УХВАЛА
23 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 911/4706/15 (911/1626/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Картере В.І.,
розглядаючи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022
(Поляков Б.М. - головуючий, Грек Б.М., Гарник Л.Л.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрекс" в особі ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича
до Міністерства юстиції України
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт"
про визнання протиправним та скасування наказу
в межах провадження у справі № 911/4706/15
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрекс"
ВСТАНОВИВ:
18.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт" (далі - ТОВ "Аларіт") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 20.10.2021 у справі № 911/4706/15 (911/1626/21).
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2022 касаційну скаргу ТОВ "Аларіт" залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом наведення заявником касаційної скарги інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі та надати суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
На виконання вимог Суду 22.09.2022 скаржником направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додана квитанція про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн та заява про визнання поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 ТОВ "Аларіт" поновлено пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022, відкрито касаційне провадження у справі №911/4706/15 (911/1626/21) за поданою ТОВ "Аларіт" касаційною скаргою та вирішено здійснювати касаційний розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, витребувано з Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №911/4706/15 (911/1626/21).
06.10.2022 з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №911/4706/15 (911/1626/21), витребувані ухвалою Суду від 27.09.2022.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
У провадженні Господарського суду Київської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 911/4706/15 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрекс" (далі - ТОВ "Атрекс") про банкрутство.
02.06.2021 ТОВ "Атрекс" в особі ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24.03.2021 № 907/7 "Про відмову у задоволенні скарги" ТОВ "Атрекс" на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича про внесення запису від 01.10.2020 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 54365045 за ТОВ "Аларіт", в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атрекс".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2021 справу № 911/4706/15 (911/1626/21) за позовом ТОВ "Атрекс" в особі ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" та ТОВ "Аларіт" про визнання протиправним та скасування наказу передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки відповідачем у справі визначено Міністерство юстиції України, то в силу частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дана справа підвідомча Господарському суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 20.10.2021 та повернуто справу № 911/4706/15 (911/1626/21) до Господарського суду Київської області.
Постанова суду мотивована тим, що поданий позов пов`язаний безпосередньо із захистом майна боржника, оскільки державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Заболотним А. В. було винесено рішення стосовно нерухомого майна боржника. Відтак, оскільки між сторонами фактично існує спір про право, такий спір має вирішуватися відповідно до статті 7 КУзПБ в порядку відокремленого позовного провадження господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ "Атрекс". Тобто, у даній справі пріоритет у застосуванні має саме стаття 7 КУзПБ, а не стаття 30 ГПК України.
ТОВ "Аларіт" в касаційній скарзі просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 20.10.2021 у справі №911/4706/15 (911/1626/21), з тих підстав, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 7 КУзПБ без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), частину п`яту статті 30 ГПК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №910/12641/19, від 12.01.2021 у справі №918/572/19, від 04.02.2020 у справі №914/240/18. На переконання скаржника, з огляду на обставини справи та особу відповідача, а також характер спірних правовідносин та правові наслідки, які можуть виникнути у разі задоволення позову, місцевий господарськи суд вірно застосував положення частини п`ятої статті 30 ГПК України.
Оцінюючи доводи скаржника про неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.
В постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 918/572/19 та від 04.02.2020 у справі № 914/240/18, на які міститься посилання в касаційній скарзі, викладено висновок щодо застосування статті 30 ГПК України, згідно з яким у разі, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи. У випадку виникнення конкуренції норм частини третьої статті 30 ГПК України та частини п`ятої статті 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 ГПК України, судам слід керуватись частиною п`ятою статті 30 ГПК України. Отже, Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, центральний орган виконавчої влади.
Однак наведені постанови ухвалені у справах, які є відмінними від справи №911/4706/15(911/1626/21) за суб`єктним складом та фактичними обставинами справи, а тому не є релевантними до спірних правовідносин у питанні застосування статті 30 ГПК України чи статті 7 КУзПБ при визначенні підсудності спору.
У справі №910/12641/19 розглядався позов ТОВ "СІТІКОМ ЕСТЕЙТ" до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 22.08.2019 №2634/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Підставою для прийняття Міністерством юстиції України спірного наказу слугувала скарга ліквідатора ВАТ "Львівська макаронна фабрика" арбітражного керуючого Тарасенка Т.П. У своїй постанові від 21.04.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглядаючи питання щодо дотримання судами попередніх інстанцій правил підсудності, зазначив наступне:
- у процесуальному аспекті основним нормативним актом у господарському судочинстві є ГПК України, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах;
- пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
- за частиною 9 статті 30 ГПК України справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника;
- водночас, частиною п`ятою статті 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду;
- оскільки у цій справі №910/12641/19 відповідачем визначено Міністерство юстиції України, то в силу частини п`ятої статті 30 ГПК України дана справа правомірно розглянута Господарським судом міста Києва, та в апеляційному порядку - Північним апеляційним господарським судом.
Подібні за змістом висновки щодо застосування статті 30 ГПК України наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825 та від 01.09.2022 у справі №910/14346/21.
Однак на переконання колегії суддів, під час визначення підсудності наведеної категорії спорів (тобто заяв (позовів), поданих у межах справи про банкрутство, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, та які стосуються майна боржника), окрім суб`єктного складу, необхідно враховувати й те, що з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства законодавець змінив правила визначення юрисдикції спорів щодо майна боржника, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та низки немайнових вимог у межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) у результаті такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
З урахуванням вищенаведеного, прийняття рішення по суті за касаційною скаргою у справі №911/4706/15 (911/1626/21) може зумовити необхідність відступити від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у справах №910/12641/19, №1-23-32/135-08-4825 та №910/14346/21, про те, що з моменту введення ліквідаційної процедури у боржника не виникає (відсутній) обов`язок зі сплати будь-яких податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахованих з моменту визнання боржника банкрутом.
Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
Справу № 911/4706/15 (911/1626/21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. І. Картере
