Ухвала
10 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 172/410/21
провадження № 61-17842ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 10 червня 2019 року № 22035000130607 в розмірі 103 300,46 грн.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором від 10 червня 2019 року № 22035000130607 в сумі 79 864,46 грн, яка складається із: залишку простроченого кредиту - 74 400 грн; залишку прострочених відсотків - 5 464,46 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Банк Кредит Дніпро» залишено без задоволення, а рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року - без змін.
29 жовтня 2021 року АТ «Банк Кредит Дніпро» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить змінити рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року, стягнувши із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором від 10 червня 2019 року № 22035000130607 в сумі 103 300,46 грн, яка складається із: залишку простроченого кредиту - 74 400 грн; залишку прострочених відсотків - 54 64,46 грн; суми прострочених комісій - 23 436 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.
Ціна позову в цій справі становить 103 300,46 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень АТ «Банк Кредит Дніпро» вказало, що суди не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 333/3246/15-ц,
від 20 травня 2020 року у справі 361/4562/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 617/1552/15-ц, від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19, від 22 липня 2021 року у справі № 405/4719/16-ц, від 18 серпня 2021 року у справі № 761/25669/15-ц, від 10 вересня 2021 року у справі № 283/767/16-ц.
АТ «Банк Кредит Дніпро» також зазначило, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки законодавство, що регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика з питання можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям у 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» судова практика змінилася. Тому суди першої та апеляційної інстанції приймають різні рішення у справах, що регулюють одні й ті самі правовідносини щодо споживчого кредитування. Суди протилежно трактують можливість встановлення в кредитному договорі комісії за обслуговування кредиту. З такими доводами погодилася колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу № 496/3134/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вказана справа була прийнята до розгляду ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року.
Аргументи касаційної скарги свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції, тому, не дивлячись на те, що справа є малозначною, оскаржувані в ній судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.
Витребувати з Васильківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 172/410/21 за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 грудня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко
