Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/1233/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року (судді 1-ї інстанції Мінаєва К.В.) у справі №280/1233/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, у якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень - грудень 2021 року, обчисленої, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102,00 грн.;
2) зобов`язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;
3) зобов`язати ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідачів з підстав того, що відповідно до приписів спеціального законодавства суддівська винагорода за спірний період у 2021 року підлягає нарахуванню виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022року позов задоволено частково.
Визнав протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102,00 гривні.
Зобов`язав Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язав Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.
В іншій частині позову відмовив.
Відповідачами на вказане рішення суду подані апеляційні скарги, в яких посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг відповідачі зазначають зокрема, про виплату позивачу суддівської винагороди відповідно до ч.3 ст. 135 Закону №1402-VIII, оскільки вказана норма визначає базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Проте розмір прожиткового мінімуму, який необхідний для цього визначений приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, відповідно до якої у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гр.
Позивачем подано відзив на апеляційні скарги в якому просить відмовити у задоволенні скарг, оскільки судом прийнято обґрунтоване рішення.
ТУ ДСА в Запорізькій області подало відзив на апеляційну скаргу ДСА України, в якому зазначають про обґрунтованість доводів скарги та вважають її такою, що підлягає задоволенню.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює на посаді судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області.
За період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівську винагороду позивачу нараховано та виплачено відповідачем, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року, в розмірі 2102,00 грн.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними з підстав того, що відповідно до приписів спеціального законодавства суддівська винагорода за січень грудень 2021 року підлягає нарахуванню виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн., звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про його обґрунтованість.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції доходить висновку, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірним у межах розгляду цієї справи є питання правомірності нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період, з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року, в розмірі 2102,00 грн.
Закон України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VIII).
За приписами частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно із частиною дев`ятою статті 135 Закону № 1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому, норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.
Інший Закон встановлює розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді, норми якого і застосовуються з ч.3 ст. 135 Закону 1402-VIII і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.
Зазначеного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 листопада 2020 року в справі №200/9195/19-а, аналізуючи норми законодавства за подібних фактичних обставин справи.
Законом про Державний Бюджет України визначаються будь-які видатки держави.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IX (далі - Закон № 1082-ІХ), а саме ст. 7 визначено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Отже, з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн.
За вимогами статті 146 Закону № 1402-VIII держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Згідно з вимогами частиною першою статті 147 Закону № 1402-VIII в Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя.
Відповідно до вимог статті 148 Закону № 1402-VIII засади фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; 3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.
Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.
Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.
Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.
Особливості підготовки і розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частині фінансування судів, інших органів та установ у системі правосуддя визначаються законом.
За унормуванням статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Стаття 23 Бюджетного кодексу України визначає, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідачі надали суду копію кошторису на 2021р. та копію плану асигнувань на 2021р. та зазначали суду, що кошторис затверджено згідно Закону № 1082-ІХ.
Таким чином, відповідач як територіальний орган Державної судової адміністрації України, виконуючи функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів в межах бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Станом на час розгляду даної справи, норма статті 7 Закону України "Про Державний бюджет" на 2021 рік не визнана неконституційною, тому підстави для її незастосування відповідачем відсутні.
Доводи позивача про те, що суддівська винагорода не виплачена у відповідності до ст. 135 Закону №1402-VIII є помилковими, оскільки дана норма визначає кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду. Саме норма ст. 7 Закону № 1082-ІХ встановлено розмір прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №280/1233/2 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддяН.І. Малиш
суддяН.П. Баранник
суддяА.А. Щербак
