Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа№ 953/406/23
н/п 1-кп/953/626/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000812 від 19.10.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Ізюм, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох дітей, працюючого ДП «Укргазвидобування» на посаді машиніст підіймача, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
В С Т А Н О В И В:
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21.12.1965 № 2131 (ХХ) що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; від 24.10.1970 № 2625 (XXV, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплені обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців або посилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави;
застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру чи то політичного, економічного, військового, чи іншого характеру не можуть бути виправданням агресії.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва від 01.08.1975, який був підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
Статтями 1 і 2 III Конвенції про відкриття військових дій від 18.10.1907, що вступила в дію 26.01.1910 і 07.03.1955 визнана СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути негайно повідомлено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання повідомлення.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документа територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Відповідно до пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання згідно з принципами Заключного акта співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що жодна їхня зброя ніколи не використовуватиметься проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, укладеного між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати із ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН та зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02 березня 1999 року № 42 - ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганський областей належить до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. ст. 17, 19, 65, 68 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою України та в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення.
Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, спрямований на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами російської федерації, яке було задоволене.
24 лютого 2022 року о 05 год Президент рф (путин в.в.) оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
Того ж дня, близько 05 год 10 хв, Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після цього війська рф сухопутним шляхом проникли на територію суверенної держави Україна.
У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України "Про затвердження Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.
У результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не раніше 10 березня та не пізніше 20 березня 2022 року збройними формуваннями РФ окуповано м. Ізюм Ізюмського району Харківської області з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, тимчасово не працюючим, у період часу з початку липня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам, створеним на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з початку липня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_3 , будучи громадянином України, тимчасово не працюючим, знаходячись на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться незаконний новостворений правоохоронний орган - «народна міліція», керівником якого з середини червня 2022 року незаконно став місцевий мешканець, ОСОБА_6 , а співробітники Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо його життєдіяльності, погодився на пропозицію військових російської федерації та вирішив добровільно зайняти посаду поліцейського у вказаному новоствореному правоохоронному органі під керівництвом ОСОБА_6 , а саме посаду водія чергової частини.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з початку липня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам з метою завдання шкоди Україні, почав виконувати обов`язки водія чергової частини новоствореного правоохоронного органу - «народної міліції», розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Соборна, 50, а саме з перевезення та доставки поліцейських вказаного органу за необхідними адресами, а також ремонт і догляд за так званим службовим автомобілем марки «Reno». Вказані обов`язки здійснював у період часу з 09:00 год. до 17:00 год. протягом робочого тижня.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, визнав повністю, пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи. Пояснив, що 24.02.2022 сталось повномасштабне вторгнення на територію України російських військ, було окуповано м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, після окупації він не мав можливості виїхати з міста разом з родиною, оскільки це було небезпечно, перебував вдома. Пізніше у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, коштів на продукти харчування, він погодився на пропозицію знайомого ОСОБА_7 , працювати водієм у новоствореному правоохоронному органі - «народної міліції», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . З ОСОБА_8 знайомий з часу його роботи у поліції, на посаді керівника карного розшуку поліції України, ще до виходу на пенсію. За тих часів ОСОБА_9 приїздив на СТО, де він працював слюсарем, щоб відремонтувати транспортний засіб, У новоствореному правоохоронному органі - «народної міліції» на окупованій території, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 також очолював відділ карного розшуку. Пропозиція працювати від ОСОБА_9 , йому надійшла наприкінці червня 2022 року, коли ОСОБА_9 приїхав до будинку його батьків, який раздашований поряд з його будинком. Вони зустрілись, стали спілкуватись та він йому запропонував працювати водієм у «народній міліції». За домовленістю він 03 липня 2022 року приїхав до будівлі «народної міліції», біля входу зустрів ОСОБА_9 , який повідомив, що він домовився за нього. Зайшов до приміщення будівлі «народної міліції», пішов до керівника, який очолював «народну міліцію» Соломки, який зазначив, що якщо він зможе відремонтувати автомобіль, то може приступати до роботи. Він полагодив автомобіль «RENAULT» та з наступного дня почав працювати водієм. Транспортний засіб належав відділенню поліції України, яке було до окупації. Працював він п`ять днів на тиждень, з 09 години ранку до 17 години вечора. Возив на виклики працівників «народної міліції». За тиждень відпрацьованого часу йому давали набори гуманітарної допомоги. Пізніше оформлював документи для працевлаштування. Надавав власний паспорт та посвідчення водія до відділу кадрів. Також писав заяву та надавав документи, щоб отримати допомогу в розмірі 10000 тисяч. Йому було надано договір про працевлаштування з окупаційною адміністрацією, який він підписав. Також розписувався у відомості про отримання посвідчення. Однак посвідчення отримав пізніше. Посвідчення було на тоненькому аркуші паперу, на вигляд зовсім не схоже на посвідчення. Один раз отримав за виконану роботу заробітну плату у розмірі 25 000 рублів. Кожний вихід на роботу також розписувався у відповідному журналі. На виконання зазначеної роботи він погодився добровільно. Розумів, що працює у незаконному органі, створеному на окупованій території. Працював до деокупації, прийшов 08 вересня 2022 року на роботу, побачив, що транспортні засоби працівників були з речами, вони зазначили, що їдуть, радили їхати і йому. Однак він вирішив залишитись, оскільки нічого поганого не робив. Наразі шкодує, що пішов працювати до так званої «народної міліції». Пішов працювати, оскільки було необхідно забезпечувати родину, а не за ідейним покликом. Також до нього неодноразово приходили російські військові, питали чому не працевлаштовується. Шкоду державі спричинити не мав наметі, просить врахувати обстанини того, що виїхати разом з родиною можливості не було, це було вкрай небезпечно, саме ці обставини змусили його працевлаштуватись, іншої роботи не було.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_3 відповідно до його показань, встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, наданими стороною обвинувачення, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:
- даними, що містяться в протоколі отримання зразків для експертизи від 15.11.2022, згідно яких слідчий СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 , у приміщенні ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, за участю захисника, відібрала у ОСОБА_3 зразки почерку та підпису для проведення почеркознавчої експертизи: у ОСОБА_3 відібрано: 1) зразки підпису на аркушах А-4 у кількості 5 аркушів; 2) зразки почерку на аркушах А-4 у кількості 5 аркушів; відібрані зразки: підпису - 5 аркушів А-4; почерку - 6 аркушів А-4 (т 1 а.с. 134-144);
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.12.2022 року, згідно якого слідчим СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 , у приміщенні Харківської обласної прокуратури за адресою: м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, на підставі ухвали слідчого судді від 26.12.2022 року № 953/5983/22, здійснено тимчасовий доступ та вилучення матеріалів кримінального провадження № 12022221070000680 від 26.09.2022, які перебувають у володінні Харківської обласної прокуратури, а саме прокурора у вказаному кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , а саме: оригіналів документів, які було вилучено 09.10.2022 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 : заяву - «заявление ОСОБА_11 о предоставлении единовременной материальной помощи в размере 10 тысяч рублей» на 1 арк.; трудовий договір - «трудовой договор от 2022 года между ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , и Управлением внутренних дел Временной гражданской администрации в Харьковской области в лице ОСОБА_12 » на 1 арк.; платіжну відомость - «платежная ведомость № 7 от 2022 года» на 5 арк.; журналу обліку виходу на роботу у клітинку, прошитий та опечатаний печаткою Ізюмського міськрайонного суду Х/о - «Журнал учета выхода на работу сотрудников полиции Изюмского отдела полиции за 2022 год» на 79 арк.; журнал видачі та повернення посвідчень, аркуші якого роздруковані у вигляді таблиці на 8 стовпчиків - «Журнал выдачи и возврата удостоверений» на 94 арк., (т. 1 а.с. 155-160);
- даними, що містяться в протоколі отримання додаткових зразків для експертизи від 05.01.2023, згідно яких старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_13 , у приміщенні ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, за участю захисника - адвоката ОСОБА_14 , відібрала у ОСОБА_3 зразки почерку для проведення почеркознавчої експертизи: у ОСОБА_3 відібрано: 1) зразки підпису на аркушах А-4 у кількості 4 аркуша; відібрані зразки: почерку - 4 аркуша А-4 (т. 1 а.с. 170-174);
- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 11.01.2023 №СЕ-19/121-23/61-ПЧ, згідно підсумків якого:
Підпис від імені ОСОБА_11 над рядком «подпись» в заяві від імені ОСОБА_11 про надання одноразової матеріальної допомоги в розмірі 10 тис. рублів виконаний ОСОБА_3 .
Рукописні записи в заяві від імені ОСОБА_11 про надання одноразової матеріальної допомоги в розмірі 10 тис. рублів виконані ОСОБА_3 .
Підпис від імені ОСОБА_11 у рядку «Сотрудник» в технічному зображенні трудового договору укладеного між ОСОБА_11 та Управлінням внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації у Харківській області в особі ОСОБА_15 від 2022 року виконаний ОСОБА_3 .
Короткий рукописний запис « ОСОБА_11 » у рядку «Сотрудник» в технічному зображенні трудового договору укладеного між ОСОБА_11 та Управлінням внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації у Харківській області в особі ОСОБА_15 від 2022 року виконаний ОСОБА_3 .
Підпис від імені ОСОБА_11 у графі «Подпись получателя» в платіжній відомості № 7 від 2022 року на підсумкову суму 1325000 руб. виконаний ОСОБА_3 .
Підпис від імені ОСОБА_11 в рядку «25 8:25» на сторінці із заголовком « 01.07.2022 г. » та в рядку «7 8:25» на сторінці із заголовком « 07.09.2022 середа » в «Журнале учета выхода на работу сотрудников полиции» Ізюмського відділу поліції за 2022 рік виконані ОСОБА_3 .
Короткі рукописні записи « ОСОБА_11 » в графі «ФИО» в рядку «25 8.55» на сторінці із заголовком « 01.07.2022г. » та в графі «ФИО» в рядку «7 8.25» на сторінці із заголовком « 07.09.2022 середа » в «Журнале учета выхода на работу сотрудников полиции Изюмского отдела полиции за 2022 год» виконані ОСОБА_3 .
Підпис від імені ОСОБА_11 в графі «Час» в рядку «40 ОСОБА_11 » в «Журнале выдачи и возврата удостоверений» з рукописними записами та підписами, внесеними до відповідних граф на 1-3 стор. виконаний ОСОБА_3 . (т. 1 а.с. 177-187)
- данними документа, заяви від імені ОСОБА_11 про надання одноразової матеріальної допомоги в розмірі 10 тис. рублів. (т. 1 а.с. 197)
- данними документа, трудового договору укладеного між ОСОБА_11 та Управлінням внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації у Харківській області в особі ОСОБА_15 від 2022, у тексті якого зазначено анкетні дані ОСОБА_11 , номер паспорта, адреса проживання, також обумовлено режим роботи Управління внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації у Харківській області, оплату праці за виконану роботу ОСОБА_11 , який містить його підпис. (т. 1 а.с. 198)
- данними наданими для огляду стороною обвинувачення під час судового розгляду, які зазначені у оригіналі зошиту формату А-4, на якому мається друкований текст: «Изюмский отдел полиции Журнал учета выхода на работу сотрудников полиции 2022 год». В зошиті мається таблиця, намальована простим олівцем та заповнена рукописним текстом, виконаним фарбником синього кольору. В верхній частині кожної з сторінок мається дата (починаючи з 01.07.2022 по 08.09.2022). Таблиця складається зі стовпчиків, які містять інформацію про порядковий номер, час, прізвище, підпис, час уходу та підпис.
У вказаному зошиті формату А-4, який має картонну обкладинку з малюнком стріхи будинку, лицьова сторона зошиту за допомогою прозорої липкої стрічки заклеєна аркушем паперу білого кольору, на якому мається друкований текст: «Изюмский отдел полиции Журнал учета выхода на работу сотрудников полиции 2022 год», містяться записи «прихода» та «ухода» ОСОБА_11 з роботи, так:
01.07.2022 у графі під порядковим номером 25, ОСОБА_11 , о 08.55 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
02.07.2022 у графі під порядковим номером 12, ОСОБА_11 , о 08.55 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
04.07.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
05.07.2022 у графі під порядковим номером 8, ОСОБА_11 , у графі «время ухода с работы» зазначено «17.05», у графі «роспись» міститься його підпис;
06.07.2022 у графі під порядковим номером 3, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
07.07.2022 у графі під порядковим номером 4, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
08.07.2022 у графі під порядковим номером 2, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
09.07.2022 у графі під порядковим номером 25, ОСОБА_11 , о 09.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «14.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
10.07.2022 у графі під порядковим номером 1, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
11.07.2022 у графі під порядковим номером 3, ОСОБА_11 , о 08.10 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
12.07.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.35 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
13.07.2022 у графі під порядковим номером 6, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
14.07.2022 у графі під порядковим номером 4, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
15.07.2022 у графі під порядковим номером 28, ОСОБА_11 , о 09.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
18.07.2022 у графі під порядковим номером 14, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
19.07.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.35 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
20.07.2022 у графі під порядковим номером 31, ОСОБА_11 , о 09.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
22.07.2022 у графі під порядковим номером 3, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
23.07.2022 у графі під порядковим номером 28, ОСОБА_11 , о 08.57 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
25.07.2022 у графі під порядковим номером 4, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
26.07.2022 у графі під порядковим номером 19, ОСОБА_11 , о 08.45 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
27.07.2022 у графі під порядковим номером 18, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
28.07.2022 у графі під порядковим номером 18, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
29.07.2022 у графі під порядковим номером 19, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
31.07.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 09.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
01.08.2022 у графі під порядковим номером 36, ОСОБА_11 , о 08.55 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
02.08.2022 у графі під порядковим номером 15, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
03.08.2022 у графі під порядковим номером 33, ОСОБА_11 , о 09.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
05.08.2022 у графі під порядковим номером 34, ОСОБА_11 , о 08.50 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
06.08.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
08.08.2022 у графі під порядковим номером 10, ОСОБА_11 , о 08.20 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
09.08.2022 у графі під порядковим номером 9, ОСОБА_11 , о 08.25 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
10.08.2022 у графі під порядковим номером 10, ОСОБА_11 , о 08.35 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
11.08.2022 у графі під порядковим номером 6, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
12.08.2022 у графі під порядковим номером 17, ОСОБА_11 , о 08.35 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
14.08.2022 у графі під порядковим номером 5, ОСОБА_11 , о 08.30 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «12.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
15.08.2022 у графі під порядковим номером 36, ОСОБА_11 , о 08.55 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
16.08.2022 у графі під порядковим номером 3, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
17.08.2022 у графі під порядковим номером 11, ОСОБА_11 , о 08.25 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
18.08.2022 у графі під порядковим номером 3, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
19.08.2022 у графі під порядковим номером 6, ОСОБА_11 , о 08.25 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
20.08.2022 у графі під порядковим номером 3, ОСОБА_11 , о 08.20 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
22.08.2022 у графі під порядковим номером 1, ОСОБА_11 , о 08.50 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
23.08.2022 у графі під порядковим номером 20, ОСОБА_11 , о 08.45 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «12.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
24.08.2022 у графі під порядковим номером 2, ОСОБА_11 , о 08.05 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» нічого не зазначено, у графі «роспись» підпис відсутній;
25.08.2022 у графі під порядковим номером 2, ОСОБА_11 , о 08.05 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
26.08.2022 у графі під порядковим номером 18, ОСОБА_11 , о 08.35 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» час не зазначено, у графі «роспись» міститься його підпис;
28.08.2022 у графі під порядковим номером 2, ОСОБА_11 , о 08.40 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» нічого не зазначено, у графі «роспись» підпис відсутній;
29.08.2022 у графі під порядковим номером 1, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
30.08.2022 у графі під порядковим номером 2, ОСОБА_11 , о 07.05 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» нічого не зазначено, у графі «роспись» підпис відсутній;
31.08.2022 у графі під порядковим номером 10, ОСОБА_11 , о 08.30 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «14.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
02.09.2022 у графі під порядковим номером 4, ОСОБА_11 , о 08.00 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
03.09.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.05 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
06.09.2022 у графі під порядковим номером 9, ОСОБА_11 , о 08.20 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
07.09.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.25 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» зазначено «17.00», у графі «роспись» міститься його підпис;
08.09.2022 у графі під порядковим номером 7, ОСОБА_11 , о 08.15 год. прибув на роботу, у графі «время ухода с работы» нічого не зазначено, у графі «роспись» підпис відсутній; відповідні копії сторінок зошиту прошито пронумеровано та долучено до матеріалів кримінального провадження. (т. 1, а.с. 199-250)
- данними наданими для огляду стороною обвинувачення під час судового розгляду, які зазначені у оригіналі зошиту формату А-4, який має картонну обкладинку білого кольору з чорними візерунками, на якому за допомогою прозорої липкої стрічки закріплено фрагмент аркушу паперу, на якому мається друкований текст: «Журнал выдачи и возврата удостоверений». В зошиті 94 аркуші, кожна сторінка якого має друковану типографським способом таблицю. Таблиця складається із 3 стовпчиків, другий стовпчик поділений на 4 стовпчики, а третій на 3. До вказаної таблиці на трьох сторінках внесено рукописний текст, виконаний фарбниками чорного та синього кольору. Текст внесено відповідно до порядкових номерів від 1 до 74.
У вказаному зошиті формату А-4, на якому мається друкований текст: «Журнал выдачи и возврата удостоверений», на першій сторінці, під порядковим номером 40, міститься прізвище ОСОБА_11 , дата 13.07.2022 та підпис. Копію сторінок зошиту прошито пронумеровано та долучено до матеріалів кримінального провадження. (т. 2, а.с. 1-4)
- данними документу наданими для огляду стороною обвинувачення під час судового розгляду в оригіналі «Приложение 2 Платежная ведомость № 7» Документ виконаний у вигляді таблиці, яка містить 7 стовпчиків: «1. № п/п 2. ФИО (при наличии) гражданина 3. Дата рождения № 4. Адрес проживания 5. Документ, удостоверяющий личность 6. Размер финансовой помощи (рублей) 7. Подпись получателя». Таблиця містить 36 рядків. До таблиці в рядках внесені надруковані анкетні дані 35 осіб та інші відомості, а також підписи. В нижньому рядку, який не пронумерований, мається текст: «Итого выдано рос. руб. 1 583 000,00». Під таблицею мається друкований текст: «Руководитель ОСОБА_6 . Бухгалтер ОСОБА_16 » на 3 арк. Згідно вказаного документа «Приложение 2 Платежная ведомость № 7», у графі під порядковим номером 26, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав фінансову допомогу у розмірі 25000 руб., у графі «подпись получателя» міститься відповідний підпис. Копію даного документа стороною обвинувачення прошито, пронумеровано та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про обрання запобіжного заходу, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.
Крім того, суд дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, поза розумним сумнівом.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_11 добровільно, будучи громадянином України, зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч.7 ст. 111-1 КК України.
У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Захисник ОСОБА_5 просить суд, у відповідності до ч.2 ст. 66 КК України визнати як пом`якшуючу обставину, що вчинення кримінального правопорушення сталось внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а також вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу, враховуючи що даний злочин скоєно при окупації населеного пункту у якому проживав обвинувачений, який шляхом працевлаштування намагався забезпечити необхідні потреби родини, оскільки покинути окуповане місто не було можливості, а також до нього неодноразово приходили військові, тим самим психологічно тиснули щодо виходу на роботу.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, сина ІНФОРМАЦІЯ_6 , зі слів, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та обставин збройної агресії, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває.
Суд не враховує, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу, оскільки з показів обвинуваченого вбачається, що він отримав пропозицію від знайомого на яку погодився, обставин здійснення на нього впливу, погроз, примусу зі сторони російських військових, під час судового розгляду встановлено не було.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_11 має середню освіту, до затримання офіційно працевлаштований ДП «Укргазвидобування» на посаді машиніста, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно характеристики ст. ДОП СП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджений, спиртними напоями та наркотичними речовинами не зловживає. Скарг від сусідів на ОСОБА_3 не надходило (т. 1 а.с. 192).
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, обставину, що його обтяжує.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, яке віднесено до особливо тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність визнаних судом обставин, які пом`якшують покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_11 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, на думку суду, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням характеру і ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 як громадянин України, вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до призначеного покарання положень ст. 69 КК України, призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, як просила сторона захисту, оскільки, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З цих же підстав, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, зазначених вище.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, тобто з 24.10.2022 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, ОСОБА_3 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» №27 суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/61-ПЧ від 11.01.2023 становлять 7551,20 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 20 коп. (т. 1 а.с 187) та підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» №27 - залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, тобто з 24.10.2022.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ГУК у Харківській обл/МТГ Харків/24060300, UA048999980313050115000020649, ЄДРПОУ 37874947, код доходів 24060300, МФО 899998 ) для проведення судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/61-ПЧ від 11.01.2023 в розмірі 7551 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 20 коп.
Документ «Заявление ОСОБА_3 «О предоставлении единовременной материальной помощи» на 1 арк.; Документ «Трудовой договор заключенный между Управлением внутренних дел Временной гражданской администрацией в Харьковской обл., в лице ОСОБА_18 и гр. ОСОБА_3 » на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СУДДЯ: ОСОБА_1
