Єдиний державний реєстр судових рішень
202/716/22
1-кп/202/217/2022
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120220046660000005 від 04січня 2022рокувідносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Дніпрі, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України-
ВСТАНОВИВ:
09 грудня 2021 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 перебував у кабінеті №201 лікаря-невропатолога, який розташований на 2 поверсі КНП «МКЛ №6» ДМР, що розташований за адресою: м.Дніпро, вул.Батумська, 13, де у нього на грунті раптово виниклих неприязних відносив, виник словесний конфлікт із лікарем ОСОБА_6 , в ході якого ОСОБА_4 виражався нецензурною лайкою.
Для припинення вказаного конфлікту, медична сестра ОСОБА_7 , яка в той же день та час знаходилась в кабінеті, зробила зауваження ОСОБА_4 та підійшовши до вхідних дверей кабінету, відкрила їх та запропонувала ОСОБА_4 почекати в коридорі. Після цього ОСОБА_4 , використовуючи свою фізичну силу, штовхнув ОСОБА_7 , в результаті чого остання вдарилась спиною об двері.
Побачивши це, ОСОБА_6 , для припинення неправомірних дій ОСОБА_4 , намагався взяти останнього за руки. В цей час ОСОБА_4 діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих хуліганських спонукань, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, виражаючи явну неповагу до суспільства та конкретно його оточуючих осіб, діючи з особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, наніс ОСОБА_6 один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, а саме в лобну область, при цьому завдавши ОСОБА_6 фізичного болю. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, не реагуючи на зауваження співробітників КНП «МКЛ №6» ДМР припинити свої хуліганські дії, діючи умисно наніс ОСОБА_6 , який повернувся до нього спиною, один удар правою ногою у підколінну ямку лівого коліна останнього, в результаті чого ОСОБА_6 втративши рівновагу впав та під час падіння головою вдарився об кут стіни, спричинивши собі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та параорбітальної гематоми лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняють короткочасний розклад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Після цього, ОСОБА_4 , припинивши свої хуліганські дій, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 було порушено режим роботи в КНП «МКЛ №6» ДМР, так як лікар-невропатолог ОСОБА_6 в цей день більше не зміг приймати пацієнтів, які були записані до нього на прийом за допомогою електронного додатку.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що працює в КНП «МКЛ №6» ДМР на посаді лікар невропатолог. В грудні 2021 року, більш точну дату не пам`ятає, з 08 годині ранку перебував на робочому місці. Приблизно о 08 год. 30 хв. до кабінету зайшов обвинувачений ОСОБА_4 із проханням підписати йому довідку. Враховуючи, що на 08 год. 30 хв. вже була записана хвора, а обвинувачений мав направлення на іншу дату, він відмовив, зазначивши, що прийме його якщо хвора не прийде. Після вищезазначених слів, ОСОБА_4 залишився чекати його прийому у кабінеті. Він попрохав ОСОБА_4 залишити кабінет та почекати вільного часу у коридорі, на що останній не відреагував, почавши сперечатись та погрожувати. Медсестра ОСОБА_7 , яка в той час знаходилась разом із ним в кабінеті, підійшла до дверей та відчинила їх для того, щоб ОСОБА_8 покинув кабінет. В цей час обвинувачений або штовхнув або вдарив ОСОБА_7 . Потерпілий підбіг до обвинуваченого та намагався його заспокоїти, однак останній махав руками та вже у коридорі вдарив його кулаком правої руки у лоб. Після чого він повідомив, що було викликано поліцію, щоб розібратися в даній ситуації повернувшись до обвинуваченого спиною, ОСОБА_4 вдарив його під коліно. Падаючи, після вищезазначеного удару, ОСОБА_4 штовхнув його у спину, внаслідок чого він впав, вдарившись головою та втратив свідомість. Коли прийшов до тями, обвинуваченого на місці вже не було. Внаслідок дій потерпілого у нього був струс головно мозку, у зв`язку із чим прийом хворих він в цей деньне проводив.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України не визнав та пояснив, що вранці 09 грудня 2021 року він, маючи направлення для працевлаштування, прийшов до лікаря ОСОБА_6 на прийом. Побачив, що черги до лікаря немає, зайшов у кабінет та пояснивши, що у нього є направлення на огляд, необхідний для працевлаштування, однак на інший день, попрохав оглянути його зараз. Медсестра зазначила, що лікар прийме його якщо не буде черги. Коли обвинувачений почав виходити із кабінета, лікар почав ображати його нецензурною лайкою, на що обвинувачений зробив йому зауваження. Після цього, потерпілий вдарив його кулаком по спині та разом із медсестрою виштовхнули його у коридор та схопили Після цього обвинувачений почав оборонятися та обронив своє направлення. Коли він нахилився, щоб його підібрати, лікар впав та отримав травми. Після чого обвинувачений пішов. Ударів лікарю у кабінеті та коридорі він не наносив, медсестру не штовхав.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,йоговина підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що працює медсестрою у КНП «МКЛ №6». Лікар ОСОБА_6 є її чоловіком. 09 грудня 2021 року, маючи направлення на іншу дату, обвинувачений прийшов на прийом до ОСОБА_6 із проханням пройти огляд. Потерпілий попрохав його почекати декілька хвилин, поки вони закінчать свої справи, а потім вони вирішать його питання. Коли обвинувачений підійнявся, почав нецензурно лаятися та погрожувати. Вона встала та відчинила двері та попрохала його вийти із кабінету, на що обвинувачений вдарив її у грудну клітину. ОСОБА_6 підійшов його заспокоїти, однак обвинувачений вдарив потерпілого по голові. Потім до них прибіг інший персонал та лікарні, які намагалися затримати обвинуваченого, однак їм це не вдалося і він втік. Бачила, як лікар падав та вдарився головою. Після вищезазначених подій робочий день ОСОБА_6 був зірваний, оскільки останній прийом пацієнтів не проводив.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що працює медсестрою у КНП «МКЛ №6». Кабінет, в якому вона працює, знаходиться напроти кабінету лікаря ОСОБА_6 . Приблизно з 08 год. 30 хв. по 09 год. 00 хв., знаходячись у своєму кабінеті, вона почула шум у коридорі. Вийшовши у коридор, побачила як зав`язалася бійка між лікарем ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 . Обвинувачений правою рукою вдарив потерпілого у надбрівну область, після чого наніс йому удар по нозі, від чого ОСОБА_6 впав. Обвинуваченого намагалися затримати, але останній втік. Після цього інциденту лікар ОСОБА_6 в цей день пацієнтів не приймав.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що працює у КНП «МКЛ №6» на посаді медичного директора. Про конфлікт, який стався між обвинуваченим та лікарем ОСОБА_6 їй стало відомо від інженера з техніки безпеки, який займався розслідуванням даної справи як виробничої травми. Щодо обставин події їй нічого не відомо, оскільки на місці події вона не перебувала. Однак, у зв`язку із даними подіями лікар ОСОБА_6 був вимушений припинити прийом хворих, які були записані у цей день, у зв`язку із чим вони були скеровані до інших лікарів. Лікар ОСОБА_6 не є її підлеглим. Свідок ОСОБА_7 працює медичною сестрою, яка веде прийом разом з лікарем ОСОБА_6 .
Провина обвинуваченого також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_6 від 09 грудня 2021 року, у якому він просить прийняти міри до ОСОБА_4 , який 09 грудня 2021 року, перебуваючи у коридорі КНП МКЛ №6 ДМР, спричинив йому тілесні ушкодження (т.1 а.с.3-4);
Протоколом огляду від 09 грудня 2021 року коридору 2-го поверху клініко-діагностичного відділення КНП МКЛ №6 ДМР, за адресою: м.Дніпро, вул.Батумська,13, та фототаблицею до нього (т.1 а.с.5-6);
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 06 січня 2022 року та фототаблицею до нього, в ході якого останній вказав на обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень (т.1 а.с.8-12);
Висновком судово-медичної експертизи №154е, відповідно до якого за даними медичної документації у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми лівого ока. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо при ударі об такий (такі). Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у КНП «МКЛ №6» ДМР» тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та дізнавач у постанові. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо при ударі об такий (такі). Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися і від однієї механічної дії тупого твердого предмету, можливо при ударі об такий. Враховуючи характер та локалізацію (тілесні ушкодження лише на обличчі) виявлених у нього тілесних ушкоджень, а також відсутність останніх на інших виступаючих частинах тіла, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення їх при падінні з висоти власного зросту. Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 в області голови та лівої половини обличчя не суперечить механізму їх утворення, на який вказує осатаній в ході проведення слідчого експерименту за його участю (т.1 а.с.15-18);
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 13 січня 2022 року та фототаблицею до нього, в ході якого свідок вказала на обставини скоєння ОСОБА_4 проти ОСОБА_6 кримінального правопорушення та механізм нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому (т.1 а.с.19-23);
Докази, надані стороною обвинувачення, в підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає належними та допустимими, оскільки будь-яких доказів їх не допустимості стороною захисту суду надано не було.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 суд сприймає як позицію захисту, спрямовану на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_6 , які узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються письмовими доказами.
Захист вказує на необґрунтованість стороною обвинувачення особливої зухвалості, мотивів явної неповаги до суспільства та зазначає, що між обвинуваченим та потерпілим виникли неприязні відносини, які переросли у конфлікт.
З огляду на позицію захисту, суд зазначає, що згідно норм чинного законодавства, хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення,
При цьому, вчинення обвинуваченими хуліганських дій у присутності інших людей, в громадському місці є однією із ознак, яка вже вказує на грубість порушення громадського порядку.
Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
Обов`язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю. За ознакою особливої зухвалостіхуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, у тому числі насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.
Не виходячи за межі висунутого обвинувачення і спираючись на досліджені під час розгляду даного провадження докази, суд вважає, що в діях обвинуваченого вбачається грубе порушення громадського порядку, що виразилось у скоєнні неправомірних дій ОСОБА_4 у приміщенні КНП «МКЛ №6» ДМР, у присутності людей, які працювали та виконували свої професійні обов`язки. Крім того, приходячи до висновку про наявність у діях обвинуваченого явної неповаги до суспільства, суд враховує агресивну поведінку обвинуваченого, безпідставність вчинення кваліфікованих дій, вважаючи це прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб. До того ж, суд вважає наявною в діях обвинуваченого такої обов`язкової ознаки хуліганства, як особливої зухвалості, оскільки грубе порушення громадського порядку вчинене ОСОБА_4 супроводжувалось насильством із завданням потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, внаслідок яких останній був змушений залишити своє робоче місце, чим було порушено нормальну діяльності установи КНП «МКЛ №6» ДМР, а саме прийом громадян, які були записані 09 грудня 2021 року до потерпілого ОСОБА_6 на прийом.
Таким чином,суд приходитьдо висновку,що винаобвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікація його дій за ч.1ст.296 КК Українивірна, оскільки він вчинив дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб не маючого, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, за місцем проживання характеризується негативно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66КК України обставин,які пом`якшуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено
Відповідно до ст.67КК України обставин,які обтяжуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.296 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
Долю речових доказів суд не вирішує оскільки вони суду не надавались.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370,373,374,376,394 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.296КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
