Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2022 року м. Київ № 640/9013/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до про Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про стягнення виконавчого збору від 13.06.2022 у межах виконавчого провадження № 31950098 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчого збору у розмірі: еквівалент 3814,77 долари США (USD) (залишок нестягнутого виконавчого збору);
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 13.06.2022 у межах виконавчого провадження № 31950098;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2022 у межах виконавчого провадження № 69235838, винесеної на підставі постанови № 31950098 від 14.06.2022, виданої Подільським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору у розмірі 3814,77 долари США (USD) - залишок з ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.06.2022 у межах виконавчого провадження № 69235838, якою визначено боржнику - ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн;
- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготувати подання щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 23000,00 грн помилково або надміру стягнутих у рамках виконавчого провадження № 31950098.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постанова про стягнення виконавчого збору прийнята відповідачем всупереч нормам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10% від фактично стягнутої суми, однак в рамках виконавчого провадження № 31950098 відповідач не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі. Вважає, що постанова про стягнення мінімальних витрат є незаконною, позаяк не містить детального розрахунку здійснених державним виконавцем витрат. Також, звертає увагу суду, що при прийнятті постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 13.06.2022 відповідач фактично самостійно змінив резолютивну частину рішення суду. При цьому, за твердженням позивача, остання не отримувала спірних постанов.
Ухвалою суду від 24.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9013/22 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін на 05.07.2021.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 05.07.2022, розгляд справи відкладено на 19.07.2022.
08.07.2022 до суду від представника відповідача Василюшко В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
11.07.2022 до суду від представника відповідача Василюшко В.В. надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 69235838 та ВП № 31950098.
14.07.2022 до суду від представника позивача Жебраткіної Т.С. надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій остання просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про стягнення виконавчого збору від 13.06.2022 у межах виконавчого провадження № 31950098 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчого збору у розмірі: еквівалент 3814,77 долари США (USD) (залишок нестягнутого виконавчого збору);
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 13.06.2022 у межах виконавчого провадження № 31950098;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2022 у межах виконавчого провадження № 69235838, винесеної на підставі постанови № 31950098 від 14.06.2022, виданої Подільським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору у розмірі 3814,77 долари США (USD) - залишок з ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.06.2022 у межах виконавчого провадження № 69235838, якою визначено боржнику - ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн;
- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготувати подання щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 65700,55 грн помилково або надміру стягнутих у рамках виконавчого провадження № 31950098.
19.07.2022 до суду від представника відповідача Василюшко В.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскаржувані постанови прийняті з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому скасуванню не підлягають.
У судове засідання 19.07.2022 представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на наведене, фіксування судового засідання 19.07.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконанні відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві перебував виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2011 № 6-1150/1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" боргу в сумі 368814,85 грн.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 05.04.2012 відкрито виконавче провадження № 31950098 з виконання вказаного виконавчого листа.
17.02.2020 в Подільському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві зареєстровано заяву ТОВ "ФК "Парус" про повернення виконавчого листа по цивільній справі № 6-1150/11 стягувачу та скасувати постанову про накладення арешту у виконавчому провадженні ВП № 31950098.
До вказаної заяви ТОВ "ФК "Парус" було додано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2020 у справі № 6-1150/11, відповідно до якої допущено заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 6-1150/11 за позовом ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: стягувача з ПАТ "Ерсте Банк" на ТОВ "ФК "Парус".
13.06.2022 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшком В.В. прийнято наступні постанови ВП № 31950098:
- про заміну сторони виконавчого провадження;
- про зміну (доповнення) реєстраційних даних;
- про стягнення виконавчого збору.
Згідно постанови державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. від 14.06.2022 у виконавчому провадженні № 31950098 виконавчий лист № 6-1150/1 від 30.05.2011 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу на підставі заяви останнього.
Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. від 14.06.2022 відкрито виконавче провадження № 69235838 на підставі постанови Подільського ВДВС від 14.06.2022 № 31950098.
Також постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. від 14.06.2022 ВП № 69235838 визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн.
Не погодившись з постановами відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Перевіряючи постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. від 13.06.2022 ВП № 31950098 про зміну (доповнення) реєстраційних даних на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Підставою для прийняття вказаної постанови зазначено, що при реєстрації виконавчого документа невірно зазначено резолютивну частину рішення.
Так, вказаною постановою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме:
замість резолютивної частини: "стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" боргу в сумі 368814,85 грн" зазначити: "стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" боргу в сумі 46183,37 доларів США";
замість сума коштів до стягнення за ВД: "368814,85" зазначити сума коштів до стягнення за ВД "46183,37";
замість сума коштів (еквівалент у гривні): "368814,85" зазначити сума коштів (еквівалент у гривні): "1350863,57";
замість валюта: "гривня" зазначити валюта: "долари США".
Так, частинами першою-третьою статті 8 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) встановлено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; виготовлення документів виконавчого провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження; централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; підготовка статистичних даних; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; формування Єдиного реєстру боржників.
Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до абзацу другого пункту 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (крім випадків отримання виконавцями нових даних, які ідентифікують боржника - фізичну особу, в порядку інформаційної взаємодії автоматизованої системи з державними базами даних і реєстрами), або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
З аналізу наведених норм вбачається, що державний виконавець наділений повноваженнями виправляти технічні помилки та описки в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 31950098, 02.04.2012 до відповідача надійшла заява ПАТ "Ерсте Банк" від 27.03.2012 № 34.Р.1/315 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2011 № 6-1150/1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ерсте Банк" заборгованості за кредитним договором № 014/17648/6/23241 від 19.09.2008 в загальній сумі 366788,32 грн та судові витрати в сумі 2026,53 грн, а всього 368814,85 грн.
Так, постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 05.04.2012 відкрито виконавче провадження № 31950098 з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2011 № 6-1150/1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" боргу в сумі 368814,85 грн.
Поряд з цим, згідно резолютивної частини рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06.12.2010 у справі № 1648/10 та виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2011 № 6-1150/1 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованісті за кредитним договором від 19.09.2008 № 014/17648/6/ 23241 в розмірі 46183,37 доларів США, що за офіційним курсом обміну валют, встановленим НБУ станом на 06.12.2010 становить 366788,32 грн, з яких сума боргу за кредитом - 41168,95 доларів США, сума боргу за процентами - 2360,80 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 1010,76 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів - 1642,86 доларів США, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" 2026,53 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом (а.с. 21-26).
Встановлені обставини свідчать про те, що при реєстрації заяви ПАТ "Ерсте Банк" від 27.03.2012 № 34.Р.1/315 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2011 № 6-1150/1 державним виконавцем допущено описку, що мало наслідком невірного зазначення резолютивної частини рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06.12.2010 у справі № 1648/10 у всіх процесуальних документах ВП № 31950098.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті постанови від 13.06.2022 ВП № 31950098 про зміну (доповнення) реєстраційних даних державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законом N 1404-VIII, і підстави для скасування вказаної постанови відсутні.
Враховуючи викладене у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.
Перевіряючи постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. від 13.06.2022 ВП № 31950098 про стягнення виконавчого збору на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, третьої - п`ятої статті 28 Закону України від 21.04.1999 N 606-XIV "Про виконавче провадження", у редакції, що діяла на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 31950098, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.
З 02.06.2016 набрав чинності Закон N 1404-VIII і пунктами 6, 7 Перехідних та прикінцевих положень було передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно частини першої статті 27 Закону N 1404-VIII в редакції, що діяла до 27.08.2018, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону N 1404-VIII в редакції, що діяла до 27.08.2018, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
І лише з набранням чинності 28.08.2018 Законом України від 03.07.2018 N 2475-VIII, частина друга статті 27 Закону N 1404-VIII почала визначати, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону N 1404-VIII в діючій редакції виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Приписами статей 40, 42 наведеного Закону передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Частиною третьою статті 40 цього Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких ч. 1 ст. 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній до 28.08.2018) слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Як уже зазначалось, з 28.08.2018 частину другу статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" змінено, (Законом України №2475-VIII від 03 липня 2018 року) та визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Таким чином, з урахуванням редакцій Закону України "Про виконавче провадження", які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась.
Так, у період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив - 10 відсотків фактично стягнутої суми, тоді як у період після 28.08.2018 розмір виконавчого збору складав - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VIII слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, якщо такі заходи призвели до виконання рішення.
Тому, при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на те, що заява стягувача надійшла 17.02.2020, лише 14.06.2022 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшком В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 31950098 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII. У цей же день вказаним старшим державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69235838 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору.
У відзиві відповідач вказує, що на ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2020 у справі № 6-1150/11, яка була додана ТОВ "ФК "Парус" до заяви про повернення виконавчого документа стягувачеві, була проставлена відмітка, що остання не набрала законної сили, з огляду на положення статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, якими визначено, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Крім того, у матеріалах виконавчого провадження № 31950098, копія яких подана відповідачем до справи, міститься ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2020 у справі № 6-1150/11 з відміткою про набрання останньою законної сили і вказана ухвала була направлена Дніпровським районним судом м. Києва на адресу відповідача.
У свою чергу, частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 частини другої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Поряд з цим, ні позивачем, ні стягувачем не була оскаржена бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного прийняття останнім постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві в межах виконавчого провадження ВП № 31950098, а тому суд не вбачає підстав для надання правової оцінки діям відповідача у цій частині.
При цьому, повертаючись до з`ясування підстав для стягнення з позивача виконавчого збору, суд зазначає, що положення статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній у період до 28.08.2018) зменшували відповідальність позивача, як боржника, у порівнянні з нормами статті 27 вказаного Закону (у редакції, чинній з 28.08.2018), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми що підлягає примусовому стягненню.
Таким чином, з урахуванням того, що зміни, внесені Законом № 2475-VIII від 03.07.2018, погіршили становище боржника, а також те, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом № 6-1150/1, виданого 30.05.2011 Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованісті за кредитним договором від 19.09.2008 № 014/17648/6/ 23241 в розмірі 46183,37 доларів США, що за офіційним курсом обміну валют, встановленим НБУ станом на 06.12.2010 становить 366788,32 грн, з яких сума боргу за кредитом - 41168,95 доларів США, сума боргу за процентами - 2360,80 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 1010,76 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів - 1642,86 доларів США, а також стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" 2026,53 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.
Статтею 2 Закону N 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначене дає підстави для висновку, що державний виконавець, приймаючи спірну постанову, не врахував принципу пропорційності, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Судом уже зверталась увага, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
З огляду на наведене, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, надані матеріали виконавчого провадження № 31950098 не містять доказів, що вчинені державним виконавцем заходи примусового виконання призвели до виконання рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 640/685/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, який має бути врахований судом при виборі та застосування норм права до спірних правовідносин.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 13.06.2022 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 31950098.
Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 13.06.2022 № 31950098 відповідно, підлягає визнанню протиправною та скасуванню постанова від 14.06.2022 про відкриття виконавчого провадження № 69235835, позаяк така винесена саме на підставі постанови від 13.06.2022 № 31950098.
У свою чергу, відсутність правових підстав для відкриття виконавчого провадження № 69235838, тягне за собою відсутність обов`язку боржника нести витрати виконавчого провадження, що є правовою підставою для скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.06.2022 ВП № 69235838.
Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача підготувати подання щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 23000,00 грн помилково або надміру стягнутих у рамках виконавчого провадження № 31950098, з огляду на наступне.
Так, пунктом 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Предметом розгляду даної справи є постанова про стягнення виконавчого збору від 13.06.2022 ВП № 31950098, постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2022 ВП № 69235838 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 13.06.2022 ВП № 31950098 та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.06.2022 ВП № 69235838.
Позивачка вважає, що суму виконавчого збору стягнуто в межах виконавчого провадження ВП № 31950098, проте такі доводи не відповідають дійсності, позаяк стягнення виконавчого збору виокремлено в окреме виконавче провадження ВП № 69235838.
Відповідно, повернення стягнутого виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП № 69235838 буде можливим після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Крім того, пунктом 5 зазначеного вище Порядку № 787 визначено, що заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За наведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, у тому числі, у зв`язку з їх передчасністю.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про стягнення виконавчого збору від 13.06.2022 ВП № 31950098.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2022 ВП № 69235838.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшка В.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.06.2022 ВП № 69235838.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т Гонгадзе, 5-б, ідентифікаційний код 34482497) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 3100,80 грн сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко
