КАС України передбачено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Відповідно до частини дев`ятої статті 249 КАС України встановлено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
IV. Позиція Верховного Суду
У цій справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повернув позивачеві заяву від 02.08.2024, оскільки вважав, що вона (1) стосувалася питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, учинених на виконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, за правилами, передбаченими статтею 383 КАС України, і (2) подана за межами десятиденного строку, передбаченого у частині четвертій статті 383 КАС України.
Водночас позивач у касаційній скарзі наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання прийнятності його заяви від 02.08.2024, помилково оцінювали її на відповідність вимогам статті 383 КАС України, адже його заява від 02.08.2024 за змістом була вимогою про вжиття заходів процесуального реагування у зв`язку з тим, що відповідач продовжує не виконувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, незважаючи на вжиті судом заходи судового контролю у формі окремої ухвали від 10.08.2023.
Щодо підстав і порядку звернення із заявою, передбаченою статтею 383 КАС України.
Суд зазначає, що забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання рішення суду. Підставою застосування статті 383 КАС України є невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У постанові від 13.07.2023 у справі № 9901/988/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов`язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.
Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними з примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, у разі невиконання рішення суду, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, зокрема, передбачених статтею 383 КАС України. Заяву про вжиття таких заходів позивач може подати у десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропуск строку звернення із заявою, передбаченою статтею 383 КАС України, є підставою для повернення заяви позивачеві.
Щодо можливості застосування статті 383 КАС України у разі невиконання (неналежного виконання) окремої ухвали, постановленої відповідно до частини шостої статті 383 і статті 249 КАС України.
З аналізу змісту статті 383 КАС України випливає, що нею передбачений судовий контроль за виконанням саме рішень судів, тобто рішень (постанов), якими вирішуються позовні вимоги (задоволено позовні вимоги та зобов`язано суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії або ухвалити певні рішення).
Окрема ухвала за правовою природою не є рішенням щодо суті позовних вимог. Окремі ухвали постановляються у разі виявлення під час розгляду справи або на стадії виконання рішення порушення закону, чи в разі існування обставин, що свідчить про вчинення особами рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, правопорушення, яке може бути підставою для притягнення таких осіб до відповідальності.
Таким чином, окрема ухвала не належить до судових рішень, невиконання яких може бути підставою для застосування процесуальних заходів, визначених у статті 383 КАС України.
Суд також уважає за необхідне звернути увагу на інший аспект, який має значення для вирішення питання застосовності статті 383 КАС України, у разі невиконання (неналежного виконання) окремих ухвал.
Зі змісту частин першої, шостої статті 383 КАС України випливає, що за наявності підстав, які свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або в разі порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, адміністративний суд в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, постановляє окрему ухвалу.
В окремій ухвалі суд указує закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення та надає обов`язкові для виконання вказівки суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; або ініціює питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З постановленням окремої ухвали за наслідками розгляду заяви про протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, процесуальний механізм судового контролю, закладений у статті 383 КАС України, вичерпується.
Отже, невиконання вимог окремої ухвали, постановленої в порядку судового контролю, не може бути підставою для ініціювання ще однієї процедури судового контролю за статтею 383 КАС України, проте щодо відповідної ухвали. Правові наслідки ігнорування судових рішень, зокрема окремих ухвал як заходів процесуального реагування на бездіяльність суб`єктів владних повноважень під час виконання судових рішень, ухвалених нею на їхню користь, виходять за межі адміністративного судочинства й лежать у площині юридичної (у тому числі кримінальної) відповідальності відповідних посадових осіб. У такому разі суд, керуючись положеннями частини другої статті 249 КАС України, може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Таким чином, заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання окремої ухвали, постановленої відповідно до частини шостої статті 383 КАС України, не можуть бути розглянуті за правилами статті 383 КАС України й підлягають поверненню. Водночас установивши, що судове рішення не виконується, незважаючи на вжиті передбачені статтею 383 КАС України заходи, суд не позбавлений можливості з власної ініціативи або за звернення позивача вжити додаткових заходів, зокрема, постановити окрему ухвалу відповідно до статті 249 КАС України про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують судове рішення, що набрало законної сили.
Чи правильно суди попередніх інстанцій визначилися зі змістом заяви позивача від 02.08.2024 та чи були передбачені статтею 383 КАС України підстави для її повернення?
Як установили суди попередніх інстанцій, позивач до 02.08.2024 вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України.
Так, 05.09.2022 і 07.09.2022 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про визнання протиправним рішення відповідача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, у якій позивач вимагав визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 №412/1280, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 вказану заяву задоволено - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 вжити заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17 й повідомити про вжиті заходи в місячний строк.
02.08.2024 позивач звернувся до суду із заявою «про негайне виконання судового рішення», у якій просив: (1) повідомити його про вжиті заходи реагування військовою частиною НОМЕР_1 щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021; (2) вжити заходи реагування до військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 і постановити окрему ухвалу; (3) притягнути осіб, відповідальних за виконання рішення суду, до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 382 КК України.
На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не виконала вимог окремої ухвали від 10.08.2023 в частині вжиття заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021. На думку позивача, така бездіяльність відповідача має протиправний та умисний характер, у зв`язку з чим позивач вимагав у порядку, визначеному частиною другою статті 249 КАС України, постановити окрему ухвали, ініціювавши питання про притягнення командира військової частини до юридичної відповідальності.
Проаналізувавши заяву позивача від 02.08.2024, у взаємозв`язку з ухваленими судами попередніх інстанцій процесуальними рішеннями в порядку судового контролю, Суд зазначає, що за формою і змістом вона не є заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, а слугує інформуванням суду про невиконання вже постановленої окремої ухвали.
Так, позивач не просить визнати протиправними нові рішення чи бездіяльність відповідача, що є суттю механізму, передбаченого статтею 383 КАС України. Натомість він просив вжити заходів до відповідача за невиконання окремої ухвали та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності. Як на підставу вимог у заяві позивач посилається на частини другу та дев`яту статті 249 КАС України, які регулюють порядок реагування суду на порушення закону та надсилання окремої ухвали органам досудового розслідування, а також на статтю 382 КК України.
Отже, суди попередніх інстанцій неправильно розцінили заяву позивача від 02.08.2024 як заяву в порядку статті 383 КАС України.
Беручи до уваги викладене, а також те, що окремі ухвали не належать до судових рішень, контроль за виконанням яких може здійснюватися в порядку статті 383 КАС України, суди попередніх інстанцій помилково застосували до вимог щодо прийнятності заяви позивача від 02.08.2024 положення частин четвертої і п`ятої статті 383 КАС України щодо строків звернення та процесуальних наслідків пропуску строку звернення.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 скасувати.
Справу №815/3165/17 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович