КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи: 757/31634/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2825/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Новак Р.В
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючий - Немировська О.В.,
судді - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Липкижитлосервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва про зобов`язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року,
встановив:
у вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Липкижитлосервіс» (далі - КПУЖГ «Липкижитлосервіс») здійснити перерахунки по оплаті за надані послуги з централізованого опалення в кв. АДРЕСА_1 , де він мешкає, посилаючись на те, що нарахування за період з грудня 2006 року по 2011 рік відбувалось не на підставі загальнобудинкового лічильника, а виходячи з фіксованого тарифу. У грудні 2015 року та в лютому 2016 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив зобов`язати КПУЖГ «Липкижитлосервіс» і КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» здійснити перерахунок по кв. АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) за опалювальні сезони 2006/2007 роки з грудня 2006 року, 2007/2008 роки, 2008/2009 роки, 2009/2010 роки, 2010/2011 роки за послуги централізованого опалення за показниками загальнобудинкового лічильника тепла, відповідно до розпорядження КМДА №1907 від 14.10.2003, яким внесені зміни та доповнення до розпорядження КМДА №1245 від 20.06.2002 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що, перерахунок за послугу з утримання будинку та прибудинкової території не є предметом спору в даній справі, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права, в матеріалах справи відсутні заяви відповідачів про застосування строку позовної давності, в описовій частині рішенні суду не зазначено про такі заяви, ним не було пропущено строк позовної давності, висновок суду першої інстанції не мотивовано, не зазначено мотиви відхилення наданого доказу - листа КПУЖГ «Липкижитлосервіс» від 22.05.2014, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» є правонаступником КПУЖГ «Липкижитлосервіс».
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що КПУЖГ «Липкижитлосервіс» приховував від нього встановлення в будинку загальнобудинкового лічильника теплової енергії, нарахування оплати за послуги з централізованого опалення проводилось за тарифами, які були визнані незаконними, в умовах відсутності законно встановлених тарифів відповідач мав проводити розрахунок за тарифами, затвердженими розпорядженням КМДА №748 від 19.05.2000. В заяві про уточнення позовних вимог, позивач просив зобов`язати КП УЖГ «Липкижитлосервіс» і КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» здійснити перерахунок по кв. АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) за опалювальні сезони 2006/2007 роки з грудня 2006 року, 2007/2008 роки, 2008/2009 роки, 2009/2010 роки, 2010/2011 роки за послуги централізованого опалення за показниками загальнобудинкового лічильника тепла, відповідно до розпорядження КМДА №1907 від 14.10.2003, яким внесені зміни та доповнення до розпорядження КМДА №1245 від 20.06.2002 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до травня 2015 року житлово-комунальні послуги, до складу яких входить централізоване опалення, надавались позивачу КП УЖГ «Липкижитлосервіс», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» відповідає за надання послуг з централізованого опалення позивачу з травня 2015 року і з вказаної дати послуги надавались за тарифами, визначеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 квітня 2015 року № 442, на відповідачів не було покладено обов`язку здійснювати перерахунок вартості наданих житлово-комунальних послуг відповідно до розпорядження КМДА №1907 від 14.10.2003, яким внесені зміни та доповнення до розпорядження КМДА №1245 від 20.06.2002 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення» після визнання незаконними та нечинними розпоряджень КМДА про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у період з 2007 по 2009 рік.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ», Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».
В ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, міститься визначення терміну житлово-комунальні послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
В ст. 13 вказаного Закону передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
На споживача покладено обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч. 3 ст. 20 Закону 1875-IV).
В ч. 1 ст. 7 вказаного Закону віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За порядком затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ст. 13 цього Закону).
Права споживача визначені в ст. 20 цього Закону, до переліку яких віднесено:
1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до чч. 1 та 2 статті 32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 №509 «Про перезакріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» об`єкти житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями передано з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс КП Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва».
У запереченнях на позов, які були подані 31 серпня 2016 року, відповідач - КП УЖГ «Липкижитлосервіс» просив застосувати до даних правовідносин наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року (справа № 2а-118/11), визнано незаконними і нечинними із моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 31 серпня 2009 року № 978 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, холодної та гарячої води для населення»; від 31 серпня 2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 вересня 2009 року № 1141 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 вересня 2009 року № 978, № 979, № 980 та № 981»; від 15 жовтня 2009 року № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 15 жовтня 2009 року № 1193 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980»; від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 30 березня 2009 р. № 191 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 31 травня 2010 року № 392 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 24 грудня 2010 року № 1164 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 № 978, № 979, від 14 серпня 2009 року № 902, від 02 березня 2010 року № 114»; від 29 грудня 2010 року № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; від 29 грудня 2010 року № 1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; від 30 грудня 2010 року № 1241 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978 та від 31 серпня 2009 року № 979»; від 25 січня 2011 року № 75 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221»; від 25 січня 2011 року № 80 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року № 758 та від 29 грудня 2010 року № 1220»; від 27 січня 2011 року № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 27 січня 2011 року № 101 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); від 31 травня 2011 року № 857 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 31 травня 2011 року № 858 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; від 31 травня 2011 року № 859 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами». Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року (справа № 761/8760/14-а) визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 30 травня 2007 року № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської держави адміністрації від 19 травня 2000 року № 748»; від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію». Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року.
Зазначення в рішення судом першої інстанції щодо обрання неналежного способу захисту порушеного права не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не впливає на загальний висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року (справа № 757/31443/15-ц), про яку зазначав позивач в цій справі, було відмовлено у задоволенні касаційної скарги позивача та залишено без мін рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року. Вказаним рішенням Печерського районного суду м. Києва було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до КП УЖГ «Липкижитлосервіс», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», однією з позовних вимог якого було: зобов`язати відповідачів здійснити по зазначеній квартирі помісячний перерахунок за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 року включно за послугу централізованого опалення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907, яким внесені зміни і доповнення до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
В постанові зазначено, що суди дійшли вірного висновку про те, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» розрахунки вартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надані ПАТ «Київенерго» починаючи з 30 вересня 2011 року, здійснювались згідно з тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг. З 30 вересня 2011 року ПАТ «Київенерго» використовувались під час розрахунку вартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання тарифи, які встановлені не розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а тарифи, встановлені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг. При цьому, тарифи Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг були чинними на момент здійснення розрахунків вартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, наданих позивачу.
Також суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими позовні вимоги щодо зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок оплати за послугу з централізованого опалення відповідно до показників загальнобудинкового лічильника тепла за період з грудня 2006 року по квітень 2021 року відповідно до розпорядження КМДА №1907 від 14.10.2003, яким були внесені зміни до розпорядження КМДА №1245 від 20.06.2002.
З 30.09.2011 розрахунок вартості послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, здійснювався згідно з тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг.
Відповідно до листа КП УЖГ «Липкижитлосервіс» від 22.05.2014 загальнобудинковий лічильник встановлено в будинку АДРЕСА_1 в 2004 році. До 01.02.2011 нарахування за централізоване опалення для населення проводилось згідно розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №392 від 31.05.2010 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення». З 01.02.2022 нарахування за централізоване опалення для населення проводиться згідно розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1222 від 29. 12.2010 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виконавцям цих послугу сіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України». З 01.10.2011 КП УЖГ «Липкижитлосервіс» проводиться розрахунок за централізоване опалення з мешканцями будинку АДРЕСА_1 за показниками будинкового лічильника теплової енергії . В цей період проводились звірки нарахувань та в 2013 року проведено повторну звірку нарахувань за централізоване опалення та гаряче водопостачання за опалювальні період 2006/2007, 2007/2008, 2008/2009, 2009/2010 роки по всім будинкам, в тому числі по будинку АДРЕСА_1 . За результатами звірок було оформлено розрахунки заборгованості перед ПАТ «Київенерго». Після повернення ПАТ «Київенерго» коштів в результаті різниці в нарахуваннях за вказані опалювальні періоди, КП УЖГ «Липкижитлосервіс» буде проведено перерахунок.
КП «Керуюча компанія» відповідає за надання житлово-комунальних послуг позивачу лише з травня 2015 року, з вказаної дати послуги надавались за тарифами, визначеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 квітня 2015 року № 442.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено докази, зроблені висновки відповідають обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній карзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2023 року.
Головуючий
Судді
