ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 922/4214/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження
заяву Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича
про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4214/24
за касаційними скаргами Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни
на рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026,
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 та
на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026
за позовом Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни
до Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича
про припинення порушення прав інтелектуальної власності
та стягнення 242 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Фізична особа-підприємець Дедюля Олеся Леонідівна (далі - ФОП Дедюля О. Л., позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича (далі - ФОП Ковшарев О. О., відповідач, Заявник) в якому просила суд:
- зобов`язати ФОП Ковшарева О. О. припинити порушення прав інтелектуальної власності ФОП Дедюлі О. Л., шляхом заборони виробляти, пропонувати для продажу та продавати товар виготовлений із використанням всієї сукупності суттєвих ознак промислового зразка "ІНФОРМАЦІЯ_2" (номер заявки s202300607) зареєстрованого на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 , автором якого є Дедюля О. Л.;
- стягнути з ФОП Ковшарева О. О. на користь ФОП Дедюлі О. Л. 242 000,00 грн компенсації за неправомірне використання промислового "ІНФОРМАЦІЯ_2" (номер заявки НОМЕР_2 ) зареєстрованого на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно здійснює використання промислового зразка за патентом № НОМЕР_1 (власником якого є позивач) у своїй господарській діяльності, шляхом його виготовлення, рекламування та здійснення продажу товару з відповідним зображенням на товарі зареєстрованого промислового зразка належного позивачу. Позначення є схожим із промисловим зразком "ІНФОРМАЦІЯ_2" настільки, що його можна сплутати, оскільки вони схожі графічно, а також складаються із тих самих частин. Вироби відповідача містять усі суттєві ознаки промислового зразка позивача. За твердженням позивача, відповідач використовуєте позначення у таких формах: на відповідному вебсайті своєї компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі INSTAGRAM під ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_3; у соціальній мережі Facebook під ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_4. Розмір компенсації (упущеної вигоди) за неправомірне використання відповідачем у своїй господарській діяльності промислового зразка за патентом № НОМЕР_1 (власником якого є позивач) складає 242 000,00 грн.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у задоволенні позову відмовлено.
4. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 заяву ФОП Ковшарева О. О. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; суд присудив до стягнення з ФОП Дедюлі О. Л. на користь ФОП Ковшарева О. О. 45 806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовив.
5. Східний апеляційний господарський суд постановою від 22.07.2026 змінив мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 та виклав її в редакції його постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
6. Східний апеляційний господарський суд також ухвалив постанову від 22.07.2026, якою залишив без змін додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу витрат ФОП Ковшарева О. О. на професійну правничу допомогу.
7. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 заяви представника ФОП Ковшарева О. О. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ФОП Дедюлі О. Л. на користь ФОП Ковшарева О. О. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 33 666,88 грн.
8. Верховний Суд постановою від 03.11.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Дедюлі Олесі Леонідівни на рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі № 922/4214/24, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрив; з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін; касаційні скарги ФОП Дедюлі О. Л. на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 та на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у цій справі залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
9. ФОП Ковшарев О. О. у відзиві на касаційну скаргу зазначив попередній розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 35 564,24 грн та вказав, що докази будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
10. Заяву з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування та доказами на його підтвердження, а також доказами надіслання іншому учаснику справи ФОП Ковшарев О. О. подав до Суду через систему "Електронний суд" 06.11.2026.
11. До матеріалів заяви Заявник подав такі документи:
- копію виписки по рахунку Адвокатського об`єднання "Менторс" про оплату Ковшаревим О. О. на користь об`єднання 35 564,24 грн;
- копію акта наданих послуг від 03.11.2026 № 25/0107-1/3;
- копію звіту про надану правничу допомогу від 03.11.2026 № 25/0107-1/3;
- копію ордеру на ведення справ Клієнта (ФОП Ковшарева О. О.) від 04.09.2026 № 2300759;
- копію квитанції від 06.11.2026 № 9500931 про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІКС - ФОП Дедюлі О. П. заяви про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами
12. У заяві зазначив, що правова (професійна правнича) допомога надана у відповідності до договору про надання правової допомоги від 07.01.2025 № 02042025 та додатку до цього договору від 02.09.2026 № 6. Загальна вартість наданої професійної правничої допомоги складає 35 564,24 грн, які заявник просить стягнути з ФОП Дедюлі О. Л. на свою користь.
13. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
14. Суд вирішує питання про судові витрати у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
15. Суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина друга статті 221 ГПК України).
16. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
17. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).
18. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
19. Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
20. Розглянувши заяву ФОП Ковшарева О. О., а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.
21. В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
22. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
23. Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
24. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).
25. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
26. Як вже зазначено вище, ФОП Ковшарев О. О. у відзиві на касаційну скаргу зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат і про те, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
27. Після ухвалення Верховним Судом постанови за результатом розгляду касаційної скарги позивача, Заявник 06.11.2026 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з документами, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.
28. За інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", вказана вище заява з додатками надіслана до електронного кабінету позивача, до заяви додана квитанція від 06.11.2026 № 9500931 про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІКС - ФОП Дедюлі О. Л.
29. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що Заявником заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, які визначені чинним законодавством та дотримано вимоги, передбачені статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.
30. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
31. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
32. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
33. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
34. Від ФОП Дедюлі О. П. до Суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач просить відмовити у задоволенні заяви.
35. Вказані заперечення мотивовано, зокрема, таким:
- до заяви про ухвалення додаткового рішення (витрати на правничу допомогу) від 06.11.2026 відповідачем долучені електроні копії документів, які подані через систему "Електронний суд" та фактично виконані у текстовому варіанті формату файлу PDF, однак, на думку позивача, такі документи не містять підписів, печаток та інших елементів оригінальності документа, а містять лише інтегровані електронні водяні символи, без належних електронних протоколів підпису, з метою ідентифікації осіб (сторін), які оформили ці документи. З огляду на наведене позивач вважає, що такі копії документів не є доказами у розумінні положень частини другої статті 91 та статті 96 ГПК України, оскільки не засвідчені належним чином;
- подані відповідачем документи, зокрема, оригінали договору про надання правової допомоги від 07.01.2025 № 02042025 та додатку до цього договору від 02.09.2026 № 6 суду не подані, договір та додаток до нього фактично підписані у сервісі "Вчасно", однак умови договору не передбачають такий спосіб його підписання. Крім того, електронна печатка на договір не накладена, а тому позивач вважає, що ці документи не можуть бути належними та достовірними доказами на підтвердження факту наявності договірних відносин між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Менторс";
- подання документів з позначкою "Адвокатська таємниця" без письмової згоди клієнта на розкриття такої інформації порушує вимоги статті 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"
- заявлений відповідачем розмір витрат є необґрунтовано завищеним та непропорційним до предмета спору і складності справи.
36. Колегія суддів у вирішенні заяви відповідача звертається до позиції, яка викладена у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, зокрема, що при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
37. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
38. Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
39. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
40. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
41. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
42. Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
43. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
44. В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
45. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам означених вище статей ГПК України, є належними і допустимими.
46. Суд також враховує, що ФОП Ковшаревим О. О., у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк, подані докази на підтвердження понесення витрат. Верховний Суд також відзначає дати поданих документів, їх сутність і можливість складання, як первинних документів.
47. У матеріалах справи містяться, зокрема:
- копія договору про надання правничої допомоги № 25/0107-1 від 07.01.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Менторс" в особі керуючого партнера Серебрянікова В. Є., та фізичною особою Ковшаревим Олексієм Олександровичем (відповідачем у цій справі). Предметом договору є представництво інтересів клієнта у межах справи №922/4214/24 за позовом ФОП Дедюлі О. Л. до Ковшарева О. О. про припинення порушення прав інтелектуальної власності та стягнення 242 000,00 грн (пункт 1.2 договору). Обсяг правничої допомоги обмежується видами, визначеними у додатках до договору, а розмір і порядок сплати гонорару за кожен вид допомоги встановлюються сторонами окремо у відповідному додатку (пункти 1.3, 4.2 договору);
- зміни до договору, укладені 04.06.2026 згідно з якими пункт 5.3 договору викладений у новій редакції, зокрема: строк його дії продовжено до 31.01.2027 включно, із поширенням цих змін на відносини сторін, що виникли з 31.01.2026 (тобто з моменту закінчення початкового строку дії договору). Інші умови договору, зокрема погоджений розмір гонорару, змінами не зачіпалися;
- додаток № 6 до договору, укладений 02.09.2026, у якому, зокрема, сторони визначили обсяг правничої допомоги правничої допомоги на представництво інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції (Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду) в межах оскарження: рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025, його додаткового рішення від 27.10.2025, а також постанов Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 та додаткової постанови суду апеляційної інстанції від 06.08.2026 у справі № 922/4214/24 (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 додатку № 6);
- у Додатку № 6 сторони також погодили, що на пункту 4.2 Договору, розмір гонорару Об`єднання складає 800,00 дол. США - у частині виконання підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Додатку № 6. У разі, якщо еквівалент гонорару визначений Сторонами в іноземній валюті гонорар підлягає сплаті Клієнтом у національній валюті України за курсом, що встановлений Національним банком України станом на дату складання Об`єднанням рахунка на оплату (пункт 3.2 додатку). Сторони підтверджують, що розмір гонорару розрахований з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвокатів Об`єднання, фінансового стану Клієнта та інших обставин. Клієнт погоджується, що Розмір гонорару є розумним та враховує орієнтовний час, що буде витрачений Об`єднанням на надання правничої допомоги Клієнтові (пункт 4.2 додатку);
- копію акта наданих послуг від 03.11.2026 № 25/0107-1/3, де сторони погодили послуги з правничої допомоги у справі № 922/4214/24 на стадії касаційного перегляду у Касаційному господарському суді, які становлять 35 564,24 грн;
- копію звіту про надану правничу допомогу від 03.11.2026 № 25/0107-1/3, який містить зміст наданих послуг, інформацію щодо виконавця означених послуг та кількість витраченого виконавцем часу;
- копію виписки по рахунку Адвокатського об`єднання "Менторс" про оплату Ковшаревим О. О. на користь об`єднання 35 564,24 грн за правничу допомогу за договором вiд 07.01.2025 № 25/0107-1 на підставі рахунку № 25/0107-1/8, без ПДВ.
48. Матеріалами справи підтверджується, що у суді касаційної інстанції інтереси ФОП Ковшарева О. О. від Адвокатського об`єднання "Менторс" представляв адвокат Артур Сварич на підставі ордеру на ведення справ Клієнта (Ковшарева О. О.) від 04.09.2026 № 2300759.
49. Відповідно до акта наданих послуг від 03.11.2026 № 25/0107-1/3 та звіту про надану правничу допомогу від 03.11.2026 № 25/0107-1/3, підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням "Менторс" та прийняття Ковшаревим О. О. послуг з правничої допомоги у судовій справі № 922/4214/24 на стадії касаційного перегляду. Зокрема, звітом про надану правничу допомогу від 03.11.2026 № 25/0107-1/3 підтверджено факт надання Адвокатським об`єднанням таких послуг з правничої допомоги у судовій справі 922/4214/24 у суді касаційної інстанції: підготовка додатку до договору про надання правничої допомоги (касація) та рахунку на оплату; підписання документів та відправлення клієнтові; аналіз касаційних скарг адвоката Моргуна А. О. від 07.08.2026 (58 сторінок); від 10.08.2026 (37 сторінок), від 14.08.2026 (44 сторінки); підготовка відзиву на усі три касаційні скарги; доопрацювання відзиву на усі три касаційні скарги; відправлення відзиву іншому учаснику справи і до суду через ЄСІКС; підготовка до судового засідання, складання тез відповідей на можливі питання Суду; представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - з урахуванням проїзду до суду, завчасного прибуття до суду, очікування судового засідання та участь в судовому засіданні; підготовка проєктів акта та звіту про надання правничої допомоги; підготовка проєкту заяви про ухвалення додаткового рішення.
50. У матеріалах справи міститься, зокрема, відзив ФОП Ковшарева О. О. на касаційні скарги позивача, підписаний представником відповідача (адвокатом Сваричем Артуром Анатолійовичем), у якому останній заперечував проти доводів скаржника та просив касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з правильним застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
51. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Заявником на обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:
"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)";
"133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку";
"147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
52. За висновками Верховного Суду які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
53. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
54. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
55. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
56. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
57. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
58. У вирішенні заяви ФОП Ковшарева О. О., з урахуванням заперечень позивача, колегія суддів враховує, що у пункті 5.44. постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
59. Суд також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19).
60. Так, виходячи з критерію необхідності, розумності та виправданості розміру витрат на правову допомогу, понесених відповідачами, Верховний Суд, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшов висновку про часткове задоволення заяви ФОП Ковшарева О. О., з огляду на таке.
61. У розгляді заяви відповідача Суд, зокрема, враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потребувалося адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
62. У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
63. Суд враховує заперечення ФОП Дедюлі О. Л. та зазначає, що включення відповідачем до витрат на професійну правничу допомогу вартості таких послуг, як підготовка додатку до договору про надання правничої допомоги (касація) та рахунку на оплату, а також підписання документів та відправлення їх клієнтові, у т.ч. і послуги з підготовки проєктів акта та звіту про надання правничої допомоги не є тотожними наданню послуг з професійної правничої допомоги у справі, оскільки вони спрямовані, виключно, на інтереси заявника та Адвокатського об`єднання і не мають характеру необхідних. Суд також враховує, що відповідач просить стягнути витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Однак ,заява сторони про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
64. Отже, ураховуючи наведені вище критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, а також фактичні обставини цієї справи, співрозмірність до предмета спору, результату касаційного перегляду (залишення оскаржуваних судових рішень без змін), свідчить про те, що розмір визначеного між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням гонорару не є співрозмірним та таким, що не у повній мірі відповідає принципам справедливості, розумності і реальності їх розміру. Тобто не має характеру співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, наданих у суді касаційної інстанції у справі № 922/4214/24.
65. Крім того Суд зауважує, що такі послуги, як аналіз касаційних скарг адвоката Моргуна А. О., а також доопрацювання відзиву на усі три касаційні скарги і відправлення відзиву іншому учаснику справи та до суду, з огляду на їх характер є складовими з підготовки відзиву.
66. Суд також враховує, що зміст поданого адвокатом Артуром Сваричем в інтересах ФОП Ковшарева О. О. відзиву на касаційну скаргу не свідчить, що під час його підготовки адвокатом здійснювалося комплексне та всестороннє вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду. Колегія суддів враховує, що під час розгляду цієї справи в судах попередніх інстанцій позиція відповідача не змінювалася, а інтереси позивача в усіх інстанціях представляло Адвокатське об`єднання "Менторс", у т.ч. і адвокат Артур Сварич. Отже, правова позиція відповідача вже була сформована до касаційного розгляду справи, водночас доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду відповідачем не надано та з матеріалів справи не вбачається. Зміст поданого відзиву на касаційні скарги є аналогічним за своїм змістом відзиву на апеляційні скарги позивача, які подавалися до суду апеляційної інстанції.
67. Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ФОП Ковшаревим О. О. на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, крізь призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, із урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, а також беручи до уваги критерії необхідності, розумності, справедливості розміру таких витрат, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшла висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 35 564,24 грн на користь відповідача та покладення на позивача розумну суму судових витрат у розмірі 15 000,00 грн. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на позивача.
68. Разом із тим, Суд не вбачає необхідності надання відповіді на інші доводи позивача, які викладені у запереченнях на заяву та зазначає, що означені доводи вже були предметом оцінки Суду під час розгляду касаційних скарг позивача на ухвалені у цій справі додаткові судові рішення і за результатами касаційного перегляду такі доводи визнані судом необґрунтованими.
Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4214 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.
3. У задоволенні іншої частини заяви Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова