Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2023 р. Справа№ 911/1808/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Євсікова О.О.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Кєєр О.С.
від відповідача: Власюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»
на додаткове рішення господарського суду Київської області від 17.05.2022 (повний текст рішення складено 18.05.2022)
у справі № 911/1808/21 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Захід Львів»
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»
про стягнення 2 157 242,20 грн
В С Т А Н О В И В :
В червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Захід Львів» (далі за текстом - ТОВ «Агро Захід Львів»; позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі за текстом - ДП «Укрспирт»; відповідач) про стягнення 2 157 242, 20 грн, з яких: 1 990 975 грн основний борг; 132 641,81 грн інфляційні втрати; 33 625,39 грн 3 % річних.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1808/21 позов задоволено частково та стягнуто з ДП «Укрспирт» на користь ТОВ «Агро Захід Львів» 1 990 375 грн основного боргу, 126 879, 26 грн інфляційних втрат, 33 117, 69 грн 3 % річних, 32 255, 58 грн витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.
17.12.2022 до господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ «Агро Захід Львів» про стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 647 172, 66 грн.
Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі № 911/1808/21 вказану заяву задоволено частково та стягнуто з ДП «Укрспирт» на користь ТОВ «Агро Захід Львів» 645 111, 59 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в іншій частині - відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 55-18/05/21, укладеним між ТОВ «Агро Захід Львів» та Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп», додатковою угодою від 01.11.2021 № 2 до цього договору, п. 1.3 якої погоджено, що вартість професійної правничої допомоги (ціна послуги) становить фіксовану суму у розмірі 647 172, 66 грн (30 % від ціни позову), що є гонораром адвокатського об`єднання, а також актом приймання-передачі наданих послуг від 15.02.2022 № 2, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін позивача та адвокатського об`єднання.
Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї.
Не погоджуючись із додатковим рішенням господарського суду Київської області від 17.05.2022 у даній справі, ДП «Укрспирт» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу до 25 000 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на норми ст.ст. 126, 129, 277 ГПК України і те, що стягнуті місцевим судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, їх розмір є завищеним і має бути зменшений до 25 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, посилаючись при цьому на обґрунтованість обсягу виконаних робіт та їх вартості. Також позивач вказав на понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у орієнтовному розмірі 50 000 грн.
07.02.2023 позивачем подані письмові доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, які прийняті та враховані судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 апеляційну скаргу ДП «Укрспирт» у справі № 911/1808/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Укрспирт» на додаткове рішення господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі № 911/1808/21 та призначено її до розгляду на 18.01.2023.
У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/40/23 від 09.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1808/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 апеляційну скаргу у справі № 911/1808/21 прийнято до провадження у новому складі суду та призначено її до розгляду на 24.01.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у судовому засіданні за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 08.02.2023.
У судових дебатах 08.02.2023 представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 25 000 грн.
У судових дебатах 08.02.2023 представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване додаткове судове рішення залишити без змін.
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07. 2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом пунктів 6 та 9 частини першої цієї статті представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає, зокрема, в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в господарському судочинстві; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Частини друга та третя статті 126 ГПК України передбачають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від якої вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, предметом касаційного перегляду була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначену ухвалу залишив без змін.
У зазначеній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Натомість у цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, відповідно до якої учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 31.01.2022 у справі №185/5421/21, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформулювала правовий висновок щодо вимог до опису наданих адвокатом послуг у випадку фіксованого розміру гонорару та способів доведення неспівмірності таких витрат іншою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм правом у суді першої інстанції не скористався, пояснень та/або заперечень на подану позивачем заяву не подав, а отже відповідачем не заявлено щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в пунктах 33, 34 та 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Із змісту поданих позивачем документів у даній справі вбачається, що між ТОВ «Агро Захід Львів» (клієнтом) та адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» (адвокатським об`єднанням) укладено договір про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 55-18/05/21, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього. Предметом даного договору є юридичні послуги, що стосуються стягнення заборгованості з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (п. 1.1, 1.2 договору). Даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) (п. 7.1 договору).
18.05.2021 між сторонами укладено додаткову угоду від № 1 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 55-18/05/21, в якій сторони дійшли згоди (п.4.1.), що гонорар адвокатського об`єднання за договором складається з: вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується Клієнтом по рахунках-фактурах згідно з тарифною сіткою адвокатського об`єднання (суми всіх виставлених рахунків); іншої частини гонорару, котра оплачується клієнтом на користь адвокатського об`єднання та становить 30 % від суми коштів, які будуть зазначені до стягнення на користь клієнта у рішеннях суду, за кожен договір поставки окремо, яке набрало законної сили, та після фактично стягнутих кошів на користь клієнта.
01.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду від № 2 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 55-18/05/21, відповідно до п. 1.1 якої сторони погодили, що надання послуг по даному договору, а саме: клієнт доручає адвокатському об`єднанню здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту прав і інтересів клієнта в господарському суді Київської області по справі № 911/1808/21 за позовною зданою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення заборгованості 2 157 242, 20 грн. Згідно з п. 1.3 цієї додаткової угоди, вартість професійної правничої допомоги (ціна послуги) становить фіксовану суму у розмірі 647 172, 66 грн (30 % від ціни позову), що є гонораром адвокатського об`єднання.
Адвокатське об`єднання надало позивачу передбачені договором про надання правової допомоги та додатковою угодою № 2 до договору послуги на загальну суму 647 172, 66 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 15.02.2022 № 2, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін позивача та адвокатського об`єднання.
Зазначені докази направлені іншому учаснику справи (ДП «Укрспирт»), що підтверджується долученими до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист та накладною Укрпошти (т.4., а.с.205-207).
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Додатковими угодами № 1 від 18.05.2021, № 2 від 01.11.2021 до договору про надання правової допомоги визначені умови щодо порядку та форма розрахунку адвокатського гонорару.
Відповідно до правового висновку, викладеного у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При цьому колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Отже для оплати послуг, визначених договором про надання правової допомоги, вони мають бути фактично наданими, що вбачається зі змісту договору та положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також надані послуги мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність наданих послуг, які є підставою для їх оплати.
Таким чином, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, позивач до матеріалів справи не надав. Водночас ані в договорі, ані в акті приймання-передачі наданих послуг № 2 від 15.02.2022, які надані позивачем, відсутній деталізований опис наданих послуг, що позбавляє суд можливості встановити реальність та необхідність таких витрат.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд, належним чином не дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, не встановив їх дійсності, необхідності у заявленому до стягнення розмірі.
Судом апеляційної інстанції враховується те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.
До матеріалів справи відповідачем залучено копію довідки про розмір заборгованості із виплати заробітної плати працівникам ДП «Укрспирт» станом на 02.03.2022 (т.4, а.с.213), з якої вбачається, що загальний розмір такої заборгованості складає 20 825 834, 17 грн.
Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що відповідач є державним підприємством, яке здійснює свою господарську діяльність в умовах воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 647 172,66 грн не є пропорційними до предмета спору, не відповідають критерію реальності таких витрат та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 64 717,27 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З врахуванням зазначеного вище, оскільки судове рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та порушенні норм процесуального права (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 74, 76, 126, 129 ГПК України) відтак підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, які підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задовольнити частково.
Додаткове рішення господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі № 911/1808/21 змінити та викласти його резолютивну частину у такій редакції:
«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Захід Львів» від 15.02.2022 (вх. № суду 3495/22) про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 647 172, 66 грн задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Захід Львів» (вул. Промислова, 50/52, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43183899) 64 717, 27 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот сімнадцять гривень двадцять сім копійок) витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.»
Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
Матеріали справи № 911/1808/21 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 15.02.2023 (у зв`язку з періодичними перебоями з електроживленням та оголошенням сигналів "повітряної тривоги").
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді О.О. Євсіков
А.М. Демидова
