Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/5476/19 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді суддів:Парінова А.Б., Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Соснівського районного суду міста Черкаси звернувся позовом ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 41 від 12 грудня 2018 року Комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Черкаської міської ради, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах.
17.12.2020 на підставі ухвали Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2020 р. у зв`язку з задоволенням заяви ОСОБА_1 для розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду за підсудністю направлено вказану справу №712/5476/19
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що із 28.08.2018 року позивача, як інваліда війни ІІ групи, складом сім`ї три особи, зараховано на квартирний облік за місцем проживання та включено в чергу осіб, які мають право на позачергове отримання житла серед інвалідів війни, за №113. У листопаді 2018 року позивач, як інвалід війни ІІ групи, звернувся до Комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідача із письмовою заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214. Відповідач рішенням відмовив у виплаті такої грошової компенсації без урахування факту невидачі житла позивачу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Виконавчий комітет Черкаської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що комісія приймає рішення про відмову у призначенні грошової компенсації заявнику, якщо вже йому надавалося житло, при цьому, словосполучення надавалося житло не містить відсилки на те, що це житло має надаватися саме члену сімї особи, яка загинула та особі з інвалідністю І-ІІ групи із числа учасників бойових дій на території інших держав. Вказана відсилка стосується лише виплати компенсації. Спірним рішенням Комісія відмовила позивачу у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення в зв`язку із тим, що йому вже надавалося житло, як особі, яка брала участь у бойових діях на території інших держав.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року прийнято до провадження судді справу №712/5476/19.
Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладені у відзиві обставини, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 1 лютого 1985 року до 1 серпня 1986 року перебував у діючій армії та брав безпосередню участь у бойових діях під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан. У квітні 1986 року поранений, у зв`язку з чим йому встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 12.09.2000 №33/2.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м.Черкаси від 12 грудня 1995 року №563 на підставі подання житлової комісії при комітеті ветеранів в Афганістані про надання вільних квартир позивачу надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 для сім`ї з чотирьох осіб: позивач, дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_4 .
Згідно з свідоцтвом від 14 червня 2005 року № НОМЕР_1 про право власності вказана вище квартира приватизована позивачем та членами його сім`ї в рівних частках. 23 квітня 2011 року позивач відповідно до договору дарування подарував свою частку в розмірі 1/4 синам.
29 листопада 2016 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач та ОСОБА_5 мають спільну дитину - ОСОБА_6
5 червня 2018 року позивачу відповідно до довідки серія 12 ААБ №124207 Обласної МСЕК №1 м.Черкаси встановлено другу групу інвалідності безтерміново в зв`язку з пораненням, отриманим при виконанні інтернаціонального обов`язку.
Довідкою від 31.01.2019 року підтверджується, що позивач відповідно до рішення відповідача від 28 серпня 2018 року №726 включений до списку позачерговиків серед осіб з інвалідністю внаслідок війни та перебуває за місцем проживання на квартирному обліку як сім`я з трьох осіб: він, дружина - 1986 року народження, дочка - 2005 року народження. У списку позачерговиків позивач має порядковий №93.
Відповідно до Акта обстеження матеріально-побутових умов деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей та потребують поліпшення житлових умов від 5 грудня 2018 року позивач та члени його сім`ї ( ОСОБА_5 - дружина та ОСОБА_6 - дочка) проживають в двокімнатній квартирі, житловою площею 28 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Власником квартири є ОСОБА_7 . Висновок комісії: позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №214 потребує надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на підставі прийняла рішення від 12 грудня 2018 року №41 про відмову позивачу - особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни з числа учасників бойових дій на території інших держав у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення в зв`язку з тим, що йому вже надавалося житло, як особі, яка брала участь в бойових діях на території інших держав.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні грошової компенсації незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є учасником бойових дій на території інших держав (Демократична Республіка Афганістан), який став особою з інвалідністю внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з перебуванням у цій державі. Суд першої інстанції врахував, що позивачу надане житло на підставі рішення житлової комісії при комітеті ветеранів війни в Афганістані рішенням виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси від 12 грудня 1995 року до часу реєстрації другого шлюбу, за рахунок чого його у подальшому поставлено повторно на квартирний облік, але за іншою правовою підставою. Інвалідність ІІ групи позивачу встановлена 5 червня 2018 року та його взято за цією підставою на квартирний облік 28.08.2018 р. Відповідно, йому не надавалось житло та не виплачувалась грошова компенсація як члену сім`ї загиблого та особі з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення прийняте за відсутності правових підстав, є протиправним і підлягає скасуванню.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
В силу пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (Закон №3551-ХІІ) визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей" затверджені:
- Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (Порядок та умови надання субвенції №214);
- Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (Порядок виплати грошової компенсації №214).
Згідно пункту 1 Порядку виплати грошової компенсації №214 цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку виплати грошової компенсації №214 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, визначені пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням в інших державах, які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
Грошова компенсація членам сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, учасника бойових дій на території інших держав або особам з інвалідністю виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік і з урахуванням категорії отримувача грошової компенсації для членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю - групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов.
За приписами пунктів 7, 10-12 Порядку виплати грошової компенсації №214 заява про призначення грошової компенсації подається членом сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особою з інвалідністю (далі - заявник) або його (її) законним представником чи уповноваженою особою до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення) особисто.
Орган соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочі дні (у випадку, визначеному в пункті 22 цього Порядку, - не пізніше ніж через 10 робочих днів) вносить комісії подання про виплату грошової компенсації.
Комісія протягом п`яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті та в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової компенсації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 № 214» змінено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей. Змінено та доповнено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (вказані зміни набули чинності 6 травня 2020 року).
Так, відповідно до пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації до повноважень комісії належить: перевірка наявності в особи статусу члена сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та статусу особи з інвалідністю; визначення категорії особи як члена сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; перевірка складу сім`ї особи з інвалідністю; перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік (в тому числі про включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень - для осіб з інвалідністю) членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членів її сім`ї (для малолітніх за наявності); перевірка факту спільного або окремого проживання членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які мають право на грошову компенсацію; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у складі сім`ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла тощо); визначення розміру грошової компенсації; перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно чи права власності на нерухоме майно членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю, а також всіх членів сім`ї, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації; перевірка факту надання раніше одержувачу грошової компенсації або членам його сім`ї житла або виплати грошової компенсації за рахунок бюджетних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій та згідно з довідкою серії 12 ААБ №124207 Обласної МСЕК №1 м.Черкаси від 05.06.2018 р. йому встановлено другу групу інвалідності безтерміново в зв`язку з пораненням, отриманим при виконанні інтернаціонального обов`язку.
Також відповідно до довідки від 31.01.2019 р. рішенням відповідача від 28 серпня 2018 року №726 позивач включений до списку позачерговиків серед осіб з інвалідністю внаслідок війни та перебуває за місцем проживання на квартирному обліку як сім`я з трьох осіб, у позачерговому списку інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців за №93.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що рішенням виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси від 12 грудня 1995 року №563 на підставі подання житлової комісії при комітеті ветеранів війни в Афганістані позивачу було надано трикімнатну квартиру.
Згідно свідоцтва про право власності від 14 червня 2005 року вказана вище квартира приватизована ОСОБА_1 та членами його сім`ї.
Матеріали справи свідчать, що у зв`язку із тим, що позивачу вже надавалося житло, як особі, яка брала участь в бойових діях на території інших держав, Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення прийняла оскаржуване рішення від 12 грудня 2018 року №41 про відмову позивачу - особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни з числа учасників бойових дій на території інших держав у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Так, відповідно до п.15 Порядку №214 Комісія приймає рішення про відмову в призначенні грошової компенсації заявнику у разі коли:
1) загиблий не належав до осіб, статус яким установлено відповідно до п.2, 13-15 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
2) особа з інвалідністю не належить до осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, одержала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що пов`язані з перебуванням у таких державах;
3) заявник не належить до членів сім`ї загиблого, визначених у п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
4) заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням вимоги, визначеної п.9 цього Порядку;
5) категорія заявника як члена сім`ї загиблого є нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член сім`ї загиблого, в разі одночасного подання ними заяви про отримання грошової компенсації;
6) категорія заявника як члена сім`ї загиблого є нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член його сім`ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сім`ї загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі та мають першочергове право на таку виплату;
7) заявнику вже надавалось житло або вже виплачувалась грошова компенсація як члену сім`ї загиблого та особі з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав.
Проаналізувавши вимоги п. 6, пп. 7 п. 15 Порядку колегія суддів дійшла висновку, що Комісія може прийняти рішення про відмову у призначенні грошової компенсації у двох випадках, а саме: 1) заявнику вже надавалось житло; 2) заявнику вже виплачувалась грошова допомога.
З наведеного слідує, що що відмова у призначенні грошової допомоги може бути як у першому, так і в другому випадку.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що оскільки позивачу раніше надавалося житло як особі, яка брала участь у бойових діях на території інших держав то Комісія відповідача правомірно відмовила у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивачу не надавалось житло та не виплачувалась грошова компенсація саме як особі з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, оскільки йому вже надавалося таке житло як особі, яка брала участь в бойових діях на території інших держав. Повторне забезпечення житлом учасників бойових дій чинним законодавством не передбачено.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для задоволення, колегія суддів дійшла висновку про помилковість твердження суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Приписами статей 9, 77 КАС України врегульовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено суду правомірність своїх дій.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права. Натомість, встановлені під час апеляційного розгляду обставини справи та норми чинного законодавства у сукупності та взаємозв`язку свідчать про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність правових підстав для її задоволення.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 242, 308, 310, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан
