УХВАЛА
25 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6698/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Ярошенко В.І.
від 19.07.2021 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коваль Л.А., Кузнецов В.О., Чередко А.Є.
від 19.10.2021
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нікопольська міська рада в особі Відділу реєстрації нерухомого майна та реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців
про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" від 10.07.2016 № 1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що загальні збори були проведені з порушенням порядку їх скликання, зокрема позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", не був присутній 10.07.2016 на вказаних загальних зборах та не приймав участь у прийнятті спірного рішення; при прийнятті спірного рішення був відсутнім кворум.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 904/6698/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- доводи позивача про відсутність кворуму на оскаржуваних загальних зборах є недоведеними, оскільки наявні у матеріалах справи докази унеможливлюють встановлення загальної кількості власників житлових і нежитлових приміщень, розташованих у будинку, кожному з яких згідно з пунктом 9.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" належить по одному голосу незалежно від площі та кількості квартир, що перебувають в його власності. Тому встановлення наявності або відсутності кворуму за кількістю присутніх на зборах осіб є неможливим;
- в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту дотримання при скликанні загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" від 10.07.2016 порядку повідомлення членів об`єднання про проведення вказаних зборів, а саме - у письмовій формі під розпис або поштовим відправленням (рекомендованим листом);
- судом першої інстанції визнано порушення відповідачем вимог частини 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та пункту 9.4 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", яке полягає в неповідомленні позивача про проведення позачергових загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", що має наслідком порушення прав ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- крім того протокол № 1 від 10.07.2016, яким оформлено спірне рішення зборів співвласників, не відповідає вимогам частини 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки не містить повної інформації про документи, що підтверджують права власності на квартири або нежитлові приміщення, та взагалі не містить інформації про документи, що надають повноваження на голосування від імені співвласників (для представників);
- таким чином позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішень позачергових зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", оформлених протоколом № 1 від 10.07.2016, є обґрунтованими;
- водночас, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності;
- спірне рішення позачергових зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" було прийняте 10.07.2016. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на інформацію щодо оскаржуваних загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", яка була наведена у статті (мовою оригіналу) "Первомайская, 9: история одного председателя ОСМД" в газеті "Репортер" за 21.07.2016, № 52;
- з огляду на оприлюднення вказаної інформації у друкованому виданні, яке є засобом масової інформації, позивач міг довідатись про порушення свого права 21.07.2016. У зв`язку з цим з позовом до суду він мав звернутись не пізніше 21.07.2019;
- позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі 22.01.2021, тобто після спливу позовної давності;
- заяви про поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права позивачем подано не було.
Додатково судом апеляційної інстанції було зазначено, що:
- ОСОБА_1 через півтора роки після прийняття спірного рішення зборів співвласників - у лютому 2018 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1 від 10.07.2016;
- ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 182/934/18 провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
- ОСОБА_1 не погодився з вказаною ухвалою та оскаржував її в апеляційному та касаційному порядку, однак ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 182/934/18, залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.03.2020 та постановою Верховного Суду від 04.06.2020 у цій справі;
- з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся (09.12.2020) більше ніж через пів року після винесення судом касаційної інстанції постанови у справі № 182/934/18;
- клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивач не подавав;
- ОСОБА_1 зволікав з оскарженням спірного рішення не лише у зв`язку з розглядом справи № 182/934/18 та її подальшим закриттям у зв`язку з підвідомчістю позову господарським судам. Так, з позовною заявою до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області позивач звернувся у лютому 2018 року, тоді як спірне рішення прийнято 10.07.2016, а опубліковано 21.07.2016, тобто через півтора роки; підстав неможливості оскарження рішення протягом цього строку позивач не наводить. Також, після зазначення судом касаційної інстанції у постанові від 04.06.2020 правильної підвідомчості спору під час розгляду справи № 182/934/18, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду лише у грудні 2020, тобто через пів року, при цьому жодних поважних підстав подання позову з таким проміжком часу позивач не наводить;
- з огляду на що, судом апеляційної інстанції не встановлено і позивачем не доведено будь-яких обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України у контексті приписів статті 170 та частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, прийнявши заяву відповідача про застосування строків позовної давності саме у день ухвалення рішення, під час розгляду справи по суті, тобто після закінчення підготовчого провадження, чим позбавив сторону позивача процесуальної можливості подати клопотання про поновлення строку позовної давності, а відтак порушив право позивача на справедливий суд;
- відповідач не навів доказів неможливості подання такої заяви в межах підготовчого провадження і не клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку, а відтак його заява про застосування строків позовної давності під час розгляду справи по суті мала бути залишена без розгляду.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відзив відповідача мотивовано тим, що:
- частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що саме до винесення рішення сторона по справі має право заявити про застосування позовної давності і Цивільний кодекс України не містить застережень саме на якій стадії процесу повинна подаватись така заява;
- твердження скаржника щодо обов`язкового надсилання йому заяви про застосування позовної давності є хибними, оскільки стаття 170 Господарського процесуального кодексу України не містить такої умови;
- оскаржувані судові рішення ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
4. Позиція Верховного Суду
Як зазначалось вище, предметом дано спору є вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" від 10.07.2016 № 1.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій встановили таке:
- ОСОБА_1 є власником квартири у багатоквартирному будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- згідно з довідкою № 11777 від 24.01.2005 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" було зареєстровано 20.10.2004, керівником вказано ОСОБА_1 ;
- статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" було зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.10.2004 № 580/3;
- пунктом 9.4 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі та вручається кожному члену об`єднання під розпис або поштовим відправленням (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначаються порядок денний, дата та місце їх проведення;
- 10 липня 2016 року відбулись загальні збори членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протокол № 1 від 10.07.2016;
- згідно з протоколом № 1 від 10.07.2016: у зборах взяли участь 117 членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" зі 160, що становить 73%, тому збори вважаються правомочними приймати рішення; головою зборів обрано ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_3 , за що проголосували 114 осіб, проти - 1 особа, утримались - 2 особи;
- відповідно до протоколу № 1 від 10.07.2016 загальні збори відбулися з наступним порядком денним: 1. Затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" в новій редакції, за наслідками розгляду якого вирішили затвердити статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" в новій редакції. 2. Припинення повноважень попереднього правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", за наслідками розгляду якого вирішили припинити повноваження попереднього правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий". 3. Обрання нового складу правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" та голови правління, за наслідками розгляду якого вирішили обрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" у новому складі: ОСОБА_4 (голова правління), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . 4. Визначення особи, уповноваженої надати документи для проведення державної реєстрації змін, за наслідками розгляду якого вирішили уповноважити голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" ОСОБА_4 підготувати і надати відповідні документи для проведення державної реєстрації змін до державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Нікопольської міської ради;
- ОСОБА_1 не був присутній на спірних зборах та його не було повідомлено про проведення таких зборів;
- в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б дозволяли встановити площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , кількість співвласників багатоквартирного будинку та належні їм площі;
- також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту дотримання при скликанні загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" від 10.07.2016 порядку повідомлення членів об`єднання, у тому числі і позивача, про проведення вказаних зборів, а саме - у письмовій формі під розпис або поштовим відправленням (рекомендованим листом), як це передбачено частиною 4 статті 6, частиною 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктом 9.4 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий".
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що доводи позивача про відсутність кворуму на оскаржуваних загальних зборах є недоведеними, з огляду на неможливість суду за наявними у матеріалах справи доказів встановити наявність або відсутність кворуму за кількістю присутніх на зборах осіб.
У той же час, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, дійшли висновків про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для визнання незаконним та скасування рішень позачергових зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", оформлених протоколом від 10.07.2016 № 1, з огляду на порушення відповідачем вимог частини 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та пункту 9.4 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", яке полягає в неповідомленні позивача про проведення позачергових загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", що має наслідком порушення прав ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що наведені вище висновки судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються, тому не є предметом даного касаційного розгляду.
Водночас, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на пропуск позивачем позовної давності.
Такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі наступних встановлених обставин та висновків:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме, 19.07.2021, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності;
- рішення позачергових зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", яке оспорюється позивачем, було прийняте 10.07.2016;
- ОСОБА_1 , звертаючись з позовом у даній справі, в обґрунтування своїх вимог посилався на інформацію щодо оскаржуваних загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", яка була наведена у статті (мовою оригіналу) "Первомайская, 9: история одного председателя ОСМД" в газеті "Репортер" за 21.07.2016, № 52;
- з огляду на оприлюднення вказаної інформації у друкованому виданні, яке є засобом масової інформації, позивач міг довідатись про порушення свого права 21.07.2016. У зв`язку з цим з позовом до суду він мав звернутись не пізніше 21.07.2019;
- позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі 22.01.2021, тобто після спливу позовної давності та без заяви про поновлення строку позовної давності.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з наступного:
- не зважаючи на ті обставини, що позивач не подав клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, у суді першої інстанції позивач посилався на обставини розгляду справи № 182/934/18, та їм мала бути надана судом першої інстанції оцінка, як підставі поважності пропуску позовної давності;
- так, ОСОБА_1 через півтора роки після прийняття спірного рішення зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" - у лютому 2018 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1 від 10.07.2016;
- ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 182/934/18 провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
- ОСОБА_1 не погодився з вказаною ухвалою та оскаржував її в апеляційному та касаційному порядку, однак ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 182/934/18, залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.03.2020 та постановою Верховного Суду від 04.06.2020;
- з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся (09.12.2020) більше ніж через пів року після винесення судом касаційної інстанції постанови у справі № 182/934/18;
- клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивач не подавав;
- ОСОБА_1 зволікав з оскарженням спірного рішення не лише у зв`язку з розглядом справи № 182/934/18 та її подальшим закриттям у зв`язку з підвідомчістю позову господарським судам. Так, з позовною заявою до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області позивач звернувся у лютому 2018 року, тоді як спірне рішення прийнято 10.07.2016, а опубліковано 21.07.2016, тобто через півтора роки; підстав неможливості оскарження рішення протягом цього строку позивач не наводить. Також, після зазначення судом касаційної інстанції у постанові від 04.06.2020 правильної підвідомчості спору під час розгляду справи № 182/934/18, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду лише у грудні 2020, тобто через пів року, при цьому жодних поважних підстав подання позову з таким проміжком часу позивач не наводить;
З огляду на те що, судом апеляційної інстанції не встановлено і позивачем не доведено будь-яких обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у позові через сплив позовної давності.
При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що помилковий висновок суду першої інстанції про неможливість дослідження поважних причин пропуску строку позовної давності у даній справі (без відповідного клопотання позивача), не вплинув на правомірний висновок суду про відмову у задоволенні цих вимог за наслідком спливу загальної позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у даній справі та із висновками щодо відмови у позові з підстав спливу позовної давності, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Як вже зазначалось, касаційне провадження у даній справі відкрито відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийнято з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій положень частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України у контексті приписів статті 170 та частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах відсутній.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору.
Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16, від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц, від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц і № 522/2110/15-ц, від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц). Таке врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Таким чином, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Здійснюючи касаційне провадження у даній справі № 904/6698/20 Судом встановлено, що Верховним Судом у касаційному порядку переглядалася справа № 910/594/20, відкрита за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дебора-Електро" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 377 362,26 грн основної заборгованості, 467 181,07 грн пені, 77 328,91 грн 3% річних, 280 586,74 грн втрат від інфляції, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договорів підряду щодо проведення розрахунків за виконані позивачем роботи.
За наслідками розгляду відповідної касаційної скарги Верховним Судом у справі № 910/594/20 було прийнято постанову від 22.09.2021, у якій зазначено наступне:
- 05.10.2020 відповідач подав пояснення по справі та заяву про застосування строків позовної давності;
- суд першої інстанції відхилив заяву відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки вона була подана з порушенням строків подання заяв по суті;
- суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та, зокрема, вказав, що заява про застосування строку позовної давності не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки вона була відхилена місцевим господарським судом, як така, що подана після закінчення строку на її подання.
Переглядаючи судові рішення у справі № 910/594/20 у цій частині у касаційному порядку, Верховний Суд вказав, що:
"Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У справі, що переглядається, відповідач 05.10.2020 до винесення судом рішення по суті спору подав заяву про застосування строків позовної давності.
Суд першої інстанції, залишивши таку заяву без розгляду з тих підстав, що вона подана з порушенням строку для подання відзиву, безпідставно не брав до уваги, що позовна давність не є інститутом процесуального права (пункт 61 постанови ВП ВС від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19); п. 5.43 постанови ВП ВС від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19)).
При вирішенні питання про позовну давність слід застосовувати норми глави 19 Цивільного кодексу України, які визначають особливий порядок здійснення заяви сторони у спорі щодо позовної давності. Зокрема, така заява може бути зроблена до винесення судового рішення.".
Суд зазначає, що враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, правовідносини у справі № 904/6698/20 та у справі № 910/594/20 є подібними (у порівнюваних ситуаціях), оскільки, як і даній справі № 904/6698/20, так і у справі № 910/594/20 відповідачами подавались заяви про застосування строків позовної давності після закінчення підготовчого провадження, тобто, під час розгляду справи по суті, до винесення судом рішення по суті спору та у той же день, коли суди ухвалювали рішення суду по суті.
В свою чергу, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції розглянули спір у даній справі відповідно до зазначеного висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/594/20, і підстав для відступу від такого висновку суд касаційної інстанції не вбачає.
З огляду на викладене, Суд відхиляє твердження скаржника про необхідність застосування норм процесуального права до порядку здійснення стороною заяви у спорі щодо позовної давності. Відповідно, доводи відповідача щодо необхідності у даному випадку застосувати норми глави 19 Цивільного кодексу України, приймаються Судом.
Отже, враховуючи, що наразі існує висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України у контексті приписів статті 170 та частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах і здійснене судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі № 904/6698/20 правозастосування повністю відповідає такому висновку, Суд не вбачає підстав для подальшого розгляду касаційної скарги та доходить висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на приписи пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом (пункт 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 904/6698/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021, відкритого на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційне провадження у справі № 904/6698/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді С.В. Бакуліна
О.А. Кролевець
