Єдиний державний реєстр судових рішень
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/436/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.
за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 655 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі №922/436/22, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., повний текст підписано 18.02.2022,
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг", м. Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення з одночасним припиненням права власності; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі №922/436/22 відмовлено у задоволенні заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх. № 3861 від 17.02.22).
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі №922/436/22 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те що оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 постановлена з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 2, 11, 136, 137, 236 ГПК України), а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Водночас, заявник апеляційної скарги просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду на підставі статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано засобами поштового зв`язку 09.06.2022, а також на обставини введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 поновлено керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі №922/436/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "06" вересня 2022 р. об 10:00; встановлено учасникам справи строк до 12.08.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.
З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.
24.08.2022 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від начальника управління Харківської обласної прокуратури Петрової О.І. надійшла заява (вх. №4597), в якій заявник просить надати прокурору відділу представництва інтересів держави з питань управління представництва інтересів держави в суді Харківської обласної прокуратури Горгуль Н.В. можливість брати участь у судовому засіданні 06.09.2022 о 10:00 годині в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2022.
Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 06.09.2022 розпочалось в режимі відеоконференції за участю прокурора, яка надала пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів апеляційної скарги та підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.
Крім того, з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", вбачається, що поштове відправлення №6102271019849 (ухвала суду апеляційної інстанції від 20.07.2022) надіслане на юридичну адресу відповідача ТОВ "Маяк Інвест Холдинг", яка зазначена в ЄДР, надійшло до точки видачі 04.08.2022, проте не вручено під час доставки: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих. №55-590вих.22 від 02.02.2022 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг", м. Харків, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Г.А. від 14.06.2019 індексний номер рішення 47358836 щодо внесення змін до реєстраційного запису про право власності на об`єкт нерухомого майна багатоквартирний житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852393863101) стосовно зміни на багатоквартирний житловий будинок літ."Л-4", що складається з 54 квартир та нежитлових приміщень цокольного поверху №№1-18, 1-го поверху №№1-15, 2-го поверху №№1-21, 3-го поверху №№1-12, з одночасним припиненням права власності;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Зоткіна С.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47939375 від 25.07.2019) щодо зміни до об`єкту нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок літ."Л-4", що складається з 54 квартир, загальна площа (кв.м): 6144.1 кв.м., житлова площа (кв.м): 1267кв.м. змінено на багатоквартирний житловий будинок літ."Л-10", що складається з 216 квартир, загальна площа (кв.м): 15058.8, житлова площа (кв.м): 4209.6, з одночасним припиненням права власності;
- усунути перешкоди у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Маяк Інвест Холдинг" (код ЄДРПОУ 40754761) повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку розташовану за адресою: м. Харків, вул. Юлія Чигирина, 13, що має координати поворотних точок "СК-63":
Система координат СК-63
№ Х У
28 5531066.202 5353385.121
29 5531068.661 5353385.741
30 5531103.155 5353435.359
31 5531091.408 5353451.202
32 5531077.293 5353431.567
33 5531074.491 5353430.849
34 5531070.268 5353447.316
35 5531069.821 5353449.090
36 5531051.007 5353444.359
37 5531074.491 5353430.849
38 5531077.293 5353431.567
39 5531091.408 5353451.202
40 5531070.268 5353447.316
з приведенням її у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Харків, Чигирина Юлія, 13 та яка не сформована (кадастровий номер не присвоєно) проводиться будівництво багатоповерхового житлового комплексу "IT-Парк Manufactura". Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Маяк Інвест Холдинг" (код ЄДРПОУ 40754761) належать на праві приватної власності нежитлові приміщення та квартири в багатоквартирному житловому будинку літ. "Л-13" по вул.Чигирина Юлія, 13 корп. 2. Прокурор стверджує, що зазначена земельна ділянка самовільно захоплена, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, які перебувають на вказаній ділянці внесені незаконно на підставі неналежних документів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 у справі №922/436/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
17.02.2022 до суду першої інстанції надійшла заява керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх. № 3861 від 17.02.2022), в якій прокурор просив суд заборонити відповідачу ТОВ "Маяк Інвест Холдинг" (код ЄДРПОУ 40754761) та іншим особам проведення будівельних робіт, шляхом зобов`язання не здійснювати (не проводити) будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Чигирина, 13, що має координати поворотних точок "СК-63"
Система координат СК-63
№ Х У
28 5531066.202 5353385.121
29 5531068.661 5353385.741
30 5531103.155 5353435.359
31 5531091.408 5353451.202
32 5531077.293 5353431.567
33 5531074.491 5353430.849
34 5531070.268 5353447.316
35 5531069.821 5353449.090
36 5531051.007 5353444.359
37 5531074.491 5353430.849
38 5531077.293 5353431.567
39 5531091.408 5353451.202
40 5531070.268 5353447.316
до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили. Також, прокурор просив накласти арешт у формі заборони на відчуження, заборони на зміну, в тому числі поділу, об`єднання об`єкту, зміни опису об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1852393863101 - літ. "Л-10" за адресою: м. Харків, вул. Чигирина,13, загальною площею 15058.8 кв.м до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор посилався на обставини того, що ТОВ "Маяк інвест холдинг" фактично приступило до забудови спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Юлія Чигирина, 13, в даний час наявна реальна можливість для відповідача продовжувати забудову зазначеної земельної ділянки, що може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів територіальної громади міста Харкова, як суб`єкта права комунальної власності щодо спірної земельної ділянки у розумінні п. б ст. 80 ГПК України, за захистом яких звернувся прокурор, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Прокурором у заяві зазначено, що вивченням даних реєстру дозвільних документів, який розміщений на сайті https://e-constmction.gov.ua встановлено, що інформація про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема щодо об`єкту за адресою: м. Харків, вул. Чигирина Юлія, 13 відсутня.
Також, прокурором у заяві вказано, що відповідно до відомостей з сайту забудовника (https://stroycity.com.ua/uk/projects/manufactura/) на вказаному місці фактично будується житловий комплекс IT-Парк Manufacture, який складатиметься з 3 будинків (будинок Home, будинок Next, будинок Base) по 10 поверхів, у яких будуть розташовані офісні та торгівельні приміщення, а також 615 квартири, а також паркінг на 200 паркомісць. Адресою вказаного житлового комплексу є вул. Юлія Чигирина, 13. Забудовником створено спеціальний сайт для цього проекту: https://manufactura.kh.ua/, на якому в тому числі розташовані відеоролики та звіти щодо здійснення будівництва. Також інформація щодо здійснення будівництва відображена у телеграм-каналі: httns:/t.me/stroycitvdevelopment).
Поряд з цим прокурором зазначено про те, що у Державному земельному кадастрі взагалі відсутні відомості, що земельна ділянка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а будівництво фактично ведеться відповідачем без дозвільних документів.
Отже, прокурором вказано, що ТОВ "Маяк інвест холдинг" фактично самовільно захопило земельну ділянку та здійснює на ній самочинне будівництво житлового комплексу, що підтверджується наданими доказами. На переконання прокурора, здійснення будівельних робіт на спірній земельній ділянці з будівництва житлового комплексу унеможливить в подальшому не тільки виконання рішення суду, але й взагалі призведе до неможливості поновлення порушених інтересів держави через повернення незаконно захопленої земельної ділянки. Отримавши у зв`язку із завершенням будівництва реальну спроможність продажу права власності на житлові квартири необмеженому колу осіб, буде порушено вимогу щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, а позивач не зможе захистити або поновити права держави в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави. Прокурор зазначив, що на теперішній час існує велика вірогідність подання ТОВ "Маяк інвест холдинг" для подальшої реєстрації документів до Інспекції ДАБК у спрощеному декларативному порядку із заниженням в цих документах класу наслідків (відповідальності) об`єкта (будівництва), щоб формально легалізувати самочинне будівництво багатоповерхового будинку. Крім того, не вжиття заходу забезпечення позову фактично призведе до нівелювання вимог земельного законодавства в частині обов`язковості надання земельних ділянок органом місцевого самоврядування.
18.02.2022 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх. № 3861 від 17.02.22).
Вказана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на вимоги статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що доводи прокурора про незаконність користування відповідачем спірною земельною ділянкою та самочинного будівництва є предметом розгляду по суті у даній справі, а під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позовної заяви не досліджується судом та не надається оцінка доказам, поданим в обґрунтування позову. Судом першої інстанції також зазначено, що докази, на які прокурор посилається у своїй заяві, в тому числі протокол огляду від 09.12.2021 та фотозйомка будівель, будівельного майданчику не дають змоги ідентифікувати земельну ділянку як об`єкт, а також встановити, що будівельні роботи проводяться саме ТОВ Маяк інвест холдинг та саме на цій земельній ділянці, яка є предметом спору у даній справі; із акту обстеження земельної ділянки від 22.11.2021 також не вбачається, що на земельній ділянці проводяться підготовчі чи будь-які будівельні роботи саме відповідачем - ТОВ Маяк інвест холдинг; інші докази, на які прокурор посилається в обґрунтування заяви про забезпечення позову також не містять посилань про те, що на земельній ділянці проводяться будівельні роботи саме відповідачем. Крім того, посилаючись на відомості акту обстеження земельної ділянки від 22.11.2021, місцевий господарський суд прийшов до висновків, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси особи, яка не є учасником цього судового процесу. Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що наданими до заяви про забезпечення позову доказами, прокурором не підтверджено підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, а доводи прокурора ґрунтуються виключно на його припущеннях та сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак прокурором не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист прав чи законних інтересів держави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що сукупністю наданих ним до матеріалів справи доказів підтверджується ведення на земельній ділянці з визначеними межами згідно координат поворотних точок «СК-63» по вул. Чигирина Юлія, 13 у м. Харкові ТОВ "Маяк інвест холдинг" фактично нового будівництва житлового комплекса «IT-Парк Manufacture», у т.ч. житлового будинку літ. "Л- 13" площею 15058,8 кв.м. На думку прокурора, суд першої інстанції неправомірно залишив поза увагою достатньо обґрунтоване припущення, що дії відповідача з продовження будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці можуть мати наслідком завершення будівництва багатоквартирного будинку, що надасть можливість відповідачу здійснити відчуження новостворених об`єктів нерухомості, які на даний час зареєстровані за відповідачем оспорюваним у даній справі рішенням державного реєстратора від 25.07.2019, індексний номер: 47939375, що унеможливить ефективний захист прав та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор з даним позовом в межах даної справи, оскільки зумовить необхідність звернення для захисту цих прав та інтересів з відповідними позовами до нових власників нерухомості. Прокурор зазначив, що заявлені заходи відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить прокурор та можливими майновими наслідками заборони відповідачеві здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на спірній земельній ділянці.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржувану ухвалу суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про вжиття заходів забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. ( ч.4 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оскільки прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19 та від 14.04.2021 у справі № 910/11177/20.
Крім того, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призведе до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора в межах справи №922/436/22, зокрема, спрямовані на усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Маяк Інвест Холдинг" (код ЄДРПОУ 40754761) повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку розташовану за адресою: м. Харків, вул. Юлія Чигирина, 13, що має координати поворотних точок "СК-63" з приведенням її у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, про те, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Харків, Чигирина Юлія, 13 та яка не сформована (кадастровий номер не присвоєно) проводиться будівництво багатоповерхового житлового комплексу "IT-Парк Manufactura". Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Маяк інвест холдинг" (код ЄДРПОУ 40754761) належать на праві приватної власності нежитлові приміщення та квартири в багатоквартирному житловому будинку літ. "Л-13. по вул. Чигирина Юлія, 13 корп. 2.
Так, прокурором встановлено, що право власності ТОВ "Маяк інвест холдинг" на вищевказані об`єкти нерухомого майна зареєстровано в порушення вимог ст.ст. 3,10, 24,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127, що має наслідком скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Водночас, звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор обґрунтовує свої вимоги обставинами самочинного будівництва ТОВ "Маяк Інвест Холдинг" на зазначеній земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Харків, Чигирина Юлія, 13, що має координати поворотних точок "СК-63", вказуючи що, зазначена земельна ділянка самовільно захоплена, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, які перебувають на вказаній ділянці, внесені незаконно на підставі неналежних документів.
Так, в якості доказів на підтвердження доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, та якими прокурор підтверджує самовільне захоплення ТОВ Маяк інвест холдинг земельної ділянки, прокурор посилається на: договір купівлі-продажу №6088 від 10.10.2018, укладений між AT Скай банк та ТОВ Маяк інвест холдинг, відповідно до якого останнім набуто право власності, зокрема, на нежитлові приміщення №1а в літ. Л-1, загальною площею: 116,4 кв.м.; довідки ТОВ "БТІ сервіс ЛТД" від 22.05.2019 та від 17.07.2019; витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно №290216695 від 14.12.2021; протокол огляду від 09.12.2021 з додатками; кадастрову зйомку ТОВ "Армадабудпроект"; лист ПП "Міський центр нерухомості" від 22.12.2021; акт обстеження земельної ділянки від 22.11.2021 за адресою: м. Харків, вул. Чигирина, 13.
Перевіривши надані до матеріалів справи докази, апеляційний суд зазначає, що з кадастрової зйомки, здійсненої ТОВ «АРМАДАБУДПРОЕКТ» за адресою по вул. Чигирина Юлія, 13 у м. Харкові вбачається, що даній території відображено межу будівельного майданчику (огорожа) площею 0,8267 га, житлові будівлі: - контур будівельного майданчику без забудови площа S=0.4891 га; - контур нежитлової будівлі в межах будівельного майданчику площа S=0.0065 га; - контур нежитлової будівлі в межах будівельного майданчику площа S=0.0014ra; - контур нежитлової будівлі в межах будівельного майданчику, площа S=0.0057 га; - контур нежитлової будівлі в межах будівельного майданчику площа S=0.0165 га; - контур будівлі яка будується в межах будівельного майданчику площа S=0.1176 гa; - контур будівлі (12 поверхів) в межах будівельного майданчику площа S=0.1694 га; - контур будівлі в межах будівельного майданчику площа S=0.0205 га; - контур житлової будівлі (9 поверхів) площа S=0.0929 га; - контур житлової будівлі (6 поверхів) площа S=0.0183 га; - контур житлової будівлі (5 поверхів) площа S=0.0183 га; - контур житлової будівлі (10 поверхів) площа S=0.0728 га; - контур нежитлової будівлі площа S=0.0026 га.
При цьому, з акту обстеження земельної ділянки від 22.11.2021, складеного головним спеціалістом відділу обстеження земельних ділянок Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Марковим А.Ю. вбачається, що проведеним на місцевості обстеженням земельної ділянки встановлено, що згідно кадастрової зйомки території будівельного майданчику за адресою вул. Чигирина Юлія, 11, 13 у м. Харкові, виконаної ТОВ «АРМАДАБУДПРОЕКТ», площа земельної ділянки складає 0,4894 га (на зйомці № 1), площа земельної ділянки складає 0,8219 га на зйомці № 2) по вул. Чигирина Юлія, 11, 13. На земельній ділянці площею 0,4894 га розташовані будівлі. На земельній ділянці площею 0,8219 га розташовано багатоповерхову будівлю та розпочато будівництво іншої будівлі.
Із зазначеного акту обстеження земельної ділянки від 22.11.2021 також встановлено, що по вул. Чигирина Юлія, 13 за фізичними та юридичними особами зареєстровано право власності на нежитлові приміщення в літ. "Ж-1", літ. "Д-10", літ. "Е-5", літ. "К-1", літ. "В-1", літ. "Г-1". Також розташовані за вказаною адресою нежитлові приміщення в літ. "Л-13" по вул. Чигирина Юлія, 13, корпус 2 зареєстровані за ТОВ Маяк Інвест Холдинг" та багатоквартирний житловий будинок літ. "Ж-2" по вул. Чигирина Юлія, 13, корпус 3 зареєстрований за ТОВ "Ріелті Люкс". Зазначено, що право користування земельними ділянками в установленому порядку не оформлене.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що з`ясування обставин щодо кола осіб, в фактичному користуванні яких перебуває спірна земельна ділянка та правомірність такого користування, як і правомірність здійснення на спірній земельній ділянці зазначеного прокурором будівництва, є предметом розгляду позовних вимог прокурора у даній справі та правова оцінка цим доводам прокурора та наданим на їх підтвердження документам, має бути надана господарським судом під час розгляду справи № 922/436/22 по суті.
Тому, твердження прокурора про те, що відповідачем фактично самовільно захоплено земельну ділянку та здійснюється на ній самочинне будівництво житлового комплексу, що унеможливіть у подальшому не тільки виконання рішення суду, але й взагалі призведе до неможливості поновлення порушених інтересів держави через повернення незаконно захопленої земельної ділянки, суд зазначає, що такі доводи прокурора є предметом розгляду по суті у даній справі №922/436/22, а під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позовної заяви не досліджується судом та не надається оцінка доказам, поданим в обґрунтування позову.
Апеляційний суд звертає увагу, що в даному випадку для підтвердження наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову (заборона здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельних ділянках) та предметом заявлених позовних вимог, і висновку про те, що такі заходи є адекватними та ефективними, необхідно підтвердити належними доказами обставини здійснення будівництва на визначеній земельній ділянці саме відповідачем.
Колегія судів зазначає, що виходячи зі змісту протоколу огляду від 09.12.2021, будівельний майданчик, на якому встановлено проведення будівельних робіт із залученням будівельної техніки, розташований за адресою: м. Харків, вул. Чигирина, 13. При цьому, посилання прокурора на проведення будівельних робіт за вказаною адресою саме відповідачем - ТОВ "Маяк інвест холдинг" цей протокол не містить.
З вказаного протоколу огляду земельної ділянки від 09.12.2021 можливо встановити обставини знаходження за адресою: м. Харків, вул. Чигирина Юлія, 13 будівельного майданчика з частково огородженим металевим парканом, знаходження будівельної техніки та будівель, будівельного сміття, тощо, проте із зазначеного протоколу не можливо встановити ким саме проводяться будівельні роботи та кому належить техніка, яка перебуває на будівельному майданчику. Додатки до протоколу огляду від 09.12.2021, а саме фотозйомки, також не дають змоги встановити, що будівельні роботи проводяться саме ТОВ Маяк інвест холдинг.
Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що зміст зазначеного протоколу не підтверджує доводи прокурора про те, що земельна ділянка є самовільно захопленою ТОВ Маяк інвест холдинг та саме на цій земельній ділянці відповідачем проводяться будівельні роботи.
Стосовно посилань прокурора на акт обстеження земельної ділянки від 22.11.2021 за адресою: м. Харків, вул. Чигирина Юлія, 13, колегія суддів зазначає, що у зазначеному акті також не зазначено, що на земельній ділянці проводяться підготовчі чи будь-які будівельні роботи саме відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Маяк інвест холдинг.
Додані до вказаного акту фотознімки не містять дати їх створення та також не підтверджують, що на огородженій земельній ділянці будівельні роботи проводяться саме відповідачем.
Крім того, як вже зазначалось вище, в зазначеному акті обстеження земельної ділянки від 22.11.2021 головним спеціалістом вказано, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.11.2021 № 285915644 право власності на нежитлові приміщення в літ. Ж-1, літ Д-10, літ. Е-5, літ. К-1, літ. В-1, літ. Г-1 по вул. Чигирина Юлія, 13, зареєстроване за фізичними та юридичними особами; згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровані нежитлові приміщення в літ. Л-13 по вул. Чигирина Юлія, 13, корпус 2 за ТОВ Маяк інвест холдинг та багатоквартирний житловий будинок літ. Ж-2 по вул. Чигирина Юлії, 13, корпус 3 зареєстровано за іншою юридичною особою, яка не є учасником справи - ТОВ Ріелті Люкс.
Отже, на підставі відомостей зазначеного акту, можна зробити висновок, що за адресою вул. Чигирина Юлія, 13 у м. Харкові також знаходяться інші, окрім тих, що належать позивачу, нежитлові приміщення, які зареєстровані за фізичними та юридичними особами. За наведених обставин у разі задоволення заяви про забезпечення позову можуть бути порушені права та охоронювані законом третіх осіб, які не є учасниками цього судового процесу, про що також зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі.
Інші докази, на які прокурор посилається в обґрунтування заяви про забезпечення позову також не містять посилань про те, що на земельній ділянці вул. Чигирина Юлія, 13 у м. Харкові проводяться будівельні роботи саме відповідачем.
Доводи скаржника у апеляційній скарзі з приводу відомостей сайту https://manufactura.kh.ua/ та телеграм-канал: httns:/t.me/stroycitvdevelopment, не спростовують зазначені вище висновки суду, оскільки прокурором належні роздруківки з даного сайту до заяви надано не було, при цьому відповідно правової позиції викладеної у постанові Верховного суду від 07.07.2021 у справі №587/2051/18, роздруківки з інтернет-сторінок, які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Вони визнаються доказом, якщо виготовлені, видані й засвідчені власником відповідного інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.
Отже, відомості сайту https://manufactura.kh.ua/ та телеграм-канал: httns:/t.me/stroycitvdevelopment не досліджувались судом першої інстанції, оскільки не було надано належні роздруківки із вказаних інтернет-сторінок, при цьому відповідно ч. 3 ст. 269 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Як вбачається з клопотання про забезпечення позову, в його обґрунтування прокурор також наводить виключно припущення з приводу подання ТОВ Маяк інвест холдинг для подальшої реєстрації документів до Інспекції ДАБК у спрощеному декларативному порядку із заниженням в цих документах класу наслідків (відповідальності) об`єкта (будівництва), щоб формально легалізувати самочинне будівництво багатоповерхового будинку.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що прокурором разом з поданою заявою про забезпечення позову не надано належних та достатніх доказів, які підтверджують проведення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці саме відповідачем у справі - ТОВ Маяк інвест холдинг. При цьому, докази, на які прокурор посилається в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову у їх сукупності не дають суду підстав дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову.
Відтак, прокурором не підтверджено достовірними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, не доведено зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішенням, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд вважає необґрунтованими посилання прокурора в судовому засіданні на постанови Верховного Суду від 13.05.2022 року у справі №922/4415/21 та від 24 червня 2022 року у справі №922/4411/21, оскільки позовні вимоги, як і висновки наведені в постановах, стосуються інших фактичних обставин справи, земельні ділянки у зазначених справах сформовані, а доказами в сукупності підтверджені обставини здійснення відповідачами дій з будівництва.
За таких обставин судова колегія приходить до висновків, що забезпечення позову по забороні ТОВ Маяк інвест холдинг та іншим особам проведення будівельних робіт, шляхом зобов`язання не здійснювати (не проводити) будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Чигирина Юлія, 13, що має координати поворотних точок "СК-63" до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили; накладення арешту у формі заборони на відчуження, заборони на зміну, в тому числі поділу, об`єднання об`єкту, зміни опису об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1852393863101 - літ. "Л-10" за адресою: м. Харків, вул. Чигирина,13, загальною площею 15058.8 кв.м. може мати негативні правові наслідки, оскільки буде констатовано неправомірність володіння спірним майном відповідачем, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).
Частиною другою статті 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, слід доказувати, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.
Відповідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Апеляційний суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.
При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).
Належність доказів по суті це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
Розглянувши доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого апеляційного суду, що наданими до заяви про забезпечення позову доказами, прокурором не підтверджено підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, а доводи прокурора ґрунтуються виключно на його припущеннях та сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак прокурором не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист прав чи законних інтересів держави.
Врахувавши наведені законодавчі приписи у сукупності зі встановленими обставинами даної справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про вжиття заявлених заходів забезпечення позову.
Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 655 Х/2) без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі №922/436/22 - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі №922/436/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.09.2022.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.А. Пуль
