УХВАЛА
27 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 921/542/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Державної іпотечної установи
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021
у складі колегії суддів: Гриців В. М. (головуючої), Зварич О. В., Якімець Г. Г.
та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020
у складі судді Сидорук А. М.
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа № 921/542/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , відкрита ухвалою суду від 04.09.2020 за заявою боржника.
08.09.2020 до суду першої інстанції надійшла заява Державної іпотечної установи про визнання грошових вимог відносно боржника.
11.11.2020 від Державної іпотечної установи надійшла уточнена заява про визнання грошових вимог.
11.11.2020 Господарський суд Львівської області у справі № 921/542/20, серед іншого, ухвалив визнати вимоги наступних кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника: фізичної особи ОСОБА_1 : Державної іпотечної установи в сумі 584 416,63 грн. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: у сумі 4 204,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів), у сумі 584 416,63 грн. - вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Державна іпотечна установа звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі № 921/542/20 в частині відмови у задоволенні вимог кредитора щодо пені у розмірі 20 000 грн та нарахувань здійснених на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а саме: донараховані 3% за період з 21.01.2020 по 01.09.2020 - 11 311,81 грн, донараховані інфляційні втрати за період з січня 2020 року по 01.09.2020 - 7 366,88 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 залишено без задоволення апеляційну скаргу Державної іпотечної установи, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 залишено без змін.
11.08.2022 Державна іпотечна установа звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі № 921/542/20.
Одночасно, до касаційної скарги скаржником долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/542/20 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2022 визнано неповажними причини пропуску строку Акціонерного товариства "Родовід банк" на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та ухвали Господарського суду Київської області від 20.12.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку, зокрема доказів на підтвердження отримання/неотримання оскарженої постанови суд апеляційної інстанції.
15.09.2022 до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження разом із додатками.
Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник, посилаючись на обставини введення воєнного стану на території України, з-поміж іншого зазначає, що повний текст постанови від 30.11.2021 ним було отримано на електронну пошту 25.07.2022.
Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 22б/5014/2595/2012 (12/83б), згідно яких зазначено, що статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
З матеріалів касаційної скарги (з урахуванням документів, наданих на усунення недоліків касаційної скарги, а також інформації Західного апеляційного господарського суду, наданої на запит Верховного Суду від 21.09.2022), виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.
Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження (частина друга цієї статті).
Згідно з частиною третьою статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.
З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржником зазначено про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись в контексті цієї підстави на застосування судами попередніх інстанції норм права без врахування висновків щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 28.03.2018 у справі № 523/8133/16-ц.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України не встановлено.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 921/542/20 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020.
Виходячи з положень частини четвертої статті 294 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 11.10.2022.
З огляду на подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції та задля забезпечення повноти її розгляду Верховний Суд витребовує з Господарського суду Тернопільської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 921/542/20.
Ураховуючи наведене й керуючись статтями 234, 235, 290, 294, 295, 301, 326 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Державної іпотечної установи про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Поновити Державній іпотечній установі пропущений строк на подання касаційної скарги.
3. Відкрити касаційне провадження у справі № 921/542/20 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020.
4. Призначити розгляд касаційної скарги Державної іпотечної установи на 20 жовтня 2022 року о 13:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.10.2022.
6. Витребувати з Господарського суду Тернопільської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 921/542/20.
7. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.
8. Звернути увагу учасників справи на можливості розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.
9. Роз`яснити учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
10. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), в тому числі заяву в порядку статті 197 ГПК України, на електронну адресу суду ([email protected]), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
11. Інформацію по справі № 921/542/20, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков
