КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
------------------------------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2021 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2021 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України та закрито провадження.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувачена ОСОБА_6 добровільно, до початку судового розгляду, у період з31.05.2021 по 14.06.2021року пройшла лікування у «Клініка імені ОСОБА_8 » із діагнозом «Наркоманія. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Епізодичне вживання», що підтверджується довідкою від29.06.2021 №351, тобто добровільно пройшла курс лікування від наркоманії та не мала на меті ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок. При цьому, обвинувачена підтвердила в суді обставини незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялась та погодилась із звільненням її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави.
Заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною через неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема зазначає, що суд не встановив чи страждала ОСОБА_6 на наркоманію, тобто чи був психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу внаслідок його систематичного вживання. Також суд не встановив чи перебувала ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога до вчинення кримінального правопорушення та звернення до лікувальної установи. Звертає увагу, що в довідці вказано про епізодичне вживання психостимуляторів, тоді як наркоманія це розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу внаслідок його систематичного вживання. Також звертає увагу, що обвинувачена звернулась майже через два місяці після вчинення правопорушення і за один місяць до ухвалення судом рішення.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Із змісту ч.4 ст.309 КК України вбачається, що звільненню від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 вказаної статті, підлягає особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.
Таким чином, обов`язковими умовами звільнення від відповідальності є:
добровільне звернення до лікувального закладу, незалежно від мети такого звернення;
початок лікування від наркоманії.
Як вбачається з довідки ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» № 351 від 29.06.2021 року, яка міститься в матеріалах справи ( а.с.19), ОСОБА_6 добровільно звернулась та в період з 31.05.2021 по 14.06.2021 пройшла курс лікування з діагнозом: «Наркоманія: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів, епізодичне вживання».
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що звернення ОСОБА_6 до лікувального закладу не було добровільним є безпідставним, оскільки будь-яких фактичних даних, які свідчили про те, що ОСОБА_6 вимушено звернувся до лікувального закладу в матеріалах справи немає.
Неможливо погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що суд не перевірив належним чином чи страждала ОСОБА_6 на наркоманію та чи дійсно потребувала лікування, оскільки вирішення вказаних питань відноситься до компетенції лікарів, які здійснюють лікування він наркоманії.
Достовірність наданої ОСОБА_6 довідки про проходження нею лікування в ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» з діагнозом наркоманія не викликає сумнівів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що положення ч.4 ст.309 КК України не обмежують коло осіб, які можуть звернутись до лікувального закладу і розпочати лікування від наркоманії, лише наркотично залежними.
На думку колегії суддів, будь-які особи, які відчувають потребу у такому лікуванні, мають право звернутись до лікувального закладу та розпочати лікування від наркоманії незалежно від того, чи підтверджується їх наркозалежність відповідними медичними висновками та перебуванням на обліку у лікаря-нарколога.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування за апеляційною скаргою прокурора відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2021 року, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України та закрито провадження, без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
