Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/17642/22
У Х В А Л А
12 січня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника Одеської міської ради Слободяник І.С., про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6, код ЄДРПОУ 38643633), Одеської обласної військової адміністрації (650032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, код ЄДРПОУ 32190044), треті особа, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача: Департамент з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 66-А, код ЄДРПОУ 40069712), Одеська міська рада (65026, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 06 грудня 2022 року надійшла позовна заява заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», в якій позивач просить суд:
1. Визнати бездіяльність Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», код ЄДРПОУ 32190044, щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням, споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) № 56841, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, буд.43, протиправною;
2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», код ЄДРПОУ 32190044, привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 56841, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, буд. 43.
Позовні вимоги заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси обґрунтовує тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених в межах території Суворовського району м. Одеси. Встановлено, що в межах Суворовського району м. Одеси, знаходиться захисна споруда цивільного захисту № 56841, розташована по вул. Паркова, 43 в м. Одесі, яка через недодержання та порушення власником (балансоутримувачем) вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Відповідно до паспорту протирадіаційного укриття № 56841, розташованого за вищевказаною адресою, власником укриття є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, а балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту є Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський». Загальний висновок про стан захисної споруди № 56841 вiдповiдно до Акту оцінки від 23.05.2022 сховище оцінюється як «Обмежено готове» до використання за призначенням. Незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, підрозділами Головного управлінням ДСНС України у Одеській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання КП ЖКС «Пересипський» щодо приведення захисної споруди цивільного захисту № 56841 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення. Таким чином, позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави. У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в особі Головного управління ДСНС в Одеській області та Одеської державної військової адмiнiстрацiї у зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 13.12.2022 прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд в порядку статті 262 КАС України.
Ухвалою суду від 12.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання (вх..№ЕП/797/23) представника Одеської міської ради Слободяник І.С., про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
09 січня 2023 року до суду надійшло клопотання (вх..№ЕП/798/23) представника Одеської міської ради Слободяник І.С., про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 204 КАС України. Одеська міська рада вказує на відсутність у заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси законодавчих підстав для звернення до суду з цим позовом у зв`язку з:
- відсутністю у Головного управління ДСНС України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, в особі яких прокурор звертається до суду, повноважень на звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо належного утримання захисних споруд цивільного захисту та зобов`язання вчиняти дії щодо їх утримання в належному стані;
- відсутністю протиправної бездіяльності з боку Головного управління ДСНС України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації щодо виконання покладених на них законом повноважень у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
- забороною постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в i умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 проведення відповідних заходів державного нагляду (контролю).
Одеська міська рада звертає увагу на те, що заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси є неналежним позивачем у справі, оскільки звернувся в особі органів державної влади, яким положеннями чинного законодавства не надано права на звернення до суду з позовами про визнання протиправною бездіяльності щодо належного утримання захисних споруд цивільного захисту та зобов`язання вчинити дії щодо утримання в належному технічному стані захисної споруди цивільного захисту, що свідчить про відсутність у заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси адміністративної процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду. Суворовською окружною прокуратурою м. Одеси не наведено жодних положень чинного законодавства, якими Одеській обласній військовій адміністрації надавалися повноваження зі звернення до суду з позовами про визнання протиправною бездіяльності щодо належного утримання захисних споруд цивільного захисту та зобов`язання вчинити дії щодо утримання в належному технічному стані захисної споруди цивільного захисту.
Одеська обласна військова адміністрація не є органом, який не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів у розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що вказує на те, що заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси не має права в даному випадку здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Одеської обласної військової адміністрації.
За яких обставин заступнику керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси стало відомо про проведення оцінки стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття № 56841, що фактично стало передумовою для отримання першим заступником керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси інформації від суб`єкта владних повноважень для звернення до суду з позовом в інтересах держави, в позовній заяві не зазначено, тоді як останній не наділений контрольними функціями за діяльністю органів державної влади. Звернувшись до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо належного утримання захисної споруди цивільного захисту та зобов`язання вчинити дії щодо її утримання в належному технічному стані, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси безпідставно перебрав на себе повноваження Головного управління ДСНС України в Одеській області, яке, в свою чергу, взагалі не може проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Законодавцем передбачено чіткі випадки звернення Головного управління ДСНС України в Одеській області до адміністративного суду виключно з позовами про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, тоді як звернення Головного управління ДСНС України в Одеській області до суду 3 адміністративним позовом щодо визнання протиправною бездіяльності щодо належного утримання захисних споруд цивільного захисту та зобов`язання вчинити дії щодо утримання в належному технічному стані захисної споруди цивільного захисту жодними положеннями чинного законодавства не передбачено.
З урахуванням того, що Головне управління ДСНС України в Одеській області не проводило оцінку стану захисної споруди цивільного захисту № 56841, a Кодексом цивільного захисту України не передбачено право Головного управління ДСНС України в Одеській області можливості звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо належного утримання захисних споруд цивільного захисту та зобов`язання вчинити дії щодо утримання в належному технічному стані захисної споруди цивільного захисту, відповідно, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси також не має такого права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті поданого клопотання, суд приходить до наступного.
Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
За змістом частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Частинами першою, другою статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
За приписами пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного суду від 02.09.2021 у справі № 280/3319/20, від 13.04.2022 у справі № 815/1484/18.
Як свідчить зміст позовної заяви, прокурор перед звернення до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність захисної споруди №56841, а Головне управління ДСНС в Одеській області не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.
Також позивачем зазначено, що Головним управлінням ДСНС в Одеській області, як спеціально уповноважений державою орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, знаючи про тривале (23.05.2022 складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту) ігнорування комунальним підприємством «ЖКС «Пересипський» вимог щодо приведення сховища №56841 у відповідність до наказу МВС №579 від 09.07.2018, відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності, не вживає, не зважаючи на передбачені законом повноваження, передбачені п.п.48 п.4 Положення, п.48 ч.1 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту Україні.
Позивач стверджує, що вищенаведені обставини свідчать про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту при утриманні вказаної споруди цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей (а.с.14).
При цьому, прокурор звернув увагу, що сховище розташоване на території Суворовського району міста Одеси, є важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме, внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити велику кількість осіб.
Окрім того, у відповідь на повідомлення Суворовської окружної прокуратури міста Одеси №53-5325 від 21.09.2022, із викладом порушень та необхідності вжиття заходів в судовому порядку задля зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності споруду №56841 - Головне управління ДСНС в Одеській області листом №3001.2-4144/6017/1 від 22.09.2022 (а.с.36) повідомило окружну прокуратуру, що таких заходів (звернення до адміністративного суду з позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії) вживати не буде через припинення заходів державного контролю згідно постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022.
З огляду на викладені обставини щодо обізнаності позивача про наявні порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, суд погоджується з позицією прокуратури, що в даному випадку наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту.
Враховуючи викладене, суд вважає помилковими висновки представника Одеської міської ради, що у заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси відсутні законні підстави на звернення з цим позовом до суду в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, оскільки вони зроблені без належної оцінки обставин дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, дослідження порушення інтересів держави, а також наявності або відсутності бездіяльності цього органу протягом розумного строку після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження виключних підстав для представництва прокурора в інтересах держави в особі цього органу.
До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2019 у справі №820/4717/16, Верховний Суд у постановах від 26.05.2022 у справі №200/11413/21, від 01.12.2022 у справі №340/5914/21.
Крім того, в умовах сьогодення, судом враховується введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3), строк дії якого в подальшому продовжувався та 07.11.2022 був продовжений з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Згідно зі статтею 1 Закону №389-VІІІ воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З огляду на запровадження в Україні воєнного стану, суд звертає увагу на деякі аспекти міжнародних та національних гарантій захисту прав людини і громадяни.
Обов`язок держави - захищати життя людини (ст.27 Конституції України).
Так, відповідно до статті 15 Європейської конвенції з прав людини (1951 року, Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) «Відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації» під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом.
Згідно зі статтею 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року) під час надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою і про наявність якого офіційно оголошується, держави-учасниці цього Пакту можуть вживати заходів на відступ від своїх зобов`язань за цим Пактом тільки в такій мірі, у якій це диктується гостротою становища, при умові, що такі заходи не є несумісними з їх іншими зобов`язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії соціального походження. Це положення не може бути підставою для якихось відступів від статей 6 (право на життя), 7 (заборона катування), 8 (заборона рабства), 11 (заборона позбавлений волі на тій лише підставі, що особа не в змозі виконати якесь договірне зобов`язання), 15 (заборона зворотної дії в часі закону, який визначає кримінальну відповідальність), 16 (право на невідчужувану правосуб`єктність) і 18 (свобода думки та совісті).
Відповідно до пункту 13 Рекомендацій (2004)20 «Про судовий перегляд адміністративних актів», прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 15 грудня 2004 року, держави можуть встановлювати деякі виключення з поняття адміністративних актів, які повинні бути закріплені законодавчо, зокрема, стосовно актів, пов`язаних зі сферою міжнародних відносин та забезпечення національної безпеки.
Одним із важливих моментів для здійснення судового контролю правомірності дій і рішень суб`єктів владних повноважень є адекватна оцінка адміністративними судами заходів публічної влади (парламенту, глави держави, уряду, центральних органів виконавчої влади, спеціальних органів), які вживаються нею у воєнний час і які є необхідними для подолання збройної агресії російської федерації проти України, збереження життя та здоров`я людей.
Підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим клопотання представника Одеської міської ради Слободяник І.С., про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси.
Керуючись ст..ст.5, 53, 169, 240, 248, 294 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання (вх.№ЕП/798/23 від 09.01.2023) представника Одеської міської ради Слободяник І.С., про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяОлена СКУПІНСЬКА
