Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3510/22 Справа № 199/315/21 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макаров М.О.,
за участю секретаря Заворотного К.Я.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 ,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом оформлення успадкованого майна, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 на предмет усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом оформлення успадкованого майна.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_3 і 16 травня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 заведено спадкову справу після ОСОБА_3 ..
Постановою від 04 лютого 2020 року "Про відмову у вчиненні нотаріальних дій" нотаріус Журавель В.Ю. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкову справу відкрито на підставі заяви спадкоємця за заповітом, який був складений не на користь ОСОБА_1 , який є спадкоємцем другої черги за законом, а тому свідоцтво про право на спадщину видане бути не може.
Проте, позивач вважає, що заведенням спадкової справи 16 травня 2019 року нотаріус порушила положення Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом МЮ України від 22.02.2012 N 296/5, а саме розділ 2 глава 10 пункт 2.1. "Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини".
Позивач, як спадкоємець другої черги та співвласник житлового будинку АДРЕСА_1 , вважає, що діями відповідача ОСОБА_2 щодо не оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 порушуються його права /а.с.1-3/.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено у повному обсязі /а.с.90,91/.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом не враховано, що відповідач за місцем реєстрації не мешкає більше десяти років, на виклики суду не з`являється, що підтверджує, на думку позивача, відсутність належних та допустимих доказів прийняття нею спадщини, а застосування судом першої інстанції ст. 1222 ЦК України, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, не ґрунтується на доказах. Разом з цим, позивач допустив, що відмова у задоволенні позовних вимог викликана упередженістю суддів першої інстанції /а.с.99-104/.
Відповідач не скористалась своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, на надання відзиву на зазначену апеляційну скаргу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Амур-Нижньодніпровським районним у м. Дніпро відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 11 травня 2019 року, актовий запис № 939.
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. заведено спадкову справу № 26/2019 після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи, дослідженої із витребуваної цивільної справи № 199/199/775/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавель Влади Юріївни, ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови та зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обраний спосіб захист у, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦПК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями, згідно статті 1222 ЦК України, за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді справи судом першої інстанції матеріали справи не містили будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що відповідач будь-яким чином перешкоджає позивачеві користуватись майном, а примушення судовим рішенням будь-якої особи до будь-яких дій, в тому числі і успадкування майна без волі на це самої особи, не допускається, оскільки, в силу ст.ст.1268, 1269 ЦК України, однією із складових спадкування є волевиявлення спадкоємця до спадкового майна, який подає донотаріуса заявапро прийняттяспадщини особисто.
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.
Наведені в апеляційній скарзі апелянтом доводи колегія суддів не приймає, оскільки позивач при розгляді справи судом першої інстанції не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи позовної заяви, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до цитування норм права та переоцінки доказів, у відповідності до положень ст.89 ЦПК України, які були досліджені судом першої інстанції, і незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка за наданими позивачем матеріалами справи. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районногосуду м.Дніпропетровська від28липня 2021року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О.Макаров
