ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №320/2083/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова А.Б.,
Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук Світлани Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук Світлани Анатоліївни та просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.10.2019 з індексним номером 49009071 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію про право власності №33526434 від 01.10.2019 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1929570632249.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук Світлани Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 1 816,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позовну заяву повернуто, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано судом першої інстанції необґрунтованим.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач вказує, що довідка Пенсійного фонду України від 04.03.2021 №317 є належним доказом, що підтверджує факт відсутності доходів у позивача, отже суд першої інстанції мав застосувати приписи п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
ОСОБА_1 наголошує на наявність подібних висновків Верховного суду у справах №761/37888/15-ц та №761/12145/17/17.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання частин 3 та 5 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
На виконання п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач подала на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху та зазначила, що за 2020 рік вона не отримала доходів, отже є підстави для застосування приписів п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Також, ОСОБА_1 надала копію пенсійного посвідчення та довідку пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 04.03.2021 №317, в якій зазначено, що за зазначеними параметрами відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, в Реєстрі застрахованих осіб відсутні.
Позивач посилається на те, що подана довідка пенсійного органу форми ОК-7 є належним доказом її скрутного матеріального становища.
Втім колегія суддів зазначає, що довідка ОК-7 містить наступні дані: перелік страхувальників, які подавали відомості про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку; по кожному зі страхувальників за кожен місяць (починаючи з 2000 року): розмір заробітку, з якого сплачені страхові внески; кількість днів стажу; відмітку про сплату страхових внесків; відомості про спеціальний стаж (за наявності даних).
Отже, така не містить відомостей про доходи особи за певний період, а містить дані для обчислення та призначення страхових виплат пенсійним органом.
Натомість довідка про доходи фізичної особи за період податкового органу містить наступні параметри: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість прийняти копію пенсійного посвідчення та вказаної довідки пенсійного органу в якості доказів звільнення від сплати судового збору, оскільки доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу.
Щодо необхідності застосувати до даного питання правові висновки Верховного Суду у справах №761/37888/15-ц та №761/12145/17/17, колегія суддів зазначає, що позивач посилається на ухвали Верховного Суду, втім, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, суди обов`язково використовують правові висновки, сформовані лише у постановах. Крім того, з ухвали Верховного Суду від 02.08.2019 у справі №761/12145/17/17 вбачається, що стороною у справі на підтвердження відсутності доходів у певний період надано довідку саме податкового органу, а не пенсійного.
Колегія суддів зауважує, що до суду апеляційної інстанції позивач подала відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих видатків з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року від 26.10.2021 №562 та така була прийнята судом апеляційної інстанції та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 позивача звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки така містить достатньо інформації щодо доходів особи.
Керуючись ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального права повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , втім наголошує, що позивач не позбавлений права повторно звернутись із даним позовом до суду першої інстанції, подавши довідку податкового органу про доходи.
Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з`ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан