ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
20 грудня 2022 року м. ОдесаСправа № 910/11980/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Кратковський Р.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Макарчук Л.Л., довіреність від 19.10.2022р.;
від відповідача: Горобець В.В., ордер серія ВН №1204075 від 02.11.2022р.;
від третьої особи: не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про відвід головуючого судді - Колоколова С.І., суддів - Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
при розгляді апеляційної скарги Комунального підприємства „Головний інформаційно-обчислювальний центр"
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.08.2022, повний текст якого складено та підписано 10.08.2022
у справі №910/11980/21
за позовом: Комунального підприємства „Головний інформаційно-обчислювальний центр"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк"
про: стягнення 3441302,89 грн,
в с т а н о в и в :
05.09.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на рішення Господарського суду Одеської області від 04.08.2022, повний текст якого складено та підписано 10.08.2022 по справі №910/11980/21.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/11980/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рішення Господарського суду Одеської області від „04" серпня 2022 у справі № 910/11980/21; призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до розгляду на 08 грудня 2022 року об 11:30 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 заяву представника Комунального підприємства „Головний інформаційно-обчислювальний центр" Макарчука Л.Л. про проведення судового засідання, призначеного на 08 грудня 2022 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EASYCON".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 продовжено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства „Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.08.2022 у справі №910/11980/21 на розумний строк. Призначено апеляційну скаргу Комунального підприємства „Головний інформаційно-обчислювальний центр" на 17 січня 2023 року о 12:00 год. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 за власною ініціативою виправлено описку, допущену в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі №916/11980/21 та вважати вірним « 2. Призначити апеляційну скаргу Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на 20 грудня 2022 року о 10:30 год.»
19.12.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
Заява позивача мотивована тим, що суддями під час призначення судової справи №910/11980/21 до розгляду було порушено принцип змагальності сторін, принцип рівності перед законом і судом, принцип доступу до правосуддя, принцип верховенства права.
Позивач вказує, що в судовому засіданні, що відбулось 08.12.2022, колегією суддів було вирішено відкласти розгляд справи на 17.01.2023 о 12:00, що підтверджується протоколом та аудіо-фіксацією судового процесу, проте з невідомих причин, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 було вирішено змінити дату судового засідання з 17.01.2023 на 20.12.2022. Вищевказані дії, на думку позивача, викликають підозру в неупередженості зазначеної колегії суддів, оскільки дата та час судового засідання на 17.01.2023 о 12:00 не містила граматичних помилок чи описок та була озвучена в судовому засіданні під фіксацію, а тому на думку позивача, мають місце свідомі дії вищевказаної колегії суддів щодо маніпулювання датою судового засідання, що свідчить про упереджене ставлення до учасників справи, зокрема до КП ГІОЦ та порушення принципу пропорційності у господарському судочинстві закріпленого ст.. 15 ГПК України.
Крім того, позивач зазначає, що колегія суддів вже розглядала справу №910/13707/21 за участі КП ГІОЦ та ТОВ «Герц», а відтак має негативно сформовану позицію щодо КП ГІОЦ під час розгляду справ за участі КП ГІОЦ та ТОВ «Герц».
Маніпуляція із датою судового засідання та відсутність прозорого розподілу судових справ за участі КП ГІОЦ та компанії «Герц», на думку позивача, є порушенням права учасників справи г справедливий суд (ст..6 Конвенції) так і право на судовий захист, яке передбачено ст.. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Розглянувши вищевказану заяву, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Частинами 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 1-3, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 9901/22/17.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Підставою, покладеною позивачем в основу заяви про відвід колегії суддів фактично є те, що на вказану колегію суддів розподілялись справи №№910/13707/21, 910/13847/21 та 910/11980/21, в якій заявник також був позивачем (скаржником). Крім того, заявник не погоджується з перенесенням дати судового засідання у справі №910/13847/21.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію, суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф. безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до позивача або особисту прихильність до іншого учасника справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що судове засідання 08.12.2022 відкладалось саме у зв`язку з технічною неможливістю представника позивача приймати в ньому участь. Що стосується дати судового засідання, то у зв`язку з нестабільною ситуацією з електричною енергією в Одеській області та м. Одесі, судовою колегію було прийнято рішення про перенесення розгляду справи на іншу дату, про що було завчасно повідомлено учасників справи телефонограмою, а отже вказані посилання заявника не можуть бути підставою для відводу з огляду на приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку про безпідставність заяви про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Колоколова С.І. суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. від участі у даній справі.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. від розгляду справи №910/11980/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький
