УХВАЛА
21 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6264/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників сторін:
прокуратури - Сімаченко А. О.,
позивача - не з`явився,
відповідача - Козуб Б. Ю. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 (судді: Скрипка І. М. - головуючий, Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А.)
за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради
до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради (далі - Рада, Позивач) до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", Відповідач), в якій просив зобов`язати АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі відокремленого структурного підрозділу Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" виконати заходи, передбачені пунктом 4.29. Відновлення порушених земель - 60 га щорічно. Технічний етап рекультивації - виконання основних обсягів робіт щодо планування поверхні. Біологічний етап рекультивації - висадка зелених насаджень на 40 га та їх щорічний догляд, Переліку завдань та заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки, що є додатком № 1 до вказаної програми, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 № 680-34/VІ.
Зазначені вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем положень наведеної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 провадження у справі №904/6264/21 закрито.
Зазначена ухвала обґрунтована тим, що в даному випадку наявні підстави для закриття провадження, оскільки відносини, які склалися між Позивачем та Відповідачем, не носять господарського характеру, а Раді необхідно звернутися до адміністративного судочинства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №904/6264/21. Матеріали вказаної справи направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що спір у даній справі в частині позовних вимог про зобов`язання Відповідача виконати заходи, визначені п. 4.29. Переліку завдань та заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки, не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а виник вже із відносин господарсько-цивільного характеру.
Отже, з урахуванням суб`єктного складу сторін, розгляд наведених вимог має здійснюватися в порядку господарського судочинства.
При цьому апеляцій суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Позивач діяв як суб`єкт владних повноважень лише при затвердженні рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 № 680-34/VІ вказаної Програми (стратегії), тоді як у відношенні обов`язку виконання заходів, передбачених цією Програмою, виступає як орган місцевого самоврядування, на який покладено відповідальність за стан навколишнього середовища та забезпечення реалізації екологічних програм на відповідній території, що випливає з положень статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
У свою чергу, виконання програми та реалізація запланованих заходів здійснюється в основному за власні кошти виконавців внаслідок проведення господарської діяльності та має характер господарських відносин; визначені програмою виконавці зобов`язані своєчасно впроваджувати в ході своєї господарської діяльності природоохоронні заходи та нести відповідальність за повноту їх виконання.
У касаційній скарзі Відповідач просить повністю скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду про закриття провадження у справі.
Зазначена скарга обґрунтована тим, що контроль за дотриманням виконання рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 № 680-34/VІ, яким затверджено Дніпропетровську обласну комплексну програму (стратегію) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки, належить до компетенції органу місцевого самоврядування та носить публічно-правовий характер. Водночас координацію щодо реалізації вказаної програми, відповідно до наведено рішення обласної ради, здійснює замовник - департамент екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації, яка є юридичною особою публічного права та наділена повноваженнями сама звертатися до суду щодо питань, викладених в позовні заяві.
На думку, скаржника, справа про зобов`язання Відповідача вчинити дії щодо виконання Переліку завдань та заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки стосується публічно-правового спору, який виник за участю суб`єкта владних повноважень, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері природоохоронної діяльності. При цьому у даному випадку відсутні характерні для цивільно-правових правовідносин засади, як то: юридична рівність, вільне волевиявлення, майнова самостійність, суб`єктний склад.
Крім того, скаржник наголошував, що обґрунтовуючи підстави для звернення до суду із цим позовом, Прокурор сам зазначав, що даний спір має публічно-правовий характер, а прокуратура здійснює контроль за дотримання природоохоронного законодавства.
Заявник також посилається на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду про розмежування публічно- та приватно-правових спорів, викладених в постановах від 30.06.2020 у справі №927/999/19, від 23.12.2020 у справі № 815/6190/16, від 11.12.2018 у справі №910/8122/17.
У відзиві на касаційну скаргу Прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, предметом касаційного розгляду, зокрема, є питання щодо визначення юрисдикції спору у цій справі.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
З наведених норм права вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині ознак. У випадку наявності хоча б однієї з перелічених ознак справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду. Аналогічний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 31.08.2021 у справі № 761/3726/19, від 02.03.2021 у справі №361/3865/19, від 15.12.2020 у справі № 759/16206/14-ц, від 30.09.2020 у справі № 910/4286/20, від 06.10.2020 у справі №199/550/20, від 13.01.2020 у справі № Б-39/02-09.
У процесі дослідження доводів касаційної скарги та матеріалів справи колегією суддів установлено, що АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", яке оскаржує постанову апеляційного господарського суду, беручи участь у розгляді справи, неодноразово заявляло про порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції в суді першої та апеляційної інстанцій щодо позовних вимог про зобов`язання Відповідача виконати заходи, визначені п. 4.29. Переліку завдань та заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки.
Крім того, обґрунтовуючи порушення судом апеляційної інстанції предметної юрисдикції при розгляді цього спору, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду щодо розмежування публічно- та приватно-правових спорів, викладену в постановах від 30.06.2020 у справі №927/999/19, від 23.12.2020 у справі № 815/6190/16, відповідно до якої критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також суд касаційної інстанції зазначав, що таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
При цьому, обґрунтовуючи порушення суб`єктної юрисдикції при розгляді цього спору апеляційним господарським судом, скаржник також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17, за змістом якої позов про усунення порушень вимог екологічного законодавства з огляду на його предмет і підстави може мати публічно-правовий характер. Водночас, оскільки зверненням з таким позовом позивач фактично замінює органи державної влади у питанні здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, цей спір повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
Таким чином, АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", яке оскаржує постанову апеляційного господарського суду, обґрунтувало порушення судом апеляційної інстанції правил предметної та суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Водночас, звертаючись з касаційною скаргою, заявник наголошував, що оскільки цей спір виник у сфері правовідносин щодо реалізації функцій екологічного управління, зокрема, екологічного контролю, а економічне планування також належить до таких функцій, то наведена судова практика є релевантною. При цьому на підтвердження своєї позиції скаржник в ході судового засідання послався на правову позицію місцевого і апеляційного господарських судів у справі № 160/3405/20, відповідно до якої спір у вказаній справі з подібним предметом і підставами позову було розглянуто за правилами адміністративного судочинства, хоча судові рішення і не переглядалися Верховним Судом.
В свою чергу, Прокурор у відзиві на касаційну скаргу обґрунтовано послався на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо можливості, у тому числі юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, бути відповідачами за адміністративним позовом.
Згідно із частинами першою, третьою, четвертою статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням вимог частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши доводи учасників справи та їх представників, а також з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо питання предметної юрисдикції спору у правовідносинах, пов`язаних із зобов`язанням виконати заходи, визначені у обласній комплексній програмі (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату, відсутній, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №904/6264/21 разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 300 - 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 904/6264/21 разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
В. Суховий
