УХВАЛА
Єдиний унікальний номер справи 757/24445/21-ц Номер провадження 22-ц/824/12713/2021Головуючий у суді першої інстанції І.В. ЛитвиноваДоповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач17 листопада 2021 року місто Київ
Номер справи 757/24445/21-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),
суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
секретар судового засідання: Сіра Ю.М.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання ОСОБА_3 , подане представником ОСОБА_5 , про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та про внесення змін до запису про батька дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства та про внесення змін до запису про батька дитини. Визнано ОСОБА_1 батьком малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано ОСОБА_2 звернутися до компетентних органів та здійснити всі необхідні дії для внесення змін до усіх документів дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які видані на території Сполучених Штатів Америки та України, зокрема, але не виключно свідоцтва про народження дитини, паспортних документів дитини, направлених на зміну прізвища дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 » та внесення відомостей про батька ОСОБА_1 , громадянина Сполучених Штатів Америки, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилався на те, що вказане рішення суду порушує його права, свободи та законні інтереси та є таким, що ухвалене без належного дослідження обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказував, що оскаржуване рішення стосується його особистих немайнових прав, законних інтересів та батьківських обов`язків щодо малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який насправді є саме його сином.
У поданій апеляційній скарзі заявник зазначив, що дізнався про оскаржуване рішення лише у липні 2021 року, коли ОСОБА_2 подала його копію до Верховного Суду Каліфорнії, де розглядається справа за його позовом про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначення його місця проживання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
19 серпня 2021 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні апеляційної інстанції від 06.10.2021 суду представником ОСОБА_3 - ОСОБА_6 було подано клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
Дане клопотання представник заявника обґрунтовував тим, що документ, наданий позивачем суду першої інстанції на підтвердження свого батьківства відносно малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може вважатися висновком експерта в розумінні законодавства України, оскільки викликає сумніви у його справжності.
Вказував, що єдиним достовірним дослідженням, що може підтвердити або спростувати факт біологічного батьківства позивача щодо ОСОБА_7 є судова молекулярно-генетична експертиза. А тому, враховуючи той факт, що заявник реалізовує своє право на доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своєї апеляційної скарги, він змушений просити суд призначити у справі на стадії апеляційного провадження судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, та на вирішення якої поставити питання: «Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?». Крім того, просив суд зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
При цьому, 15.11.2021 на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшло уточнене клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, у відповідності до вимог якого представник остаточно просила апеляційний суд на вирішення вказаної експертизи поставити питання: «1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? 2. Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?».
Обґрунтовуючи вказане клопотання, окрім обставин, що були викладені у клопотанні, поданому 06.10.2021, представник заявника посилався на те, що існує необхідність проведення такої експертизи для підтвердження чи спростування факту біологічного батьківства щодо дитини як позивача, так і заявника, адже від висновку такої експертизи фактично залежить наявність чи відсутність підстав для закриття апеляційного провадження або розгляду справи по суті спору.
Представники особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали дане клопотання та просили апеляційний суд про його задоволення.
У судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також представник відповідача - ОСОБА_17 проти задоволення вказаного клопотання та призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи заперечували та просили відмовити у його задоволенні.
Крім того, 16.11.2021 на адресу суду від представника позивача - ОСОБА_22 надійшли письмові заперечення на клопотання ОСОБА_3 про призначення у справі експертизи, у яких представник посилався, зокрема, на пропуск заявником процесуального строку для подачі такого клопотання.
Вислухавши думку учасників справи, а також представників особи, якою подано апеляційну скаргу, суд вважає, що подане представником ОСОБА_3 клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною другою вищевказаної норми передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами першою та другою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту поданої ОСОБА_3 апеляційної скарги убачається, що останній вказує на те, що оскаржуваним рішенням у даній справі вирішено питання про його права, свободи та законні інтереси, оскільки ухваленим судом першої інстанції рішенням встановлено батьківство позивача відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином заявника. Вказував, що протягом деякого періоду до та після його народження він проживав із відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вважав його своїм сином та піклувався про нього. Ухвалене у справі судове рішення порушує права заявника на збереження його зв`язків із сином.
Так, частиною третьою статті 352 ЦПК України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
Положеннями частини першої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи, зокрема, мають право подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Оскільки після відкриття у даній справі апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 останній на підставі ч.3 ст.352 ЦПК України набув право користуватися процесуальними правами учасників справи, то відповідно він не позбавлений права заявити апеляційному суду клопотання про призначення у справі судової експертизи.
За правилами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 1 статті 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, підстави проведення експертизи, питання з яких експерт має надати висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Так, згідно положень частини другої статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
У розумінні статті 128 СК України та пункту 9 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, зокрема висновки судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05,§ 34,від 07 травня 2009 року).
Відповідно до вимог частини сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до абзацу 12 частини другої пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.
Отже законодавець визначає, що обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.
Убачається, що у матеріалах справи відсутній будь-який висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, який відповідав би вимогам, визначеним статтею 102 ЦПК України. При цьому, належність та допустимість наявного у матеріалах справи результату дослідження на аналіз ДНК на батьківство позивача оспорюється заявником у поданій апеляційній скарзі.
Відтак, з урахуванням наведених вище обставин та норм процесуального права, а також, враховуючу ту обставину, що під час апеляційного розгляду даної справи апеляційному суду першочергово слід з`ясувати чи було вирішено судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника - ОСОБА_3 , який вважає себе батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого представником останнього клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
При цьому, ураховуючи, предмет спору, характер спірних правовідносин, зокрема, що обставина встановлення біологічного батьківства, яка може бути підтверджена експертизою є істотною і її з`ясування обов`язкове для правильного вирішення справи, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Саме висновок такої експертизи є одним із доказів, що може засвідчити походження дитини від певної особи, а для з`ясування цих обставин, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідну обставину об`єктивно неможливо.
При цьому, убачаючи наявними підстави для призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, апеляційний суд виходить із наявності визначених статтею 103 ЦПК України умов для її призначення, а саме необхідності спеціальних знань у галузі молекулярної генетики, а також відсутності у справі відповідного висновку із цих самих питань.
Таким чином, для об`єктивного з`ясування обставин справи, виконання вимог цивільно-процесуального законодавства щодо повноти та всебічності дослідження доказів по справі, перевірки доводів апеляційної скарги щодо вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 , подане його представником клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи підлягає частковому задоволенню судом.
При цьому, відповідно до вимог частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Згідно положень частин першої та третьої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_3 у частині доручення проведення судової експертизи запропонованій ним експертній установі та вважає за можливе та доцільне визначити іншу експертну установу - Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи (04141, м.Київ, вул.Докучаєвська, 4), попередивши експертів (експерта) про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, якої доручає проведення зазначеної експертизи.
Реалізуючи надане суду у частині четвертій статті 103 ЦПК України право визначення питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, колегія суддів з урахуванням конкретних обставин справи, а також запропонованого у клопотання про призначення експертизи переліку питань, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, вважає, що на вирішення експертів слід поставити наступні питання:
1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
2. Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
Крім того, згідно з пунктом 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне оплату за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи покласти на ОСОБА_3 .
Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити сторонам та ОСОБА_3 , що відповідно до вимог статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи або ОСОБА_3 від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, на час проведення експертизи.
З огляду на викладене та враховуючи, що для проведення експертизи потрібен час, суд вважає за необхідне провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103, 104, 252, 253 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити частково.
Призначити в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та про внесення змін до запису про батька дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (04141, м.Київ, вул.Докучаєвська, 4).
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
2. Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов`язків.
Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_3 .
Для проведення експертизи направити копію ухвали суду в експертну установу.
Зобов`язати ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з`явитися для проведення експертизи до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (04141, м.Київ, вул.Докучаєвська, 4) у визначений експертами час, зокрема, і для відібрання зразків біологічного матеріалу, маючи при собі документи, що посвідчують їх особи.
Роз`яснити, що у разі ухилення учасника справи та особи, що подала апеляційну скаргу від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Експертизу провести в мінімально можливий строк відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України.
Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повна ухвала складена 18.11.2021.
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна
