ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про відмову в задоволенні відводу
м. Київ
19.10.2021Справа №910/10279/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши без виклику сторін в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" про відвід судді Босого В.П. від розгляду справи №910/10279/21,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва у складі судді Босого В.П. перебуває справа №910/10279/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" про розірвання договору оренди та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" до Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро" про усунення перешкод у користуванні приміщеннями, зобов`язання повернути майно та стягнення 5 613 000,00 грн.
Чергове підготовче засідання по справі №910/10279/21 було призначено на 06.10.2020.
20.09.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" до суду подано заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд прийняти відмову від зустрічного позову в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. та постановити ухвалу про закриття провадження в цій частині.
В підготовчому судовому засіданні 06.10.2021 представник позивача за зустрічним позовом підтримала подану заяву про відмову від частини позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" від зустрічних позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., про що було постановлено протокольну ухвалу суду.
Підготовче засідання 06.10.2021 було відкладено на 20.10.2021 у зв`язку з клопотання позивача за зустрічним позовом про надання можливості заявити відвід складу суду.
Після судового засідання в порядку письмового провадження судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі №910/10279/21 в частині вимог, від яких позивач за зустрічним позовом відмовився та відома згідно протокольної ухвали суду від 06.10.2021 була прийнята судом.
12.10.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" до канцелярії суду подано заяву про відвід судді Босого В.П. від розгляду справи №910/10279/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" відвід судді Босому В.П. від розгляду справи №910/10279/21, у зв`язку з чим заяву про відвід передано уповноваженій особі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 справу №910/10279/21 передано судді Бойко Р.В. для розгляду поданої заяви про відвід судді Босого В.П. від розгляду справи №910/10279/21.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись приписами ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" та вирішити питання про відвід без повідомлення учасників справи, тобто, у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" про відвід судді Босого В.П. від розгляду справи №910/10279/21, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дослідивши необхідні докази для її розгляду, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Заява про відвід судді Босого В.П. мотивована тим, що суддя виявив свою упереджену поведінку під час здійснення підготовчого провадження у справі №910/10279/21, яка виражається у відмові в задоволенні численних клопотань позивача за зустрічним позовом, а також вирішив питання про прийняття відмови від частини зустрічних позовних вимог протокольною ухвалою суду, без оформлення ухвали як окремого процесуального документу.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України та мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається із матеріалів справи та звукозапису судового засідання питання прийняття відмови позивача за зустрічним позовом було прийнято судом шляхом постановлення протокольної ухвали, а 06.10.2021 - після судового засідання в порядку письмового провадження постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог, від яких позивач за зустрічним позовом відмовився та відмова була прийнята судом.
В матеріалах справи міститься апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2021, зміст якої де-факто повторює зміст порушень, які, на думку заявника, мали місце, та є тотожні тим, що викладені в заяві про відвід.
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" ініціювало одночасно заяву про відвід судді Босого В.П. та апеляційну скаргу на відповідну ухвалу, в якій хоч і в різних аспектах, проте описує однакові порушення, які, на думку заявника, мали місце при вирішенні питання про прийняття відмови від позову 06.10.2021.
Враховуючи суть апеляційного провадження, тотожність доводів заяви про відвід та апеляційної скарги, а також неможливість оскарження ухвали, постановленої за наслідком вирішення заяви про відвів, суд позбавлений можливості надати оцінку законності дій при вирішенні судом заяви про часткову відмову від зустрічного позову, оскільки наведене має бути предметом апеляційного розгляду.
Питання вирішення інших клопотань в межах розгляду справи судом зводиться до не наведення судом мотивів їх відхилення.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
В даному випадку мова йде про мотивування протокольної ухвали суду, в той час як процесуальний кодекс з одного боку не визначає порядку наведення такого мотивування, а з іншого діє норма щодо мотивування всіх судових рішень, до яких беззаперечно відноситься і протокольна ухвала суду.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи викладене, у суду наявна дискреція щодо мотивування протокольної ухвали шляхом а) усно шляхом наведення в судовому засіданні основних мотивів/тез такого судового рішення, б) письмово шляхом наведення в судовому рішенні за наслідком вирішення спору мотивів всіх чи основних протокольних ухвал в залежності від обставин справи.
Приймаючи до уваги різноманітність питань, які можуть вирішуватися судом шляхом постановлення протокольної ухвали (від оголошення перерви до відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі тощо), суд самостійно визначає межі необхідного належного мотивування своїх дій, а представники учасників судового процесу не позбавлені можливості (у разі нерозуміння мотивів протокольної ухвали) перепитувати у суду такі мотиви.
В даному випадку, усні протокольні ухвали можуть роз`яснюватись відповідно до усних клопотань про роз`яснення їх змісту з дотриманням добросовісної реалізації учасниками судового процесу власних прав та уникнення судом надмірного формалізму з цього питання.
Із звукозапису судового засідання від 06.10.2021 вбачається, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" не перепитувала у суду мотивів відповідних протокольних ухвал від 06.10.2021, якщо дійсно існувало нерозуміння їх мотивів, а після їх проголошення в недопустимій процесуальній формі та тоні почала надавати оцінку діям суду із твердженнями про їх незаконність, за що головуючим суддею обґрунтовано оголошено попередження за порушення порядку ведення судового засідання. Після чого представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" заявила клопотання про перерву для підготовки відводу, яке було задоволено судом.
З урахуванням викладеного, судом не встановлено обставин, які б слугували підставою для відведення судді Босого В.П. від розгляду даної справи, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 131, 135, 234, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" про відвід судді Босого В.П. від розгляду справи №910/10279/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (19.10.2021) та не підлягає оскарженню.
Суддя Р.В. Бойко
