Справа № 353/685/22
Провадження № 11-кп/4808/488/22
Категорія ч.1 ст.125 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
представник потерпілого-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022095240000033 за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_9 та його представника адвоката ОСОБА_8 на вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2022 року, яким
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , без місця зареєстрації, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
в с т а н о в и л а :
За вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_10 умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 .
Кримінальний проступок було вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_10 разом з братом ОСОБА_9 проживають у житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в результаті чого пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки.
01 квітня 2022 року, близько 16 год 30 хв, на подвір`ї вказаного житлового будинку між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на ґрунті раптових неприязних відносин виник словесний конфлікт через те, що ОСОБА_10 викорчовував плодоносне дерево вишні.
Під час конфлікту ОСОБА_10 застосував стосовно ОСОБА_9 психологічне насильство, що виразилося у словесних образах потерпілого, погрозах фізичною розправою.
У подальшому ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків щодо здоров`я потерпілого та бажаючи їх настання, штовхнув ОСОБА_9 на землю та кулаками рук наніс декілька ударів у область обличчя, грудної клітки та правої руки ОСОБА_9 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках повік обох очей, синців в ділянках грудної клітки та правої руки, вчинивши тим самим кримінальний проступок, пов`язаний із домашнім насильством.
Згідно висновку експерта спричинені ОСОБА_10 тілесні ушкодження ОСОБА_9 у вигляді синців в ділянках повік обох очей, синців в ділянках грудної клітки та правої руки, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, 26 червня 2022 року, близько 17 год 00 хв, між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на подвір`ї згаданого будинку відбувся черговий словесний конфлікт через те, що останній працював у вихідний день неділю.
Під час конфлікту ОСОБА_10 застосував стосовно ОСОБА_9 психологічне насильство, що виразилося у словесних образах потерпілого, погрозах фізичною розправою.
У подальшому, ОСОБА_10 діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків щодо здоров`я потерпілого та бажаючи їх настання, штовхнув ОСОБА_9 на землю та кулаками рук наніс йому декілька ударів у різні ділянки голови та грудної клітки, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці справа, в лобній ділянці зліва, в ділянці лівої щоки, в тім`яній ділянці посередині, синців на верхній та нижній повіках правого ока з переходом на підочну ділянку справа, в ділянці правої щоки з переходом на підборідну ділянку справа, у виличній ділянці зліва, в лобній ділянці посередині, на передній поверхні грудної клітки зліва, крововиливу в слизову оболонку нижньої губи, вчинивши тим самим кримінальний проступок, пов`язаний із домашнім насильством.
Згідно висновку експерта спричинені ОСОБА_10 тілесні ушкодження ОСОБА_9 у вигляді саден в лобній ділянці справа, в лобній ділянці зліва в кількості трьох, в ділянці лівої щоки, в тім`яній ділянці посередині, синців на верхній та нижній повіках правого ока з переходом на підочну ділянку справа, в ділянці правої щоки з переходом на підборідну ділянку справа, у виличній ділянці зліва, в лобній ділянці посередині, на передній поверхні грудної клітки зліва, крововиливу в слизову оболонку нижньої губи, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому.
Не погоджуючись з вироком суду потерпілий ОСОБА_9 та його представник адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
Потерпілий ОСОБА_9 просить скасувати вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2022 року як незаконний та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зокрема вказує, що в порушення вимог ч.7, 9 ст. 290 КПК України, ні прокурор, ні слідчий не повідомили йому про відкриття матеріалів кримінального провадження, а відтак, суд не мав права допустити відомості, що містяться в матеріалах, як докази.
Стверджує, що не надавав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, а підпис на заяві про згоду було проставлено від його імені з використанням обману слідчим 25.08.2022 року. Тобто, на час передачі до суду обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, так і на час ухвалення оскаржуваного вироку, була відсутня його письмова заява щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того зазначає, що у нього були переломи ребер, що є ознаками не легких, а середньої тяжкості тілесних ушкоджень, внаслідок нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим.
Представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2022 року, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити відповідне покарання.
Захисник вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме, застосовано закон, який не підлягає застосуванню. Зокрема, суд в мотивувальній частині вироку вказав, що ОСОБА_10 вчинив домашнє насильство (ст. 126-1 КК України), проте покарання призначив за нанесення умисних легких тілесних ушкоджень за ч. 1 ст. 125 КК України.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, але подав клопотання про те, що підтримує в повному обсязі свою апеляційну скаргу та не бажає брати участь в апеляційному розгляді. Крім того, потерпілий клопотав про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення оригінальності його підпису на заяві від 12.08.2022 року про згоду з розглядом обвинувального акту щодо ОСОБА_10 у спрощеному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_11 в судове засідання апеляційної інстанції повторно не з`явились, незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції неодноразово приймались заходи щодо забезпечення їх права на участь у судовому засіданні.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність підсудного під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Колегія суддів вважає, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника адвоката ОСОБА_11 свідчить про те, що вони фактично відмовляються від участі в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що розгляд кримінального провадження за апеляційними скаргами потерпілого та його представника неодноразово відкладався у зв`язку із неявкою обвинуваченого та його захисника, участь яких не є обов`язковою в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Під час апеляційного розгляду:
- представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги потерпілого, просив скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції;
- прокурор заперечив проти поданих апеляційних скарг потерпілого та його представника.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції проходив в порядку спрощеного провадження, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Колегія суддів вважає апеляційні доводи про те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність та прийшовши до висновку, що ОСОБА_10 вчинив домашнє насильство, а в подальшому кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, та призначив покарання за нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, такими, що не відповідають дійсності. Судом першої інстанції у відповідності до обвинувального акту в мотивувальній частині вироку було встановлено, що ОСОБА_10 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .
Разом з тим, зі змісту доводів апеляційних скарг вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 та його представник адвокат ОСОБА_8 просять скасувати вирок суду першої, оскільки в порушення права потерпілого на участь в судовому засіданні, суд першої інстанції розглянув обвинувальний акт за відсутності учасників судового провадження, внаслідок чого неправильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення та надав неправильну правову кваліфікацію діям обвинуваченого.
Перевіряючи вищевказані доводи, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Зі змісту вищевказаного закону вбачається, що питання про розгляд обвинувального акту за відсутності учасників судового провадження вирішується в залежності від ставлення до обвинувачення обвинуваченого, а не правової позиції потерпілого в даному кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до вказаного закону не потрібна згода потерпілого на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, оскільки вирішення цього питання залежить тільки від ставлення до обвинувачення обвинуваченого.
Так, зі змісту матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 повністю визнав правильність встановлених обставин органом дізнання та не заперечував щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Прокурором в даному кримінальному провадженні повністю виконані вимоги ч.3 ст.302 КПК України і до клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні долучені письмові заяви підозрюваного та потерпілого.
Так, в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілого ОСОБА_9 від 12.08.2022 року, в якій останній підтвердив, що він визнаний потерпілим в кримінальному провадженні щодо спричинення йому легких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 , тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у кримінальному провадженні №12022095240000033, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2022 року (а.п. 11).
Колегія суддів вважає, що доводи потерпілого ОСОБА_9 щодо вищевказаної письмової заяви про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні носять суперечливий та непослідовний характер, що істотно підриває довіру до них.
Зокрема, в своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 стверджує, що взагалі не підписував вищевказану заяву,однак в подальшому стверджує, що підпис було поставлено від його імені з використанням обману в сквері Воїнів Інтернаціоналістів в м. Івано-Франківськ 25.08.2022 року біля 14 год.35 хв. При цьому, потерпілий просив призначити почеркознавчу експертизу щодо справжності підпису потерпілого ОСОБА_9 у заяві про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку та ознайомлення з обмеженнями права апеляційного оскарження.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні твердження потерпілого ОСОБА_9 та його представника про те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що потерпілий не підписував заяву про згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, носять голослівний,бездоказовий характер, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані, які їх підтверджують.
Зокрема, представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 вважав, що проведення почеркознавчої експертизи не є доцільним під час апеляційного розгляду і повинно бути вирішено судом першої інстанції, а прокурор ОСОБА_7 стверджував, що вищевказана заява потерпілого ОСОБА_9 про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку була підписана потерпілим в його присутності і відсутні правові підстави для проведення відповідної почеркознавчої експертизи в суді.
Колегія суддів вважала, що відсутні належні правові підстави для задоволення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в суді, оскільки розгляд даного кримінального провадження відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто обвинуваченому ОСОБА_10 .
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.381 КПК України прийшов до правильного висновку про розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений не оспорював встановлені під час дізнання обставини і був згоден з розглядом обвинувального акта.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, порушень кримінального процесуального закону не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_9 та його представника адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2022 року щодо ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5
